«Інтеграція змісту уроків етики та української літератури як дієвий засіб морального виховання школярів»

Інтеграція змісту уроків етики та української літератури як дієвий засіб морального виховання школярів Педагогічна довідка: Котова Ілона Семенівна, учитель етики та української мови і літератури Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Смілянської міської ради. В умовах національного державотворення актуалізується пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Тому виховання молоді, яка вибудовує свою життєву траєкторію відповідно до загальнолюдських моральних норм, – актуальне питання сьогодення. Водночас надзвичайно гостро стоїть проблема витіснення книги із особистого простору молодої людини, низький рівень читацької активності, що призводить до звуження духовних горизонтів частини молоді та втрати моральних орієнтирів. Якими ж засобами найефективніше здійснювати моральне виховання школярів? Практика показує, що оптимальне поєднання змісту предмета етики та української літератури сприяє встановленню ієрархії людських цінностей, забезпечує стійку вчинкову мотивацію та формування активної життєвої позицію через призму норм життя в суспільстві та відображення сенсу буття у літературі. Актуальність науково-методичної проблеми «Інтеграція змісту уроків етики та української літератури як дієвий засіб морального виховання школярів» очевидна. Метою своєї педагогічної діяльності вважаю створення оптимальних передумов для всебічного розвитку особистості, виховання людини-гуманіста, яка вибудовує своє життя відповідно до загальнолюдських і національних моральних цінностей; формування шанобливого та дієвого ставлення до книги як джерела моральності і духовності людства. Проблема дослідження гіпотези щодо ефективності морального виховання полягає у незначній мірі готовності суспільства до оновлення менталітету, байдужості до потворних та благородних вчинків, розповсюдженості явища нігелізму серед молоді. Завданнями для ефективної реалізації мети є: Тематичне інтегрування навчального матеріалу шкільних предметів «етика» та «українська література» на основі програмового змісту (5 – 6 класи). Використання виховного аспекту літератури як засобу ефективного засвоєння школярами нормативної етики. Створення сприятливих умов для формування читацьких умінь школярів, розвитку ціннісно-орієнтаційного аспекту їхньої читацької культури. Активне залучення дітей до спілкування з книгою – одне із приоритетних завдань сучасної школи. Шкільний предмет «етика» належить до світоглядних дисциплін. Предметом її вивчення є теоретичні питання про походження і сутність моралі та нормативна етика (практичне застосування у власній життєдіяльності теоретичних знань про мораль). Отже, зміст етики як шкільного предмета – це знання моралі, реалізовані в ставленні особистості до інших людей, суспільства і природи. Шкільна програма з української літератури декларує необхідність реалізації виховної функції літератури та пропонує до вивчення такі художні твори, які мають художню цінність, моральну та етичну дію на школярів. Основна ідея впровадження науково-методичної проблеми базується на висновку, що виховання моральних цінностей у школярів – важливі функції двох шкільних предметів: етики та літератури. Інтегрування змісту цих предметів збагачує навчально-виховний процес, допомагає учителям етики та літератури різнобічно і системно сформувати в учнів необхідні морально-етичні і літературні уявлення та поняття. Практичне значення реалізації принципу інтеграції та зв’язку теорії з життям і практикою базується на наступних аспектах: Проведення уроку етики та української літератури, інтегрованого на основі змісту і об’єднаного навколо однієї теми, дозволяє учневі на прикладі життєвої ситуації, художньо змодельованої у творі або житті літературного героя, краще зрозуміти та оцінити певну моральну категорію, порівняти життєві позиції різних героїв, зробити вірні висновки. Наприклад, краще усвідомити поняття «моральні цінності суспільства», «гуманістичні почуття» шестикласники зможуть, дослідивши життєві позиції літературних героїв Павлика та Захарка з оповідання С.Черкасенка «Маленький горбань». Розгляд моральних понять на основі художніх творів сприяє засвоєнню учнями етичних понять не лише на знаннєвому рівні, але й на чуттєвому та емоційному також. Інтегрування змісту двох предметів дозволяє глибше осягнути ідейно-художні особливості творів, які вивчаються на уроках української та світової літератур; повніше охарактеризувати у моральному вимірі особистісні якості та поведінку літературних героїв. Інноваційна значущість полягає в тому, що інтегрування етики та літератури є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту обох предметів, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках. Інтегрування уроків етики та літератури органічне на змістовому та методичному рівнях, оскільки ці два предмети мають спільні особливості організації навчально-виховного процесу. І на уроках етики, і на уроках літератури використовуються методи активного та інтерактивного навчання з опорою на самостійну пізнавальну діяльність та суб'єктивний досвід учнів. Актуальними є також навчальний діалог, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань. Різноманітні інноваційні технології доцільно поєднувати з інтегрованим вивченням двох предметів. Інтегруючи зміст предмета етики та української літератури для активізації мисленнєвих процесів у школярів, застосовую навчальний алгоритм технології проблемного навчання: створення проблемної ситуації, формулювання проблемного питання, висунення та перевірка гіпотези, формулювання висновку. Наприклад, на уроці з теми «Як розділити печаль і радість іншої людини? Що таке милосердя? В.Винниченко «Федько-халамидник» зосереджую увагу шестикласників на такій моральній проблемній ситуації: Федько був чесним хлопчиком. Він ніколи не брехав. І про це знали всі. Та батькові Толі він сказав неправду. Для вирішення ситуації формулюю проблемне питання: Чому Федько перший раз у житті збрехав? Таке питання, безумовно, активізує увагу і думку школярів. На наступному етапі залучаю дітей до висунення гіпотез. Частіше використовую для цього метод «мозкового штурму», у результаті якого формулюються декілька гіпотез, із яких обирається одна для перевірки (Федько – дуже добрий хлопчик. Йому стало шкода Толі, якого батьки покарали б за те, що він сам ходив на кригу). Шляхи перевірки гіпотези можуть бути різними. На цьому уроці пропоную школярам самостійно ознайомитися із статтею в підручнику з етики, знайти визначення поняття милосердя та поміркувати, чи можна Федька назвати милосердним? Для розвитку логічного мислення пропоную учням оформити свої роздуми за алгоритмом методу «Прес» (Я вважаю..; тому що...; наприклад…; отже…). Роздуми учнів щодо милосердя Федька набувають такого вигляду: «Я вважаю, що Федько милосердна людина, тому що його доброта дієва. Наприклад, Федько двічі рятує Толю: від загибелі на кризі і від покарання батьків. Отже, Федько є прикладом милосердної людини). На уроці також розглядаються моральні поняття «альтруїзм» та «егоїзм». Учні приходять до висновку, що вчинок Федька альтруїстичний, оскілько він заради блага іншої людини жертвує собою. На прикладі ж Толі учні усвідомлюють поняття «егоїзм». Часто використовую на уроці короткочасні проблемні питання, для розгляду яких не потрібно багато часу. Наприклад, пропоную шестикласникам розглянути два зображення: міфологічного героя Прометея та героя оповідання В.Винниченка Федька, висловити своє припущення, що може бути між ними спільного. Інтегрований урок етики та літератури дає змогу залучати школярів до практичної проектної роботи. Так, питання збереження загальнолюдських моральних цінностей, яке розглядалося на уроці за темою «Як виникають і зберігаються моральні цінності суспільства. С.Черкасенко «Маленький горбань», стало об’єктом дослідження під час групової роботи учнів у міні-проекті «Джерела морального досвіду». Кінцевий продукт проекту: газета «Джерела морального досвіду». Учням було запропоновано об’єднатися у 4 групи. Кожна група отримала своє завдання. І група – опрацювати окремі статті із Конвенції ООН про права дитини та створити першу сторінку газети ««Правові документи на захисті моральних цінностей людей». ІІ група - ознайомитися із запропонованими приказками та прислів’ями, обрати із них ті, які пропагують такі моральні цінності: добро, чесність, знання, дружбу. Створити другу газетну сторінку «Народна мудрість – джерело морального досвіду». ІІІ група – із запропонованих висловів відомих людей обрати ті, які присвячені збереженню таких моральних цінностей: щастя, праця, любов до Батьківщини. Створити третю сторінку «Відомі люди на захисті моральних цінностей». ІV група – пояснити, про які моральні цінності йдеться у запропонованих відомих біблійних висловах; створити четверту сторінку «Крилаті вислови з Біблії про моральні цінності людини». Робота у проекті закінчується презентацією створених сторінок. Наприклад, Пов’язуючи триєдиний компонент мети уроків етики та української літератури, намагаюся відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми. У моїй методичній скарбничці найефективнішими є такі прийоми та вправи: «Займи позицію», «Коло думок», «Трибуна правди», «Трибуна щирості», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Рольове обговорення» та ін. Для розвитку навичок міжособистісного спілкування пропоную своїм учням різноманітні завдання для роботи у малій групі, а найчастіше – для роботи у парах. Наведу декілька конкретних прикладів поєднання інтерактивних технологій з інтегративними. «Займи позицію» Приклад використання на уроці з теми «Що таке совість. Коли людині буває соромно. Коли люди відчувають провину. Всеволод Нестайко. «Дивовижні пригоди в 6-Б». Завдання: У класі в різних місцях розміщені плакати з тезами обраних позицій: Совість і сором - необхідні почуття в житті людини Було б краще, якби людина не мала совісті і сорому. - Оберіть тезу, яка відображає вашу позицію. Аргументуйте свої думки. Рефлексія - Хто бажає змінити свою позицію? Рольове обговорення Приклад використання на інтегрованому уроці етики та світової літератури у 5 класі з теми «Як здійснити подвиг. Астрід Ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха» пропоную