Урок вивчення нового матеріалу
|
|
Скачати 108.65 Kb.
|
|
Тема. «Народні оповідання» Марка Вовчка – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із кріпацького життя чи художнє викриття кріпосницької системи? (  Осуд кріпацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Багатство мови, образотворчі засоби твору)Мета: висвітлити значення творчості Марка Вовчка; охарактеризувати ідейно-художні особливості «Народних оповідань» (на прикладі оповідання «Козачка»); удосконалювати навички ідейно-художнього аналізу прозового твору; розвивати в школярів пізнавальний інтерес до вивчення літератури, критичне мислення, дослідницькі навички; прищеплювати любов до рідного слова. Епіграф до уроку. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Т.Шевченко Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Педагогічна технологія: технологія проблемного навчання Примітка. Урок розроблений за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури (9 клас). Хід уроку І.Актуалізація опорних знань. 1. Перевірка виконання домашнього завдання
В  літку 1856 року Марію Олександрівну охопило незбориме бажання виразити на папері свої думки і враження. Живучи разом з сином Богдасиком в сільській хатині неподалік від Немирова, вона накидала один за другим декілька коротких оповідань українською мовою. Вона несміливо показала написане чоловіку, і той зі змішаним відчуттям радості і здивування прочитав оповідання друзям, а потім відіслав невеликий зошит з двома оповіданнями до Петербурга Пантелеймону Кулішу.Це було в лютому 1857 року. Куліш у той час збирав матеріали для третього тому «Записок про Південну Русь» і готувався відкрити друкарню для друкування українських книг. Куліш пізніше так передав свої враження: «У числі матеріалів, доставлених мені з різних кінців Малоросії, хтось, що назвав себе Марком Вовчком, прислав один зошит. Зошит лежить у мене на столі тиждень, другий. Нарешті я спромігся і почав читати. Читаю і очам своїм не вірю: у мене в руках чистий, непорочний, повний свіжості художній твір!» Після того, як Куліш прислав сприятливу відповідь, до Петербурга було відправлено ще два оповідання і зав'язалося жваве листування. 3 травня на столі у нього лежали вже чотири «повістки», а місяця через півтора – всі 11, що склали першу книгу «Народних оповідань». Хоча до першої збірки «Народних оповідань» увійшло лише одинадцять невеликих творів (серед них оповідання «Сестра», «Козачка», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп»), вона справила велике враження на літературно-громадську думку реалістичним зображенням трагічної долі кріпаків. Російський революціонер П. Кропоткін пізніше згадував, що «в ті роки вся освічена Росія упивалася повістями Марка Вовчка й ридала над долею її героїнь-селянок». О  повідання, написані в Немирові, винесли 24-річну письменницю на гребінь суспільної хвилі. Мовчазна, скромна, соромлива дружина молодшого вчителя географії раптом опинилася, за визначенням Івана Франка, «у рядах борців за свободу і людські права поневолених народних мас».ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Створення проблемної ситуації Учитель. Оповідання Марка Вовчка нікого не залишали байдужим. Навколо її творчості розгоралися запеклі суперечки, зав'язувалися літературні бої. Твори молодої письменниці часом піддавалися несправедливим нападкам з боку окремих критиків, що зумовлювалося або незгодою з їх демократизмом, гостротою викривальної спрямованості, або з нерозумінням їхньої художньо-естетичної природи. Так О. Дружинін вважав викривальне зображення письменницею панів нетиповими «мерзотно-огидними епізодами», а М. Де-Пуле називав кращі твори збірки «Народні оповідання» «нехудожніми». Тим часом демократична критика відзначала високий художній рівень творів Марка Вовчка, їх відповідність духові часу. Видатні письменники і літературні критики були у захваті від того, як молода письменниця в життєво-правдивих образах зуміла показати найхарактерніші риси мільйонів кріпаків із їхньою страдницькою, трагічною долею. Так, Д. Писарєв зазначав, що «Марко Вовчок нападає своїми цілком художніми творами не на випадкові зловживання, а на самий принцип, яким він є».  Проблемне питання. «Народні оповідання» – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із кріпацького життя чи художнє викриття кріпосницької системи?ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Ми проаналізуємо твір «Козачка» в ідейному та художньому аспекті для того, щоб зробити власний висновок щодо протилежних оцінок «Народних оповідань» у критиці середини і кінця ХІХ століття. ІV. Вивчення нового матеріалу. Робота над визначенням ідеї оповідання «Козачка» Е  вристична бесіда
В оповіданні «Козачка» Марко Вовчок для контрасту з кріпосницьким «темним царством» малює світлі, ідилічні картини щасливого життя вільних від кріпацтва людей – селян козацького стану. Давайте їх розглянемо.
Учитель зачитує уривок із твору. «Другого дня пішли панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила. Пани такі якісь сердиті, а горді – аж надимаються. «Будь покірна, – наказують, – та до роботи панської щира!» І чудно, і сумно було Олесі таке слухати! А далі й страшно стало. Се справдішня невольниця вона буде!.. І марно її літа молодії перейдуть! Марно пишная краса зов’яне в щоденній тяжкій роботі – у неволі!..» Так Олеся стає кріпачкою – найбільш гнобленою, приниженою й безправною істотою в кріпосницькому суспільстві. П  оклавши в основу твору такий гостро драматичний конфлікт, як зіткнення чистої, щирої, прекрасної козачки з морально розбещеними кріпосниками, письменниця винесла суворе обвинувачення тій нелюдській системі, яка принесла жінці нечувані страждання.Завдання. Розгляньте схему «Суворе обвинувачення кріпосницькій системі в оповіданні «Козачка». Змоделюйте ситуацію судового засідання, на якому виголошується обвинувачення кріпосництву. Розгляньте у групах художні свідчення трагічної долі Олесі, героїні оповідання «Козачка», та підготуйте виступи-звинувачення кріпосницькій системі. Суворе обвинувачення кріпосницькій системі в оповіданні «Козачка» Принесла жінці нечувані страждання Прирекла Олесю на голодну, самотню старість, передчасну смерть на самоті. Знівечила сімейне життя Олесі    Позбавила Олесю права на щасливе материнство Ізсушила, ізв'ялила молоду, здорову жінку  Робота у групах 1 група  Сформулюйте обвинувальне слово на адресу кріпосницької системи, яка занапастила життя жінки. Почніть його так: «Кріпосництво знівечило сімейне життя Олесі…» Підберіть і зачитайте цитати із твору, які підтверджують ваші звинувачення.2 група П  ідготуйте обвинувальний виступ «Кріпосна система позбавила Олесю права на щасливе материнство». Підберіть і зачитайте цитати із твору, які підтверджують ваші обвинувачення.3 група Підготуйте виступ-звинувачення кріпосництву «Кріпосна система ізсушила, ізв'ялила молоду здорову жінку». Підберіть і зачитайте цитати, які підтверджують ваші звинувачення. 4  групаПідготуйте обвинувальний виступ «Кріпосництво прирекло Олесю на передчасну смерть на самоті». Підберіть і зачитайте цитати, які підтверджують ваші звинувачення. Презентація групами роботи В  исновок. Тяжка доля Олесі, героїні оповідання «Козачка», викликає у читачів протест проти кріпосників – винуватців страждань мільйонів людей. Письменниця без спеціальної «підказки» підводить читачів оповідання до висновку про потворність, антигуманність кріпосного права, необхідність його ліквідації.Аналіз художньо-стильових особливостей оповідання П  овернемося до суперечливих поглядів на художню цінність оповідань Марка Вовчка.Нагадаю: М. Де-Пуле називав кращі твори збірки «Народні оповідання», у тому числі «Козачку», «нехудожніми». А Іван Франко про «Народні оповідання» Марка Вовчка писав, що вони «визначаються незрівнянно оригінальним і свіжим стилем... З простотою, красою і ніжністю її мови й стилю в'яжеться нерозривно її ніжна любов до всіх нещасних і страждущих, а особливо до найбідніших між бідними, до жінок». Наше завдання – проаналізувати художньо-стильові особливості оповідання, щоб визначити, чия оцінка художнього світу оповідань Марка Вовчка вірна. Виразною стильовою особливістю Марка Вовчка є жорстка підпорядкованість композиції, сюжету й образів героїв, усієї художньої системи розкриттю найгострішого соціального конфлікту, вираженню антикріпосницької ідеї. Евристична бесіда 1. Чому під час читання твору виникає відчуття правдивості історії, зображеної в оповіданні? (Здається, що розповідає історію той, хто безпосередньо знав Олесю, жив поруч, спостерігав і співчував). 