|
Скачати 345.44 Kb.
|
Розробки уроків з використанням інноваційних технологій Урок – презентація Тема уроку. Григір Тютюнник Повість «Климко». Образ Климка Роль художньої деталі. Мета уроку: з’ясувати, яке враження справило прочитання повіті «Климко» на учнів; які проекти підготували школярі після прочитання твору (образ Климка, роль художньої деталі) допомогти учням формувати свої думки з приводу прочитаного, оцінювати життєві явища; виховувати почуття відповідальності,здатність до співчуття, до виявів милосердя. Обладнання: портрет письменника, творчі проекти учнів. Хід уроку 1 етап. Організаційний момент ІІ етап. Оголошення теми і завдань уроку Тема уроку - Григір Тютюнник. Повість «Климко». Завдання уроку: 1. З’ясувати, яке враження на кожного з вас справило прочитання повісті «Климко» 2. Розглянути ваші творчі проекти. ІІІ етап. Формування і вдосконалення умінь і навичок «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість бути добрим». Григір Тютюнник 1. Слово вчителя. Працюючи над повістю «Климко», автор у зрілому віці зробив такий запис: «Ціна життю пізнається тоді, коли у людини залишається одна можливість –дихати». Вчитель – Як ви розумієте цей вислів співвідносно до тексту. (Відповіді учнів) Вчитель – Головний герой твору Климко виявляє непереборну готовність дійти до заповітної мети, терпляче зносячи важкі випробовування. Вчитель 1.Чи сподівались ви такого закінчення Климкової подорожі? 2. Що ж стало безпосередньо причиною смерті хлопця? 3. Чому читача вкрай переповнює жаль вчити героєм? Учень. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину ,Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагороджувала хлопчину за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було завжди так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. Учень. Автор уміло розкриває сутність людини, показуючи її реакцію у взаєминах з іншими людьми. Так епізодичні персонажі – дідусь Гарєєв, Зульфат, солдат – чех, безногий швець, тітоньки Марина – постають як самодостатні народні типи, що небайдужі до чужої біди. ІУ етап. Коментування учнівських проектів. І група Тестові завдання до повісті «Климко» 1. Чому Климко жив у дядька Кирила: А) був сиротою; Б) втік з дому; В) пристав у найми 2. Скільки картоплин накопав Климко: А) 24; Б) 57; В) 38 3. Де жили Климко з Зульфатом: А) у ваговій; Б) у бараці; В) на пероні 4.Чому опинилася на базарі Наталя Миколаївна: А) міняла трояндову сукню; Б) купувала борошно; В) спілкувалася з давньою подружкою 5. Що приніс дідусь Гарєєв у вагову: А) торбинку сухарів; Б) банку з молоком; В) пакетик борошна 6. Що зацікавило Климка на базарі: А) гарна дівчина; Б) хор; В) гадалка Зіночка 7. Де знаходилась сіль: А) у Слов’янську; Б) в Артемівську; В) у Києві 8. Скільки Климко заплатив шевцеві за тапочки: А) 5 рублів; Б) 12 рублів; В) нічого 9. Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка: А) він був їй за сина; Б) він був їй за наймита; В) хотіла, щоб він відробив за сіль 10. Чим пригощала тітка Марина Климка А) гарячим борщем; Б) парним молоком; В) смачною кашею 11. Яке дерево хотів посадити Климко на могилі дядька Кирила: А) смереку; Б) червону калину; В) вишню 12. Як помер Климко: А) від голоду; Б) від фашистської кулі; В) від підвищеної температури ІІ група. Листи героєві Доброго дня, дорогий Климко! Пишуть тобі учні 7-Б класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22. На уроках літератури ми вивчаємо творчість В.Винниченка, а зокрема повість «Климко». Ми дуже вражені твоїм героїчним вчинком, твоєю самопожертвою заради інших людей. Нам було приємно читати, коли ти піклувався про дядька Кирила, Наталю Миколаївну та маленьку Олю. А ось той епізод, де ти випив трішки молока, а потім запивав залишком води, щоб не чіпати молочка, яке передасть тітка Марина для Олі. А твоя мужність при зустрічі з німецьким солдатом. Мабуть, в часи війни всі діти такі були. Хай тобі щастить в подальшому житті. Пиши. До побачення 10.11.2008 року Учні 7-Б класу ІІІ група. Кросворд
1. Що їв у дорозі Климко ? 2. Як звали товариша Климка ? 3. Що дав чех Климкові ? 4. Як звали тітку, де перебував певний час Климко ? 5. Де проживав головний герой з дядьком Кирилом ? 6. Як називали аптекаря ? ІІІ група. Художники малюють картину «Климкова подорож»,озвучують її. ІУ група. «Тютюнникова скарбниця» Коментування і цитування учнями щоденникових записів Г.Тютюнника, висловлювання свого ставлення крізь призму особистісного досвіду. 1. «З любові і муки народжується письменник – іншого шляху у нього немає». 2. «Іноді я відчуваю Людину, як рана сіль» 3. «Мила моя Людино, ніколи я не скажу про тебе чорного слова» 4. «Часто запитую себе: навіщо тобі істина ?. Відповідаю: Щоб знати, де брехня … Ніщо так боляче не б’є людину, як брехня» 5. «І що я в Господа за людина!!! Ні в чому немає мені ані міри, ані втіхи – ні в любові, ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному… Неприкаяний я» 6. «Ідеалізм мій полягає в тому, що я завжди жду від людини хорошого» 7. «Сумніве мій! Мій ти мучителю і поморнику. Як тяжко з тобою і як страшно залишитися без тебе». 8. «Але в житті людини один страшний день – коли вона вперше опустить плечі, зігнеться». У етап. Підсумки УІ етап. Оцінки УІІ етап. Домашнє завдання: 1). Написати продовження повісті «Климко». 2). Твір-роздум «Моє враження від прочитаної повісті «Климко». 3). Творчий проект «Діти війни». Урок – ток – шоу Тема уроку. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника Мета уроку:
Хід уроку І етап. Організаційний момент ІІ етап. Перевірка домашнього завдання ІІІ етап. Оголошення теми, мети і завдань уроку. План роботи на уроці 1. Проведення ток-шоу з проблеми «Морально-етичні уроки доброти. Чуйності, турботи про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника. 2. Обговорення і підсумок проведеного ток-шоу з визначеної проблеми ІУ етап. Проведення ток-шоу. Слова ведучого. Усі ми розуміємо, що які б ситуації у житті людини не траплялися, потрібно підійти до неї обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію, порядність, людяність, доброту. Турботу за іншу людину. Недарма і Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе. Як же ж ці дорогоцінні людські якості. Доброта, чуйність, турбота за іншу людину, самовідданість розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко». Ці високі моральні людські якості розкрито у системі людських взаємин, які можна схематично зобразити у вигляді потягу.
O O O O O O O O O O Тому й сьогодні на нашому ток-шоу присутні літературні герої повісті: Климко, д. Кирило, аптекар, Зульфат, Наталія Миколаївна, швець, тітка Марина. Вони нам розкажуть, як їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття? Можна задати питання героям. До слова запрошується Климко. Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у свому дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображають за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді. (Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?) Дядько Кирило. Климко був мені за сина. Допомагав в усьому. Справжній господар: і наварить, і прибере. Та й розумний до наук вдався. Мені завжди хотілося йому гостинчика принести. Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи: чи вранці я приходжу, чи ввечері. На свята старався Климкові купити солодощі: морозива, цукерок. Люди, будьте милосердними. Виховуйте в собі і в своїх дітей хороші моральні якості. Допомагайте усім і завжди. (Запитання: Що найбільше ви цінуєте в людях?) Бочонок, аптекар: Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою. Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дв життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч, поки життя налагодиться. Хочу сказати усім людям. Будьте уважними, співчутливими один до одного, тримайтеся купи, умійте вибачати. (Запитання - Скільком людям у житті ви допомоги. Чому?) Зудьфат. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його виходжували. Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності. (Запитання. Що найбільше ти цінуєш в дружбі) Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним. (Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?) Швець. Дивлюсь на цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя тобі випало, хлопчино?», - та й подарував йому взуванку. Хотілося ще й нагодувати його, але грошей у мене не було, бо й сам бідував. Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої була сіль. Думаю, може підсобить йому, харч дасть який – небудь. А може, Климко ще й залишиться в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по сирій холодній землі. Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про свого ближнього. Тітка Марина. Думала собі:» Що людині треба для щасті». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки. Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд. (Запитання. Яка риса характеру Климка вам найбільш запам’яталася. Розкажіть.) У етап. Підсумок ток-шоу. (Мікрофон) Вчитель. - Скажіть, будь ласка, які уроки ви взяли для себе із сьогоднішнього ток-шоу. Чому? (Учні називають і пояснюють) Вчитель. - Чи маєте ви в собі ці моральні якості?
УІ етап. Оцінки У етап. Домашнє завдання. Прочитати «Зав’язь» с. 377-380, переказати, виписати із енциклопедії, словника літературне значення слова НОВЕЛА. Урок – творче дослідження Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко» Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю Григорія Тютюнника, викликати інтерес до вивчення творів письменника, розвивати навички виділення головного, сприйняття та засвоєння матеріалу на слух; виразного читання та спостереження над художнім текстом, з’ясовувати поняття «повість», «автобіографічність», сюжет твору. ; виховувати почуття гуманізму, здатність до співчуття. Обладнання: ілюстративний матеріал до життя і творчості, виставка книжок письменника. Хід уроку І етап. Організаційний момент ІІ етап. Повідомлення теми та завдань уроку Тема уроку – Життєвий і творчий шлях Г.Тютюнника. Повість «Климко» Завдання уроку: розглянути шляхом пошукового дослідження життєвий творчості Григора Тютюнника,
ІІІ етап. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу. «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим» 1. Слово вчителя Якось у Григора Тютюнника запитали, - у чому ж секрет його творчості? Письменник відповів: «Повна душа болю! Передаю секрет - біль». Робота в групах. Науковці – критики. Критик 1. Народився Григір Михайлович Тютюнник 5 грудня 1931 року у сім’ї селян - Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник (до заміжжя Сивокінь) Ганни Михайлівни Батька плотникував, косив, пиляв ос корчики довгою дворучною пилкою, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, в’язала, поливала і подавала снопи в барабан. У 1933 році сімейство опухло з голоду, а дід Василь Феодулович Тютюнник помер – ще й не сивий був і зуби мав до одного» Григір Тютюнник тоді мав півтора року, перестав ходити (вже вміючи це робить), сміятися і балакать перестав. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах. Важко було матері Г.Тютюнника самій виховувати сина, а ще вже, коли прийшов папірець, який сповіщав, що чоловік ні в чому не винен і реабілітований посмертно. Критик 2 Після того, як заарештували батька Григора Тютюнника, хлопчика забрав на виховання батьків брат, бо мати одружилася з іншим. Дядько і його дружина Наталія Рябовецька дітей не мали, тому виховували Григора ,як сина. «Другі батьки» працювали у школі: дядько – бухгалтером, тьотя – вчителем української мови та літератури. Ще коли жив у батька з матір’ю, то там читав «Кобзаря» Т.Шевченка, «Під тихими вербами» Б.Грінченка, «Хіба ревуть воли…» П.Мирного. Спочатку Григора дядько віддав до україномовного класу. А коли той клас розпався на другий день, бо було сім учнів у ньому, то перевели до російськомовного. Тому з 1938р по 1962р писав Тютюнник і розмовляв російською мовою На початку війни тьотя народила доньку, дядька забрали на фронт. Уже в сорок другому році почався голод. Як згадував письменник: «Я їв тоді картоплину зав’язь, жолуді, пробував конюшину, коли вона кипить, з неї багато піни виділяється. Сусіди, дивлячись на змучену тьотю і на нас, голодних дітей, порадили мені піти до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, голод як – не –як своє зробив». Цей факт ліг в основу написання повісті «Климко». Критик 3 Йшов Григір мовчки, маючи за плечами 1 років, три класи освіти і торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка з медом – земляки дали а дорогу Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Йшов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград. Потім і тьотя з грудною сестричкою приїхали. Німці хату спалили, де жив письменник, і всі почали жити у чужих людей. Григір навчався у Зінківському ремісничому училищі. Носив мамі хліба у 47-ому, і це врятувало їх від голоду. Із 1950 по 1951 рік працював у Красно луцькій автотранспортній конторі. В 1961 році написав російською мовою «Сумерки», «Крестьянка». За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено літературну премію ім. Лесі Українки 1980 р. Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Психолог – аналітик 1 Чому ж біль проходив першопоштовходи творчості Г.Тютюнника? За епігенетичною теорією Ериксона, у віці шести-одинадцяти років над людиною нависає почуття власної неповноцінності, тому дитяча психічна травма може зупинити еволюцію особистості до «его-ідентичності», завершальної стадії у формуванні людини. В такому разі психічна травма стає вузликом напам’ять, про який людина пам’ятатиме все життя. Пам’ять дитячого болю може спровокувати психічний застій і розвинути комплекс неповноцінності. Психолог – аналітик 2 Зацикленість Тютюнника на психічній травмі пояснює його постійне повернення через творчість до свого дитинства. Підтвердженням цього є зізнання письменника, який у своїй автобіографії писав, що, коли йому було шість років, заарештували батька, а «мати осталися заміжні за іншим». Психолог – аналітик 3 Другу психічну травму майбутній письменник пережив одинадцятирічним, коли з Донбасу вирушив пішки до матері на Полтавщину і в дорозі змушений був старцювати! Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбину, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів. Перепічка і банка меду – земляки дали на дорогу». Вчитель. Співвідношення між кількістю написаного про дітей і дорослих у Григора Тютюнника приблизно однакове, але саме оповідання й повісті про хлопчика, що проходить через складні життєві перипетії, створюють ілюзії єдиного твору. На сьогоднішньому уроці ми будемо розглядати автобіографічну повість Г.Тютюнника «Климко». Але з’ясуємо, що таке «повість», «сюжет», « автобіографічність». Літературознавець 1 Сюжет – подія або низка подій, через які у творі розкриваються взаємини між героями, їхні характери, зміст твору і ставлення автора до персонажу. Автобіографічність – факти із життя письменника, які лягли в основу написання твору. Повість – досить великий за обсягом прозовий розповідний художній твір у якому доля однієї людини залежить від багатьох інших людей. Літературознавець 2 |
Урок № Тема уроку ... |
УРОК №9 Тема. Музика Обладнання: музичні інструменти, ілюстрації до музичних творів, ТНЗ, портрет композитора П. Чайковського, ноутбук. Презентація до... |
УРОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В 6 КЛАСІ. Тема уроку Обладнання: підручник, атласи, картки із завданнями, роздатковий матеріал, таблиці,ілюстрації до теми, комп’ютерна презентація |
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика» |
Урок № Тема уроку Обладнання: кабінет комп’ютерних технологій, ПК, учительська презентація по темі «Значення художньої культури арабо-мусульманського... |
Урок 1 Тема уроку. Продукти харчування, їх склад ... |
Урок №1 Тема. Дослідницький практикум. Запитання до природи. Звідки береться олія Обладнання: презентація до уроку, картки для роботи в парі із зображенням зернових рослин, на кожному столі насіння гарбуза, соняшника,... |
Урок-презентація Обладнання: мультимедійна учнівська презентація, публікація, портрети Алли Горської |
«Сучасний урок-основа ефективної та якісної освіти» Мета: сприяти «Сучасний урок», розрізана порівняльна таблиця «Традиційне і розвиваюче навчання», зображення «вчителя» та «учня», пазли –завдання,... |
Тема уроку. ФОТОСИНТЕЗ Обладнання: комп'ютерна презентація уроку, фрагмент відеофільму «Цитологія», схема «Процес фотосинтезу», тестові завдання (комп’ютерний... |