|
Скачати 1.84 Mb.
|
ВеденняОбов’язки голови наради:
Недоліками, який має уникати головуючий, є затримання наради, довге вступне слово, тиск на учасників, виявлення прихильності до когось, відхилення від регламенту, надмірне використання жестів, міміки. Секретар повинен:
Учасники повинні дотримуватися таких правил:
Прийом відвідувачів Приватне усне ділове мовлення – це засіб спілкування людей у процесі виконання службових обов’язків, а також прийом працівниками установи відвідувачів в години їх прийому. Треба розрізняти публічне і приватне спілкування: хоча і два співрозмовники, але публічне спілкування ведеться офіційно. Хочеш бути розумним – навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли нема чого більше сказати. У.Лафатер Підготовка:
Вимоги до особи, що проводить прийом:
Спочатку треба встати, привітатися, запропонувати сісти, дати відвідувачу самостійно почати розмову. Не забувати про доброзичливість. Уважно, не формально ставитися до кожної справи. Поважати співрозмовника – не дратуватися, не переривати його. Під час проведення прийому треба не забувати і про загальні правила ввічливості: з особливою увагою ставитися до старших, жінок. Небажані перешкоди: телефон, підписання документів, негайні справи. Треба відкинути негативні емоції. Особливу увагу треба приділити мові (тон спокійний, розважливий, змінювати темп, використовувати лише літературну мову без експресивно-забарвлених слів тощо). Необхідно створити невимушену обстановку. Треба вміти вислухати людину, не відмахуючись від неї. Говорити треба коректно. Обов’язково треба знайти розв’язання справи. Вимоги до відвідувача:
Організація прийомуЗа неї відповідає секретар. Він же вирішує дрібні питання, підготовлює відповідні документи, інформацію. Хід продумують той, хто приймає і той, хто відвідує. ПрийомВхід до кабінету особи, що здійснює прийом, – в порядку черги. Треба прибрати таблички типу «Не смітити» – бо це ображає людей. Співбесіда – вид ділового спілкування, у процесі якого обидві сторони мають визначитися стосовно подальшої співпраці. Важливо пам’ятати, що це двосторонній процес: роботодавець чи спонсор намагається визначити, чи маєте ви необхідні знання та навички, кваліфікацію та особисті якості для ефективної роботи, а Ваше завдання – використати співбесіду, щоб оцінити можливості професійного росту та кар’єри у даній організації, отримати інформацію для роздумів. Поради:
Після співбесіди, отримавши пропозицію, можна обговорювати заробітну плату. Якщо вам нічого не повідомляють більше двох тижнів, варто зв’язатися та запитати про причини відмови – це неоціненний досвід. Співбесіда (інтерв’ю) – далеко не найдосконаліший спосіб відбору, тому сьогодні деякі компанії використовують на додаток тести.
Словник професійного мовлення Лексика, що обслуговує сферу професійної діяльності певної групи мовців, складає словник професійного мовлення. Серед його засобів на особливу увагу заслуговують терміни, професіоналізми та канцеляризми. Терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення. Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3 основні групи: 1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат). 2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, технополіс, приватна власність. 3. Вузькоспеціальні терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: ресори, стіжок, десерт і под. 5.2. Спеціальні терміни та професіоналізми Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і інші спеціальні одиниці — професіоналізми та номенклатурні назви. Професіоналізми — це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що терміни — це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка — платіжне доручення; вишка — вища математика, пара — дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (наприклад, рибальство, гончарство і т. д.). Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: бобик, бублик у мові водіїв. Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні. Номенклатура (від лат. nomenclatura — перелік, список імен) — сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об’єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об’єктів (наприклад, у географічній номенклатурі — Чорне море, Шацькі озера, річка Десна), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: дуб, смерека, ялина). Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна, технічна, економічна (пор. термін валюта і номенклатурні назви долар, євро, крона, гривня і под.). Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Терміни не лише називають предмети чи поняття, а й дають їм точне визначення, тому вживаються лише в окремих стилях мови: науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Характерні ознаки:
За поширеністю вживання поділяються на загальновживані (теорія, гіпотеза, формула, комбінація, технологія) та вузькоспеціальні (сюрреалізм, високочастотний порт). За походженням терміни можна поділити на групи: 1) запозичення з інших мов (маркетинг, бюджет), 2) словотворчі кальки – відтворення іншомовного терміна своїми адекватними словотворчими засобами (товарообіг, техогляд, кислотостійкість), 3) власні утворення (мережа). Як правило, терміни першої групи з’являються в українській мові через мову-посередника – російську, що часто провокує появу російських словоформ. Власне російські терміни українська мова запозичує рідко, переважно тоді, коли відсутні адекватні українські словотворчі засоби для калькування термінів-зразків (друга група). За будовою терміни поділяються на прості (комп’ютер, маса), складні (кристалофізика, двочлен), складені (радіоактивний елемент, роздільна здатність принтера) та складноскорочені (ГЕС, ВНЗ, техред, колдоговір). Способи творення термінів: морфологічний суфіксальний: моделювання, батарейка, золотник, акумулятор, префіксальний: підстанція, субмодуль, антитеза, деблокування, префіксально-суфіксальний: навушник, підкрилок, надпровідність, безафіксний: перекис, напір, основоскладання, словоскладання, абревіатури: інженер-програміст, блок-матриця субстантивація (перехід прикметників та дієприкметників у іменники): вахтовий, лісничий, пряма, лексико-семантичний (термінологізація слів загальновживаної лексики): вікно (комп.), хвіст (астроном.), хребет (геогр.). Сьогодні часто можна почути твердження, що українська мова не спроможна обслуговувати наукову сферу, оскільки не має відповідних засобів. Це абсолютно безпідставна заява. Інша справа, що українська термінологія перебуває у ситуації становлення, оскільки не розвивалася за часів існування СРСР, через те виглядає менш стабільно за російську. Вимоги до вживання:
Термінологія – сукупність термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно. Терміносистема – опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами сукупність термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі. 5.3.Типи термінологічних словників У мовознавстві існує спеціальний розділ, що займається теорією і практикою укладання словників, – лексикографія (від грец. Lexis – слово і grafo – пишу). Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Словники – скарбниця народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь. Праця над укладанням словників вимагає глибоких знань і великих зусиль. Термінологічний словник – один із різновидів лінгвістичного словника, у якому подано термінологію галузі (кількох галузей) знань. Теорією і практикою укладання словників займається термінологічна лексикографія. Розроблення загальної класифікації документів є одним із провідних напрямків документознавства, класифікація термінологічних словників розглядається в колі проблематики термінографії. Таблиця Класифікація термінологічних словників Ознака Вид, тип словника 1. Видова класифікація словників 1.1. Класифікація за інформаційним складником Широта охоплення термінологічної лексики Універсальні, багатогалузеві, галузеві, вузькогалузеві Перекладні Спосіб опису лексичного значення слова (двомовні, багатомовні) Праці енциклопедично-довідкового типу (тлумачні, тлумачно-перекладні, довідники, енциклопедії, енциклопедичні словники) Час творення термінів Словники сучасної термінології, словники історичної термінології Опис термінолексики, який ґрунтується на різних рівнях мови Орфографічний, словотвірний, синтаксичний, семантичний Склад основного тексту, кількість залучених творів Моновидання, збірник 1.2. Класифікація за матеріальним складником документів Структура, кількість одиниць Серійні, однотомні, багатотомні Матеріальна форма носія інформації Кодексові, дискові, комбіновані Характер знакових засобів Текстові, матричні, комплексні Спосіб документування Друковані, електронні Призначеність для сприйняття Людиночитні, машиночитні Канал сприйняття Візуальні Повнота відображення мовної лексики Повні, середні, короткі, словники-мінімуми Порядок розміщення лексичного матеріалу Формальні (алфавітні, алфавітно-гніздові) Логічні (систематичні, систематично-алфавітні) 1.3. Класифікація за обставинами існування в зовнішньому середовищі Первинність виходу в світ Оригінальні, передруки й перекладені Місце створення Корпоративні, загальнодержавні, зарубіжні Поширеність вживання термінології Словники загальновживаної тармінології, словники індивідуально-авторської термінології 2. Типологічна класифікація словників Цільове призначення Довідковий документ; науковий документ; науково- популярний документ; виробничий документ; навчальний документ Читацьке призначення Для широких кіл; для окремих категорій фахівців чи угруповань мовців |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53 |
ВП «Коледж технологій та дизайну Луганського національного університету... ВП «Коледж технологій та дизайну Луганського національного університету імені Тараса Шевченка» |
Охтирський коледж Сумського національного аграрного університету Спеціальність: 10010201 Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового |
Л. В. Стецьків АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ (для студентів... В. В. Павлюк, д-р хім наук, професор кафедри неорганічної хімії Львівського Національного університету імені Івана Франка |
Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи... З нагоди підготовки та відзначенні 70 річниці з дня заснування Львівського інституту банківської справи Університету банківської... |
В библиографический указатель вошли научные труды и другие работы М. Баран, У.І. Мах; наук ред. М. В. Бігусяк].— Івано-Франківськ : Видавництво Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2 з ОРГАНІЗАЦІЇ... Схвалено цикловою методичною комісією фармацевтичного факультету і рекомендовано до друку (протокол №1 від 30 серпня 2012 р.) |
ДСПТО Вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету, заступник декана факультету ресторанно-готельного... |
ПОЛОЖЕННЯ про студентський гуртожиток Київського національного університету... Дане положення встановлює порядок надання житлової площі в студентських гуртожитках студмістечка Київського національного університету... |
Я, Крестошіна Ганна Павлівна учениця 11-В класу VI групи Українського... Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Моєю заповітною мрією було опанування професії лікар. Першим кроком до... |