|
|
Скачати 124.39 Kb.
|
|
Зелена аптека Усний журнал Мета : Активізувати і розширити знання дітей про лікарські рослини своєї місцевості ,отруйні рослини навколо нас, їх походження та значення в житті людини . Виховувати дбайливе ставлення до вичерпних рослинних лікарських ресурсів ; раціональне їх використання . Обережно ставитися до рослин , які мають отруйні властивості.Розвивати пізнавальні інтереси учнів , пам'ять , уяву . Обладнання : Малюнки лікарських рослин місцевості , фонограми пісень „ Несе Галя воду ” , „ Цвіте терен ” , „ Ой у лузі червона калина ”, чаї : з ромашкою та перцевою м'ятою, малинове та смородинове варення, пиріг з калиною , пиріжки з яблуками . Хід заняття : І. Організаційний момент ІІ. Оголошення теми заняття Целебные травы Наступили дни целебных трав – Мяты, иван-чая, зверобоя. Их в пучки душистые собрав, Из лесов несу цветы с собою. Всё целебно: лес, луга, поля, Подорожник, заросли тимьяна, Щедрая прекрасная земля, Словно лекарь, нам врачует раны! ІІІ. Подорож сторінками журналу 1 сторінка Знайома Ведуча. Все цінне для людини прийнято порівнювати з золотом.Природа дарує людині таку різноманітність „ золотих дарів „,що їх важко навіть перерахувати . Особливу цінність мають лікарські рослини ,які допомагають зберігати і зміцнювати здоров’я людини .У медичних книгах сказано: ” Якщо подивитися на природу поглядом лікаря ,який шукає ліків,то можна з певністю сказати – ми живемо у світі ліків .” Звірі часто лікуються травами , відшукуючи необхідні серед великої кількості. Людина теж здавна помітила , що деякі рослини виліковують певні недуги . Тому люди почали з покоління в покоління передавати набуті знання про лікувальні властивості рослин . На жаль, не завжди і не всі лікарські рослини можна придбати в аптеках . Тому часто люди самі збирають їх на лузі ,у лісі,біля водоймищ . Знання про лікарські рослини необхідні кожній людині. 1 дит. Є на світі рослин так багато, Їх Земля віддає недарма. Бо лікують людей дуже радо, Й кращих ліків на світі нема . 2 дит. Пропонують здоров’я нам чудо . Манять нас походить по росі Їх відшукують люди усюди, Ці цілющі скарби на Землі. 3 дит. Первоцвіт і барвінок, калина, Звіробій і любисток , і хміль, Кропива й кульбаба ,і ліщина, Поглядають на нас звідусіль. 4 дит. Жовтим оком моргає ромашка, І волошка синіє в росі. І конвалії крихітні чашки- Пропонують нам ліки усі. 2 сторінка Загадкова Ще до винайдення штучних хімічних ліків люди хворіли і лікувалися . Перших лікарів називали знахарями , відунами , відьмами від слів „ знати ” і „ відати ” , тому що вони багато знали про цілющі властивості кожної рослини , відали секретами зцілення і могли приготувати ліки з висушених трав та корінців . Рослин – цілительок поважали, їхні назви передавалися від старших до молодших, з покоління у покоління . Давайте перевіримо , чи знаєте ви, про кого піде мова у наступних загадках : ГАЛЯВИНА ЗАГАДОК. (вікторина).
(П о л и н . У народі його здавна вживали як жарознижувальну, кровоспинну, жовчогінну рослину. Відвар полину поліпшує апетит).
(З в і р о б і й. Використовують при хворобах шлунка, печінки, нирок. У народі називають травою від 99 хвороб).
Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (К у л ь б а б а . У давнину її вважали еліксиром життя. У листках її багато вітамінів. З неї готують салати. Настій кульбаби – чудовий засіб від опіків ).
Стоїть собі донечка. Бджоли сонячний медок Дістають з її квіток. (Л и п а . Її цвіт – найпопулярніший народний потогінний і жарознижувальний засіб).
Сині зірочки тремтять, Мов шматочки неба голубого, Виграють, виблискують, горять. (В о л о ш к а . Використовують при хворобах нирок і сечового міхура, при підвищеній температурі, для примочок на очі).
Сестрички маленькі. Очки – золоті, А вії – біленькі. (Р о м а ш к а . Використовують при хворобах шлунка, кишечника. Наваром з ромашки користуються для промивання гнійних ран ). У вінку зеленолистім , у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду . ( Калина ) Від кашлю та застуди . Сидить Марушка в семи кожушках, а хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля ) Від нежитю . Зла вона, як вовчиця, пече, як гірчиця . Що це за дива ? Та це ж ..... (Кропива ) Очищає кров , протиалергійна . У лісочку на горбочку білі дзвіночки у зеленій сорочці. ( Конвалія ) Серцево – судинні ліки . Біла кора, тоненькі віти. Що то за дерево? Впізнайте, діти. (Береза) Від набряків . У зеленому лісочку під мережаним листочком червоніє невеличка, стигла ягідка ... (Суничка ) Від застуди , вітамінна . І маленькі , і старенькі влітку, взимку, восени У зелені, у гарненькі плаття вдягнені вони. Ця колюча дивина не ялинка, а ... ( Сосна ) Лікує дихальну і нервову системи . Відео « Волшебство цветов » 3 сторінка Легендарно - казкова Соки цілющих рослин так дивували людей своїми чудодійними властивостями , що вони наділяли їх людськими якостями або приписували їм неіснуючі можливості . Послухайте декілька красивих легенд та казок про лікарські рослини . 1 Грицики
2. Як відомо науці , папороть не цвіте . Вона поширюється спорами . Але люди завжди вірили у красиву легенду про надзвичайний цвіт папороті. Легенда про цвітіння папороті Зацвітає папороть у ніч проти Івана Купала і цвіте одну єдину мить. Її завжди охороняє від людей нечиста сила . Опівночі , коли папороть зацвітає , кущ освітлюється якимось особливим червоним світлом . Кажуть , той , хто зірве цвіт папороті , знатиме всі місця , де заховані скарби, та не матиме щастя . 3. Легенда про бузину Бузина – диявольське творіння . Її посадив чорт і тепер постійно сидить під нею. Тому її ніколи не викопують з корінням . Нічого не можна будувати там , де є старий кущ бузини . Під бузиною не можна ні сидіти , ні лежати , бо захворієш. Насправді , бузина – лікарська рослина , використовується як протизапальний , кровоочисний засіб . 4.Казка про фіалку Жили у лісі фіалки. Серед них були дві подружки: Синьоока і Весняночка. Одного разу на галявину присів лелека. - Здоровенькі були, квіточки. - І вам не падати, - привіталися подруги. - Я нещодавно з теплих країв повернувся, - почав вихвалятися птах. Синьоока байдуже махнула листочком: «Ще один хвалько!», а Весняночка зацікавилася. Кілька годин птах розповідав молодій фіалочці як добре живеться квітам у Африці: і сонечко там тепліше, і світла більше… - Не те, що у цьому несучасному лісі, - фиркнув. - Куди не поглянь - все ніби заснуло... Коли лелека полетів, Весняночка замріяно промовила: - От би мені потрапити у Африку. - Навіщо це тобі, подружко? - здивувалася Синьоока. - У нас тихо, спокійно і дерева надійно захищають від гарячих сонячних променів. - Але ж там життя! - вигукнула Весняночка. - Ти лишень уяви: цілий день ніжитися під сонячними промінчиками, всі тобою милуються, та й нові знайомства можна завести... - Дурницями голову забиваєш, - похитала голівкою Синьоока. Вона як ніхто знала свою подругу. «От лелека! І потрібно було йому сісти саме на нашу галявину…», - засмутилася. З тих пір не минало й дня, щоб Весняночка не мріяла про Африку. - Уявляєш, - говорила Синьоокій, - там цілий рік літо! - Навіщо тобі чуже літо? - дивувалася Синьоока. - Немає кращого місця, ніж наш ліс! - переконувала подругу. Але Весняночка не слухала і коли трапилася нагода, вмовила дику гуску взяти її з собою у теплі краї. Минула зима. Знову ліс наповнився співом птахів. Але кого б не питала фіалочка про свою подружку, ніхто нічого не чув. Вона майже втратила надію щось дізнатися про Весняночку, аж раптом: - Привіт, подружко! На неї тьмяними пелюстками дивилася незнайома фіалка. - Ти хто? - здивувалася Синьоока. - Не впізнала... - похилила голову квіточка. «Які знайомі риси пелюсток», - почала придивлятися до незнайомки фіалка. «А листочки такі як у…» - Весняночка! - вигукнула Синьоока. - Це ти?! - Я! - кинулася у обійми фіалка. Вони до ранку проплакали над розповідями про пекуче сонце, непривітну пустелю і брак водички… - Як же ж ти вижила? - здивувалася Синьоока. - Я дуже хотіла додому. Лише там я зрозуміла, що немає кращого місця на світі, ніж наш ліс. - А я тобі що казала?! - лагідно пригорнула до себе подругу фіалка. - Не журися, вже все позаду. Більше я тебе нікуди не відпущу! - Та я і сама не полечу! - відказала Весняночка. З тих пір подруги більше не розлучалися. Презентація « Лікарські рослини » 4 сторінка Музична Лікарські рослини часто оспівують у піснях . Несе Галя воду , коромисло гнеться . За нею Іванко , як барвінок , в'ється . Цвіте терен , цвіте терен , листя опадає . Хто в любові не знається , той горя не знає . Ой , у лузі червона калина похилилася . Чогось наша славна Україна зажурилася . А ми тую червону калину підіймемо . А ми тую славну Україну розвеселимо . Учні виконують разом з учителем хоровод з танцювальними рухами „ Ой у лузі калина ”. 5 сторінка Отруйні рослини навколо нас Отруйні рослини — рослини, в яких містяться токсини та/або хімічні речовини, які являють собою серйозний ризик виникнення хвороби, травми або смерті у людей чи тварин. Отруйні речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: листках, квітках, плодах, насінинах, корі, та підземних: кореневищах, коріннях, цибулинах, бульбах. Дія отруйних рослин зумовлена вмістом у них різних отруйних речовин: глюкозидів, ефірних олій, алкалоїдів, органічних кислот, смол, токсоальбумінів та інших хімічних сполук. Більшість отруйних рослин росте в тропічних країнах. У світі відомо близько 10 тис. видів отруйних рослин, з яких в Україні росте до 250-300 видів. Отруйні рослини використовують у народній медицині та для виготовлення ліків у фармацевтичній промисловості. Презентація « Отруйні рослини навколо нас » 6 сторінка Збережемо природу Йшов 2060 рік, наша Файна Україна як і вся планета Земля докорінно змінила свій вигляд: промислове забруднення осягло величезних масштабів, вже не можна побачити квітучих парків, купатися в річці, милуватися красою матінки природи. (Муз. Заставка – Небезпечна зона!) Учень: Дим із труб. Сказати чесно, Тут темно вдень, не тільки ніччю. Тут чорно все – і вись небесна, І людські зболені обличчя. Учениця: І тільки степ, і тільки спека, спека, І озерявин проблиски скупі. І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі. Учень: але раніше все ж було по інакшому, пам’ятаєш як описували природу нашої нене України наші письменники… а що зараз залишилось. Учениця: так-так чому наші пращури жили лише для себе, чому вони не залишили цей скарб для інших? Жаль що не можна нічого вже зробити? Учень: а чому, давай спробуємо? В нас в селі живе дід Відун, кажуть він найкращий знахар, можливо він нам допоможе в цьому, ходімо до нього. Учениця: пішли, не можна втрачати час. Сцена 2. Дім Діда Відуна. Голос: Акація стара біля воріт Не цвіте у котре рясно і пахуче А на порозі сивий, сивий дід Дітям, про щось розповідав співуче Дід: так оце добавити сюди буде файно. Так ще трошки цього зіллячка… Учні: Слава Україні! Дід: Героям слава! Кажіть чого прийшли до діда. Якщо щось болить не зможу я вже нічим до помогти. Учень: це чому? Дід: от халепа, нічого не розуміють. Я ж всі сили брав від природи, збирав лікарські рослини, корні там всякі, а зараз що не має природи, заводи забруднили Землю, Холера б взяла б тих підприємців які економлять на очисних спорудах. Так якщо болить серце візьми таблетку, випий й не буде в тебе воно більше боліти. Печінка буде боліти – від тієї клятої хімії. Учениця: діду так ми до тебе прийшли щоб ти допоміг нам природу врятувати. Допоможи нам. Дід: пізно вже, це потрібно було робити років 50 тому. А зараз будемо в скафандрах ходити, їсти одну хімію, й милуватися фотокартками з минулого. Учень: а ти не знаєш чому раніше ніхто про це не думав, чому не піклувався природою. Дід: чому не піклувався, створювалися там всякі агітбригади, проводили пропаганди, але те покоління цікавилося зовсім іншим. Одним словом поганий був піар-менеджер у цих агітбригад. Учениця:. І що не вже все втрачено(починає нити) Дід: ану цить. Цить я кому сказав! Добре раз ви хочете допомогти, потрібно повернутися в минуле і підказати цим екологам як краще в діяти. Є в мене ще трішки зілля, випийте його. Й повернетесь в минуле. Тільки но я з вами, якщо вас не вийде то хоч назбираю, трошки кропиви, лопушків, а то в мене все закінчилось. Відео « Збережемо землю » ІV. Підсумок заняття - Про що ви дізналися , гортаючи сторінки журналу ? - Яка сторінка видалась вам найцікавішою ? - Які лікарські рослини знайшли притулок у нашому місті або навколо нього ? Лікарські рослини піклуються про нас і наше здоров'я , а ми повинні подбати про їх збереження . Для цього необхідно розбірливо та раціонально використовувати рослини , що ростуть довкола нас . |
|
Календарне планування з української літератури (9 кл.) І семестр Процес виникнення фольклору. Родинно-побутові пісні. «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько,... |
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців клен,... З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях. В калині, кажуть, материна любов і мудрість. Наруга над нею вкривала... |
|
ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧИЙ ЛІЦЕЙ М. КОМСОМОЛЬСЬКА Навчальна – розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій «Чого являєшся мені... |
Тема. Без верби і калини нема України Обладнання: ілюстрації калини, паперові кленові листочки, таблиці для розчитки, загадка, прислів'я про калину, портрет письменника,... |
|
«Без калини нема України» Презентація проекту Перебіг заходу Клас прикрашений вишитими рушниками. Поміж рушниками кетяги калини, малюнки із зображенням калини. На дошці написано «Червона калина... |
Зала святково прибрана. На сцені столик з калиною і колосками. На... Плекаймо рідну мову – душу українського народу. Учні заходять під музику «Козацький марш» |
|
ДНЗ «Димитровський професійний гірничий ліцей» Підготувала і провела... Клімова Т. В. – майстер виробничого навчання І категорії, керівник ансамблю «Червона калина» Фестиваль народної пісні „Пісня моя,... |
Осіннє свято «Кошик яблук» Хоровод «Ой є в лісі калина» залишаються в колі- парами, в середину виходить калина |
|
Віхи становлення незалежності України Обладнання: державні символи країни, презентація: «Незалежність України», відеофільми: «Документальні фотоматеріали УНР», «УНР ЗУНР»,... |
Технологічно – інструкційна карта Найменування страви: Суп селянський з крупами Крупу перлову, ячну, вівсяну, пшеничну промивають спочатку і в теплій, а потім у гарячій воді, закладають у киплячу воду (3 л на... |