|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
Психологічний аспект навчання учнів 6-х класів У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності. Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений. Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними. Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків математика у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо. Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учителям слід пам’ятати, що учні цього віку погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено. Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення (правила, ознаки, алгоритми тощо), яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. В учнів 6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу. Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати математичні задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу. Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю. Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання. Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст. Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках в 6-х класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам. Навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік Робочі навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік складаються: для 5-6-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; для 7-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657; для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 7-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додатки 6-7); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22); для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616; для білінгвальних класів: 5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 ; для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66; 10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657. Розроблення робочих навчальних планів Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік, на який розроблено плани. У пояснювальні записці вказуються: - тип навчального закладу, кількість класів та учнів, що навчаються; - Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи із зазначенням наказу Міністерства освіти і науки України, яким вони затверджені, із зазначенням номерів додатків; - особливості організації навчального процесу. Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах. Для закладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання визначена для кожного класу ДСанПіН 5.5.2.008-01 і не повинна перевищувати показників, наведених у таблиці:
З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти робочі навчальні плани повинні містити усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типових навчальних планів. За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 7-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків. При цьому вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів. Варіативна складова Типових планів використовується на: збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми передбаченої навчальною програмою здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета; запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо); індивідуальні заняття та консультації. Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де X – кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y – кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета. Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради. При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховуються. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах за рахунок загального навчального навантаження навчальний заклад може збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани. Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських експериментах, що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. При затвердженні та погодженні таких планів, до них додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо. Окремі науково-педагогічні проекти Всеукраїнського рівня мають Типові навчальні плани, затверджені Міністерством освіти і науки України. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у таких науково-педагогічних проектах за наказами МОН України, затверджуються відповідним органом управління освітою і не потребують погодження в МОН України. Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку, коли у зв’язку із специфікою діяльності навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів. Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах для яких передбачено зазначені вище зміни. Такі плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня мають отримати погодження Міністерства освіти і науки України. Варіативна складова вивчення шкільних курсів із математики у 2014–2015 навчальному році Формуючий вплив на особистість школярів у системі шкільної освіти має значення якості навчання математики, яка забезпечує розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості та рис характеру, емоційно-вольової сфери тощо. Зокрема, велику увагу варто приділити вчителям математики на зміст навчального матеріалу, який має забезпечувати інтенсивне навчання і самонавчання учнів, та перенести основний акцент на вироблення умінь використовувати вивчену інформацію для досягнення певних цілей, що сприятимуть інтелектуальному розвитку учнів. Оскільки знати математику – це, у першу чергу, вміти застосовувати набуті предметні знання. Такий підхід передбачає: – засвоєння готових знань, – засвоєння способів міркувань, що застосовуються для їх отримання,
Реалізувати основну мету шкільних курсів з математики та значно повніше врахувати індивідуальні особливості учнів можна за допомогою:
На основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 та 29.05.2014 № 664, загальноосвітні навчальні заклади самостійно складають робочі навчальні плани на навчальний рік з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів, та затверджують їх відповідним органом управління освітою. Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:
При розподілі варіативної складової навчального плану вираховується гранично допустиме навантаження на одного учня, при визначенні цього показника уроки фізичної культури не враховуються. Залежно від профілю загальноосвітнього навчального закладу може використовуватися варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків предмета з профільними предметами. Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприяють удосконаленню змісту програми і стандарту з предметів з урахуванням потреб учнів і суспільства, упровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів. Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем. Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів із вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення предметних курсів дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом предмета). Ще одна особливість елективних предметних курсів пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня предметних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний предметний курс, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать. Для учнів, здібних, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльністю з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх предметні здібності. Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати своє майбутнє з науковою діяльністю, обирають переважно курси прикладного і міжпредметного характеру. Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з певного предмета завдяки наполегливості і систематичній роботі, не маючи особливих предметних здібностей із математики, але планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібний певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмету, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної підготовки з предмета. Школярів, здібних до окремого предмета, тих, що з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навиків систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Їх зацікавлять позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру, а також курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач. Курси за вибором можна умовно поділити на такі типи: предметні, міжпредметні та позапредметні. Коротка характеристика курсів за вибором: І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань із конкретного предмета, у свою чергу поділяються на кілька груп: 1) курси з предметів підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету на тому чи іншому профілі і періодом їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати вибраний предмет поглиблено на іншому профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають предмет на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з предмету, а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль. 2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з предмету на природничо-математичному профілі або профілі, де окремий предмет є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше ніж в курсі типу «підвищеного рівня»; 3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з предмета на профільному рівні, наприклад, «Методи геометрії», «Стратегія розв’язування нестандартних задач» тощо, або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, що забезпечують їх вивчення, наприклад, «Основи лінійного програмування» для економічного профілю та ін. 4) прикладні курси за вибором з напряму математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування предметних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, «Елементи фінансової математики», «Математика у будівництві і архітектурі» та ін.; 5) курси, присвячені вивченню предметних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, «Моделювання навколишнього світу», «Елементи теорії ігор», «Симетрія в природі» та ін.; 6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться предметом для підвищення свого загальнокультурного рівня; 7) курси за вибором із вивчення методів розв’язування задач з предмету («Методи доведення», «Розв’язування завдань з …», «Задачі з параметрами», «Стереометричні задачі на побудову», «Розв’язування задач економічного змісту» та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики за умови врахування наявності в учнів відповідних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою. ІІ. Міжпредметні курси за вибором, завданнями яких є інтеграція математичних знань із іншими навчальними предметами, наприклад, «Математичні основи інформатики», «Математичне моделювання в екології» та ін., інтеграція між складовими предмету математика – алгеброю та геометрією («Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій», «Стереометричні фігури в координатах» та ін.), а також, інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики («Природа математичних аксіом», «Практичне застосування результатів математичних досліджень» та ін.). ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмету базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою, головне – має за інструментарій предмет чи містить предметні об’єкти, наприклад, «Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій», «Сімейна економіка», «Вплив ігор на розвиток логічного мислення» та ін. Зауважуємо, що вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу програми, рекомендованої МОНУ чи авторської програми, схваленої вченою радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Загалом, у педагогічній діяльності не дозволяється використовувати в практиці програмами,що були створені самостійно і які: - не рецензовані науковцями і практиками; - не мають схвалення або вченої ради Миколаївського ОІППО, або комісії ІІТЗО МОНУ, або рекомендації МОНУ . Журнали Перевірка якості ведення сторінок із математики в журналах дозволила зробити висновки, що більшість вчителів дотримуються вимог пояснювальних записок та листів Міністерства освіти і науки України про викладання математики. Записи в журналах охайні, чітко простежується виконання практичної частини програм, контрольних робіт, ведення тематичного обліку знань, наявність оцінок за ведення зошитів. Указані всі види робіт. Учителі об’єктивно підходять до оцінювання навчальних досягнень учнів. Кількість контрольних робіт, проведених у минулому та в поточному роках, відповідають програмовим вимогам і методичним листам Міністерства освіти і науки України про викладання математики. Однак є й суттєві недоліки. Проблема коректного застосування 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів виникла з моменту її запровадження і не втратила своєї актуальності. На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Воно є обов’язковим, і бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми. У школах Миколаївської області є вчителі математики, які недостатньо знайомі з правилами оформлення предметних сторінок журналів, зокрема з математики. Ці вчителі виставляють семестрове оцінювання на підставі лише оцінок за контрольні роботи, у той час як, вивчення кожної теми (8-12 годин) закінчується підсумковим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів. Воно повинно містити: по-перше, кілька занять, на яких із огляду на результати поточного усного опитування і самостійних робіт вивчений матеріал систематизується та узагальнюється, розв’язуються задачі і вправи; по-друге, тематичну контрольну роботу, перед якою доцільно провести самостійну роботу підготовчого характеру. Неприпустимо оцінювати всю тему лише однією оцінкою. Особливо тоді, коли на її вивчення відводиться 32 години. Поточне виставлення оцінок учням із математики може проводитись безпосередньо під час занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати стимулюючу, заохочувальну та діагностичну, але не каральну функцію. Слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок у журналах. Такі порушення найбільше трапляються в учителів математики м. Миколаєва. В інструктивно-методичних листах про вивчення математики рекомендовано проводити тематичне оцінювання учнів через 8–12 уроків. У класах профільного спрямування відводиться неоднакова кількість годин. Саме тому для визначення необхідної кількості тематичних оцінювань, необхідно відведену кількість годин доцільно поділити на десять. Виконання контрольних робіт (заліків, тестів тощо) є обов’язковою умовою для тематичного оцінювання. Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою «н». Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник місяцем поточного року. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі практичних і семінарських занять) дата кожного уроку (практичного заняття, семінару) і тема записується окремо. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «За зошит», «І семестр», а не «за І семестр», «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)) Завдання для домашньої роботи обов´язково повинні бути рівневі. певна частина (2-3 завдання) повинна бути запропонована усім учням класу, а інша частина (1-2 завдання) учням, які мають високий рівень знань або цікавляться математикою. Теми повинні бути конкретизовані. Тобто кожного уроку (пари уроків) повинна бути записана окрема тема. Неприпустимо декілька уроків поспіль записувати одну й ту саму тему уроку (наприклад «Розв´язування рівнянь»). Контрольні роботи Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета), що зберігаються протягом навчального року, в загальноосвітньому навчальному закладі. Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці ставиться «н». Якщо учень був відсутнім під час виконанням класом контрольної роботи, він не втрачає шансу її написання до кінця семестру. Тому доцільно у журналах, після колонки к/р (контрольна робота) залишати пусту клітинку (без підпису), для того, щоб не позбавляти можливості учнів визначити рівень знань та вмінь із даної теми. Якщо контрольну роботу виконували всі учні класу, то таку колонку залишати не потрібно. У разі, якщо контрольну роботу учнем було написано після виставлення йому тематичної з теми, оцінка за контрольну є домінантною для виставлення семестрової оцінки. Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи: у 5–6-х класах - 1 зошит для контрольных робіт з математики; в 7–11-х класах – 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії. Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою, або на окремих аркушах. У разі використання зошитів з друкованою основою (наявність грифу Міністерства є обов’язковим!!!) для перевірки навчальних досягнень учнів, вчитель повинен зберігати використані варіанти протягом навчального року. Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог: Писати охайно, розбірливим почерком, синім (фіолетовим) чорнилом. Адміністраціям шкіл необхідно враховувати той факт, що сьогодні, практично всі види робіт, що визначають рівень знань, умінь та навичок учнів із математики проводяться у письмові формі (к/р, тести, експертні/адміністративні контрольні зрізи, ЗНО) тому необхідно створювати всі умови для неупередженого оцінювання учнів із предмету. У вищих навчальних закладах до складання сесії допускаються лише ті студенти, які вчасно виконали і захистили всі контрольні і практичні роботи. Таким чином, готуючи дітей до навчання у вищому навчальному закладі школа повинна забезпечити наступність і формування відповідальності за вчасно виконані завдання. Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для контрольних робіт повинні знаходитися в навчальному закладі і не підлягають винесенню з нього. Корекційна робота (робота над помилками) повинна проводитися учнями в зошиті для контрольних робіт під час перебування у навчальному закладі. |
|
Інструктивно-методичний лист щодо використання державної символіки Постанова Кабінету Міністрів України від 15. 09. 1999 р. №1697 Науково-методичний центр вищої освіти розробив і надсилає Інструктивно-методичний... |
2014 Збірка олімпіадних завдань з математики Навчально – методичний центр професійно – технічної освіти у Миколаївській області |
|
Ущільнення навчального матеріалу зі світової літератури в 5-11-х... Керуючись наказом Департаменту освіти і науки від 27. 08. 14р. №31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року у навчальних... |
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
|
Методичні рекомендації щодо викладання економіки у 2015/2016 навчальному році України від 11. 06. 2014 №1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів;... |
2. Керівництво змаганнями Миколаївської області та управлінням з питань фізичної культури та спорту Миколаївської облдержадміністрації виключне право на загальне... |
|
ПРИМІРНА СТРУКТУРА розділу "Регіональний розвиток" проекту обласної... Кіровоградської області. Він межує на сході з Голованіським, на заході з Гайворонським районами Кіровоградської області, на півдні... |
Порядок проведення Інтернет-олімпіади з математики у 2013-2014 н... Участь в Інтернет-олімпіаді з математики можуть брати всі учні 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів області |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 2014/2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ У ... |
УКРАЇНА ШИШАЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАКАЗ ЗНЗ та ДНЗ Шишацького району, з них: 1 майстер виробничого навчання, 1 шкільний бібліотекар, 1 керівник гуртків позашкільних закладів,... |