57Искусство вестготов.
Архитектура вестготов. Проблема происхождения и типологическая характеристика вестготской архитектуры, ее место в развитии западноевропейской архитектуры этого периода. Классификация архитектурных сооружений: особый тип базилики или архитектура не базиликального типа? Место центрических построек в архитектуре вестготов до и после арабского завоевания. Изменения в морфологии здания и структуре архитектурной композиции как функция развития и усложнения литургии. Особенности организации внутреннего пространства, типологическое несовпадение с пониманием интерьера в италийских базиликах. Применение подковообразных арок (еще до арабского завоевания) и прямоугольных апсид. Сравнительно небольшие размеры сооружений.
Значение и характер скульптурного декора (на капителях и фасадах) в вестготских постройках до и после арабского завоевания. Изображения ветхозаветных и евангельских сцен на капителях.
Памятники до арабского завоевания.
Сан Хуан де Баньос (661). Сходство на уровне структуры плана и соотношений пространственных частей интерьера с храмом св. Сергия в Русафе (Сирия, до 520) и вопрос об его истоках: А) восточные влияния на только формирующуюся архитектуру молодого западного варварского мира; Б) переработка и на Западе и на Востоке одних и тех же античных образцов. Применение подковообразных арок в нефах. Капители со стилизованным растительным орнаментом.
Сан Педро де ла Наве (680-711?). Первое упоминание в 907 г. Определение вестготского происхождения по структуре интерьера и эпиграфическому анализу. Деструкция единого внутреннего пространства раннехристианской базилики. Формирование множества замкнутых, изолированных объемов, соединенных арочными переходами. Подковообразные арки. Вестготская техника сухой регулярной кладки. Сводчатое перекрытие пресбитерия. В интерьере - наиболее значительный скульптурный ансамбль вестготского периода - орнаментальные композиции и ветхозаветные сцены на капителях колонн (сцены Даниил во львином рву, Жертвоприношение Исаака и др.). Доминирующие черты в манере изображения человеческих фигур - отсутствие знакомства с античными традициями антропоморфизма, максимальная схематизация и упрощение. Иной, по сравнению с античным, характер трактовки зооморфных изображений и орнамента - свободная фантазия, тонкое декоративное чувство, сложные композиционные решения. Единая, с остальными регионами христианского искусства, символика орнамента. В целом - влияние декоративно-прикладного искусства вестготов на орнамент.
Сан Фрутуозо де Монтелиос (Португалия) (665). Центрический план в форме греческого креста. Композиционное сходство на этой основе с мавзолеем Галлы Плацидии, но без прямого влияния. Независимая от равеннской архитектуры организация внутреннего пространства, органическое чувство техники кладки из каменных блоков. Применение подковообразных арок. В экстерьере - декор из узких и плоских ниш, с полуциркульным и треугольным завершением, аркатурный пояс из подковообразных арок.Санта Мария де Лара. План с хорошо выраженным трансептом и прямоугольной апсидой. Предположительно перекрытие цилиндрическими сводами боковых нефов и трансепта, башня над средокрестием. Типичная сухая кладка, высокое качество строительной техники. Орнаментальный рельефный фриз, украшающий тремя поясами восточный фасад. Антиклассическая трактовка ордера, выраженная в соотношении стволов колонн подковообразной триумфальной арки с несоразмерно большими капителями в форме параллелепипеда.
58.Архітектура остготів.Архітектурні памятки остготівської архітектури в Равені.
У дороманський період формувалися феодальні відносини в Європі
Характерним для цього періоду є мистецтво остготів. У 493 р. остготи заснували у Північній і Середній Італії своє королівство з центром Римі. За 60 років існування королівства вони побудували кілька своєрідних архітектурних споруд. Найбільш цікавим пам'ятником архітектури остготів є гробниця Теодоріха в Равенні (526-530 рр.). .До цього дня гробниця залишається найбільш цікавим спорудою Равенни.Це невелика центрична будівля, яка завершується перекриттям з монолітного каменя. Цей камінь добули на березі Адріатичного моря і пізніше привезли до Риму. До висоти гробниці насипали землю і на неї підняли моноліт.
Кругла башта гробниці короля Теодоріха піднімається над десятігранним підставою. Замість купола мавзолей перекрито одним з найбільших монолітів, коли-небудь вживали в будівництві (діаметр 10,5 м, висота 2,5 м). Ця брила, видобута на протилежному березі Адріатичного моря, в кам'янистій Істрії, і там видовбана для зменшення ваги, була доставлена в Равенну підвішеною між кораблями. Потім моноліт було піднято на земляний насип у рівень гробниці і увінчав башту на багатометровою висоті, що показує, як міцні ще традиції будівельної майстерності римського часу.
Хоч зодчий, його воздвігнувшій в VI ст., Ймовірно, вивчав східні і римські пам'ятники, їх стрункість поступилася тут місцем кілька грубуватою спрощеністю,
Серед визначних споруд Равени є
мавзолей Галли Плацидии (близько 440 року);
баптистерій православних (середина V століття);
баптистерій аріан;
базиліка Сант-Аполлінарія Нуово (початок VI століття);
базиліка Сан-Вітале ( 526 - 547 роки);
архієпископська капела (кінець V - початок VI століть);
мавзолей Теодоріха (близько 520 року, поза міських стін);
базиліка Сант-Аполлінарія ін Класі ( 549 рік, поза міських стін).
59.Особливості архітектури лангобардів
Лангобарди («довгобороді») — германське плем'я. Лангобарди пов'язані тіснішими родинними узами з англосаксами; зокрема, що стосується одежі, а також менталітету, ніж германці. Цілком імовірно, що вони є генеалогічним відгалуженням англосаксів.Лангобарди напали на італію,завоювали частинув 568 році,але осіли в північній Італії.Їх держава проїснувала до 774,коли вони були завойовані Карлом Великим.Найвідоміші споруди:Церква Сан-Джорджо біля Верони.Це не велика 3нефна базиліка з 3ма апсидами.В архітектурі відчутний вплив мистецтва.Найвідоміша їх споруда Базиліка Сан-Амброджо в Мілані.Базиліка Сант-Амброджо - другий за величиною і популярністю храм Мілана (після Міланського собору). Церква визначила стандарт лангобардської романської архітектури
Заклав церкву ще сам святий Амвросій - в 379 році. Тоді, очевидно, це спорудження представляло собою всього лише невелику капличку при християнському кладовищі.
Після смерті святого Амвросія в 397 році церква була названа його ім'ям. Останки архієпископа були визнані мощами, і до них почалося паломництво. У VIII столітті популярність їх настільки зросла, що було прийнято рішення про розширення будівлі. Вже через сторіччя, при архієпископові Ансперте, базиліка отримала новий атріум. Його колони були прикрашені рельєфом, що зображував обтяжливу боротьбу між Богом і дияволом. Атріум мав настільки велику площу, що жителі міста використовували його як оборонної споруди при набігах загарбників.У IX столітті на території базиліки була зведена перша дзвіниця (Чернеча).
У середині XIX століття була проведена масштабна реконструкція всього архітектурного комплексу церкви. Паломники і туристи можуть побачити всю красу базиліки святого Амброджо, зведеної в романському стилі. У храмі знаходиться унікальний золотий вівтар, створений у IX столітті. На його лицьовій стороні виконаний рельєф на тему житія Ісуса Христа. Тильна сторона оповідає про діяння святого Амброджо.
На території базиліки знаходиться архітектурний пам'ятник V століття - капела Сан-Вітторе, відома своєю золотою мозаїкою під куполом. Ще однією визначною пам'яткою є усипальниця римського полководця Стилихона (IV століття).
60.Англосаксонська архітектура Британії та ірландії.Основні типи споруд і їх обємно-просторові,конструктивні,і художні вирішення.
Становлення феодальної держави в Англії пов'язане з численними здобутками Британських островів племенами німецького і скандинавського походження. Римське завоювання залишило про себе практично тільки архітектурні та лінгвістичні пам'ятники. Після відходу римлян у V ст. н.е. населяли Англію кельтські племена зазнали вторгнення германських племен Англії, саксів і ютов, відтіснивши кельтської населення на околиці острови (Шотландія, Уельс, Корнуелл). У VII ст. англосаксів прийняли християнство та утворили сім раннефеодальних королевств (Уессекс, Сассекс, Кент, Мерсі і ін), які в IX в. під верховенство Уессекса утворили англосаксонським держава - Англію.Одним із центрів розповсбдження культури була кельська ірландія,яка числилася своїми монастирями..Церква споруджувалася англосаксами в 7 ст,і вказувала на звязок з деревяним зотчеством.Приклад башта церкви всіх святих.Риси архітектури англосаксів :муровані будівлі з каменю і цегли,видовжені нави,тісні високі двері,півциркульні арки.
Якщо говорити про архітектуру, то слід відзначити, що слабкий рівень будівельних технологій, нечасте використання каменю спричинило незначне число архітектурних пам'яток, що дійшли до сьогодення. Це, передовсім, - церковні споруди (у Бредфорді-на-Ейвоні і в Ерлс-Бартоні) та залишки військових укріплень. Під час археологічних розкопок поблизу міста Іверінг були знайдені залишки дерев'яних палаців нортумбрійських королів.прикладами англосаксонської архітектури є:Церква св Лаврентія,в Брітфорді на Ейвані.64. Архітектура Равенни та її вплив на архітектуру «каролінгського відродження» Значним спадщиною християнського мистецтва V та VI ст. є місто Равенна, колись столиці Західної Римської імперії імператора Гонорія.
Споруди цього періоду є свідченням з'єднання римських традицій і східних впливів. Для них характерне використання цегли і багате мозаїчне оздоблення інтер'єрів. Так, поряд опиняються базиліки (Сант Аполлінарія Нуово) і центричних споруд. Яскравий приклад останніх - храм Сан Вітале. Ця будівля, незважаючи на свої великі розміри, справляє враження легкості і великої кількості світла. Купол дуже цікавим способом складений з пустотілих фасонних цеглин у вигляді глиняних горщиків.
У Равенні, недалеко від морського берега височіє масивна і сувора гробниця остготского короля Теодоріха (близько 526 р. н. Е..), Марно намагався об'єднати під своєю державою римлян і готів.
До цього дня гробниця залишається найбільш цікавим спорудою Равенни.
Кругла башта гробниці короля Теодоріха піднімається над десятігранним підставою. Замість купола мавзолей перекрито одним з найбільших монолітів, коли-небудь вживали в будівництві (діаметр 10,5 м, висота 2,5 м). Ця брила, видобута на протилежному березі Адріатичного моря, в кам'янистій Істрії, і там видовбана для зменшення ваги, була доставлена в Равенну підвішеною між кораблями. Потім моноліт було піднято на земляний насип у рівень гробниці і увінчав башту на багатометровою висоті, що показує, як міцні ще традиції будівельної майстерності римського часу.
65. Античні і візантійські впливи в архітектурі Імперії Карла Великого В архітектурі Імперії Карла Великого переплелися стилі античної, візантійської та середньовічної архітектур. Це було пов'язано з походами Карла до Італії, де його архітектори могли познайомитися з досвідом будівництва базилік, а також прикраси колон і капітелей. Разом з тим, з'являються і власне франкські нововведення, наприклад, вестверк. Любов до многоалтарним храмам з вежами згодом була успадкована романським стилем. З світської архітектури з'являються Пфальц - «шляхові палаци» для тимчасового проживання імператора. У них чітко простежуються давньоримські традиції.
З історичних джерел відомо, що в цей час велося велике будівництво, проте до наших днів дійшли тільки деякі споруди. Серед пам'ятників каролингской архітектури найбільш збережені Палатинская капела в Ахені (788-805), капела-ротонда Санкт-Міхаель при Фульдском абатстві (820-822), монастирські ворота в Лорш (близько 800). Храми і палаци часто прикрашалися всередині мозаїками та фресками.
66. Порівняйте об’ємно-планувальне та архітектурно-художнє рішення капели Карла Веикого та церкви Сан-Вітале
Карл Великий почав будівництво палацу в Аахені не пізніше 792 року. Палацова церква була освячена папою Львом III в ім'я Діви Марії в 805 році. Восьмигранное будівлю симетрично в плані і увінчане куполом. У його архітектурі переломилися мотиви пізньоантичної та ранньовізантійської архітектури (один з імовірних прообразів - равеннского Сан-Вітале). Проект розробив якийсь Одон з Меца.
Колони і декоративне оздоблення, за свідченням Ейнхарда, являють собою Сполом, доставлені для прикраси капели за наказом імператора з Равенни і Риму. Храм був покликаний наочно втілити домагання Карла на спадкоємність по відношенню до римських і равеннского імператорам. Підкупольні фрески з плином часу були закладені мозаїками. На відміну від цих елементів оздоблення, трон Карла з мармуровими інкрустаціями зберігся до наших днів.
|