Назва розділу, теми
|
Знання
|
Предметні уміння та способи навчальної діяльності
|
АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ
|
Розділ: числа і вирази
|
Раціональні
та ірраціональні числа, їх порівняння та дії
над ними
|
правила дій над цілими і раціональними числами;
порівняння дійсних чисел;
ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10;
правила округлення цілих чисел і десяткових дробів;
означення кореня
n-го степеня
та арифметичного кореня;
властивості коренів;
означення степеня з натуральним, цілим
та раціональним показником,
їх властивості;
|
розрізняти види чисел;
порівнювати дійсні числа, значення числових виразів, зокрема таких, що містять арифметичні квадратні корені (без використання обчислювальних засобів);
виконувати обчислення значень числових виразів, що містять арифметичні операції
над дійсними числами;
виконувати дії над степенями з раціональним показником;
виконувати дії над наближеними значеннями
|
Відсотки.
Основні задачі
на відсотки
|
означення відсотка;
-
правила виконання відсоткових розрахунків;
-
формули простих
і складних відсотків
|
знаходити відношення чисел у вигляді відсотка, відсоток від числа, число за значенням його відсотка;
розв’язувати задачі на відсоткові розрахунки, зокрема використовуючи формулу складних відсотків
|
Раціональні, ірраціональні,
степеневі, показникові, логарифмічні, тригонометричні вирази та їх тотожні перетворення
|
змінна, вираз зі змінною та його область визначення;
рівність виразів; тотожність;
одночлени й многочлени та дії над ними;
формули скороченого множення;
алгебраїчні дроби та дії над ними;
означення і властивості логарифма; десятковий і натуральний логарифми;
означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса числового аргументу;
співвідношення між тригонометричними функціями одного
й того самого аргументу;
формули зведення;
формули додавання й наслідки з них
|
виконувати тотожні перетворення многочленів, алгебраїчних дробів, виразів, що містять степеневі, показникові, логарифмічні й тригонометричні функції та знаходити їх числове значення;
спрощувати показникові, логарифмічні
та тригонометричні вирази;
-
виконувати перетворення виразів, що містять корені, згідно основних співвідношень;
доводити показникові, логарифмічні та тригонометричні тотожності
|
Розділ: Рівняння і нерівності
|
Лінійні, квадратні, раціональні, ірраціональні, показникові, логарифмічні, тригонометричні рівняння, нерівності та їх системи. Застосування рівнянь, нерівностей та їх систем до розв’язування текстових задач.
|
рівняння, корені рівняння;
рівносильність рівнянь, рівняння-наслідки;
графік рівняння з двома змінними;
нерівності, рівносильні нерівності;
методи розв’язування систем лінійних рівнянь;
методи розв’язування раціональних, ірраціональних
і трансцендентних рівнянь, нерівностей
та їх систем
|
й нерівності першого і другого степеня, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них;
розв’язувати системи рівнянь і нерівностей першого і другого степеня, а також ті, що зводяться до них;
розв’язувати рівняння і нерівності, що мають степеневі, показникові, логарифмічні і тригонометричні функції;
розв’язувати ірраціональні рівняння;
застосовувати загальні методи та прийоми (розкладання на множники, заміна змінної, застосування властивостей функцій) у процесі розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем;
користуватися графічним методом розв’язування
та дослідження рівнянь, нерівностей та їх систем;
застосовувати рівняння, нерівності та їх системи
до розв’язування текстових задач;
доводити нерівності;
-
розв’язувати рівняння й нерівності, що містять змінну під знаком модуля
|
Розділ: Функції
|
Лінійні, квадратичні, степеневі, показникові, логарифмічні
та тригонометричні функції, їх основні властивості.
Числові послідовності
|
означення функції;
способи задання функцій, основні властивості
та графіки вказаних функцій;
до даної;
і геометричної прогресій;
формули n-го члена арифметичної і геометричної прогресій;
формула суми n перших членів прогресій;
формула суми нескінченної геометричної прогресії
із знаменником <1
|
знаходити область визначення, область значень функції;
визначати парність (непарність), періодичність функції;
будувати графіки елементарних функцій, перелічених у змісті;
установлювати властивості числових функцій за їх графіками чи формулами;
застосовувати геометричні перетворення при побудові графіків функцій;
застосовувати формули
для розв’язування задач
на арифметичну і геометричну прогресії
|
Похідна функції,
її геометричний
та механічний зміст. Похідні елементарних функцій. Похідна суми, добутку й частки функцій. Похідна складеної функції
|
означення похідної функції в точці;
механічний
та геометричний
зміст похідної;
таблиця похідних елементарних функцій;
правила обчислення похідної суми, добутку, частки двох функцій;
похідна складеної функції
|
знаходити похідні елементарних функцій;
знаходити числове значення похідної функції для даного значення аргументу;
знаходити похідну суми, добутку і частки функції;
-
знаходити похідну складеної функції;
розв’язувати задачі
з використанням геометричного і механічного змісту похідної
|
Дослідження функції за допомогою похідної. Побудова графіків функцій
|
достатня умова зростання (спадання) функції на проміжку,
поняття екстремуму функції;
необхідна і достатня умови екстремуму функції;
найбільше і найменше значення функції
|
знаходити проміжки монотонності функції;
знаходити екстремуми функції за допомогою похідної, найбільше та найменше значення функції на заданому відрізку;
досліджувати функції
за допомогою похідної
та будувати графіки функцій;
-
розв’язувати прикладні задачі на знаходження найбільших і найменших значень
|
Первісна та визначений інтеграл. Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ та об’ємів
|
означення первісної функції, визначеного інтеграла, криволінійної трапеції;
таблиця первісних елементарних функцій;
правила знаходження первісних;
формула Ньютона – Лейбніца.
|
з використанням таблиці первісних та правил знаходження первісних;
застосовувати формулу Ньютона – Лейбніца для обчислення визначеного інтеграла;
обчислювати площу криволінійної трапеції
за допомогою інтеграла;
розв’язувати найпростіші прикладні задачі, що зводяться до знаходження інтеграла
|
Розділ: Елементи комбінаторики,
початки теорії ймовірностей та елементи статистики
|
Перестановки (без повторень), кількість перестановок. Розміщення (без повторень), кількість розміщень. Сполуки (без повторень), кількість комбінацій. Поняття ймовірності випадкової події. Найпростіші випадки підрахунку ймовірностей. Поняття про статистику.
Статистичні характеристики рядів даних
|
формули для обчислення числа кожного виду сполук без повторень;
поняття ймовірності випадкової події, найпростіші випадки підрахунку ймовірностей;
означення статистичних характеристик рядів даних (розмах вибірки, мода, медіана, середнє значення випадкової величини)
|
обчислювати кількість перестановок, розміщень, сполук;
застосовувати набуті знання до розв’язування найпростіших комбінаторних задач;
обчислювати у найпростіших випадках ймовірності випадкових подій;
застосовувати правила обчислення ймовірностей суми та добутку подій у процесі розв’язування нескладних задач;
обчислювати статистичні характеристики рядів даних (розмах вибірки, мода, медіана, середнє значення випадкової величини)
|
ГЕОМЕТРІЯ
|
Розділ: ПЛАНІМЕТРІЯ
|
Геометричні фігури
та їх властивості.
Аксіоми планіметрії.
Найпростіші геометричні фігури на площині.
Трикутники, чотирикутники, многокутники, коло і круг.
Вписані в коло та описані навколо кола многокутники.
Рівність і подібність геометричних фігур.
Геометричні перетворення фігур
|
аксіоми планіметрії;
означення геометричних фігур на площині
та їх властивості;
властивості трикутників, чотирикутників
і правильних многокутників;
властивості хорд і дотичних;
означення й ознаки рівності та подібності фігур;
види геометричних перетворень
|
застосовувати означення, властивості та ознаки зазначених у змісті програми геометричних фігур до розв’язування задач на доведення, обчислення, дослідження та побудову;
застосовувати здобуті знання до розв’язування задач практичного змісту;
розв’язувати трикутники
|
Геометричні величини та їх вимірювання.
Довжина відрізка, кола та його частин.
Градусна та радіанна міра кута.
Площі фігур
|
міри довжини, площі геометричних фігур;
величина кута, вимірювання кутів;
формули довжини кола та його дуги;
формули для обчислення площ основних геометричних фігур
|
знаходити довжини відрізків, градусні міри кутів, площі геометричних фігур;
обчислювати довжину кола та його дуг, площу круга, сектора
|
Координати та вектори. Координати точки. Координати середини відрізка. Рівняння прямої та кола. Рівні вектори.
Колінеарні вектори. Координати вектора. Додавання векторів. Множення вектора
на число. Кут між векторами. Скалярний добуток векторів
|
рівняння прямої та кола;
формула для обчислення відстані між точками та формула для обчислення координат середини відрізка
|
виконувати дії над векторами;
застосовувати вектори та координати у процесі розв’язування геометричних
та найпростіших прикладних задач
|
Розділ: Стереометрія
|
Геометричні фігури.
Аксіоми стереометрії. Взаємне розміщення прямих і площин
у просторі.
Многогранники і тіла обертання, їх види та властивості. Побудови
в просторі
|
аксіоми і теореми стереометрії;
означення геометричних фігур у просторі
та їх властивості;
взаємне розміщення прямих і площин
|
зображати геометричні фігури та їх елементи на площині;
використовувати правила паралельного проектування;
будувати перерізи многогранників і тіл обертання;
застосовувати означення, властивості та ознаки поданих у програмі геометричних фігур до розв’язування задач
|
Геометричні величини.
Відстані. Міри кутів між прямими й площинами.
Площі поверхонь та об’єми
|
від точки до площини;
від прямої до паралельної
їй площини;
між паралельними площинами;
між мимобіжними прямими;
міри кутів між прямими й площинами;
формули площ поверхонь, об’ємів многогранників і тіл обертання.
|
визначати відстані та кути у просторових фігурах;
застосовувати означення і властивості відстаней та кутів у процесі розв’язування задач;
розв’язувати задачі
на обчислення площ поверхонь та об’ємів геометричних фігур
|
Координати та вектори
у просторі. Координати точки. Координати середини відрізка. Рівні вектори. Координати вектора. Додавання векторів. Множення вектора на число. Кут між векторами. Скалярний добуток векторів.
|
між точками та формула для обчислення координат середини відрізка
|
виконувати дії над векторами;
застосовувати вектори
та координати для розв’язування задач
|
Рівні навчальних досягнень вступників
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень вступників
|
I. Початковий
|
1
|
Вступник: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).
|
|
2
|
Вступник: виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір.
|
|
3
|
Вступник ь: співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
|
II. Середній
|
4
|
Вступник: відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
називає елементи математичних об’єктів;
формулює деякі властивості математичних об’єктів;
виконує за зразком завдання обов’язкового рівня.
|
|
5
|
Вступник : ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням.
|
|
6
|
Вступник: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;
записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Вступник: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях;
знає залежності між елементами математичних об’єктів
самостійно виправляє вказані йому помилки;
розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.
|
|
8
|
Вступник: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань.
|
|
9
|
Вступник: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;
виправляє допущені помилки;
повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень;
розв’язує завдання з достатнім поясненням.
|
IV. Високий
|
10
|
Знання, вміння й навички вступника повністю відповідають вимогам програми, зокрема, вступник:
усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням;
під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.
|
|
11
|
Вступник: вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
знає передбачені програмою основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням.
|
|
12
|
Вступник: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.
|