роботу в парах. І ряд. Продумайте і озвучте, що, на вашу думку, сказали батьки врятованого хлопчика рятівнику свого сина. ІІ ряд. Продумайте і запропонуйте свою версію промови, з якою звернувся до хлопчика-рятівника на лінійці директор школи. ІІІ ряд. Продумайте, що б ви сказали хлопчику, який урятував життя свого друга, якби мали змогу з ним зустрітися. Використання технології розвитку критичного мислення на інтегрованих уроках забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Тому ця технологія знаходить своє застосування на багатьох інтегрованих уроках етики та літератури. Серед найпоширеніших методів, які я використовую для розвитку критичного мислення своїх учнів, такі: дискусія, метод «Прес», «Прогнозування», робота з графічними організаторами: «Семантична карта», «Гронування», «Асоціативний кущ» тощо. При проведенні дискусії обговорюємо питання: * Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка? (Урок за темою «Чи важко бути людиною. Як потрібно жити, щоб наші душі визначали як прекрасні. Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань»?) * Чи можуть усі ці храми бути святими місцями для всіх українців (наприклад, мусульманська мечеть для православних і православний собор для іудеїв)? (Урок за темою «Релігійні конфесії в Україні. Шолом-Алейхем. «Хлопчик Мотл») * Чи погоджуєтесь ви з думкою, що людина народжується доброю (моральною) або злою (неморальною) і змінити нічого не можна, проаналізувавши українське прислів’я «Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить»? (Урок за темою «Як виникають і зберігаються моральні цінності суспільства. С.Черкасенко «Маленький горбань») Інтегровані уроки етики та української літератури намагаюся будувати за структурою особистісно орієнтованого уроку. Одним із найбільш поширених технологічних прийомів особистісно орієнтованого уроку літератури є навчальний діалог. Для логічної побудови інтегрованого уроку використовую таку послідовність навчального етичного діалогу: Етичний заряд – Початок етичного діалогу - Занурення в етичну проблему – Логічний ланцюжок розвитку проблеми – Кульмінація етичного діалогу – Вихід на моральний вибір – Формулювання висновку. Велику увагу приділяю формуванню у дітей такої важливої особистісної якості як здатність до рефлексії. Для формування рефлексії я намагаюся на етапі підсумку уроку давати можливість школярам висловити свою думку, враження від вчинків дійових осіб, формулювання оціночних суджень. Для цього найчастіше використовую метод «Мікрофон» та вправу «Незакінчене речення». Пропоную учням закінчити речення: «Вчинок Пеппі мене вразив тим, що…», «Аня Войціховська схожа на Пеппі Довгапанчоха тим, що…», «Я можу здійснити подвиг, тому що…», «Мені потрібно для здійснення подвига ще виховати в собі такі риси:….», «Я назавжди запам’ятаю цей урок, тому що…» (Урок за темою «Як здійснити подвиг. Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха». 5 клас) Як засвідчує практика, інформаційно-комунікаційні технології у поєднанні з інтегративними здатні стимулювати пізнавальний інтерес школярів до вивчення етики та читання художніх творів. На своїх уроках найчастіше використовую мультимедійні презентації, які допомагають унаочнити начальний матеріал (розповідь учителя, художній текст). Щоб учні могли краще уявити картини, які висіли в оселі малого Сашка, героя кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна», пропоную творчій групі створити презентацію «А на білій стіні…», на кожному слайді якої розмістити зображення картини зі стіна оселі Сашка) Для прикладу окремі слайди. Для засвоєння складної для дітей теми «Релігійні конфесії в Україні», намагаюся свою розповідь максимально унаочнити. Аналіз результативності використання інтегрованого підходу до проведення уроку етики свідчить про те, що значно зріс рівень засвоєння учнями навчального матеріалу з обох предметів, як з етики, так і з української літератури. У порівнянні з минулим роком успішність учнів 6 класу з етики зросла на 17 %, з української літератури – на 10%. Значно підвищилася зацікавленість навчальним матеріалом та активність школярів на уроці. Позитивним є те, що спостерігається зростання читацької активності школярів та їх загальної культури. Анкетування учнів шостого класу щодо загального рівня вихованості на початку 2010-2011 навчального року та вкінці свідчить, що зріс рівень вихованості школярів. Бажання бути чесними та справедливими виявили 96% опитаних (на початку року – 87%); мають потребу змінити своє ставлення до оточуючих у позитивний бік виявили 92% учнів (на початку року – 78%); стали більш дисциплінованими – 67% учнів (на початку року – 58). Підвищився рівень соціальної активності у 88% учнів ( на початку року – 75%). 87% школярів навчилися цінувати свою родину; 65%- бачити прекрасне у своєму житті; 48% - змінили свої естетичні смаки. Отже, використання інтеграції етики та літератури дасть змогу вчителю не тільки урізноманітнити форми навчально-виховної діяльності на уроці, а й сприятиме підвищенню загальної ерудиції школярів, культури їх спілкування, формуванню загальнолюдських цінностей, розвитку творчої особистості. Додаток 1

Схожі: