Методична розробка уроку української мови
на тему:
Книги – морська глибина…
(Бібліографія. Анотація.)
![c:\users\vanya\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.ie5\ykp6cruu\mc900292082[1].wmf](33272_html_m3c40b597.gif)
Підготувала викладач української мови та літератури
ДНЗ ОЦПТО Ладиженська Світлана Володимирівна
Методичні рекомендації для проведення уроку
на дану тему
Досить часто ми можемо спостерігати, що в учнів виникають труднощі при оформленні списку літератури чи то при написанні рефератів, чи в курсовій роботі, дипломній і т. ін.. Особливо вони губляться, коли автор не один, а декілька, коли стаття взята з журналу чи Інтернету, коли доводиться обробляти іншомовне джерело інформації. Тому, вважаючи дану тему вкрай необхідною для досконалого вивчення, я рекомендую провести цікавий урок, використовуючи мої поради.
По-перше, хочу наголосити, що більшість своїх уроків української мови я починаю з психологічно-мовленнєвого старту, що дає змогу учням налаштуватися на урок, тему, поставити перед собою мету і завдання, «розговоритися». На даному уроці задля досягнення ефекту я використала притчу Василя Сухомлинського «Спляча книга», щоб учні зайвий раз для себе усвідомили, що книги – не предмети інтер’єру, вони живі, бо розмовляють з нами, вчать нас, виховують, радять… Важливо, щоб учні самі робили висновки, висловлювали різні точки зору, пояснювали значення слів, у разі необхідності – зверталися до словників. Вважаю цей етап уроку дуже цінним і для вчителя (адже саме від нього залежить як пройде весь урок і який дасть результат), і для учнів (бо позитивно налаштувавшись, вони з більшою віддачею працюють і досягають успіхів).
По-друге, на уроці я намагалась використати різні види робіт, аби учні не встигали нудьгувати, а були захоплені процесом. Це і самостійна робота з підручниками, з художньою літературою, з різнопрофільними журналами; і бесіди; і творчі завдання; і гра-тренінг «Пастка». Це, безумовно, активізує увагу учнів і сприяє кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Учні залюбки працюватимуть біля дошки, демонструватимуть свої знання та вміння, якщо змагатимуться між собою чи між командами, тому закріплення теоретичного матеріалу можна провести у такому напрямку.
Підсумок даного уроку я провела у вигляді рефлексії учнів над своїми досягненнями, невдачами, побажаннями на майбутні уроки. Це теж достатньо дієвий прийом, який допомагає учням побачити, що вдалося досягти за урок, а що – ні і чому саме, а тому підвищує відповідальність учнів при виконанні домашнього завдання та підготовці до наступного уроку.
Таким чином, урок має значну цінність і у виховному плані, і, звичайно, теоретико-практичному, адже знання цієї теми знадобиться їм при вивченні усіх інших предметів і просто при будь-якій роботі з літературою.
Тема: Книги – морська глибина…
(Бібліографія. Анотація.)
Соціокультурна тема: Значення книги в житті людини
Мета: навчити учнів правильному оформленню різних видів бібліографії, роботи з анотаціями до книг, розвивати вміння ефективно працювати з літературою, виховувати естетичні смаки, любов і пошану до книг.
Методична мета: урізноманітнення структури уроку шляхом вмонтування елементів психологічного настрою учнів та розвитку мовленнєвої діяльності.
Тип уроку – застосування знань і формування вмінь.
Метод і прийоми – пояснювально-ілюстративний, метод вправ, бесіда, практичне заняття.
Міжпредметні зв’язки – література, спецдисципліна, виховна робота.
Обладнання : підручники, зразки оформлення бібліографічних даних, додаткова література для опрацювання бібліографії та анотації, слова-пастки для орфографічного тренінгу, притча В. Сухомлинського, вислови відомих людей про значення книг та народні прислів’я « Сад житейської мудрості»
Епіграф:
Книги - морська глибина!
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
І. Франко
Оформлення дошки:
Народна мудрість каже:
"Книга вчить, як на світі жити",
"Книга - джерело життя",
"З книгою жити - з добром дружити".
Про книгу висловлювались видатні люди:
"Люди перестають мислити, коли перестають читати" (Д.Дідро),
"Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт),
"Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс Бекон),
"Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).
"Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною" (В.Сухомлинський )
Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі"
(Цицерон )
"...Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги"
(Т.Г.Шевченко )
Структура уроку:
Організаційний момент.
Перевірка д/з.
Психологічно-мовленнєвий старт (епіграф, притча)
4. Мотиваційний етап (оголошення теми, мети, завдань уроку, а також важливості їх у житті.)
5. Вступне слово вчителя.
6. Актуалізація опорних знань учнів (теоретичний матеріал).
7. Практичне сприйняття і засвоєння учнями теоретичного матеріалу
- робота з підручником
- індивідуальне та колективне виконання вправ
8. Висновки уроку.
9. Оцінювання роботи учнів.
10. Д/З
Перебіг уроку
1. Організаційний момент (привітання, зосередження уваги, запис дати в робочі зошити)
2. Перевірка д/з (треба було скласти сенкан до слів «книга», «знання»)
Сенкан - це творча робота, що має коротку форму вірша, складеного за наступною схемою:
1-ий рядок) іменник;
2) означення іменника;
3)дія іменника
4)сконцетрована думка у вигляді речення
5) висновок у формі іменника(асоціація з першим словом)
Простішими словами - це п'ятирядковий вірш (слово "сенкан" з французької означає п'ять)
Складати сенкани дуже просто і цікаво. Ось деякі приклади сенканів.
Форум
Гомінкий, цікавий
Розважає, розвиває, веселить
Гарне місце для знайомств
Спілкування
Кохання
Казкове й недосяжне
Приходить, окрилює, втікає?
Утримати його уміють одиниці
Мрія
Життя
Багатостороннє, бурхливе
Виховує, розвиває, навчає
Дає змогу реалізувати себе
Мистецтво
3. Перехід від епіграфа уроку до зачитування притчі
В. Сухомлинського про книгу
СПЛЯЧА КНИГА
На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.
Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці, обережно витирала з обкладинки пилюку й знову ставила на полицю. Книга чекала — ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.
Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки.
Стали вогненні букви меркнути. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Вогненна, а Спляча Книга.
Питання для обговорення:
Чому вчить нас ця притча?
Чи варто тримати книги у домі задля інтер’єру?
Поясніть останній рядок.
Поясніть значення слів «яріли» та «меркнути» .
(Яріли — яскраво світилися. Меркнути — гаснути)
Бажаю вам, щоб серед ваших книг не було сплячих!
4. Повідомлення теми та мети уроку (мотиваційний етап –учні переконуються, що розглядувана тема дійсно важлива та необхідна).
5. Вступне слово вчителя:
Книга - одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.
Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.
Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і коштувала дуже дорого.
У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона "Апостол".
Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово "бібліотека" означає приміщення, де зберігаються книги ("бібліо" - книга, "тека" - сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам'ятних часів. Древні єгиптяни називали їх "аптеками для душі", тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.
Кожна сучасна бібліотека має абонемент і читальний зал. Абонемент - відділ бібліотеки, де книги видаються додому. В читальному залі можна користуватися літературою, яка додому не видається. Тут зібрані кращі книги з усіх питань, видання які є в бібліотеці в одному примірнику, а також газети і журнали.
Книги у бібліотеці розміщені на стелажах. Кожна з них має своє місце. Перекладати книги з однієї полички на іншу не можна, бо її доведеться довго шукати.
Всі багатства бібліотеки відкриті на книжкових поличках і виставках. Найкращим вашим порадником у виборі книг є бібліотекар. Він завжди допоможе знайти найцікавіші книги.
Як знайти потрібну книжку в бібліотеці без бібліотекаря? Надійним компасом у книжковому морі є бібліографія. Вона веде облік і систематизує друковані твори з усіх галузей знань, складає різні бібліографічні покажчики, щоб сприяти ефективному використанню їх
Часто студент-читач приходить до бібліотеки, вже знаючи прізвища авторів та назви потрібних книг. Ці відомості дає йому вчитель на заняттях, вони є в програмах і методичних посібниках з курсів, що вивчаються.
В алфавітному каталозі є картки на всі наявні в бібліотеці книги і розміщено за алфавітом прізвищ авторів, а коли це колективні чи фольклорні збірники - за алфавітом назв. Причому враховано місце в алфавіті не тільки першої букви, а й наступних. Коли книгу написали кілька авторів, місце картки в каталозі визначається переважно за першим прізвищем. Картки на твори того самого письменника розміщуються в такому порядку: 1) зібрання творів; 2) вибрані твори; 3) збірники підготовчих робіт, документів і листів; 4) окремі твори та тематичні збірники; 5) бібліографії творів цього автора; 6) література про автора.
6. Актуалізація опорних знань учнів.
Вчитель: Сьогодні на уроці ви відкриєте для себе матеріал, який допоможе вам вдвічі, а то й втричі швидше опрацьовувати літературу. Окрім того, ми увійдемо до світу науки з його нормами та традиціями. Предмет сьогоднішнього уроку стосується найсвятішого у цьому світі – книги чи статті. Раніше, можливо, вам дозволяли довільно оформлювати список джерел, проте від сьогодні будете робити це “по-дорослому” (як у спорті: коли граєте у футбол у дворі, можете не зважати на деякі правила, проте на серйозному рівні їх слід дотримуватися з максимально можливою точністю).
Бесіда на уточнення і закріплення теорії:
1.З чим можна порівняти бібліографію? (З особистими даними людини)
2.Які дані вміщує бібліографія книги і в якому порядку? (Автор, Назва. – Місце видання.: Видавництво, Рік видання. – Кількість сторінок).
3.Навіщо фіксувати стільки даних про книгу? (Щоб чітко й однозначно визначити її)
4.Чому така точність в бібліографічній пунктуації? (В науці обов’язковою є впорядкованість всього. Ця пунктуація – результат домовленості, положення про оформлення книг, вона єдина для всього світу, зрозуміла кожній освіченій людині з будь-якого куточка планети. Окрім того, така точність робить можливою машинну (комп’ютерну) обробку інформації про книги).
5.З чим можна порівняти анотацію? (З розповіддю людини про себе).
6.Які відношення між анотацією і бібліографією? (Анотація вміщує повну бібліографію).
7.Для чого потрібна анотація? (Для швидкого ознайомлення зі змістом книги).
8. Записати на дошці приклад оформлення бібліографії (схема: Автор. Назва.- Місто: Вид-во, рік.- К-кість ст..)
7. Сприйняття й практичне засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вчитель: Ви вже добре засвоїли теоретичний матеріал і знаєте як необхідно оформляти джерело інформації, у якого є один автор, а як же треба оформляти книги, у яких є 2-3, 4, 5 і більше авторів, чи словники, чи статті з журналів, чи, наприклад, іноземну літературу?
За роз’ясненням звернімося до підручника О.В. Заболотного, ст.154
колективна робота з підручником;
завдання 1: двоє учнів на дошці записують бібліографічні дані книг, що роздані на парті, решта учнів працюють самостійно у зошитах, потім перевіряється результат.
завдання 2: зробити бібліографічний запис підручників, за якими навчаються та зачитати анотації до них.
завдання 3: уявіть, що ви – автор книги (можливо, разом зі своєю подругою, другом чи братом), складіть бібліографію своєї книги (тобто дайте їй назву, придумайте місто, назву видавництва і т.д.), а також складіть до неї анотацію: для кого і про що б ви написали книгу?
(Хто на встигне справитися з останнім творчим завданням, можна залишити на Д/З)
Якщо залишився час до кінця уроку, можна провести Орфографічний тренінг «Пастка» (змагаємося, щоб не потрапити у пастку – до дошки виходять два учні і коментують написані на дошці 12 слів – треба сказати чи правильно написане слово чи ні, якщо відповідь невірна – ти у «пастці», отже, сідаєш, а інший продовжує)
Півосені, пів-Дунаю, півїдальні, вийди-но, абихто, хто-небудь, коханий, вихованість, мавпячий, тьмяний, з-понад, міні-спідниця
8. Підсумок уроку:
-що нового дізналися,
-чому навчилися,
-що зрозуміли,
-що сподобалось найбільше, а що найменше,
-чого бракувало на уроці,
-що, можливо, хотіли б почути наступного разу.
9. Оцінювання роботи учнів під час уроку та за д/з
10. Д/з: по два приклади на кожен випадок бібліографії, три анотації.
Використана література:
1. Бєляєв О.М. Українська мова: Підручник для 10 -11класів / О.М. Бєляєв,
Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – К.: Освіта, 2004. –
с.383.
2. Заболотний О.В. Українська мова 10клас: Рівень стандарту/
О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2010. – С.154 – 156.
3. Мацько Л.І. Українська мова: Навчальний посібник / Л.І. Мацько,
О.М. Мацько, О.М. Сидоренко. – К.: Либідь, 1998.- с.415.
4. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину : Вибр.твори у 5-ти т. - К., 1976.
|