2. Яким ви уявляєте оповідача? Хто він? (Це селянин або селянка-козачка, на очах якої пройшло життя Олесі). Пояснення вчителя. Особливістю стильової манери Марка Вовчка було те, що в її творах про трагічну долю селян-кріпаків (найчастіше селянок) розповідається устами сільських трудівників. Марко Вовчок довела до найвищої мистецької досконалості спосіб оповіді-монологу, реалістичний прийом «вживання» в особистість оповідача-селянина. В жодному з українських реалістичних оповідань і повістей письменниця не заявляє про себе безпосередньо; авторські ремарки й ліричні відступи повністю належать оповідачеві. Майстерність письменниці виявляється в умінні домогтися відчуття правдивості історії, вести розповідь спокійно, ніби не дбаючи про художній ефект, щирим, довірливим тоном. Однак за цією зовнішньо спокійною, стриманою тональністю відчувається внутрішній драматизм. О  рганізація роботи у групах1 група Завдання. Знайдіть та випишіть на окремих аркушах народнорозмовні та народнопоетичні стилістичні засоби: афоризми, прислів’я, приказки, пісенні та казкові мотиви, звертання, в яких відчутні фольклорні традиції. Зробіть висновки. (Наприклад, звертання: «соколи мої ясні», «мої голуб’ятка», «красні молодята». Витримане в манері поховального голосіння звернення Олесі до малого сина – «Сину мій, дитя моє кохане! Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізв'янеш у зеленочку!» тощо) 2  групаУчитель. Однією з ознак художньої структури оповідань Марка Вовчка є контрастність, зіставлення з метою порівняння й протиставлення якостей зображуваного, посилення емоційного сприйняття картин, ситуацій, характерів читачем. Завдання. Знайдіть у тексті твору декілька прикладів використання прийому художнього контрасту. Продемонструйте та прокоментуйте їх. (Наприклад, село козацьке – село кріпацьке, життя і портретна характеристика Олесі до заміжжя і після, тяжка праця кріпаків – розкладання карт поміщицею тощо). 3  групаЗ  авдання. Знайдіть у тексті і випишіть на окремі аркуші портретні характеристики героїв: Олесі, її батька, Івана Золотаренка, козаків Петра та Гонти Андрія, пана. Визначте особливості портретної характеристики героїв. (Козак Хмара «багатир був». Олеся – «родилась дівчинка одна одним, як сонечко в небі… Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує; а де вже помітила що незвичайне, то так погляне, наче холодною водою зіллє, і одійде собі геть..» Іван Золотаренко – «такий-то виходився хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс». Петро – «се був дід дуже старий, білий, а проте чуйний, високий і прямий, як явор; очі йому блискучі, як зорі; іде собі покволом». «Ґонта Андрій, чоловік добрячий, тихий був». Пан «такий жорстокий був, немилосердний, що дурно й голову було клонити»).Висновок. Портретні характеристики найчастіше даються короткими штрихами; опис зовнішності героїв гармоніює із загальною характеристикою цих персонажів. 4 група Учитель. Улюблені письменницею художні засоби — порівняння. Завдання. Знайдіть у тексті твору та випишіть на окремі аркуші порівняння, які застосовуються для наочного показу душевного стану героїв та для яскравішої, виразнішої оціночної характеристики персонажів. (Наприклад, «Олеся стоїть біла, як хустка», «Парубки ж у нас – як орлята: жваві, молоді»). П  резентація групами своєї роботиВисновок. Осягнувши мистецтво селянських оповідачів та поєднуючи народнопоетичні й народнорозмовні стилістичні засоби, Марко Вовчок виробила самобутню стильову манеру, що відзначається поетичною грацією, мелодійністю і стриманою емоційністю звучання оповіді, розмаїттям мовних художніх засобів, лексики й тонким чуттям слова. V. Підсумок уроку Учитель. Правдивим показом трагедії кріпачки, гнітючими малюнками закріпаченого села, ліричною схвильованістю розповіді оповідання «Козачка» привертало увагу до несправедливої долі української селянки. У  читель пропонує учням висловити свою думку щодо поставленого проблемного питання: «Народні оповідання» Марка Вовчка – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із кріпацького життя чи художнє викриття кріпосницької системи?Робота з епіграфом Учитель. Т.Г.Шевченко високо цінував творчість Марка Вовчка. Письменниці він присвятив вірш «Марку Вовчку», в якому висловив не лише захоплення талантом молодої авторки «Народних оповідань», а й надію на неї як «кроткого пророка», котрий не дасть загинуть і нашій правді, і нашому слову. Така оцінка не залишає жодного сумніву щодо значення письменниці в українській літературі. Її «Народні оповідання» та інші твори сприяли формуванню протестантської свідомості в суспільстві, були якісно новим кроком у художньому прогресі. Вони становлять правдивий художній літопис суспільного життя переломної історичної епохи. VІ. Домашнє завдання. Написати домашній контрольний твір за художньою спадщиною Марка Вовчка на одну із запропонованих тем. Використані джерела
|
оведіть, що Олеся почувалася щасливою у дівоцтві. (Зростала у заможній вільній козацькій родині; гарна, привітна, має багато друзів; сватаються парубки).
к пояснила Олеся свій вибір парубкам? («Шкода шукати, коли мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари. Яка мені доля судилась, така й буде, не жалкуватиму ні на кого»).Схожі:
|
Урок вивчення нового матеріалу «балет», «лібрето», «антрепренер», «адажіо» «балетмейстер», «танцівник»,видатними композиторами та виконавцями російського балету... |
Урок вивчення нового матеріалу. Методи і прийоми: «робота в групах» ... |
|
Урок вивчення нового матеріалу Тема. Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури в другій пол. XX ст. Г. Гарсіа Маркес — відомий колумбійський письменник,... |
Урок вивчення нового матеріалу Тема. Харчова промисловість. Галузевий склад харчової промисловості. Фактори розміщення галузей, їх географія. Проблеми і перспективи... |
|
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: Комп’ютер, проектор,... Пояснити учням умови накопичення заряду, ввести поняття електроємності провідника та одиниці вимірювання електроємності |
Урок вивчення нового матеріалу) 5 клас Тема уроку: Образ Лиса Микити... Мета: охарактеризувати образ Лиса Микити; набути умінь і навичок аналізувати художній образ |
|
Уроку: вивчення нового матеріалу. Мета уроку Мета уроку: спрямувати учнів на вивчення творів позашкільної програми, націлити на роботу з підручником, прищеплювати дітям любов... |
1. Середньовічний світ Західної Європи Учні розв’язують їх під час вивчення і закріплення нового матеріалу та на підсумково-узагальнюючих уроках |
|
Урок вивчення нового матеріалу. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ Нагадати... Раціональний виробник. Прояви обмеженості виробничих ресурсів, відтворювані та невідтворювані ресурси. Виробничі можливості. Альтернативні... |
ІV. Вивчення нового матеріалу. (пояснення вчителя з елементами бесіди) МЕТА. Засвоїти поняття змочування і капілярності, з’ясувати їх закономірності; показати практичне значення цих явищ |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua