| Назва розділу, теми
 
 | Знання | Предметні уміння та способи навчальної діяльності
 
 | 
            
              | АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ
 
 | 
            
              | Розділ: числа і вирази
 
 | 
            
              | Раціональні
 
 та ірраціональні числа, їх порівняння та дії
 
 над ними
 
 | 
                  правила дій над цілими і раціональними числами;
 
порівняння дійсних чисел;
 
ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10;
 
правила округлення цілих чисел і десяткових дробів;
 
означення кореня
 
 n-го степеня
 
 та арифметичного кореня;
 
 
                  властивості коренів;
 
означення степеня з натуральним, цілим
 
 та раціональним показником,
 
 їх властивості;
 
 | 
                  
                    розрізняти види чисел;
 
порівнювати дійсні числа, значення числових виразів, зокрема таких, що містять арифметичні квадратні корені (без використання обчислювальних засобів);
 
виконувати обчислення значень числових виразів, що містять арифметичні операції
 
 над дійсними числами;
 
 
                  
                    виконувати дії над степенями з раціональним показником;
 
виконувати дії над наближеними значеннями
 
 | 
            
              | Відсотки.
 
 Основні задачі
 
 на відсотки
 
 | 
                  означення відсотка;
 
                    правила виконання відсоткових розрахунків;
                    формули простих і складних відсотків | 
                  
                    знаходити відношення чисел у вигляді відсотка, відсоток від числа, число за значенням його відсотка;
 
розв’язувати задачі на відсоткові розрахунки, зокрема використовуючи формулу складних відсотків
 
 | 
            
              | Раціональні, ірраціональні,
 
 степеневі, показникові, логарифмічні, тригонометричні вирази та їх тотожні перетворення
 
 | 
                  змінна, вираз зі змінною та його область визначення;
 
рівність виразів; тотожність;
 
одночлени й многочлени та дії над ними;
 
формули скороченого множення;
 
алгебраїчні дроби та дії над ними;
 
означення і властивості логарифма; десятковий і натуральний логарифми;
 
означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса числового аргументу;
 
співвідношення між тригонометричними функціями одного
 
 й того самого аргументу;
 
 
                  формули зведення;
 
формули додавання й наслідки з них
 
 | 
                  
                    виконувати тотожні перетворення многочленів, алгебраїчних дробів, виразів, що містять степеневі, показникові, логарифмічні й тригонометричні функції та знаходити їх числове значення;
 
спрощувати показникові, логарифмічні
 
 та тригонометричні вирази;
 
 
                  
                    
                      виконувати перетворення виразів, що містять корені, згідно основних співвідношень;доводити показникові, логарифмічні та тригонометричні тотожності
 
 | 
            
              | Розділ: Рівняння і нерівності
 
 | 
            
              | Лінійні, квадратні, раціональні, ірраціональні, показникові, логарифмічні, тригонометричні рівняння, нерівності та їх системи. Застосування рівнянь, нерівностей та їх систем до розв’язування текстових задач.
 
 
 | 
                  
                    рівняння, корені рівняння;
 
рівносильність рівнянь, рівняння-наслідки;
 
графік рівняння з двома змінними;
 
нерівності, рівносильні нерівності;
 
методи розв’язування систем лінійних рівнянь;
 
методи розв’язування раціональних, ірраціональних
 
 і трансцендентних рівнянь, нерівностей
 
 та їх систем
 
 | й нерівності першого і другого степеня, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них;
 
 
                  
                    розв’язувати системи рівнянь і нерівностей першого і другого степеня, а також ті, що зводяться до них;
 
розв’язувати рівняння і нерівності, що мають степеневі, показникові, логарифмічні і тригонометричні функції;
 
розв’язувати ірраціональні рівняння;
 
застосовувати загальні методи та прийоми (розкладання на множники, заміна змінної, застосування властивостей функцій) у процесі розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем;
 
користуватися графічним методом розв’язування
 
 та дослідження рівнянь, нерівностей та їх систем;
 
 
                  
                    застосовувати рівняння, нерівності та їх системи
 
 до розв’язування текстових задач;
 
 
                  
                    доводити нерівності;
 
                      розв’язувати рівняння й нерівності, що містять змінну під знаком модуля | 
            
              | Розділ: Функції
 
 | 
            
              | Лінійні, квадратичні, степеневі, показникові, логарифмічні
 
 та тригонометричні функції, їх основні властивості.
 
 Числові послідовності
 
 | 
                  означення функції;
 
способи задання функцій, основні властивості
 
 та графіки вказаних функцій;
 
 до даної;
 
 і геометричної прогресій;
 
 
                  формули n-го члена арифметичної і геометричної прогресій;
 
формула суми n перших членів прогресій;
 
формула суми нескінченної геометричної прогресії
 
 із знаменником
  <1 
 | 
                  знаходити область визначення, область значень функції;
 
визначати парність (непарність), періодичність функції;
 
будувати графіки елементарних функцій, перелічених у змісті;
 
установлювати властивості числових функцій за їх графіками чи формулами;
 
застосовувати геометричні перетворення при побудові графіків функцій;
 
застосовувати формули
 
 для розв’язування задач
 
 на арифметичну і геометричну прогресії
 
 | 
            
              | Похідна функції,
 
 її геометричний
 
 та механічний зміст. Похідні елементарних функцій. Похідна суми, добутку й частки функцій. Похідна складеної функції
 
 | 
                  означення похідної функції в точці;
 
механічний
 
 та геометричний
 
 зміст похідної;
 
 
                  таблиця похідних елементарних функцій;
 
правила обчислення похідної суми, добутку, частки двох функцій;
 
похідна складеної функції
 
 | 
                  знаходити похідні елементарних функцій;
 
знаходити числове значення похідної функції для даного значення аргументу;
 
знаходити похідну суми, добутку і частки функції;
 
                    знаходити похідну складеної функції;розв’язувати задачі
 
 з використанням геометричного і механічного змісту похідної
 
 | 
            
              | Дослідження функції за допомогою похідної. Побудова графіків функцій
 
 | 
                  достатня умова зростання (спадання) функції на проміжку,
 
поняття екстремуму функції;
 
необхідна і достатня умови екстремуму функції;
 
найбільше і найменше значення функції
 
 | 
                  знаходити проміжки монотонності функції;
 
знаходити екстремуми функції за допомогою похідної, найбільше та найменше значення функції на заданому відрізку;
 
досліджувати функції
 
 за допомогою похідної
 
 та будувати графіки функцій;
 
 
                  
                    розв’язувати прикладні задачі на знаходження найбільших і найменших значень | 
            
              | Первісна та визначений інтеграл. Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ та об’ємів
 
 | 
                  означення первісної функції, визначеного інтеграла, криволінійної трапеції;
 
таблиця первісних елементарних функцій;
 
правила знаходження первісних;
 
формула Ньютона – Лейбніца.
 
 | з використанням таблиці первісних та правил знаходження первісних;
 
 
                  застосовувати формулу Ньютона – Лейбніца для обчислення визначеного інтеграла;
 
 
                  
                    обчислювати площу криволінійної трапеції
 
 за допомогою інтеграла;
 
 
                  
                    розв’язувати найпростіші прикладні задачі, що зводяться до знаходження інтеграла
 
 | 
            
              | Розділ: Елементи комбінаторики,
 
 початки теорії ймовірностей та елементи статистики
 
 | 
            
              | Перестановки (без повторень), кількість перестановок. Розміщення (без повторень), кількість розміщень. Сполуки (без повторень), кількість комбінацій. Поняття ймовірності випадкової події. Найпростіші випадки підрахунку ймовірностей. Поняття про статистику.
 
 Статистичні характеристики рядів даних
 
 | 
                  формули для обчислення числа кожного виду сполук без повторень;
 
поняття ймовірності випадкової події, найпростіші випадки підрахунку ймовірностей;
 
означення статистичних характеристик рядів даних (розмах вибірки, мода, медіана, середнє значення випадкової величини)
 
 | 
                  обчислювати кількість перестановок, розміщень, сполук;
 
застосовувати набуті знання до розв’язування найпростіших комбінаторних задач;
 
обчислювати у найпростіших випадках ймовірності випадкових подій;
 
застосовувати правила обчислення ймовірностей суми та добутку подій у процесі розв’язування нескладних задач;
 
обчислювати статистичні характеристики рядів даних (розмах вибірки, мода, медіана, середнє значення випадкової величини)
 
 | 
            
              | ГЕОМЕТРІЯ
 
 | 
            
              | Розділ: ПЛАНІМЕТРІЯ
 
 | 
            
              | Геометричні фігури
 
 та їх властивості.
 
 Аксіоми планіметрії.
 
 Найпростіші геометричні фігури на площині.
 
 Трикутники, чотирикутники, многокутники, коло і круг.
 
 Вписані в коло та описані навколо кола многокутники.
 
 Рівність і подібність геометричних фігур.
 
 Геометричні перетворення фігур
 
 | 
                  аксіоми планіметрії;
 
означення геометричних фігур на площині
 
 та їх властивості;
 
 
                  властивості трикутників, чотирикутників
 
 і правильних многокутників;
 
 
                  властивості хорд і дотичних;
 
означення й ознаки рівності та подібності фігур;
 
види геометричних перетворень
 
 | 
                  застосовувати означення, властивості та ознаки зазначених у змісті програми геометричних фігур до розв’язування задач на доведення, обчислення, дослідження та побудову;
 
застосовувати здобуті знання до розв’язування задач практичного змісту;
 
розв’язувати трикутники
 
 | 
            
              | Геометричні величини та їх вимірювання.
 
 Довжина відрізка, кола та його частин.
 
 Градусна та радіанна міра кута.
 
 Площі фігур
 
 | 
                  міри довжини, площі геометричних фігур;
 
величина кута, вимірювання кутів;
 
формули довжини кола та його дуги;
 
формули для обчислення площ основних геометричних фігур
 
 | 
                  знаходити довжини відрізків, градусні міри кутів, площі геометричних фігур;
 
обчислювати довжину кола та його дуг, площу круга, сектора
 
 | 
            
              | Координати та вектори. Координати точки. Координати середини відрізка. Рівняння прямої та кола. Рівні вектори.
 
 Колінеарні вектори. Координати вектора. Додавання векторів. Множення вектора
 
 на число. Кут між векторами. Скалярний добуток векторів
 
 
 | 
                  рівняння прямої та кола;
 
формула для обчислення відстані між точками та формула для обчислення координат середини відрізка
 
 | 
                  виконувати дії над векторами;
 
застосовувати вектори та координати у процесі розв’язування геометричних
 
 та найпростіших прикладних задач
 
 | 
            
              | Розділ: Стереометрія
 
 | 
            
              | Геометричні фігури.
 
 Аксіоми стереометрії. Взаємне розміщення прямих і площин
 
 у просторі.
 
 Многогранники і тіла обертання, їх види та властивості. Побудови
 
 в просторі
 
 | 
                  аксіоми і теореми стереометрії;
 
означення геометричних фігур у просторі
 
 та їх властивості;
 
 
                  взаємне розміщення прямих і площин
 
 | 
                  зображати геометричні фігури та їх елементи на площині;
 
використовувати правила паралельного проектування;
 
будувати перерізи многогранників і тіл обертання;
 
застосовувати означення, властивості та ознаки поданих у програмі геометричних фігур до розв’язування задач
 
 | 
            
              | Геометричні величини.
 
 Відстані. Міри кутів між прямими й площинами.
 
 Площі поверхонь та об’єми
 
 | від точки до площини;
 
 від прямої до паралельної
 
 їй площини;
 
 між паралельними площинами;
 
 між мимобіжними прямими;
 
 
                  міри кутів між прямими й площинами;
 
формули площ поверхонь, об’ємів многогранників і тіл обертання.
 
 | 
                  визначати відстані та кути у просторових фігурах;
 
застосовувати означення і властивості відстаней та кутів у процесі розв’язування задач;
 
розв’язувати задачі
 
 на обчислення площ поверхонь та об’ємів геометричних фігур
 
 | 
            
              | Координати та вектори
 
 у просторі. Координати точки. Координати середини відрізка. Рівні вектори. Координати вектора. Додавання векторів. Множення вектора на число. Кут між векторами. Скалярний добуток векторів.
 
 | між точками та формула для обчислення координат середини відрізка
 
 | 
                  виконувати дії над векторами;
 
застосовувати вектори
 
 та координати для розв’язування задач
 
 | 
          
            
            
            
            
              | Рівні навчальних досягнень вступників
 
 | Бали
 
 | Критерії оцінювання навчальних досягнень вступників
 
 | 
            
              | I. Початковий
 
 | 1
 
 | Вступник: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
 читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
 зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 2
 
 | Вступник: виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
 впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 3
 
 | Вступник ь: співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
 за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
 
 | 
            
              | II. Середній
 
 | 4
 
 | Вступник: відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
 називає елементи математичних об’єктів;
 формулює деякі властивості математичних об’єктів;
 виконує за зразком завдання обов’язкового рівня.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 5
 
 | Вступник : ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
 розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 6
 
 | Вступник: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
 самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;
 записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.
 
 | 
            
              | ІІІ. Достатній
 
 | 7
 
 | Вступник: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях;
 знає залежності між елементами математичних об’єктів
 
 самостійно виправляє вказані йому помилки;
 розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 8
 
 | Вступник: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
 розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
 частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 9
 
 | Вступник: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
 самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;
 виправляє допущені помилки;
 повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень;
 розв’язує завдання з достатнім поясненням.
 
 | 
            
              | IV. Високий
 
 | 10
 
 | Знання, вміння й навички вступника повністю відповідають вимогам програми, зокрема, вступник:
 усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням;
 під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
 розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 11
 
 | Вступник: вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
 самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
 використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
 знає передбачені програмою основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням.
 
 | 
            
              | 
 
 
 | 12
 
 | Вступник: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
 вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
 здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.
 
 |