|
|
Скачати 246.02 Kb.
|
|
Виступ 7. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати, І спів той виглядав на жарт не раз, Та був у нім завдаток сил багатий. І огник, ним засвічений, не згас, А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - Більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!... Не можемо не згадати невмирущий подвиг життєвого та творчого шляху українських письменників, що піднімали сій голос в оборону рідної мови та літератури рідного народу. Це Пантелеймон Куліш і Іван Франко, Леся Українка і Михайло Коцюбинський, Максим Рильський і Павло Тичина та багато інших. Учень читає вірш М.Рильського «Мова». Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає - Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово - це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. Виступ 8. Шлях пізнання безкінечний. Оскільки думка існує в слові, значить мова є способом існування всякої діяльності, тому то й сама мова була предметом наукового інтересу Отже, мовознавство – одна з найдавніших наук. У стародавній Греції питаннями мови займалися філософи: Платон, Арістотель, Лукрецій Кар. Вони міркували над тим, звідки взялася мова, сперечалися про те, як з’явилися назви предметів, намагалися з’ясувати мовні закономірності. У ХУІ-ХУІІ століттях склалися умови, які сприяли піднесенню мовознавчих наук і визначили її основний напрям – порівняльно-історичне вивчення мов. На мовознавчій ниві Україна не пасла задніх. Учених цікавила передусім історія рідної мови, починаючи від найдавніших пам’яток писемності. Олександр Опанасович Потебня – колишній професор Харківського університету, мовознавець ХІХ століття. Це був велетень думки і слова – так його оцінювали в науці. Його тверде переконання, що будь-яка мова, нехай навіть нерозвинена, гноблена, переслідувана, за сприятливих умов може досягти високого рівня розвитку Агатангел Юхимович Кримський – найталановитіший учений ХХ століття – сходознавець, славіст, літературознавець, етнограф, фольклорист, письменник, перекладач. Виділяє його з-поміж інших науковців незвичайне обдарування – здатність засвоювати іноземні мови та жадоба знань. Усього Агатангел Кримський володів 60 (шістдесятьма) мовами. На запитання, скільки він знає мов і які, він чи то жартома, чи серйозно відповідав, що йому легше перелічити ті, яких не знає, ніж ті, що знає . Знання східних мов допомогло Кримському відкрити для українців літературу східних народів. У його перекладах заговорили поети Сходу: Сааді, Хайям, Фірдоусі. Леонід Арсенович Булаховський – учений ХХ століття, професор Харківського університету, продовжувач справи Олександра Потебні. Усі студенти-філологи і досі користуються працями Л.Булаховського із загального мовознавства – про походження української мови, види письма. Юрій Володимирович Шевельов – був улюбленим учнем Л.Булаховського і готувався до наукової діяльності саме в Харківському університеті. На жаль, після Вітчизняної війни виїхав за кордон, спочатку до Німеччини, а потім за океан в США. Але продовжував наукову діяльність – досліджував звукову систему праслов’янської мови, зокрема історичну поведінку кожного звука української мови. Стверджував, що українська мова є спадкоємицею праслов’янської мови, а не давньоруської, нібито мови трьох народів – українського, російського та білоруського. Також Шевельов відомий як літературознавець – дослідник творчості багатьох письменників ХХ століття. Живучи за кордоном, підтримував там вогнище української науки й культури . 2000 року удостоєний Національної премії України імені Т.Г.Шевченка. Помер зовсім недавно – у 2002 році Микола Олексійович Лукаш – називали невінчаним академіком, бо не мав наукових звань та ступенів, але мав ґрунтовні знання. Відомий насамперед як перекладач – першим переклав українською мовою з німецької твір Й.-В-. Гете «Фауст», що був визнаним найкращим перекладом., а також літературознавець, поет і мовознавець. Опанував 30 іноземних мов. Бог, допомагаючи опанувати чужі мови (30), призначив долю: передати рідною мовою скарби інших літератур. Святослав Йосипович Караванський – двічі подвижник: у науці і в боротьбі за волю України. У 1945 році заарештували за участь у національно-визвольному русі й засудили на чверть віку концтаборів. Тридцять років був політв’язнем, а після звільнення виїхав закордон, звідти надсилає створені «Словники української мови». Своїми працями й далі бореться, бо й досі живий, за українську мову, за її виживання в умовах зросійщення, за її очищення від непотрібної іноземщини, за відновлення колись репресованих слів. Виступ 9. Су́ржик (від стар. "сурожь" - суміш різних зерен з житом (рос. рожжю)) - мова, яка є сумішшю кількох мов і отже не може розглядатись як чиста (літературна). Інші існуючі назви цього явища - арго, жаргон, креол. Первісно термін «суржик» (без додаткових визначень) вживався переважно щодо українсько-російського суржику. Назва суржик походить від слова, яке позначає буквально — «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші» Таке явище як суржик (змішання мов) люди почали осмислювати вже в стародавні часи. Так вже у Святому Писанні зустрічаємо ідею про те, що людство, первісно єдине, з єдиною мовою, поділилось на окремі язики (племена), кожен з яких мав власну мову, говірку загальнолюдської мови. Ці новоутворені мови почали змішуватись між собою і призвели до змішання мов і появи сучасних літературних мов, насправді сумішей (суржиків) різних мов різних стародавніх племен і народів. Тобто вже тоді було запропоновано ідею про те, щоб розглядати єдину загальнолюдську мову, якою користується людство, як суржик (суміш) окремих мов. Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10-15% до 25%). Ось деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою): вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), да (так), нєт (ні), када (коли), нє нада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), напримєр (наприклад), допустім (припустимо), мєжду (між), вмєсто (замість), вродє/вродє/будто (наче, начебто), імєнно (саме), рядом (поруч), язик (мова), больниця (лікарня), циплята (курчата), предохранітєль (запобіжник), предсідатель (голова), почта (пошта), почтальйон (листоноша) і т.п.; "українізовані" форми російських дієслів - здєлав (зробив), дівся (подівся), унаслідував (успадкував), получав (отримував), щитав ("вважав" або "рахував" залежно від контексту), отдав (віддав), отключив (вимкнув); змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось), кой-шо (щось), кой-які (якісь); - порушення дієслівного керування- по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою; утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови - самий головний (найголовніший), саме важне (найважливіше); слова і вирази, кальковані з російської - міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні; активне використання "є" в позиції після приголосної, особливо в російських запозиченнях (пєрвий, дєлають, свєт, архітєктор, Вєра) У художній мові суржик використовувався здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту. Наприклад, у п'єсі-опері Івана Котляревського «Наталка-Полтавка» (1819 )пан Возний вживає комічно-"макаронічну" суміш української мови зі старослов'янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом. Суржик або макаронічна мова використовувалися як засіб гумору й сатири також у творах Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза, П. Глазового та ін. Беззаперечним лідером на сцені є усім відома Верка Сердючка. Серед сучасних українських письменників, суржик займає помітне місце у творах Богдана Жолдака. Суржик і ненормативна лексика є також органічними компонентами популярних п'єс Леся Подерв'янського. Подібне явище існує в білоруській мові та має назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови - жуаль (joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови. У полтавського суржика з’явився конкурент – суржик англійський. Бізнес-ленч, безнеследі, дрес-коди, сейлзи, міні-маркети, секунд-хенд, факсфуд, навіть «Вау!» замість звичного «ось як!» як агресори влізли в нашу українську та й в російську мову також. Особливо тривожить те, що частина носіїв української мови часто вживає російські слова з підкресленою бравадою, хизуючись при цьому своїми «глибокими» знаннями російської мови. Інша категорія україномовців - це люди, що не володіють українською літературною мовою і вживають російські слова, вважаючи при цьому, що це її літературні форми. Є ще й така категорія українців, що добре володіє літературною мовою, але часто лінується, не хоче напружити пам'ять і віднайти правильний український відповідник до російського слова. І як наслідок - українсько-російський покруч. Виступ 10. Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило, люди 12 - 30 років. Сленг охоплює практично всі області життя, оскільки сленгове слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. Сленг — це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у сленговому тексті. Молодій людині важливо не тільки "що сказати", але і"як сказати", щоб бути цікавим оповідачем. У сучасних словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг: по-перше, особлива мова підгруп чи субкультур суспільства; по-друге, лексика широкого вживання для неформального спілкування. Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх відносинах. Великою популярністю користуються словники "блатної музики", молодіжного сленгу, жаргону наркоманів і т.п. У молодіжній середі звучать слова: понтовий, безпонтовий., тормоз (про людину). Глючити, У школі учні найбільше вживають такі слова: вчителька - училка, рюкзак - торба, написати - начеркнути, списувати - катьорити, а в університеті вже давно студенти користуються такими висловами: йти в універ - йти в університет, завтра в бурсу - завтра в інститут, коменда на місці - комендант на місці, пішов - пішов викладач, отримати пару - отримати двійку, я вже бачу - думати наперед, а взагалі існує безліч слів, які відносяться до молодіжного сленгу, і якими користується уся молодь, наприклад: спиртні напої - горюче, вживати їх - бухати, комп'ютер - комп, шампанське - шампусік, газована вода - газбулька, дискотека - діско, авто - тачка та багато інших, наприклад, тіпа, чувак, базаріть, пофіг, кайф У середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай (скрайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).
З метою з’ясування ролі сленгової лексики у підлітковому середовищі було проведено соціологічне опитування на базі учнів 7-10 кл.
За відповідями на це питання було складено словник. Результати опитування були наступними: 1. Із вісімдесяти опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 60%, інколи – 30%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише інколи. 2. Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори: – вплив оточення і друзів – 42,5% опитуваних; – звичка – 60% респондентів; – прагнення не вирізнятися серед інших – 75%; – недостатній свій літературний словниковий запас – 20% опитуваних; – бажання бути сучасним – 57,5% опитуваних. Повідомлення 11. Поети часом якщо не ідеалізують, то прикрашують дійсність, видають бажане, намріяне за справжнє, реальне. Проілюструвати це можна такими словами українського літератора: Ніколи на уста мого народу Іржа не ляже, навіть і на мить. Мов течія швидкого чистоводу, Народна мова сяє і блищить. В.Бичко На превеликий жаль і сором реалії сучасного життя спростовують ці рядки, бо дедалі глибше наші люди занурюються в брудне болото нецензурщини Чи не витіснить вона з ужитку нормативні слова? Діалоги підлітків щедро пересипані матюками. Торгівці на базарах з’ясовують стосунки між собою, а нерідко і з покупцями за допомогою грубих слів. Одіозні артисти, політики «криють» по телевізору всю державу. У виставах і кінострічках лайка – вже ніби неодмінний атрибут, який є запорукою касового успіху. Це що – віяння нового часу? Чи є лайка, так би мовити, зовнішнім виявом індивідуального мовлення, а чи за нею прихована глибша сутність. Чи минається вона безслідно для тих, хто її використовує, чи полишає слід у їхньому бутті. Чи треба себе убезпечувати від словесної брутальності і як саме це зробити? Намагатимемось з’ясувати Ми усвідомлюємо: лаятися, вживати нецензурні слова – негоже. Водночас спостерігаємо це чи не на кожному кроці. Що ж примушує людину вживатися до лайки? Які психологічні передумови й спонуки її використання? Учені встановили, що є близько 30 причин, через які людина використовує ненормативну лексику.
Про походження лайливих слів досі не вщухають суперечки. Одні вчені стверджують, що в цьому винні розбещені іноземці, які навчили наш народ своїм відбірним нецензурним словам. Є версія татаро-монгольського походження лайливих слів. Її прихильники стверджують, що русичі перейняли іноземні слова, так би мовити «від лютої ненависті» до завойовників. Київський мовознавець Павло Дьомін вважає, що лайливі слова в українській мові збереглися від часів скіфів-еланів, у яких вони були звичайними словами без негативного значення. Професор, доктор філософських наук, викладач Київського університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарьов запевняє, що більшість лайливих виразів прийшло до нас із Греції разом з новою релігією, - християнством. Але лайливі в нас, у грецькій мові вони звучали досить літературно і зафіксовані в усіх словниках. Значна частина використовуваних в Україні лайливих слів потрапила до нас із польської мови – нині це доказано наукою (З газети). Своєю лайливістю людина не тільки прикро вражає тих, хто чує її словесні виливи, - самі того не знаючи і, певне, не бажаючи, любителі міцно вилаятися завдають значної шкоди своєму здоров’ю. Це доводять спостереження сучасних учених. Ще наприкінці 20-го століття засновник інституту квантової генетики, біолог Петро Гарняєв узявся за досліджень, які дали змогу створити апарат, що перетворює людські слова на електромагнітні хвилі. Він простежив, що ці хвилі впливають на молекули спадковості – ДНК. З’ясувалося, що деякі слова можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто «вибухають» у генетичному апараті людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації, які врешті-решт призводять до виродження. Під час грубої лайки хромосоми просто рвуться. Матюк є здатністю блокувати творчі процеси людини, завдаючи здоров’ю непоправної шкоди. Лихослов’я має чітко виражену культову функції у слов’янському язичництві. Воно представлене в обрядах і має ритуальний, явно виражений антихристиянський характер. У давньоруських літописних матюк розглядається як риса бісівської поведінки. Матерщина – це, фактично, язичницьке заклинання. У давніх слов’ян воно виконувало функцію прокляття. Одна з лайок слов’янського походження так і перекладається – «Проклинаю» У нецензурних брудних словах прихована руйнівна сила. Ті, хто їх вживає, швидше старіють (десь на 13-15 років – це вже доведено психотехніками, біологами), частіше хворіють; на їхніх рідних близьких сиплються негаразди. Лайливі слова (матюки) несуть лихо. Сучасні лихослови знічев’я накликають біду на себе та інших. Така людина сама перебуває в оточенні руйнівних сил і спрямовує їх на інших мовців. Пам’ятаймо про це, коли стикаємося з нецензурщиною в газетах, на телебаченні, в побуті. Це гріх! Це розпуста! Це сором перед дітьми й онуками. Мова – інтелектуальний портрет людини. Не забуваймо про це! І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним – набагато складніше. Доповідь вчителя: Луцький медик Олександр Харченко зробив відкриття: суржик, нешанобливе ставлення до рідної мови потрохи ...убиває людину. . Звісно, нашою першою реакцією був подив і, м’яко кажучи, недовіра. Але міркуйте самі...
Отже, за теорією Харченка, наша мова залежить не тільки від роботи так званих мовних м’язів та язика, але й від під’язикової кістки, що поєднана з оститими відростками черепа. Якщо порушити природний процес передачі інформації від цієї кісточки до м’язів, людина підхоплює болячку. Медик порівняв збільшення кількості російськомовних в Україні зі збільшенням смертності українців: “Чому українці живуть чи не найменше в Європі? Можливо, причина у суржику, яким вони спілкуються?”. Його логіка така: людина ламає рідну мову, а відтак ламає тіло. Часто Харченко випробовує своє відкриття на практиці ...читанням: - Приходить до мене, приміром, у Польщі пацієнтка з проблемами постави. Прошу її почитати вірш Міцкевича ідеальною польською. Коли людина говорить рідною мовою, буквально на очах починається процес зцілення. Змінюється насамперед постава - усі м’язи починають зразково працювати. Чому? Бо під’язикова кісточка інформує (погано або добре) вестибулярний апарат. Про те, що язик - це друге серце, казали ще давньокитайські цілителі. Медицина тибетська, індійська довели, що діабет - це проблема кривомовності. Діабетикам Харченко радить послухати свою вимову через диктофон і виміряти рівень цукру в крові. Потім вголос почитати Лесю Українку, Котляревського чи Франка і ще раз виміряти рівень цукру в крові. Шок, за переконанням ученого, вам забезпечено. Якщо повірити Харченкові, то збільшення кількості російськомовних в Україні, або ж людей, які буквально ґвалтують співпрацю під’язикової кістки з м‘язами, і є основною причиною неймовірного зростання захворюваності на цукровий діабет у світі. Причина цьому - суцільна комп‘ютеризація, яка спричиняє недорікуватість. Мова комп’ютера та інтернету - англійська, а вона ковтає слова. От і потрапляє користувач у ситуацію, коли під’язикова кістка і м‘язи не в злагоді між собою. Тож рецепт луцького вченого простий: щоб запобігти найстрашнішим хворобам, говоріть щирою українською і співвібруйте з рідною землею. |
| Шевченко Галина Василівна, Гончаренко Надія Сергіївна, учителі-філологи ЗОШ Розвивати навички роботи із додатковою та довідковою літературою, вміння проводити публічні виступи |
Р ущак Галина Василівна, освіта вища, закінчила Дрогобицький державний... Рущак Галина Василівна, освіта вища, закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Франка. Працює в Міжгірському... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ФОРМУВАННЯ БРЕНД-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА |
Ухомлинський педагог директор Сірош Надія Василівна Василь Олександрович Сухомлинський — учитель з великої літери, один із видатних педагогів сучасності не лише в Україні, а й у всьому... |
| Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Боюс Галина Петрівна, учитель української мови та літератури Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів, перша кваліфікаційна категорія |
Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю «Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати» |
| Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю «Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати» |
Про підсумки проведення районних етапів Всеукраїнської експедиції ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Борковська Я. Д.), Дзвиняцька ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Семків Н.І.), Гутівська ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Назаревич О. П.),... |
| Т. Г. Шевченка як громадянина, митця й людину; за допомогою У глибині сцени застигли 4 картини: Малий Тарас і мати, Оксана і Шевченко, юнак Шевченко, старий Шевченко. Звучить “Июнь” 1 частина... |
Тема: Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю ... |