|
|
Скачати 137.54 Kb.
|
|
Тема. О, книго, ти – найбільше з див! Мета.1.Ознайомити дітей з тим, як народилась перша книга, поглибити їх знання про книги. 2. Розвивати інтерес до читання. 3. Виховувати бережне ставлення, любов до книги. Обладнання. Презентація, костюми книги, хлопчиська, ведмедя, лисички для вистави, торба казок, букви українського алфавіту. Тип уроку. Урок-гра. Міжпредметні зв’язки. Я і Україна. Хід заходу Учнь 1. В кожнім домі, в кожній хаті- У містах і на селі,- Хто навчився вже читати, Має книжку на столі. Дружба з книгою – це свято, Не було б його у нас, Ми не знали так багато Про новий і давній час. Учень 2. Все ми в книзі знайдемо. Кращої не знаємо, Доброї і вірної Подруги малят! Книгу зрозумілую, Чесну, добру, сміливу І дівчатка, й хлопчики- Хочуть всі читать! Учень3. І найменшенька дитина, Що не вміє ще читать, Ледь колисочку покине- Просить книжку показать. В день народження до друга Доведеться тобі йти, Гайдара прекрасну книгу Принеси в дарунок ти! Учень 4. Книги дружать з дітворою, Полюби їх у житті- І улюблені герої Будуть друзями в путі. Сторінки книжок завітних Всіх нас доброму навчать- Працювати, і учитись, Й Батьківщину шанувать! (Розповідь вчителя супроводжується презентацією). Вчитель. Доброго дня, шановні гості, матусі й татусі, бабусі й дідусі, доброго дня, любі діти! Сьогодні ми зібралися на свято, щоб разом з вами, друзі, вшанувати її величність Книгу. Український народ здавна поважав книгу – це невичерпне джерело знань, і склав про неї багато прислів’їв і приказок. У них звучить народна мудрість. Ось послухайте: «З книгою подружися, розуму наберися», «Книга не пряник, а дітей до себе манить», « У домі без книги, як без вікон, темно», «Книга – твій друг, без неї, як без рук». З раннього дитинства, від самого народження людина починає своє знайомство з книгою. Народилося маленьке дитятко, а мама вже бере до рук книжку й читає їй казочку, навчилося дитя ходити й своїми рученятами тягне з полиці книгу з картинками, а потім й сама починає: «м-а – ма, м-а – ма». А далі вже без книг нікуди. Ми мандруємо в часі, читаючи фантастичні оповідання, уявляємо себе принцесами або лицарями, беручи до рук історичні романи. Чим би ми не захоплювалися – історією чи математикою, астрономією чи природознавством на допомогу завжди прийде Книга. Ще древні філософи говорили: «Дім, в якому немає книги, подібний до тіла без душі». А Тарас Шевченко сказав: «Книги для мене необхідні, як хліб насущний». Величезна мудрість лине до нас з книг. А якою ж була перша книжка? Я пропоную вам перенестися разом зі мною на багато-багато років у минуле. У далекі часи, коли люди ще не вміли писати і читати, була потреба записувати й передавати один одному якусь інформацію, досвід, знання. Для цього використовували стіни печер, камені, пісок. Ручок і олівців теж ще не придумали, тому користувалися заточеними камінцями, палицями тощо. Свої думки записували за допомогою малюнків. Трішки пізніше винайшли перші абетки й спробували писати на табличках з глини. Уявіть собі товсту важку глиняну пластину. На ній багато не напишеш та й носити її було не дуже зручно. Але люди не здавалися й з наполегливістю шукали новий матеріал. Черговим відкриттям стала теляча або козяча шкіра. Книги з цього матеріалу були зручні й легкі. Першу таку книгу зробили в Малій Азії в стародавньому місті Пергамі. Тому шкіряний папір стали називати пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення такої книги потрібно було взяти шкури з цілої отари. А на іншому континенті, в Африці, люди в пошуках матеріалу для книг спробували писати на сухих стеблах папірусу. Це така рослина, яка росте на берегах річок та боліт. Писати на таких аркушах було легко й зручно, але був один недолік: такі книги швидко розсипалися. Дві тисячі років тому сталося велике диво. Люди навчилися робити справжній папір. Для його виготовлення використовували сировину з дерева. В той час книги писали й переписували вручну. На переписування однієї книги інколи витрачали кілька років. Уявіть собі яку цінність вони мали. Минуло ще багато-багато років, поки книга почала мати такий вигляд, який ми з вами звикли бачити. Над виготовленням сучасних книжок працюють величезні друкарні. Ось така коротка історія виникнення книги. Скільки книг існує в світі? Цілого життя не вистачить людині, щоб всі їх перечитати. Книжки видаються великими тиражами. Бувають книги різні. Цікаво знати, що найбільша книга в світі – це гігантський атлас. Важить він 120 кг. Знаходиться він в Державній бібліотеці Німеччини. Виданий був у 1661році. Що цікаво, найменша книга теж була видана в Німеччині. Майстри цієї країни створили книгу трішки більшу за 2 мм. Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова. Ця книга трохи більша за звичайну марку. Люди люблять читати, обожнюють героїв улюблених творів і, навіть, встановлюють їм пам’ятники. Ось, наприклад, у США встановлено пам’ятник Тому Сойеру та Гекельбері Фіну. Французи вшанували улюбленого Д’Артаньяна. В Італії та Швеції не забули про довгоносого Піноккіо, а в Данії на березі моря застигла в очікування кам’яна Русалонька. Кожна інтелігентна людина вважає за потрібне мати домашню бібліотеку. Цікаво знати, що одна з найбільших книгозбірень світу знаходиться в США. Це – національна бібліотека конгресу цієї країни. Після того, як в невеличкому англійському місті Сомерсет закрилася бібліотека, одна з мешканок цього міста купила стару телефонну будку й перетворила її на бібліотеку. Жозеф Тарі з Угорщини має в своїй домашній колекції понад 4500 мініатюрних книжок. Персидський вчений Сахиб, який жив у середині Х століття так любив читати,що мав бібліотеку, яка нараховувала більше ста тисяч книг. Більшу частину життя він проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. При перевезенні книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку. Потрібну Сахибу книгу знаходили швидко. Наші другокласники люблять і поважають книгу. Ми є активними читачами міської дитячої бібліотеки ім.. М.Горького, залюбки вшановуємо улюблені книжки, зокрема наш перший Буквар, з радістю приймали участь в шкільному Параді казки, оформлюємо читацькі альбоми. У нас є свої рекордсмени з читання:________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Шановні присутні! Всі ми знаємо, що книги виготовляють з паперу, а папір - з деревини. От, наприклад, щоб виростити дерево, з якого виготовляють папір для книжок, зошитів, щоденників, потрібно 20-50 років. За рік на потреби однієї людини доводиться зрубувати майже 15 дерев. Підрахуємо: у вашому класі 26 учнів, кожний має по 5 підручників, за рік списує близько 20 зошитів, щоденник. Загалом – це 130 книжок, 520 зошитів, 26 щоденників, на виготовлення яких потрібно зрубати 10 дерев. Якщо всі школярі берегтимуть навчальну книгу, раціонально використовуватимуть зошити, то за 5 років ми збережемо 50 дерев, а школа, місто, область, уся країна – сотні гектарів лісу, що прикрашатимуть землю. До того ж ліс – це кисень, здоров’я людини. Тож, давайте цінити й любити книгу. Бо золото добувають із землі, а знання – з книжок. (Кінець презентації) (Звучить музика, до зали, підстрибуючи, вбігає Зайчик) Заєць (співає пісеньку «Книга — наш найкращий друг»). Дорога нам книга кожна, Нам без книг ніяк не можна, Нам без книг ніяк не можна! Голоси дзвенять навкруг. А як часом книга хвора, Значить наша в тім вина. Ми її підклеїм скоро — Враз одужає вона! (На його шляху з'являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана книга). Заєць. Ой, що це? Краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем). Книга. Не бійся, Зайчику. Я книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче). Допоможи мені, Зайчику! Заєць (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може ти з лисицею зустрілася, чи у лапи до вовка потрапила? Чи може лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали. Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько-поганисько мене так порвав. Ох і мучив він мене. Поливав гарячим супом, гнув кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього. Зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна? Заєць. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика). Ведмедику! Ось Книга у біду потрапила, від хлопчиська-поганиська втекла, їй допомогти треба, а як — я не знаю. Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у «Книжкову лікарню» до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише і одягне у красиву обкладинку. Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався? Адже у кожній школі, у кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене. Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку! Лікар. Обов'язково! Шановна Книго, присядге-но сюди. Що з вами трапилося? Де ж болить? Книга. Ой, дорогий лікарю, у мене болить все тіло. Лікар. Як же ви дійшли до такого стану? Книга. Лікарю, мені соромно перед класом, Хазяїн мій обкладинки вирвав з м'ясом! Та що обкладинки... Вирвав сторінки, поробив з них кораблики, Плоти та голубки. Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них? Книга. Хлопчисько-поганисько, у якого я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилляв на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли листав сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика: Я — Книга! Я товариш твій! Школярику, завжди мене жалій. Чистенькою тобі приємна я, Без бруду — подруга твоя. Погану звичку ти покинь І пальців більше ти не слинь. Завжди я твій найкращий друг, Та тільки не для брудних рук. Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку-медичну сестричку допомогти нам. (Кличе Лисицю). Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з Айболитом тебе вилікуємо. Подивимося ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я їх так боюся. Книга. А в собаки ніг немає. Лисиця. Який жах! Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка! Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію. (З'являється Хлопчисько-поганисько). Хлопчик. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому — я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забув її у саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Втекла. Ви її не бачили? Діти. їй роблять операцію у «Книжковій лікарні»! (З'являються Книга і Лікар). Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд. Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий хлопчисько! Він, напевно, шукає мене. Хлопчик. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А тепер пішли додому. Мені без тебе так сумно. Лікар. Я не дозволю їй жити у тебе. Вона знову може захворіти. Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою. Хлопчик. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є у залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом. Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам'ятати правила. 1. Мене не можна брати брудними руками, тому, що мені буде соромно, якщо мене візьмуть інші, читачі. 2. Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою сторінками донизу: адже тобі не сподобалося б, якби з тобою так поводилися. 3. Не розмальовуй мене ручкою та олівцем — це так негарно. 4. Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то вклади у мене закладку, щоб я змогла спокійно відпочити. 5. У сиру погоду загортай мене у папір, тому, що така погода для мене шкідлива. 6. Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я тобі допоможу стати щасливим. Хлопчик. Так, я все зрозумів і даю чесне слово, що виправлюся. Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди з вами будемо друзями. Вчитель. Я думаю, що наші учні вже давно виконують ці правила і книжок не одражають. Шановні герої, ми запрошуємо вас на наше свято. Зараз ви подивитесь, які наші учні розумні та як вони люблять читати. Оголошую перший конкурс «Продовж прочитане прислів’я».
Вчитель. А чи зможете ви впізнати казку по загадці? Оголошується другий конкурс «Впізнай казку». 1. Виріс цей хлопчина з малої деревини, У печі зміючку спік, сам на дерево утік, Його гусятко врятувало, на крилечка свої взяло. Принесло до тата й мами частуватись пирогами. (Івасик-Телесик) 2. З’їла жінка горошину, Згодом народила сина. Виріс, як з води, хлопчина, Захищать пішов родину. Бився із змієм булавою, Врятував братів з сестрою. (Котигорошко) 3. Жили собі дід та баба, та й горя не знали. Мали собі господарство, ще й кота тримали. Але кіт той вже постарів, був ледачий і слабий. От і каже господарю його жінка – баба. - Їдь, мабуть, ти, діду, до лісу – там покинь котяку, Бо від нього не діждемся, ні мишей, ні дяки. От поїхав дід до лісу. Залишив у Ньому свого старого кота, тай гайнув додому. (Пан Коцький) 4. Якось в одної господині В садочку стигли пиріжки. Один, кругленький, з миски випав, Лискучий, смажений бочок. Дрібненькі крихітки насипав На вишиваний рушничок. (Колобок) 5. Підробив він голосок, став малим співати, Здогадалися вони: «Вовк – не наша мати». (Вовк і семеро козенят) 6.Маленьке, сіреньке біди наробило – Щось біле, кругленьке хвостиком розбило. Сумує бабуся, плаче дідусь, витирає сльозу, А курочка кудахче: «Я вам нове знесу». (Курочка Ряба) Книга. (звертається до вчителя) Наталіє Григорівно, а можна і я з вашими учнями пограю? Вчитель. Звісно, можна. Книга. Оголошую третій конкурс «Торба казок». Передавайте торбу з рук в руки зі словами «Котилася торба з великого горба. Котилася, котилася й до рук докотилася». Учень , у якого опинилася торба,дістає предмет й називає з якої він казки.
Хлопчисько-поганисько. Я теж хочу з вами пограти. Дозвольте! Оголошую четвертий конкурс «Казковий алфавіт». Я буду вам показувати букву, а ви називайте літературного героя, ім’я якого починається з цієї букви. (Вибрати декілька букв на свій розсуд)
Зайчик (стрибає по залу, помічає виставку читацьких альбомів). Ой, а це що таке красиве, яскраве? (Помічає малюнок зайчика) Дивіться, Наталіє Григорівно, хтось мене намалював! Вчитель. Зайчику, це наші читацькі альбоми. Діти читають різні твори, а потім ті, які сподобалися найбільше, описують в них, малюють до них малюнки. Ось хтось з дітей прочитав про тебе й намалював твій портрет. Зайчик. Чудово! Велике вам спасибі, за те, що багато читаєте. Бо, хто багато читає, той все на світі знає. (Оголошуються результати конкурсу на кращий читацький альбом) (Діти виконують пісню) ПІСНЯ «НАМ БЕЗ КНИГ НІЯК НЕ МОЖНА» (Збірка пісень, віршів і оповідань «Нам без книг ніяк не можна». — Київ: Музична Україна, 1981). Сл. З.Бичкової Муз. В.Шаповалент Розтають сніги холодні, Чуть пташині скрізь пісні. Очі в нас цвітуть сьогодні, Наче квіти весняні. Двічі Приспів: Це до книги йдуть на свято І дівчата, і хлоп'ята. Книга — вірний, Книга — наш найкращий друг. «Дорога нам книга кожна, Нам без книг ніяк не можна, Нам без книг ніяк не можна!» — Голоси дзвенять навкруг. Двічі. А як часом книжка хвора — Значить, наша в тім вина. Ми її підклеїм скоро — Враз одужає вона! Двічі Приспів. Вчитель. Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Дякуємо всім за увагу! До нових зустрічей! |
|
УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Урок гра для учнів 5 класу: «Бути здоровим престижно» |
|
"АБВГДЕЙКА". Інтелектуальний урок гра з української мови з використанням... Тема: "АБВГДЕЙКА". Інтелектуальний урок гра з української мови з використанням інформаційних ігрових технологій та комп`ютера |
ЗМ Твір – опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі (письмово) Обладнання: роздатковий матеріал, словник іншомовних слів, запис музичного твору, відео – ролик, паперові зірки. Тип уроку: урок... |
|
Додавання чисел частинами. Задачі на знаходження невідомого додан-... Діти, сьогодні у нас урок- мандрівка, урок-гра. Мета його: вдосконалити обчислювальні навички,формувати вміння додавати число частинами.... |
Заліковий урок-гра Явище виривання електронів з речовини під дією світла називають дисперсією.(червоний) |
|
Пояснювальна записка Ця гра може зайняти цілий урок. Пропонуємо використати гру при вивченні п’єси Г.Ібсена „Ляльковий дім” |
Уроку Тема уроку: Урок-гра „Ключі від фортеці знавців рідної Ураїни. Розв’язування вправ і задач за курс 5 класу |
|
УРОК-ГРА Дидактична мета уроку: Розширити та поглибити знання учнів про магнітні явища та використання цього явища в природі й техніці |
Навчально-виховний комплекс Асканія-Нова Урок- гра за темою «Вектори на площині» Обладнання : ноутбук, проектор, презентація, таблички з емблемами команд, картки із завданнями, кольорова крейда |