І. Додаткова література до курсу історії української літературної мови


Скачати 0.63 Mb.
Назва І. Додаткова література до курсу історії української літературної мови
Сторінка 6/6
Дата 09.04.2013
Розмір 0.63 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6

IV. Короткий словничок найуживаніших термінів

Азбучна війна „ – боротьба української громадськості Галичини протягом ХІХ ст. проти спроб запровадити латинський алфавіт в українське письмо.

Англіцизм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з англійської мови чи утворені за її зразком.

Богемізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з чеської мови або утворені за її зразком.

Галичанізм – слово, словосполучення, синтаксична конструкція, що набули поширення в українській літературній мові на зламі ХІХ – ХХ ст. під впливом західноукраїнської мовно-літературної практики.

Гебраїзм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з гебрайської(давньоєврейської) мови, переважно біблійна та релігійна лексика.

Германізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з німецької мови або утворені за її зразком.

Глаголиця – одна з найдавніших сиcтем слов’янського письма, створена для потреб старослов’янської мови.

Глоса – пояснення або переклад незрозумілих слів та висловів у давніх писемних текстах.

Гомілетика – один із видів красномовства, що вивчає правила побудови церковної проповіді.

Гражданський шрифт – шрифт, який почали застосовувати в Росії після реформи 1708-10рр. з простішим накресленням літер, ніж у кириличному півуставі.

Грамоти – найдавніші староукраїнські короткі ділові документи, у яких фіксували юридичні операції приватного чи державного характеру.

Графіті – давні написи та малюнки, видряпані на стінах архітектурних споруд чи виробах.

Грецизм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з грецької мови або утворені за її зразком.

Двомовність(білінгвізм)– використання двох мов у рамках однієї держави у відповідних комунікативних сферах.

Державна мова – традиційно або законодавчо закріплена мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління, громадських організаціях, на підприємствах, освітніх, наукових та культурних закладах, у сферах зв’язку тощо.

Диглосія – співіснування двох мов або двох форм однієї мови, які виконують у суспільстві різні функції

Дипінті – давні написи фарбою на фресках у монументальному мистецтві.

Драгоманівка – правописна система, вироблена у 70-х рр. ХІХст. у Києві під керівництвом П.Житецького, у якій найпослідовніше виявився фонетичний принцип.

Другий південнослов’янський вплив – вплив південнослов’янської писемності на східнослов’янську, пов”язаний з реформами Євфимія Тирновського в Болгарії та Костянтина Костенецького в Сербії.

Євангеліє – частина Біблії, в якій оповідається про земне життя Ісуса Христа.

Желехівка - правописна система, яку застосував Є.Желехівський для власного „Малорусько-німецького словаря „(1886), заснована на фонетичному принципі.

Ідеографія – один з типів письма, знаки якого(ідеограми) передають цілі поняття.

Інкунабула – книги, видрукувані набірними літерами на початку книгодрукування (умовно до 1501р.)

Інновація – поява нового мовного явища, не характерного в попередній період розвитку.

Кирилиця – одна з найдавніших систем слов’янського письма, яка ґрунтується на грецькому уставному алфавіті.

Кодифікація – систематизація мовних явищ у словниках, граматиках тощо, що орієнтують мовців на дотримання мовних норм.

Койне – мова міждіалектного спілкування, що витворюється на базі одного чи кількох діалектів і може стати одним із джерел формування літературної мови.

Кулішівка - правописна система, яку використав П.Куліш у „Записках о Южной Руси”(1856) та „Граматці”(1857), а згодом у журналі „Основа” в Петербурзі, заснована на фонетичному принципі.

Латиниця – одна з найдавніших систем письма, якою користувалися давні римляни і яка лягла в основу письма більшості народів Західної Європи.

Латинізм - різновид запозичення, морфема, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з латинської мови.

Легенда – напис на монеті, медалі, гербі.

Літературна мова – основна наддіалектна форма існування мови, яка характеризується опрацьованістю, поліфункційністю, стильовою диференціацією, кодифікованими нормами, має писемний та усний вияв.

Міжмовні контакти – взаємовпливи української та інших мов, внаслідок яких з’являються запозичення.

Мова національних меншин – мова не титульного етносу держави.

Мовна політика – сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин або на розвиток мовної системи у певному напрямі.

Мовна ситуація - притаманний суспільству спосіб задоволення комунікативних потреб за допомогою однієї або кількох мов.

Норма – сукупність мовленнєвих засобів, що відповідають системі мови і сприймаються носіями як зразок у певний період розвитку мови.

Офіційна мова - мова офіційних церемоній; якщо заходи проводяться на державному рівні – збігається із державною.

Палімпсест – пам’ятка давньої писемності, звичайно пергамент, з якого стерто первинний текст і написано новий.

Пам’ятки української мови – давні писемні тексти, що використовуються при вивченні історії української літературної мови.

Пергамент – спеціально оброблена шкіра молодих тварин, що була матеріалом для письма.

Період в історії української літературної мови – часовий проміжок, упродовж якого діють однакові чинники розвитку літературної мови і спостерігаються однакові тенденції мовотворення.

Писемна мова – мова, зафіксована за допомогою усталеної системи графічних знаків, співвіднесених з одиницями реального звукового мовлення.

Півустав - різновид письма давніх кириличних рукописів, що виник на основі уставного письма як його спрощений варіант. арактеризується меншою стрункістю письма, зменшенням розміру літер тощо, допускає значну варіантність.

Піктографія – одна з найбільш ранніх форм писемності через зображення предметів спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками.

Полонізм – різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з польської мови або утворені за її зразком.

Правопис – сукупність загальновизнаних і загальнообов’язкових правил, що встановлюють способи передачі мови на письмі.

Праслов’янська мова - мова-предок слов’янських мов.

Проста мова” – писемна мова ХVІ ст., у якій з елементами церковнослов’янської поєднані ознаки тогочасної живої розмовної мови освічених українців .

Псалтир – книга псалмів – релігійних пісень, молитов.

Пуризм – вияв надмірного очищення літературної мови від іншомовних слів, нелітературних явищ, орієнтація на суворе дотримання літературних норм.

Росіянізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з російської мови.

Рукописи староукраїнські – оригінальні або перекладні твори, переписані вручну, переважно до ХVІІІст.

Скоропис - різновид письма давніх кириличних рукописів, що характеризується заокругленістю літер, безперервністю письма.

Скрипторій – майстерні у монастирях, де переписувалися книги.

Стародруки українські - найдавніші книги, надруковані на теренах України з українськими мовними рисами.

Старослов’янізм – лексичні, фонетичні, фразеологічні запозичення зі старослов’янської мови.

Старослов’янська мова – перша писемно зафіксована слов’янська літературна мова, створена Кирилом і Мефодієм для репрезентації Св. Письма та богослужбових книг.

Стиль – функціональний різновид літературної мови, зумовлений сферою, змістом, завданням спілкування.

Суржик – мова, в якій штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов.

Титло – надрядковий діакритичний знак, який вказував на скорочене написання слів або ставився над літерами, вжитими з числовим значенням.

Трьох стилів теорія – традиційне для Європи доби Відродження і бароко вчення про поділ мови на три стилі – високий, середній та низький. Високий с. передбачав урочистий виклад, присвячений важливим подіям, діянням богів. Середній С. – емоційно спокійний, помірно- прикрашений виклад, присвячений менш важливим темам, ніж у високому стилі. Низький с. – емоційно нейтральний, простий виклад, присвячений буденним предметам і темам.

Тюркізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з тюркських мов або через їхнє посередництво з арабської чи перської мов. До найдавнішого шару належать запозичення булгарського, печенізького, хозарського, половецького, татарського походження.

Узус – загальноприйняте вживання слів, словоформ, синтаксичних конструкцій тощо, поширена мовна практика.

Українізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з української мови іншою мовою.

Усна мова – мова, втілена у звуках, що сприймаються на слух.

Устав – різновид письма давніх кириличних рукописів, що характеризується чітким рисунком, симетрією, прямовисним розташуванням літер.

Церковнослов’янська мова – старослов’янська мова, яка адаптувалася на ґрунті живої народної мови і зазнавала певних змін, внаслідок яких виникли різні її редакції, зокрема українська.

Язичіє – один із типів штучно витвореної книжної мови в Західній Україні ХІХст.

Ярижка – офіційний правопис, що використовувався у підросійській Україні протягом 1876-1905рр., згідно з яким українські тексти друкували за російським правописом.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

І. Додаткова література до курсу історії української літературної мови
Обсяг матеріалу, з яким повинен ознайомитися студент, значний, а тому нема можливості викласти кожен пункт програми на лекційних...
Питання до іспиту з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»
Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ
Функціональні стилі сучасної української літературної мови: їх призначення, сфера застосування, ознаки, жанри
На уроках української мови
У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий...
Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм....
Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ...
України зі світом, з бурхливими процесами творення світової культури, нашу прилученість до світової цивілізації
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури...
Мета курсу. Дати студентам наукові знання історії, особливостей розвитку новітньої української літератури, починаючи з 20-х років...
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУ МКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка