|
|
Скачати 103.06 Kb.
|
|
Гриценко Зоя Миколаївна Учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №17, учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель. Керівник шкільного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури. Педагогічний стаж – 16 років. Реалізація індивідуальних та творчих здібностей учнів на уроках і в позакласній роботі з української мови та літератури: форми, методи, перспективи Лише той Учитель, хто живе так, як навчає Г.Сковорода Формування творчої особистості школяра – одне з ключових завдань сучасної школи. Бо саме творчість допомагає людині швидше адаптуватися в нових суспільно-економічних умовах, відкриває шлях для її успішної самореалізації. Перед освітою постало завдання виховати такого учня, котрий здатний генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення, самостійно мислити. Але все частіше педагоги говорять про проблему учнівської пасивності, байдужості, сучасним підліткам бракує творчої уяви, винахідливості, кмітливості. Такий стан справ в освітянській галузі потребує якісно нового підходу до викладання навчальних предметів. Саме цим й обумовлений вибір методичної проблеми, над якою я працюю, а саме: «Реалізація індивідуальних та творчих здібностей учнів на уроках і в позакласній роботі з української мови та літератури: форми, методи, перспективи». У філософському словнику подається таке визначення поняття «творчість»: «Процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні й духовні цінності». Перші спроби створення теорії розвитку творчих здібностей припадають на межу між ХІХ і ХХ століттями. Одним із авторів цієї теорії вважають Семена Осиповича Грузенберга – російського історика, критика, доктора філософії. Цій проблемі були присвячені такі роботи: «Психологія творчості», «Геній і творчість: основи теорії і психології творчості». Але ще в загальновідомому «Повчанні Володимира Мономаха дітям» знаходимо цікаві педагогічні ідеї про важливість розвитку в юному віці ініціативи, працелюбства, дотримання гуманних стосунків між людьми: «А коли добре щось умієте – того не забувайте, а чого не вмієте – то того учітесь… Лінощі ж усьому лихому мати: що людина вміє – не забуде, а чого ж не вміє – то того не навчиться. А добре поводячись, не лінуйтесь ж ні до чого доброго… Хай не застане вас сонце на постелі…» Пізніше Софія Русова і Григорій Ващенко переконували, що школа повинна давати учневі не лише певну суму знань, а й формувати самосвідомість, активність, творчу фантазію. А К.Ушинський зазначав: «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити». У бурхливі 20-ті роки ХХ століття, коли метою суспільства і школи було формування нової людини, з’явилася педагогіка розвитку особистості, яка мала яскраво виражену особистісно орієнтовану гуманістичну спрямованість. Сучасні педагоги ведуть пошук та експериментують, спираючись на теоретичні розробки В.І. Кузьміної, яка досліджувала проблеми творчості. Спираючись на дослідження науковців та власний практичний досвід, дійшла висновку: щоб навчити дитину творчо підходити до вирішення певних завдань, необхідно на уроках словесності організовувати свою роботу за трьома напрямками:
Коли приходить новий клас, дуже важливо оцінити творчий потенціал учнів, а саме: ініціативність і активність, упевненість у собі, уміння виконувати нестандартні дії та доводити справу до кінця, потяг до самостійної роботи, логіку, уміння імпровізувати. Для визначення швидкості мисленнєвих операцій мені в нагоді стають такі види інтелектуальних вправ:
Якщо необхідно визначити лідера, який готовий завжди взяти на себе відповідальність, представити роботу інших, безперечно, у нагоді стануть групові форми роботи. Але обов’язкова умова − дати можливість кожній дитині побувати в ролі капітана. Для знайомства з колективом доречною буде гра «асоціації»: один учень виходить із класу, інші загадують людину, яка знаходиться в кабінеті. Школяр має визначити, кого загадали за такими питаннями: якби це була квітка, будинок, машина, страва, колір, музика, дерево і т.п. При цьому можна зазначити, що необхідно називати лише іменники, прикметники чи інші самостійні частини мови. Одним із найулюбленіших видів роботи учнів, який у той же час допомагає вчителеві визначити, наскільки добре розвинена в дітей пам'ять, уява, образне мислення, є «диктант-символ». Учитель досить швидко диктує до 20 слів (іменники з конкретним і абстрактним значенням). Наприклад: сонце, ведмідь, парта, радість, журнал, сум, любов, місяць, книжка, апельсин, вікно, віра, соняшник, усмішка, поріг, папуга, звук, надія, школа, двір). Учні повинні умовними символами позначити запропоновані слова, а потім відновити їх зміст. Напевно, не один раз нам доводилось чути від учнів, їхніх батьків та й колег-педагогів, що написати твір − це для школяра досить важке, а інколи й зовсім непосильне завдання. Тому, щоб не отримати погану оцінку, деякі учні сидять у бібліотеці, ретельно списуючи з якоїсь критики чи роблячи компіляцію з кількох джерел; інші шукають знайомих із творчими здібностями або просто беруть один із збірників кращих творів. Чому ж таке відбувається? Адже здатність до творчості властива не лише одиницям. Кожна особистість є творчо обдарованою. Тож де губиться це творче начало, яке закладене в кожній дитині? Як допомогти дитині його розкрити? Мені допомагає творча вправа, яку я назвала «слово до слова» (збираємо слова по колу у своїй групі, кожне нове слово вводимо в речення, але всі речення підпорядковані спільній темі). Наприклад: дорога, бджола, вулик, хата, потяг, столиця, трава, луки, борщ, медаль, футбол, лелека, паспорт, груші, вогонь, річка, мішок, новобудова, вересень, табло. По дорозі нам зустрічалися хати, біля яких у вуликах весело гули бджоли. Десь загуркотів потяг, який прямував до столиці, подалі від свіжої трави, запашних луків. А десь уже домлівав борщ, гідний справжньої олімпійської медалі. Хтось грав у словесний футбол, а хтось, зовсім без почуттів, як лялька, якій випадково видали паспорт, наминав соковиті груші, мріючи про вечірнє вогнище біля річки. Мішок емоцій ми повеземо до наших панельних новобудов, щоб із вересня на табло з’являлося тільки 12 балів. (11 клас) Інший варіант: тарілка, сорочка, светр, стіл, цукерка, ящірка, хусточка, пацюк, береза, виделка. Одного ранку ішов пацюк у магазин. Закортіло йому купити сорочку, светр і хусточку. А щоб зручніше було їсти, стіл, тарілку і виделку. Побачив він ящірку, підійшов до неї тай питає: − Куманю, де чарівна береза росте? − За цукерки скажу! Пацюк дав їй солодощі, а кумонька швидко втекла. Так і зостався бідний пацюк ні з чим. Навіть їжа закінчилася. Його улюблені шоколадні цукерки. (5 клас) Цікавим та ефективним є такий вид роботи, як твір на одну літеру. Весна Вкраїни Веселкою-водограєм велично ввійшла весела Весна. Вирієм вільного вітру вється-кружляє в височині. Волошковим вінком вінчає витік-потічок Вічності. Вивісила вітрила вільному вітрильнику величі великих воїнів-козаків, витязів Вітчизни. Відпливає вітрильник у вічність. Літо любові Літо літає луками любистку. Ласкавими листками-пелюстками лілії ллє-віддає людям любов. Любиться лебідка з лебедем, лагідно леліє лелека лелечку, лащить ластівка ластів’ят. Літами людина любитиме людину. Літами летітиме легким леготом літо любові. (7 клас) Можна також запропонувати учням самостійно скласти лінгвістичну казку. Особливо ефективним такий вид роботи буде під час узагальнення та систематизації вивченого матеріалу з теми. Казка Колись давно існувала велична країна Лінгвістія. У багатьох містечках – Морфології, Орфографії т а Лексикології – жило багато народу: самостійні частини мови зі своїми слугами – службовими частинами мови, з учнями -словами; невидимий дух Вигук, а також розділові знаки – охоронці її Величності Мови Української, що правила в Лінгвістиці. Дві тисячі років тому прибули до її царства переселенці з далекої країни Арифметії, де правила її Величність Математика Філософська. Це були цифри. І розділилися вони на п’ять груп. Перші оселилися разом з Іменниками, другі – з Прикметниками, треті – з Дієсловами, четверті – з Прислівниками, а п’ята група заснувала нове місто й стали вони називатися Числівниками. Як і належало всім гарним містам, вони повинні були мати декілька районів та вулиць. І от взялися Числівники за справу. Розділили місто на два райони. Перший із них був величезним і поділився на чотири вулиці: Збірну – її мешканці ходили лише купками; Неозначено-кількісну – її жителі не називали точних чисел, лише багато чи мало; Власне Кількісну – її жителі любили точність та Дробову – її жителі мешкали тільки у двоповерхових будиночках та були цирковими акробатами. Був у них ще й порядковий район, де знаходився санаторно-курртний комплекс, куди всі їздили відпочивати по-порядку. Ось так і виникли різні за значенням та розрядами числівники. Учитель повинен теж бути активним учасником творчого процесу на уроці, стимулювати учнів до творчості, надихати особистим прикладом. Я створюю для учнів невеликі віршовані загадки, які сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів. Віршовані загадки про стилі мовлення Цей стиль для учнів просто скука, Він обслуговує науку, Коли ж його відкриєм тайну, Стає цікавим надзвичайно. (Науковий) Цей стиль давно для нас зберіг Слава великого Тараса. І день у день, і рік у рік Життя він нашого окраса. (Художній) Цей стиль сьогодні в нас на злеті, Хоч дещо і складний для вас, На зборах, виступах, в газеті Його слова звучать всякчас. (Публіцистичний) Цей стиль в розмові вам завжди Найкраще допоможе, Слова розумні і прості, На срібний дощик схожі. (Розмовний) Закон, заява, постанова – Слова ці вже давно у мові. Для нас із вами просто клад, А ще дають в державі лад. (Офіційно-діловий) Любов і віра, і надія І душу, і серця зігріють. У цьому стилі одкровення, Божественне благословення. (Конфесійний) Щоб творча активність учнів не згасала, потрібно постійно її стимулювати. Надзвичайно важливо створити сприятливу атмосферу спілкування. У цьому мені допомагає «скринька поганого настрою» (учні перед уроком записують на папері проблеми, які їх хвилюють, і ховають їх у скриньку, зосереджуючись тільки на роботі). Практикую також проведення «веселих фізкультхвилинок»: Налетів на поле вітер,(діти нахиляються вліво і вправо) Прихилив додолу квіти,( нахиляються донизу) Сонечко за пагорб сіло, ( присідають) Пташка весело злетіла( піднімаються). Камінці всі позбирали, (діти нахиляються по черзі до кожної ноги) Пильно поле оглядали,(нахил уперед) Ще присіли, подивились,(присідають) До землиці прихилились(роблять глибокий видих). Необхідно також постійно забезпечувати педагогічне середовище новими судженнями і враженнями (не боятись витратити час на якусь резонансну подію у школі, місті), генерувати нові ідеї, використовуючи надзвичайно ефективний інтерактивний метод − «мозковий штурм». Залучення учнів у процес планування мети, поточних завдань, повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати, надання права самостійно приймати рішення практична спрямованість, моделювання життєвих ситуацій – усе це сприяє підвищенню ефективності уроку, який спрямований на розвиток творчих здібностей школярів. Щодо форм роботи, звичайно, традиційні (класичні уроки) повинні чергуватися з нестандартними. У своїй практиці я використовувала такі види уроків: урок-гра,урок-екскурсія (очна і заочна), урок-диспут, урок-рольова гра, урок-вікторина, урок-мандрівка. Для успішної реалізації поставлених завдань, які передбачає обрана методична проблема, найбільш ефективною вважаю технологію особистісно орієнтованого навчання. Це обумовлено такими особливостями цієї технологій: − розвиває індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини; − максимально виявляє, ініціює, використовує індивідуальний досвід учня; − допомагає особистості пізнати себе, самовизначитися й само- реалізуватися, а не формує заздалегідь задані якості. Не менш результативним є використання технології проблемного навчання, оскільки вона забезпечує міцність засвоєння знань, навчає застосовувати знання на практиці, розвиває логічне мислення, формує учня як активного суб’єкта пізнання. Література 1. Барко В. Як визначити творчі здібності дитини?/ В. Барко. − К., 1991 − 79с. 2. Ващенко Г. Загальні методи навчання : Підручник для педагогів/ Г.Ващенко.−К.,−1997−441с. 3. Єлисєєва С. Про сучасні підходи до організації навчання на уроках української мові та літератури // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, та колегіумах/ С. Єлисєєва. − 2011. − №11 − 12. 4. Кузьміна О. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 5-6 класів на уроках мови//Українська мова і література в школі/ О.Кузьміна. −2005.−№6 5.Остапенко Н. До питання нетрадиційних форм навчання рідної мови// Українська мова і література в школі/ Н.Остапенко.−1998.−№1 6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/О.Пометун,Л.Пироженко.−К.,−2003.−192с. 7.Фасоля А. На порозі особистісно зорієнтованого навчання// Українська мова і література в школі/ А.Фасоля. − 2004. − №1 |
|
«Я знаю: мова мамина свята» Хто не любить свою мову – той не любить свою батьківщину”. „Я не смію тебе розлюбить, моє вічне кохання, о мово!”. „Хто не знає рідної... |
Двоє гравців по черзі кладуть п'ятикопійчані монети на круглий Той, кому нікуди покласти монету, програє. Хто за умови дотримання правил гри виграє — той, хто ходить першим, чи той, хто ходить... |
|
Програє той, хто не може зробити хід. Хто перемагає при найкращій грі? Задача Двоє по черзі кладуть п'ятаки на круглий стіл, причому так, щоб вони не накладались один на одного. Програє той, хто не може... |
Уроку Учитель Учитель. Кажуть, добре шукає той, хто знаходить, і знаходить те, що потрібно людям. Одні зводять величні споруди, інші відкривають... |
|
Боже мій, і мій батько. Я молюся і молюся за всіх людей на землі,... Хіба не всі ми працюємо разом, щоб очистити те, що ваші найсвятіші руки створені з любов'ю. S, любов цвісти батька в справжнє братерство.... |
1. Як плаче серце, біль не передати Навіщо і кому це потрібно. Хто послав тобі смерть не тремтячою рукою Тільки так нещадно, так зло і непотрібно. Хто пустив тебе до... |
|
В ИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ ТА АКТИВНИХ ФОРМ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ Найкращий вчитель той, хто обміркував, організував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а учні творчо працюють, опановуючи... |
І. Вступне слово вчителя УЧИТЕЛЬ УЧИТЕЛЬ. Без музики немає фантазії і злету. Вона живе й дихає не тільки в серці композитора й артиста, але рухає поезію та архітектуру,... |
|
Учений це не той, хто дає правильні відповіді, а той, хто ставить правильні запитання.” Розвиток пізнавальної і творчої діяльності учнів; вироблення навиків самостійного пошуку нових закономірностей, пробудження їх допитливості;... |
До уваги батьків! Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину,... |