Урок літератури рідного краю у 10 класі

Скачати 265.78 Kb.

Назва	Урок літератури рідного краю у 10 класі
Сторінка	2/3
Дата	03.04.2013
Розмір	265.78 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Література > Урок

1 2 3

7 екскурсовод.

Із кожною виставою Крушельницька все більше подобалась глядачам. Публіка щиро, з захопленням приймала виступи артистки, нагороджуючи її бурхливими оплесками, засипаючи квітами. Бажаючих почути її спів із кожним виступом збільшувалось, а рецензенти під впливом краси, чистоти, дзвінкості її голосу, сили драматичного таланту, художньої досконалості та переконливості образів змушені були писати правду. На захист співачки стали також відомі митці, музикознавці, тому керівництво Львівського театру залишило в силі підписаний контракт і запропонувало згодом повторні гастролі.

Закінчивши виступи у Львові, восени 1894 року Соломія Крушельницька разом із сестрою Оленою знову поїхала до своєї вчительки Фаусти Креспі, яка радо відновила заняття з улюбленою ученицею. Соломія стверджувала: ”Чим більше буду вчитися, тим кращі стануть мої успіхи. Витримаю до кінця і переконаю всіх песимістів наших, що й руська душа здібна обняти найвищий вершок в артистизмі, та й тим самим потягну других за собою”. Це вже були слова людини, яка добре усвідомлювала призначення свого таланту, яка бачила широкі обрії своєї діяльності. І Соломія Крушельницька, дійсно, витримала та переконала не лише песимістів, а й увесь світ, показавши, на що здатна її глибокопоетична, талановита натура. У січні 1895 року Львівські глядачі знову привітно зустрічали Соломію.

Великою радістю й громадянським обов’язком були для неї концерти у рідному краю. Часто вони влаштовувалися з благодійною метою. Дохід від концерту 3 березня 1895 року з участю Соломії Крушельницької призначався на спорудження будинку для товариства “Зоря”. А 25 березня того ж року вона співала у Львові на концерті, присвяченому 34-роковинам з дня смерті Т. Г. Шевченка, виконуючи пісні Миколи Лисенка, сольні партії у “Вечорницях” П. Ніщинського, ”Хустині” Г. Топольницького. Усі свої концерти співачка закінчувала виконанням українських народних пісень. Очевидці згадують: ”Ця дівчина була надзвичайно скромна. На сцені виступала в українському народному одязі. Довга коса спадала на її плечі. Співала з натхненням кожну пісню так, що слухачі відчували незрівнянну насолоду”. Часто Соломія навідувалась і у Білу, до родини, зустрічалась із односельцями, співала для них.

8 екскурсовод. Новаторська музика Вагнера

У 1895 році Соломія Крушельницька виїздить до Відня. Її цікавила новаторська за своєю суттю музика Ріхарда Вагнера. Вона давно мала велике бажання вивчити його твори, а найкращі опери взяти до свого репертуару. Соломія розуміла, що це був сміливий і досить ризикований крок, бо не один співак зіпсував собі голос, виконуючи його складні твори. Та співачка вірила у свої сили і протягом кількох місяців студіювала музику Вагнера у відомого віденського професора Генсбахера, що згодом дало їй можливість завоювати репутацію однієї з найкращих виконавиць. Рішучість, віра та впевненість у своїх силах і можливостях відіграли позитивну роль. За свідченням музичних критиків, із Соломією не могли зрівнятися у відтворенні національних характерів найвидатніші німецькі артистки. Американський музичний критик Д. Дюваль написав у своїй рецензії: ”Крушельницька створена спеціально для виконання опер Вагнера”.

(звучить арія Брунгільди з опери “Валькірія” Р. Вагнера)

9 екскурсовод. Знайомство з Василем Стефаником

Із Відня Соломія Крушельницька їде на гастролі до Кракова, успішно виступає в операх “Бал-маскарад”, “Трубадур”, “Дочка кардинала” і вперше співає в опері “Лоенгрін” Ріхарда Вагнера. Тоді ж відбулося знайомство з видатним українським письменником Василем Стефаником, про якого вона чула стільки доброго від батька. Твори молодого, але вже знаменитого письменника безмірно хвилювали її вразливу душу. На той час В. Стефаник був студентом медицини, він багато розповідав про життя українських студентів у Кракові, про нові течії у літературі, живопису, музиці. Соломія дуже раділа цьому знайомству , адже молодий письменник та юна співачка, обоє обдаровані, могли багато дати один одному. Стефаник високо оцінив талант та природну красу Соломії, його зачарувала її простота, скромність, освіченість, демократичність поглядів. Соломії теж було приємно, коли цей розумний і красивий чоловік був поруч. І де б вони не були, про що б не говорили - усе здавалося величним, значущим, в усьому Стефаник умів розкрити невидиму суть. У письменника боліла душа за український народ, за те, що він такий пригнічений, затурканий.

Якось під час прогулянки Соломія і Василь прийшли на Краківський залізничний вокзал, забитий емігрантами з України, котрі їхали за океан шукати щастя й кращої долі. Люди здивовано позирали на молоду красиву пару, не розуміючи, що вони можуть робити серед сотень брудних, обдертих, виснажених голодом і довгим чеканням тіл, яких гонить поліція з одного кутка в інший. Стефаник показав Крушельницькій жахливу картину, коли тисячі українців, покинувши рідну землю, змушені їхати за океан, бо голод гонить їх із дому. Він щовечора бував тут, йому дуже шкода цих людей, прибитих горем, принижених, відданих на підлість людську. Василь пояснює Соломії, що емігрують цілі громади і ніхто не хоче почути того болю, того мужицького крику. Перебуваючи під глибоким враженням від побаченого, В. Стефаник напише новелу “Камінний хрест”, у якій розповість про трагедію українського народу, а Соломія завжди співатиме на своїх концертах українські пісні, гастролюючи, даватиме концерти для українських емігрантів, допомагатиме їм матеріально. Але це ще буде... А зараз, у Кракові, вони кохають один одного, та поєднати свої долі не зможуть. Соломія поїде в Італію продовжувати навчання, а Стефаник повернеться на Україну, щоб словом і ділом служити своєму народові. Вони довго будуть переписуватись, зрідка зустрічатись. На все життя Соломія і Василь залишаться хорошими та добрими друзями, ці прекрасні теплі почуття збережуть у своїх серцях. Василь Стефаник неодноразово приїздитиме в Білу, гостюватиме у родині Крушельницьких.

10 екскурсовод. Гастролі у Одеському оперному

Після багатого на нові мистецькі досягнення краківського сезону восени 1895 року Крушельницька повертається до Італії. В Мілані продовжує оволодівати таємницями вокального та драматичного мистецтва. Великою перемогою співачки був її дебют в опері “Манон Леско” Д. Пуччіні на сцені театру в Кремоні. Її одразу ж запрошують виступити у Трієсті, Пармі, Удіне, Зарі. Слава Соломії Крушельницької рознеслася по всіх країнах Європи. Долетіла вона й до Одеси. Там був один із найкращих на той час оперний театр, і адміністрація запросила Соломію на гастролі. Співати на Україні! Хіба не про це мріяла весь час артистка! По дорозі в Одесу Соломія разом з сестрою завітала і в Галичину. Дала декілька концертів, із великим успіхом виступила у рідному Тернополі, в залі неіснуючого тепер “Нового замку”. Багато односельців було на цьому концерті, вони з радістю та захопленням слухали українські пісні у виконанні Соломії і пишались її талантом.

В Одеському оперному з 21 листопада 1896 року по 8 березня 1897 року Соломія Крушельницька проспівала весь свій репертуар. 35 виступів були справжнім тріумфом співачки, про який широко писали газети і говорили шанувальники її незвичайного таланту. Вибагливим одеситам сподобалося її вокальне і драматичне мистецтво.

Соломія мріяла заспівати й у Києві, бо дуже хотіла зустрітися з відомим українським композитором М. Лисенком, пісні якого вона виконувала на своїх концертах. Та київський губернатор не бажав бачити у місті популярну “галицьку русинку” і не дав згоди на виступ. Лисенко був глибоко невдоволений ганебним рішенням властей, однак нічим допомогти не міг. Він передав М. Павликом три українські пісні для Соломії, талант якої дуже шанував.

У 1897 році співачка повернулася до Італії. Дорогою завітала до Львова і Тернополя, де виступила на концертах, присвячених 36-роковинам з дня смерті Т. Г. Шевченка. Вона зустрілась у Львові з М. Павликом та І. Франком, їх знайомство переросло у сердечну дружбу. Під час приїздів до Львова співачка часто відвідувала сім’ю Франка. Ці зустрічі були наповнені цікавими розмовами про мистецтво, літературу, завжди закінчувались імпровізованими концертами. В улюблений репертуар Соломії входили пісні Лисенка на слова Франка “Місяцю-князю”, “Не забудь юних днів”, “Чого являєшся мені у сні”.

(звучить запис пісні “Місяцю-князю”)

11 екскурсовод. Варшава і Петербург

У 1897 році Соломію запросили в столицю Чилі - Сантьяго. Там 5 місяців тривали її виступи з надзвичайним успіхом. Ім’я співачки стало відомим на весь світ. Про неї писали найсолідніші видання Європи й Америки.

На сезони 1898-1902 років видатна співачка прийняла ангажемент Великого театру у Варшаві, на сцені якого у той час виступали прославлені співаки Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Адам Дідур, Руссітано, Флоріанський. Дорогою до Варшави вона завітала у рідні краї і виступила з концертами у Львові, Тернополі, Стрию, Коломиї, Бережанах. П’ять сезонів провела Соломія у Варшаві, виконуючи головні партії в операх “Тангейзер”, “Валькірія”, “Отелло”, “Аїда”, “Африканка”, “Сила долі”, “Гугеноти”, “Тоска”, ”Манон”, “Фауст”, “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, ”Галька”, ”Графиня”, ”Мазепа” та багатьох інших. На той час у репертуарі співачки було понад 35 найрізноманітніших і найрізнохарактерніших опер. Соломія Крушельницька дуже швидко здобула славу і пошану публіки. Поляки вважали її неперевершеною, особливо високо цінували за блискуче виконання головних партій у польських національних операх “Галька” та “Графиня”.

З

добуваючи тріумфи за тріумфами у Варшаві, Крушельницька щороку виїздила на гастрольні виступи до Петербурга, де співала у складі італійської трупи в Маріїнському театрі разом із видатними співаками Карузо, Баттістіні, Арімонді, Тетрацціні, Куччіні в операх “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, “Отелло”, “Аїда”, “Кармен”, “Тоска” та інших. Російська публіка також високо оцінила мистецький талант молодої співачки, назвавши її “жінкою-Шаляпіним”, що було найбільшою похвалою на батьківщині великого співака. Соломія за порадою М. Павлика познайомилась із російською музикою, критичною думкою, з кращими представниками російської культури та мистецтва і здобула серед них багато друзів та прихильників. На запрошення “імператора всія Русі” Миколи ІІ Крушельницька виступила у царському палаці. Як завжди, свій концерт закінчила українськими народними піснями. Цар, прослухавши їх, запитав, що це за пісні і якою мовою вона їх співала. Соломія, не вагаючись, відповіла: ”Це пісні мого народу, українського народу”.

(звучить запис пісні “Ой летіли білі гуси”)

12 екскурсовод.

Наприкінці 1900 року Варшава відзначала своєрідний ювілей: п’ятисоту виставу Станіслава Монюшка “Галька”. Ця подія перетворилася на свято польської культури. Партію Гальки в ювілейному спектаклі виконувала С. Крушельницька, а у залі була присутня перша виконавиця цієї ролі - Валерія Ростковська, котра була несправедливо забута польською публікою і проживала у притулку святого Францішка. Галька-Ростковська була свідком тріумфу Гальки - Крушельницької.

(звучить арія Гальки з опери С. Монюшка ”Галька”)

Однак польські шовіністи були невдоволені популярністю Крушельницької серед народу, котра не тільки не приховувала свого українського походження , а навпаки, завжди підкреслювала його. Вони знову почали каламутити воду навколо імені видатної співачки. Атмосфера у Варшаві стає нестерпною і Соломія приймає рішення назавжди покинути Польщу. Глядачі, прихильники її таланту просять не покидати Варшаву, та Соломію запросили у Париж, і вона приїздить туди на гастролі.

Паризька публіка недолюблювала новаторську музику Р. Вагнера. І все ж Крушельницькій та відомому співаку Яну Решке вдалося завоювати симпатії консервативних паризьких глядачів. Усі газети складали гімни Соломії, підкреслюючи красу її голосу і блискучу вокальну школу, її незрівнянний спів та акторську майстерність, природну вишуканість, чарівність, шляхетність, високу загальну культуру і чудову французьку вимову. Критики відзначали, що її голос найкрасивіший, який будь-коли доводилось чути. Він сильний, запальний, звучний, співучий і широкий, а артистка співає з розумом, душею і почуттям.

Учитель. Пам’ятник батькові

(перегляд відеофрагменту з коментарем учителя)

Кожного року, поки жив її батько, Соломія старалась хоч ненадовго приїхати на батьківщину. Але приїзд у Білу 1903 року був невеселим. Помер її батько - найдорожча у світі людина. На похороні Соломія не була через гастролі у Парижі та Неаполі. І ось тепер з Італії на батьківську могилу вона привезла пам’ятник із білого італійського мармуру, котрий замовила у Флоренції у найкращого майстра, щоб увічнити пам’ять про батька. Біля високої гранчастої колони, прикрашеної бронзовим вінком, у довгій тозі, схиливши голову, стоїть молода дівчина, Богиня співу, з трагічною маскою у руці. Силует дівчини нагадує постать Соломії. На пам’ятнику напис латинською мовою: ”Завжди з тобою, батьку, в плачу і надії”. Згодом померла і мати. Вона теж похована ось тут на сільському кладовищі, поруч із батьком. Цей пам’ятник по красі та цінності входить у трійку найкращих пам’ятників України. Це справді унікальний витвір мистецтва.

13 екскурсовод. Відродження “Мадам Баттерфляй”

Завдяки Соломії Крушельницькій, її таланту, артистизму було відроджене дітище Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй”. Ця опера з Розіною Сторкіо в головній ролі була освистана в Мілані, а після довгої та плідної сумісної праці Пуччіні й Соломії над п’єсою була повернута на сцену в Брешії. Пуччіні був вдячний до глибини душі співачці за відродження “Мадам Баттерфляй” і подарував їй свій портрет із написом: ”Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй. Джакомо Пуччіні. 1904 рік.”

(звучить арія Чіо-Чіо-сан з опери Дж. Пуччіні “Мадам Баттерфляй”)

Цей 1904 рік був роком важких випробувань для артистки. На неї чекав Рим. Театр “Костанці” став місцем її перших виступів. Після цього сезону вона з успіхом виступала в театрі “Ла Скала” в Мілані, “Реджо” в Туріні, “Сан Карло” в Неаполі, “Массімо” в Палермо. Проживаючи з чоловіком в Італії, Соломія Крушельницька тріумфально виступала в Португалії, Єгипті, Алжирі, Іспанії, Аргентині, Бразилії та інших країнах світу. На честь великої артистки в Італії було відчеканено медаль роботи італійського скульптора Фарнезі, виконану в золоті, сріблі та бронзі. Всебічно обдарована й освічена, сповнена високого артистичного чуття, Соломія з досконалою дикцією розмовляла й співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською мовами.

14 екскурсовод. Концертна діяльність

Будучи в зеніті слави, Соломія Крушельницька вирішила зійти з оперної сцени і присвятити себе концертній діяльності. Востаннє вона виступила у 1915 році в Міланському “Ла Скала” в опері Піццетті “Федра”, а протягом наступних 5 років декілька разів виступала в Монте-Карло, Лісабоні, Неаполі.

З 1923 року розпочала свої концертні турне по Європі та Америці. В репертуарі співачки були найрізноманітніші за формами та жанрами твори композиторів різних епох і народів: Лисенка, Мусоргського, Моцерта, Піццетті, Рахманінова і багатьох інших. Велике місце в її репертуарі займали пісні народів світу. Українськими народними перлинами і творами вітчизняних авторів співачка, як правило, закінчувала свої виступи. Її сольні концерти проходили з небувалими тріумфами. Не випадково Гоголь писав: ”Народні пісні - це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу”.

Весною 1928 року на прохання українських громадян, що проживали у США, Крушельницька взяла участь у Шевченківських вечорах, які щорічно проводились тут у день народження великого українського поета. Шевченківські концерти за участю Соломії Амвросіївни перетворювались у великі мистецькі торжества. Вони збирали по 2-3 тисячі чоловік різних національностей. Соломія Крушельницька виступала не тільки в пишних концертних залах, а й в скромних робітничих клубах. Вона співала в Йонкерсі, Нью-Йорку, Чикаго, Філіпсбурзі, Філадельфії, Клівленді, Детройті. Особливо зворушливою для українських емігрантів була друга частина виступу великої співачки, коли вона виконувала пісні Лисенка, Нижанківського, Січинського, Людкевича та українські народні пісні. Соломія сама сідала за фортепіано і співала, а публіка довго не відпускала її. Популярність артистки в США була такою великою, що фірма “Колумбія” у 1929 році випустила грамофонні платівки із записами українських пісень у виконанні співачки.

Після тріумфального турне по США Соломія Крушельницька поїхала до Канади, виступала в Оттаві, Вінніпезі багатьох інших містах, де були українські діаспори. Усюди її концерти проходили з великим успіхом, публіка високо оцінювала акторський талант украінської співачки-землячки. І досі серед українських емігрантів згадуються “Вівці мої, вівці”, “Говорили вороженьки”, “Ой летіли білі гуси”, ”Через сад-виноград”.

(звучить запис пісень)

1 2 3

Схожі:

УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього...	Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української... Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;...	Урок української літератури в 11 класі Тема: «ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО... Бердичівська спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням інформатики І – ІІІ ступенів №17
Урок літератури рідного краю\ ДОВЖЕНКО Н. Г учитель української мови та літератури НВК «Олімп» МЕТА: допомогти учням ввійти в багатогранний світ поезії Галини Анатоліївни Могильницької	Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії... Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,...
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків...	Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина» Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку...
Урок літератури рідного краю «Люблю тебе, мій рідний краю!» Слово донести до дітей почуття любові до природи; вдосконалювати навички аналізу поетичних творів; формувати соціальну, пізнавальну,...	Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання