1. Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства
|
|
Скачати 443.07 Kb.
|
     1. Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.Сучасне перекладознавство сформувалось як самостійна наукова дисципліна в основному в другій половині двадцятого сторіччя. Післявоєнне розширення міжнародних контактів у всіх сферах людського спілкування, що викликало різке збільшення потреби в перекладах і перекладачах, стало могутнім стимулом для росту теоретичних досліджень перекладацької діяльності. За останні 50 років з'явилася величезна кількість робіт, велика різноманітність теоретичних концепцій і методів дослідження Передумови:
Теоретичне перекладознавство:
Періодизація 30 рр ХХ ст. – створення передумов для створення галузі перекладу, літературознавче перекладознавство; кінець 40х – початок 50х рр. – формування основ ТП; виникнення та початок розвитку напрямків ТП, теорія літератури. 2. Предмет лінгвістичного перекладознавства. Лінгвістичне перекладознавство – перехід від літератури до мови. Переклад – мовно-мовленнєва діяльність, яка здійснюється засобами мови. Мова – система, яка об’єднує дві складові: словник і граматику. «Теорія закономірних відповідників» А.Рецький – «О закономерных соответствиях при переходе на родной язик» А. Рецкер (1950) (перетворення перекладу – це заміна одних одиниць на інші, які є їх відповідниками – переклад перетворюється) – епохальна книга радянського дослідника А.В. Фьодорова «Введение в теорию перевода», у той час розвивалася потужна школа перекладу (1953) - «Порівняльна стилістика французької та англійської мов» Віне і Дербельне (1958) – Джон Керфорд «Лінгвістична теорія перекладу» (про ієрархію мовної системи) – починає активно розвиватися проблематика перекладу з точки зору мови у різних країнах – з 80х рр. – активно розвиваються інші навички та з’являються як критики мовного підходу: культурологічний напрямок – розгляд перекладу як культурологічного феномену; когнітивний – пов'язаний із свідомістю людини, як вона діє переклад – процес, який відбувається у свідомості людини. Об’єкт дослідження теорії перекладу – переклад. Переклад – процес або діяльність заміни одного мовного матеріалу на інший; результат перекладу одного тексту на інший. Предмет – різноманітні прояви перекладу. 3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства. Теорія перекладу – міждисциплінарна синтетична наука. ТП застосовує методи наукових дисциплін. Наприклад, лінгвістика (напрям семантики – значення слів, конструкцій) – метод семантичного аналізу (компонентно-семантичного аналізу): значення слова складається з елементарних смислів, аналізуючи значення слова, дослідники виділяють різні компоненти значення. Чарльз Моріс – семіотик (семіотика – наука про знакові системи), він вивід такі типи відносин: семантика (метод компонентного синтаксису, виділення компонентів слів), прагматика, ситактика. ТП активно використовує методи інших дисциплін та має власні методи. Наприклад, порівняльний (головний метод ТП) – порівняння тексту оригіналу і перекладу. Типи висновків порівняльного методу: 1. що і як перекладати; 2 типові приклади перекладацьких труднощів і шляхи їхнього подолання; 3. типові перекладацькі помилки. Завдання ТП:
4. Мова як особлива знакова (кодова) система. Мова як знакова система складається з низки ієрархічно розташованих рівнів.
Одиниця кожного вищого рівня складається з одиниці наступного рівня Мова – система, яка здатна до саморегулювання. Коли виникає можливість, мова може продукувати нескінченну кількість одиниць різних рівнів, необхідних для передачі нової інформації. Слово є першою функціональною самостійною одиницею мовної системи. Слово як мовний знак характеризується асиметричністю. Не існує прямої відповідності між планом вираження та планом змісту – одиниця, яка характеризується певним планом вираження має декілька планів змісту. Кожний мовний знак характеризується двома сторонами: матеріальна (план вираження) має графічну та аудіальну форми та ідеальна (план змісту) – значення мовного знаку. Саме дослідження мови як системи дозволяють нам проаналізувати переклад як комунікативний процес. 5. Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки. Розробники: Ревзін, Розенцвейг. Модель перекладу – умовний опис ряду розумових операцій, виконуючи які перекладач може здійснити переклад усього оригіналу або його частини. Модель має умовні характеристики, оскільки не відтворює реальні дії перекладача в процесі створення тексту перекладу. Ситуативно-денотативна модель перекладу виходить з того, що зміст усіх мовних одиниць відтворює певні предмети, явища відносини навколишньої дійсності. Ці об’єкти (слова) називаються денотатами. Кожну ситуацію можна представити як сукупність денотатів, які вступають між собою у певні відносини. В основі цієї моделі лежить припущення про те, що кожна позамовна ситуація може бути представлена засобами будь-якої мови, адже дійсність, яка нас оточує, є майже однаковою, незалежно від мови. Однакові денотати можуть по-різному описуватися в різних мовах, але це не перешкоджає спілкуванню, якщо перекладач може знайти відповідні знаки. Модель так описую процес перекладу: на стані сприйняття тексту перекладач має з’ясувати, які денотати стоять за цими мовними знаками і яку ситуацію вони описують. Маючи уявлення про оригінальну ситуацію, перекладач може описати її засобами іншої мови. У процесі спілкування ми обмінюємося інформацією про окремі ситуації свого спілкування. Кожну ситуацію можна описати за допомогою низки денотатів та їх відносин. Так як в процесі спілкування люди все одно обмінюються інформацією про більш-менш типові ситуації, то можна зробити висновок, що денотати одні й ті ж самі, просто будуть мати різні назви в різних мовах. Денотати, які оточують суспільство, є біль-менш однаковими. Це особливість цивілізації. Існують два види міжмовної комунікації: інтерпретація (тлумачення) та власне переклад. 6. Семантична теорія перекладу: зміст та недоліки. Не представлена результатом окремого дослідження, це скоріш напрямок. Доволі умовне позначення, під яке підпадають усі спроби пояснення процесу семантики. Семантика – розділ мовознавства, який вивчає значення мовних одиниць. Спочатку вважалося, що значення було однорідним, але потім ця думка була спростована і з’явилися два види значень: конотативне (значення, яке вказує на наше відношення до конкретного об’єкту) та денотативне. Значення кожного слова складається з низки компонентів, які називаються елементарними змістами (семами). В основі семантичної моделі перекладу лежить теза: для того, щоб здійснити переклад, необхідно для кожної одиниці мови оригіналу підібрати одиницю, яка має максимально близький набір елементарних змістів. При перекладі семи, які не збігаються, називаються : комунікативно релевантні та комунікативно не релевантні. Мета семантичної теорії: розкриття механізму процесу перекладу; вихід за межі слова, поширення на рівні висловлювання/ речення; пояснення проблеми синонімів. Недоліки семантичної теорії: обмежується семантичним рівнем(не враховує випадки, коли спосіб перекладу є усталеним, зафіксованим за певною ситуацією); не враховую проблему вторинної номінації, образності. 7. Трансформаційна теорія перекладу: зміст та недоліки. Трансформаційна теорія перекладу побудована на основі лінгвістичних теорій з урахуванням трансформаційної граматики (генеративістська лінгвістика). Переважно розвив в США(Міллер і Хомський). У свідомості людини несвідомо існують так звані ядерні конструкції, і коли у людини виникає задум – потреба вербалізувати щось, вона висловлюється. Тлді одна чи біль яд кон(найближчі до задуму) розгортаються в поверх конструкції(це і є висловлювання). Відбуваються різні трансформації: І етап перекладу – етап аналізу трансформації – внутрішньомовний характер, поверхневі структури тексту оригіналу зводяться до ядерних структур мови оригіналу. ІІ етап перекладу – власне переклад – міжмовний характер – ядерні структури мови оригіналу зводяться до ядерних структур мови перекладу. ІІІ етап - етап синтезу – трансформація має внутрішньомовний характер – ядерні структури мови перекладу розгортаються в поверхневі структури тексту перекладу). Недоліки: надмірно абстрагована і суттєво нічого не пояснює. 8. Теорія динамічної еквівалентності Ю. Найди. «Переклад – процес пошуку природних еквівалентів». Ю.Найди працював у American Bible Society, перекладав Біблію на різні мови та вивів два типи еквівалентності. За Ю. Найди (Towards the Science of Translation) еквівалентність буває двох видів: формальна (штучне утворення) : збереження пунктуації, принцип конкорданса (переклад одного слова завжди одним еквівалентом) динамічна: орієнтована на реакцію рецептора (той вплив, який чиниться на рецептора, має чинитися на рец. перекладу. Це викликало дуже бурхливу реакцію. У деяких випадках встановлення динамічної Е пов*язане з радикальною адаптацією.(приклад про маїс і текілу) 9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності В. Коміссарова. Теорія описана у його книзі «Слово о переводе». Існує 5 рівнів еквівалентності: 1. Рівень мовного знаку (слова) 2. Висловлювання/ речення 3. Структури повідомлення 4. Опису ситуації 5. Мети комунікації На всіх рівнях одразу еквівалентність встановлюється одночасно, а не послідовно. Рівні еквівалентності – штучно виділені рівні аналізу, щоб показати, як відбувається регуляція/ балансування еквівалентності, бо автор стверджує, що в процесі перекладу перекладач корегує рівень еквівалентності на кожному нижчому рівні, у зв’язку з чим еквівалентність буде підвищуватися на вищому рівні. Звідси слідує, що кожен наступний рівень буде залежати менше, ніж попередній від особливостей мови і визначатися буде не мовними, а іншими чинниками. Для встановлення максимального адекватного рівня еквівалентності перекладач позбавляється від впливу мовних чинників і підпадає під вплив чинників комунікативних. 10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання. На цьому рівні ми розглядаємо два типи інформації:
Темо-рематична організація висловлювання, нова інформація – наприкінці висловлювання. Структура речення в перекладі має бути передана з урахуванням його темо-рематичної організації, наявності компенсаційних механізмів перекладу.
Існують різні види висловлювань (усталених одиниць) і вони перекладаються як цілісні утворення, а не як окремі одиниці. (МАЛЮНОК) Якщо такої одиниці немає, то перекладач може замінити її на іншу одиницю, яка буде мати таку ж структуру. 11. Еквівалентність на рівні повідомлення, опису ситуації, мети комунікації. Еквівалентність на рівні повідомлення. У четвертому типі еквівалентності, разом із трьома компонентами змісту, які зберігаються в третьому типі, у перекладі відтворюється і значна частина значень синтаксичних структур оригіналу. Структурна організація оригіналу дає певну інформацію, що входить в загальний вміст тексту перекладу. Синтаксична структура висловлювання обумовлює можливість використання в ньому слів певного типу у певній послідовності і з певними зв'язками між окремими словами, а також багато в чому визначає ту частину змісту, яка виступає на перший план в акті комунікації. Тому максимально можливе збереження синтаксичної організації оригіналу при перекладі сприяє більш повному відтворенню змісту оригіналу. Крім того, синтаксичний паралелізм оригіналу і перекладу дає основу для співвіднесення окремих елементів цих текстів. Використання в перекладі аналогічних синтаксичних структур забезпечує інваріантність синтаксичних значень оригіналу і перекладу. Таким чином, відносини між оригіналами і перекладами четвертого типу еквівалентності характеризуються такими особливостями: 1) значним, хоча і неповним паралелізмом лексичного складу - для більшості слів оригіналу можна відшукати відповідні слова в перекладі з близьким змістом; 2) використанням в перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу або пов'язаних з ними відносинами синтаксичного варіювання, що забезпечує максимально можливу передачу в перекладі значення синтаксичних структур оригіналу; 3) збереженням у перекладі мети комунікації, вказівки на ситуацію і способу її опису. При неможливості повністю зберегти синтаксичний паралелізм дещо менша ступінь інваріантності синтаксичних значень досягається шляхом використання в перекладі структур, пов'язаних з аналогічною структурою відносинами синтаксичного варіювання. У четвертому типі еквівалентності відзначаються три основних види такого варіювання: 1) використання синонімічних структур, пов'язаних відносинами прямої або зворотної трансформації; 2) використання аналогічних структур зі зміною порядку слів; 3) використання аналогічних структур зі зміною типу зв'язку між ними. Еквівалентність на рівні опису ситуації. У другому типі еквівалентності загальна частина змісту оригіналу і перекладу не тільки передає однакову мету комунікації, але й відображає одну й ту ж позамовних ситуацію, тобто сукупність об'єктів і зв'язків між об'єктами, що описується у висловленні. Будь-який текст містить інформацію про щось, співвіднесений з якоюсь реальною чи уявною ситуацією. Комунікативна функція тексту не може здійснюватися інакше, як за посередництвом ситуативно-орієнтованого повідомлення. Більш повне відтворення змісту оригіналу далеко не означає передачі всіх смислових елементів оригіналу. Збереження вказівки на однакову ситуацію супроводжується в перекладах цього типу значними структурно-семантичними розбіжностями з оригіналом. Одна і та ж ситуація може описуватися через різні комбінації властивих їй особливостей. Наслідком цього є можливість і необхідність ототожнення ситуацій, що описуються з різних сторін. У мові з'являються набори висловлювань, що сприймаються носіями мови як синонімічні, незважаючи на повне неспівпадіння складових їхніх мовних засобів. Люди здатні усвідомлювати ідентичність ситуацій, описаних абсолютно різними способами. Для другого типу еквівалентності характерна ідентифікація в оригіналі і перекладі однієї і тієї ж ситуації при зміні способу її опису. Основою смислового ототожнення різномовних текстів служить тут універсальний характер відносин між мовою і екстралінгвістичної реальністю. Другий тип еквівалентності представлений перекладами, змістова близькість яких до оригіналу також не грунтується на спільності значень використаних мовних засобів. У подібних висловлюваннях більшість слів і синтаксичних структур оригіналу не знаходить безпосередньої відповідності в тексті перекладу. Таким чином, для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно: 1) неспівмірність лексичного складу і синтаксичної організації "; 2) неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу і перекладу відносинами семантичного перефразирования або синтаксичної трансформації; 3) збереження в перекладі мети комунікації; 4) збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію. |
Схожі:
|
Лекційний курс: “Вступ до перекладознавства” для студентів I курсу... В лекціях розглядаються підходи до перекладознавства в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; аналізуються види та особливості... |
Характеристика фінансів як історичної категорії, передумови їх виникнення Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом) |
|
Четверта міжнародна науково-практична конференція Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” |
План: Передумови виникнення Київського університету Становлення та розвиток університету Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наук думка, 1967. – 370 с |
|
Орієнтовна схема аналізу уроку теоретичного навчання Підготовка до відвідування уроку Ознайомитися з аналізами попередніх уроків цього викладача, з журналом обліку теоретичного навчання |
Білоцерківець В. В., Завгородня О. О. Генерація нового як базова... В статті розкриваються первісні передумови формування авангардного економічного буття коеволюційно з генерацією нових знань, визначаються... |
|
1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії Перші філософські школи і течії виникли у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VІ ст до н е в Стародавній Індії,... |
2. 1 Вибір спиць і пряжі для ручного в’язання В’язання – давній вид людської діяльності. Передумови виникнення в’язання. В’язання як різновид декоративно-ужиткового мистецтва.... |
|
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ СВІТОВОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ КРИЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ Целью предложенной статьи является анализ обеспечения продовольствием населения в мире, правомерность прогнозов о возможности наступления... |
Тести. Перша світова війна Залік №1 по темах: Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки. Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua