Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с


Скачати 0.96 Mb.
Назва Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с
Сторінка 5/7
Дата 11.04.2013
Розмір 0.96 Mb.
Тип Курс лекцій
bibl.com.ua > Маркетинг > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7
Тема 9. Організація управлінської праці
План лекції

  1. Сутність та особливості формування методів менеджменту.

  2. Класифікація та характеристика методів менеджменту.

  3. Керівництво та лідерство

  4. Стилі керівництва.


1. Сутність та особливості формування методів менеджменту

Основним завданням управлінців усіх рівнів є розроблення дієвих способів та прийомів впливу на працівників, вибір найоптимальніших управлінських важелів та створення механізмів впровадження їх у життя.

Методи менеджменту – це способи і прийоми впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління.

Основними завданнями керуючої системи є вироблення методів менеджменту, завдяки яким вона впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню мотивацію праці, керуючи та координуючи їхню діяльність. Методи менеджменту пов’язані з функціями менеджменту.
2. Класифікація та характеристика методів менеджменту

Методи менеджменту класифікують за різними ознаками:

1. За напрямком впливу на керований об’єкт:

  • методи прямого впливу (безпосередьо впливають на керовану систему: накази, розпорядженн);

  • методи непрямого впливу (створюють умови для впливу на керовану систему: методи підбору колективу за різними ознаками, методи формування психологічного клімату в колективі тощо).

2. За способом врахування інтересів працівників:

  • методи матеріального впливу (враховують майнові та фінансові інтереси працівників, включають економічні стимули);

  • методи владного впливу (націлені на впорядкування функцій, обов’язків, прав працівників, регламентацію та нормування їх діяльності: положення про виконавців, договори, накази, розпорядження, догани тощо);

  • методи морального впливу (спрямовані на підвищення соціально-господарської активності: етичні норми, моральні стимули, методи встановлення добрих взаємин між керівником і підлеглими тощо).

3. За характером впливу:

  • економічні методи (предбачають розроблення планово-економічних показників і механізмів їх досягнення; шляхом матеріальної зацікавленості стимулюють ініціативу та відповідальність працівників, це – економічні плани та стимули).

Економічний план – модель екномічних показників майбутнього стану окремих сфер підприємства, способів і необхідних ресурсів для досягнення наміченого.

Економічні стимули – це способи впливу, що спонукають економічну поведінку працівників (оклади, доплати, надбавки, премії, подарунки, компенсації).

  • технологічні методи (вплив на працівників через документи, які визначають технологію виробничо-господарських процесів: технологічні та конструкторські документи);

  • соціально-психологічні методи (способи впливу на міжособистісні стосунки, соціальні процеси, що виникають у трудових колективах). Грунтуючись на моральних стимулах до праці, діють на особу за допомогою психологічних прийомів (власний приклад, авторитет) з метою перетворення адміністративного завдання на внутрішню усвідомлену потребу людини. Це соціальні плани (відпочинок, побут, охорона праці), моральні стимули (грамоти, медалі, звання), методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в них;

  • адміністративні методи: закони, статути, норми, інструкції, правила, вимоги, акти, протоколи, накази, вказівки, догани, зауваження.


3. Керівництво та лідерство

Керівництво – вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення.

Основою керівництва є лідерство, влада, вплив.

Лідерство – здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.

Влада – це можливясть впливати на поведінку інших людей.

Вплив – це поведінка одного працівника (керівника), яка вносить зміни в поведінку , стосугки, відчуття інщого працівника (підлеглого).

Основні форми влади

1. Влада, яка базуєтья на примушенні (виконавець вірить, що керівник має можливість покарати так, що завадить задоволенню життєвих потреб виконавця).

2. Влада, яка базується на винагороді (виконавець вірить, що керівник має можливість задовольнити його життєві потреби).

3. Експертна влада (виконавець вірить, що керівник володіє спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця).

4. Еталонна влада (влада прикладу: характеристики керівника настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на нього).

5. Традиційна влада (виконавець вірить, що керівник має право віддавати накази і обов’язок – виконувати їх).
Основні форми впливу

1. Переконання – ефективна передача своєї точки зору (базується на владі прикладу чи владі експерта, але відрізняється тим, що виконавець розуміє, що він робить і навіщо).

2. Вплив через участь (менеджер залучає підлеглого до прийняття рішень, сприяє вільному обміну інформацією).
4. Стилі керівництва

Стиль керівництва – це сукупність способів, прийомів, механізмів владного і лідерського впливу на підлеглих з метою забезпечення ними виконання завдань та досягнення цілей організації.

Авторитарний (автократичний) стиль керівництва. У його основі – володіння керівником значною владою, що створює можливості для нав’ язування своєї влади виконавцям. Автократ централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, унеможливлює прийняття ними рішень, здійснює психологічний тиск, вдається до погроз.

Демократичний (ліберальний) стиль керівництва. Його характеризують високий рівень децентралізації повноважень, вільне прийняття рішень і виконання завдань, турбота про забезпечення працівників необхідними ресурсами, відповідність цілей організації та цілей груп працівників.

Комбінований стиль керівництва. Базується на поєднанні авторитарного і демократичного стилів. Керівник за певних умов виявляє себе більше автократом, а в інших – більше демократом. Поєднання цих стилів керівництва зумовило різні варіанти комбінованих стилів. Розглянемо деякі з них.

Запитання для самоконтролю:

  1. Розкрийте сутність основних завдань методів менеджменту.

  2. В чому полягає сутність методів прямого та непрямого впливу ?

  3. Які методи менеджменту належать до технологічних ?

  4. На що зорієнтовані соціально-психологічні методи менеджменту ?

  5. Які форми влади може застосовувати керівник ?

  6. За яких обставин доцільно застосовувати демократичний та автократичний стилі керівництва ?


Література

  1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник.- К.: „Академвидав”, 2003. – ст. 200-216, 261-287 .

  2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. Ред. В. Яцура, Д. Олесневич, Львів: БаК, 2001. – ст. 158-172.



Розділ ІІІ. МАРКЕТИНГ
Тема 10. Сутність маркетингу і його сучасна концепція
План лекції

  1. Сутність маркетингу, хронологія виникнення і розвитку.

  2. Тенденції розвитку сучасної концепції маркетингу.

  3. Потреби і мотиви купівельної поведінки.


1. Сутність маркетингу, хронологія виникнення і розвитку

Ключовим чинником ефективності будь-якої організації в сучасних умовах виступає маркетинг – наука про ринок, про ринкову взаємодію, назва якої пішла від market - ринок (англ.). Маркетинг – відносно нова економічна наука. І хоча перші лекції з основ маркетингової діяльності в США були прочитані ще у 1905 році, найбільшого розвитку маркетингові дії організацій набули як реакція на економічну кризу 20-30рр. ХХст. Маркетинг розвивався поступово. Спочатку маркетинг було зорієнтовано в напрямку виробництво-купівельна спроможність населення.

У 40-50рр. маркетинг почав переорієнтовуватись на продаж товарів і послуг, тобто головна мета, яку перед собою ставили маркетологи – засоби реалізації товарів через розробку відповідної цінової політики, вдосконалення роботи по збуту, інтенсифікація рекламної діяльності.

Після 60-х років почався ще один етап становлення маркетингу – залучення споживачів до розробки товарів через вивчення їх потреб і уподобань та налагодження з ними довгострокових звязків.

З огляду на це можна сформулювати основні завдання маркетингу:

  • дослідження, аналіз та оцінка потреб реальних та потенційних споживачів.;

  • маркетингове забезпечення розроблення нових товарів і послуг;

  • аналіз, оцінка та прогнозування стану та розвитку ринків дії організації;

  • формування асортиментної політики організації;

  • участь у формуванні стратегії і тактики ринкової поведінки організації (включаючи цінову політику);

  • збут продукції та послуг організації”

  • комунікації маркетингу (в т.ч. реклама);

  • сервіс;

  • формування пропозиції і загальне інформаційно-рекламне забезпечення.

В багатьох сучасних організаціях функції служби маркетингу спрямовані на збут, але це не головне завдання маркетолога. Сучасна концепція маркетингу виділяє такі головні функції:

1. Дослідження маркетингу та збір інформації.

2. Планування асортименту продукції.

3. Збут та розподіл.

4. Реклама та стимулювання збуту.

Отже, маркетинг – це система організації та управління господарською діяльністю, зорієнтована на потреби ринку та максимально можливе задоволення потреб і запитів споживачів.

2.Тенденції розвитку сучасної концепції маркетингу
Еволюція концепції маркетингу

1. Виробнича концепція. Виникла як відповідна реакція на капіталізацію виробництва на рубежі ХVІІІ-ХІХст. Вона стверджує, що споживачі будуть доброзичливі до товарів, які поширені і доступні за ціною, а отже, керівництво повинне зосередити свої зусилля на удосконаленні виробництва і підвищенні ефективності системи розподілу.

2. Продуктова концепція. Одержала широке поширення в середині ХІХст. і поч. ХХст. Вона виходить з того, що споживачі прихильні до продукту з найкращими споживчими властивостями, тому організація повинна його безупинно удосконалювати.

3. У 30-50-і роки ХХст. одержала розвиток концепція продажу (інтенсифікації комерційних зусиль), що виходить з того, що споживач не буде купувати продукцію підприємства в необхідному обсязі, якщо вона не почне докладати достатніх зусиль з їх просування і продажу.

4. У 60-х роках підприємства стали застосовувати у своїй діяльності концепцію маркетингу, яка стверджує, що запорукою досягнення цілей організації є визначення нестатків і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними, ніж у конкурентів способами.

5. З початку 80-х років у закордонних країнах усе більше поширення одержує концепція соціально-етичного або соціально-відповідального маркетингу. Вона стверджує, що завданнями організації є задоволення потреб споживачів, облік вимог суспільства, одержання прибутку виробником. Враховує вимоги ощадливих витрат ресурсів і захисту навколишнього середовища, вирішує інші проблеми розвитку суспільства.

Характеризуючи сучасний маркетинг, можна визначити натупні тенденції його розвитку:

1. Сучасний маркетинг „орієнтований на споживача”. А найбільш передовим компаніям під силу здійснювати „змішаний маркетинг”, орієнтований як на продукт, так і на споживача.

2. Сучасний маркетинг можна назвати інноваційним.

3. Сучаний маркетинг стає стратегічним.

4. Сучасний маркетинг є міжнародним.

5. На сучасному етапі створилися умови для розвитку маркетингу нового типу, який часто називають „соціально-відповідальним” або „соціально-етичним”.
3. Потреби і мотиви купівельної поведінки

З погляду маркетингу споживачів можна розділити на 2 групи:

1. Кінцеві споживачі – окремі особи і родини, що здобувають товари і послуги для особистого споживання.

2. Організації-споживачі – покупці, що здобувають товари і послуги для подальшого використання в процесі виробництва й одержання іншої продукції, перепродажу її або використання з метою організації.

Поведінка цих двох груп може відрізнятись. Це пояснюється різними об’єктами ринкового попиту, різними цілями і способами прийняття рішень про купівлю, різною мотивацією.

Процес ухвалення рішення про купівлю кінцевим споживачем складається з декількох етапів:

  1. Виникнення потреби, усівдомлення необхідності її задоволення шляхом покупки товару;

  2. Пошук інформації про можливості задоволення потреби.

  3. Зіставлення й оцінка різних варіантів покупок.

  4. Вибір варіанта (ухвалення рішення про покупку).

  5. Реакція на покупку.

Отже, незадоволені потреби змушують людей здобувати товари. Фірма повинна вивчити потреби, задовольнити їх краще, ніж конкуренти.

Поведінка покупців промислових товарів залежить від факторів:

  • фактори навколишнього середовища;

  • особливості менеджменту організації, що закуповує (її цілі, методи роботи, політика закупівель;

  • особливості працівників, зайнятих закупвлями (їхні мотивації, сприйняття, переваги).

Процес ухвалення рішення про закупівлю товрів промислового призначення включає ряд етапів:

  • усвідомлення проблеми;

  • опис необхідної продукції;

  • пошук можливих постачальників продукції;

  • вибір постачальників продукції;

  • вибір постачальника;

  • формування замовлення на продукцію;

  • оцінка отрманого продукту і роботи постачальника.


Запитання для самоконтролю:

  1. Що являє собою маркетинг як культура, стратегія і тактика?

  2. Перелічіть основні риси сучасного маркетингу.

  3. Які тенденції розвитку маркетингу в Україні ?

  4. Визначте основні характеристики „ринку продавця” і „ринку покупця”.

  5. Охарактеризуйте етапи ухвалення рішення про покупку кінцевим покупцем.

  6. Які головні функції виділяє сучасна концепція маркетингу ?

  7. Визначте, які види діяльності служби маркетингу потрібні для виконання функцій, що на них покладені ?


Література

1. Бєлявцев М.І., Іваненко Л.М. Маркетинг. Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2005. – ст. 12-25.

2. Мостенська Т.Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – ст. 7-19.

Тема 11. Маркетингові дослідження
План лекції

  1. Сутність маркетингових досліджень, основні напрямки проведення.

  2. Процес проведення маркетингового дослідження.

  3. Джерела вторинної маркетингової інформації.

  4. Методи збору первинної маркетингової інформації.


1. Сутність маркетингових досліджень, основні напрямки проведення

Маркетингові дослідження – це систематичний збір і аналіз даних про проблеми, пов’язані з маркетингом товарів і послуг.

Основні принципи проведення маркетингових досліджень розроблені Міжнародною торговельною палатою і Європейським товариством з вивчення суспільної думки і маркетингу.. Вони послужили основою „Міжнародного кодексу в практиці маркетингових і соціальних досліджень”.

До цих принципів відносять:

  • принцип об’єктивності (означає необхідність обліку всіх факторів і неприпустимість прийняття певної точки зору до завершення аналізу всієї зібраної інформації);

  • принцип точності (чіткість постановки задач дослідження, однозначність їх розуміння і трактування);

  • принцип старанності (детальне планування кожного етапу дослідження, висока якість виконання операцій за рахунок високого професіоналізму і відповідальності дослідницького колективу).

Напрямки маркетингових досліджень:

  • дослідження ринку (аналіз і прогнозування кон’юнктури);

  • вивчення фірмової структури ринку: конкурентів, посередників, постачальників, споживачів;

  • дослідження цін, руху товарів і продажів;

  • дослідження системи стимулювання збуту і реклами;

  • дослідження внутрішнього середовища підприємства.

Залежно від ролі в системі маркетингу виділяють такі дослідження:

- описові (минулі, поточні дані);

- діагностичні (з’ясування причин проблем, пошук правильних підходів до вирішення);

- прогнозуючі (пошук нових можливостей, прогнози результатів щодо прийнятих рішень);

- розвідувальні (проводяться, якщо складно висунути якусь гіпотезу);

- інноваційні (пошук нових способів діяльності).
2. Процес проведення маркетингового дослідження

Етапи процесу:

І. Виявлення проблем та формулювання цілей дослідження.

ІІ. Добір джерел, збір і аналіз вторинної маркетингової інформації – кабінетні дослідження.

Вторинна маркетингова інформація – це наявна інформація, зібрана для інших цілей.

ІІІ. Планування і організація збору первинної інформації – польові дослідження.

Первинні дані – це інформація, зібрана вперше для якої-небудь конкретної мети. При розробці плану збору первинної інформації необхідно врахувати методи дослідження, способи комунікацій, план складання вибірки.

Методи – спостереження, експеримент, імітація, опитування, панельний метод.

Способи комунікацій – анкета, телефон, пошта, інтернет, співбесіда.

План складання вибірки:

1. Одиниця добору (кого необхідно опитувати?).

2. Розмір вибірки (скільки людей необхідно опитати?).

3. Структура вибірки (за яким критерієм варто включати людей у вибірку?).

ІV. Систематизація і аналіз зібраної інформації (форма таблиць, оцінка інформації, використовуються статистичні методи).

V. Представлення отриманих результатів дослідження (звіт).
3. Джерела вторинної маркетингової інформації

Головними джерелами вторинної маркетингової інформації, що застосовують при проведенні кабінетних досліджень є:

1. Внутрішні джерела:

- повідомлення торговельного персоналу фірми;

- дані маркетингових досліджень;

- огляди рекламацій споживачів.

2. Зовнішні джерела:

- преса;

- дані уряду, міжнародних організацій, статистики;

- результати досліджень інших організацій (торговельної палати, асоціації споживачів);

- інформація з виставок, ярмарків, конференцій;

- інформація з Інтернету.
4. Методи збору первинної маркетингової інформації

Для збору первинних даних проводять польові маркетингові дослідження. При цьому використовують такі методи:

1. Спостереження (за обраними групами людей, діями і ситуаціями). Може проводитись відкрито і приховано (приховані камери, спеціальні дзеркала).

Переваги: простота і дешевизна; виключення перекручувань, викликаних контактами об’єктів з дослідниками.

Недолік: метод не дозволяє однозначно встановити внутрішні мотиви поведінки об’єктів спостереження, які можуть бути неправильно розтлумачені спостeрігачами.

2. Експеримент – метод збору інформації про поводження досліджуваних об’єктів, що передбачає встановлення контролю над усіма факторами, що впливають на об’єкти.

Мета – встановлення причинно-наслідкових зв’язків між факторами маркетингу і поводженням досліджуваних об’єктів.

Переваги: об’єктивність, можливість установлення причинно-наслідкових зв’язків.

Недоліки: складно відтворити нормальне поводження об’єкта в лабораторних умовах, великі витрати.

3. Імітація – метод збору даних за допомогою розробленої математичної моделі, що адекватно відтворює поводження об’єкта дослідження (алгоритм).

Переваги: можливість аналізувати безліч варіантів.

Недоліки: складність і трудомісткість створення моделі, великі витрати.

4. Опитування – метод збору інформації шляхом встановлення контактів з об’єктами дослідження.

Види активного опитування при дослідженні ринку:

  • персональне опитування (інтерв’ю);

  • телефонні опитування;

  • розсилання анкет поштою;

  • інтервю за допомогою Інтернет;

  • фокус-група;

  • глибинні інтерв’ю.

Переваги: необмежена галузь застосування, дозволяє одержати дані про поточну і минулу поведінку об’єкта і його наміри в майбутньому.

Недоліки: велика трудомісткість і витрати, можливе зниження точності через неправильні відповіді.

Процедура проведення фокус-групи зводиться до обговорення маркетингової проблеми в групі з 5-12 людей. Отримана інформація фіксується на аудіо- і відеоплвці. Використовується, коли необхідно визначити, як потенційний споживач сприйме новий товар або нову форму обслуговування.

При глибинному інтервю після сегментації ринку (методом опитування) проводиться докладне опитування кількох людей з кожного сегмента. Інтерв’юер повинен у ході розмови з респондентом виділити з його мови ті слова, вирази, емоції, якими покупець описує товар. На думку психологів, пояснення переваг товару споживачам на їхній же мові є найбільш дохідливим, а отже, ефективність реклами, побудованої на словах респондента, буде максимальною

Анкета представляє собою запитальник, який передбачає фіксацію відповідей. Дослідники можуть проводити як відкрите, так і сховане опитування.

При відкритому опитуванні опитуваного повідомляють про мету проведення дослідження, що дає змогу виключити трактування питань, які не відповідають цілям дослідження. Недоліком є прагнення опитуваного іноді уникати відвертих відповідей. Сховане опитування дозволяє підвищити ступінь щирості відповідей.

Типи питань анкети:

  • відкриті (мають форму, що відкриває для опитуваного повну волю у формулюванні відповіді);

  • закриті (надають опитуваному набір альтернативних відповідей, з яких він повинен вибрати один або декілька).

5.Панельний метод дослідження – припускає багаторазове опитування цікавлячої групи покупців або спостереження за розвитком збуту у певній групі підприємств торгівлі через рівні проміжки часу.

Розрізняють:

  • торговельну панель – панель роздрібної торгівлі, панель оптової торгівлі;

  • споживчу панель – індивідів, родини, субєктів виробничого споживання;

  • спеціальні форми панелі, наприклад, панелі представників певних професій, панелі окремих підприємств.



Запитання для самоконтролю:

  1. У чому полягає сутність маркетингових досліджень ?

  2. Які питання вирішуються в ході маркетингових досліджень ?

  3. Охарактеризуйте етапи проведення маркетингових досліджень.

  4. Що являє собою вторинна маркетингова інформація? Дайте характеристику її основних джерел.

  5. Чим відрізняються глибинні інтерв’ю від фокус-груп ?


Література

  1. Бєлявцев М.І., Іваненко Л.М. Маркетинг. Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2005. – ст. 45-62.

  2. Мостенська Т.Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – ст. 199-209.



1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв
Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент...
Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...
Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент...
Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...
№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9
Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини)....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми
Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка