|
|
Скачати 384.14 Kb.
|
|
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці світової літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень». Із цим важко не погодитись. Справді, учитель світової літератури має залучити учнів до найкращих здобутків світового письменства. Але робити це можна по-різному. Можна спиратися на емоційні враження учнів, або зацікавлювати захоплюючим перебігом подій твору, або привертати увагу до художніх образів, або звертатися до інших видів мистецтва. Однак художня література - не тільки розвага, не тільки засіб цікавого проведення часу, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до скарбів світової літератури. А всі ці шляхи починаються з однієї відправної точки - аналізу тексту. Який би метод чи методичний прийом не обрав учитель, які б інноваційні технології він не використовував на уроці, усі вони мають бути обумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення. Не осягнувши вповні твір, не осмисливши його в усій цілісності й взаємодії компонентів, неможливо й правильно побудувати урок, організувати види й форми навчальної діяльності учнів. Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу світової літератури. Навчитися аналізувати літературний твір, на мою думку, означає:
Навчити учнів аналізувати художній твір – чи не найскладніше завдання вчителя-словесника у курсі світової літератури. І до цього треба йти поступово, крок за кроком, щоб надмірні зусилля у цьому плані не відбили у школярів бажання читати. У 5-6 класах ця робота тільки-но починається. Учні навчаються вирізняти елементи композиції твору, аналізувати окремі епізоди, знаходити в тексті зображально-виражальні засоби (метафора, епітет, гіпербола, порівняння), пояснювати їхню роль, характеризувати та порівнювати героїв твору, визначати їхні риси, давати їм оцінку. У цьому віці учні отримують початкові знання про пейзаж, інтер’єр, портрет та інші теоретичні поняття. У 7-8 класах уміння й навички аналізу художнього твору повинні розвиватися. Учні вже мають навчитися не тільки називати елементи композиції й переказувати сюжет, а ще й визначати ідейно-художню роль структурних елементів тексту, давати більш повну характеристику літературних героїв, порівнювати тематику й проблематику, сюжет і героїв різних творів, визначати особливості епічних, ліро-епічних та драматичних творів, поглибити свої знання з теорії літератури, опанувавши деякі жанрові поняття (повість, історичний роман, сонет, трагедія, філософська казка, науково-фантастична література, поема), засоби комічного, героїчне і трагічне в літературі тощо. У середніх класах при аналізі творів домінують емоційний та виховний аспекти, тому що у цьому віці учні сприймають художні тексти більше на емоційному рівні, їх цікавлять захоплюючі події, герої, які набувають для них виховного значення. Коли ж починається систематичний курс літератури – у 9-11 класах, учні вже здатні всебічно оцінити літературний твір і дати його цілісний аналіз. У старших класах учні мають навчитися аналізувати художній твір у єдності змісту й форми, визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови, характеризувати літературних героїв і засоби створення образів, розрізняти жанрові особливості прочитаних творів, порівнювати художні тексти, виявляти авторську оцінку героїв і подій, розглядати твори в контексті епохи, використовувати при аналізі твору критичну літературу тощо. Відповідно до кожного класу визначаються й види та форми роботи з учнями, спрямовані на оволодіння навичками аналізу твору. У 5 класі я надаю перевагу усним формам роботи: бесіді евристичного характеру, усній характеристиці героїв, подій, окремих компонентів твору тощо. Однак п’ятикласники вже починають опановувати й письмові форми аналізу, зокрема, навчаються складати простий, а потім розгорнутий план характеристики героя, пропоную їм для написання невеличкі твори-роздуми за прочитаними творами та інші види письмових робіт. У старших класах види й форми роботи по аналізу твору ускладнюються. Урізноманітню усні форми: крім бесіди, дедалі більше використовую такі форми роботи, як дискусія, проблемна ситуація, виступ щодо певних аспектів твору, характеристика героя, проблематики, сюжету й композиції твору тощо. Невеликі літературні твори (вірші, оповідання, окремі текстові фрагменти) можна пропонувати й для цілісного комплексного аналізу в усній формі. Письмові форми роботи стають теж складнішими. Учні мають уже вміти письмово обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів, готувати письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром (твір-роздум, рецензія на твір, характеристика літературного образу), складати план і план-конспект літературно-критичної статті тощо. У своїй практиці я використовую елементи таких методів літературознавчого аналізу, як:
Отже, аналіз художнього твору – це справа надзвичайно складна, але й цікава. Не можна не погодитися з думкою деяких учителів, які вважають, що твори треба просто читати з цікавістю. Але виникає питання: звідки ж виникне ця зацікавленість? Що сформує стійкий інтерес учнів до світової літератури? Тільки постійна й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу тексту допоможе нашим учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до творів світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з мистецтвом слова. На своїх уроках світової літератури я найчастіше використовую такі види аналізу художнього твору: «слідом за автором», по образний і проблемно-тематичний. Безперечно, такий поділ є умовним, тому що при використанні одного виду аналізу залучаються й елементи інших. В основі аналізу “ слідом за автором” лежить послідовна робота з текстом за розділами чи частинами. Поглиблена робота з текстом вимагає повторного, повільного, аналітичного читання, при якому розширюється враження про твір, він сприймається як єдине ціле, виразніше відчувається його своєрідність. Такий аналіз я проводила при вивченні есе Д.Джойса «Джакомо Джойс» в 11 класі, тому що сам твір є досить складним у розумінні, і без додаткових коментарів його суть залишиться поза увагою одинадцятикласників. Під час первинного ознайомлення з художнім твором досить часто я звертаюсь до його переказу, і не лише в 5 класі. По-перше, такий підхід дозволяє мені встановити рівень доступності творів для учнів і привчить звертати їхню увагу на особливості художньої форми; по-друге, зосереджує увагу школярів на головних епізодах, які допоможуть усвідомити ідейно-художній зміст; по-третє, викликає інтерес до читання запропонованого тексту. Переказ може бути повним, вибірковим, стислим, але обов’язково художнім. Так, перед текстуальним вивченням в 11 класі роману Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" даю завдання підготувати художній переказ таких епізодів: 1. Чайна церемонія у Тікако. 2. Думки Кікудзі під час чайної церемонії і після повернення з неї. 3. Опис чайної чашки з малюнком паростка папороті. Пообразний аналіз вимагає концентрації основної уваги на образах героїв твору, через які розкривається ідейний зміст художнього твору. При цьому не можна обмежитися лише описовою характеристикою персонажа, коли при переліку його якостей втрачається складний і неповторний образ змальованої письменником особистості. У будь-якому героєві поряд з негативними рисами можна побачити і позитивні, як, наприклад, в образі Гобсека з однойменного твору Бальзака (10 клас). Пообразний аналіз лише тоді буде допомагати цілісному сприйняттю твору, коли образ вивчатиметься у контексті всього твору і розглядатиметься як невід’ємна частина єдиного художнього організму. Саме такий шлях вивчення художнього твору я обрала при вивченні романів Альбера Камю «Чума», Г.Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» (11 клас), Є.Золя «Кар’єра Ругонів» (10 клас). Основні аспекти аналізу художнього образу наведено в додатках. Хочу звернути увагу, що саме при пообразному аналізі художнього твору я найчастіше звертаюся безпосередньо до тексту. Правильно поставлені запитання вчителя спонукають учнів глибше вникнути в текст, зацікавитися ним і перечитати ті місця, які вони, можливо, пропустили б при самостійному читанні. Зразки таких контрольних запитань теж наведено в додатках. А найпродуктивнішим виходить такий аналіз при роботі в мікрогрупах, що я з успіхом використовую на своїх уроках. Проблемно-тематичний аналіз – це аналіз проблеми твору. Його доцільно застосовувати в добре підготовленому класі, тому що він вимагає не тільки знання тексту, а й уміння узагальнювати факти, логічно думати, аргументувати відповідь, зіставляти різні точки зору на певну проблему. При такому аналізі учні самостійно здобувають знання, а вчитель тільки організовує пошук і керує роботою. Такий вид роботи виправдав себе при вивченні роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита», драми Б.Брехта «Життя Галілея» в 11 класі, Ф.Достоєвського «Злочин і кара», Стендаля «Червоне і чорне» в 10 класі. При проведенні аналізу художнього твору важливо обрати такі прийоми роботи на уроці, які дадуть максимально позитивний результат. Я використовую такі. 1. Вікторини «12 за 12». За визначений час учні повинні дати стислі відповіді на 12 запитань по змісту твору. При цьому дозволяється користуватись текстами, адже мета цієї роботи не впіймати учня на незнанні, а примусити його ознайомитись із твором. 2. «Каверзні запитання». Учні вдома готують самі запитання для таких вікторин, але при цьому повинні звернути увагу саме на деталі твору. 3. Учнівські проекти. Використовувала такий вид роботи навіть у 5 класі при підготовці уроку позакласного читання «У природи немає поганої погоди». Ця робота розширює коло самостійного читання учнів, привчає до відповідальності за доручену справу. При роботі над проектом «Сторінками російської прози «срібної доби» учениця 11 класу Пилипенко І. створила власні буктрейлери (тобто відеоролики за мотивами прочитаних творів). Їй належить і чудова робота в проекті «Книга, без якої я не уявляю свого життя» - бук трейлер за мотивами роману О.Вайльда «Портрет Доріана Грея». 4. «Круги Вена». Допомагають при складанні порівняльної характеристики героїв. Використовувала цей вид роботи в 5 класі при вивченні казки Андерсена «Снігова королева», казки С.Маршака «Дванадцять місяців», у 10 класі при вивченні повісті Бальзака «Гобсек», в 11 класі, вивчаючи твір М.Булгакова «Майстер і Маргарита». 5. Складання асоціативних кущів, опорних схем, таблиць тощо. Завдяки цьому виду роботи можна узагальнити знання учнів з певної теми, створити умови для кращого запам’ятовування навчального матеріалу. Розвивається аналітичне та образне мислення. Доцільним є в будь-якому класі. Цей вид роботи належить до одного з моїх улюблених. 6. Проблемні запитання та завдання. Вдало підібрані на початку уроку, дають поштовх для подальшої роботи, активної пошукової роботи, стимулюють пізнавальну діяльність. Наприклад: «Що спільного між Воландом і Мефістофелем?», «Чи дійсно Ф.Достоєвський розвінчує теорію сильної особистості в романі «Злочин і кара»?», «Який же рецепт дає Маркес від лікування самотності у романі «Сто років самотності»?» і подібні. 7. Заповнення анкет, написання листів від імені героїв твору. Дає змогу перевірити знання тексту, звернути увагу на особливості образів твору. 8. Навчальні дискусії. Доцільні у старших класах, бо саме старшокласники мають достатньо сформоване уміння відстоювати власну позицію. 9. Прийом «навчаючи – учусь». Випробувала його в 11 класі при вивченні творчості поетів «срібної доби» російської поезії. Результатом залишилась задоволена і я, і учні: отримали і цікаву інформацію, і стимул для роботи. 10. Стимулює навчальну діяльність і так зване рейтингове навчання. Застосувала його в 10 класі при вивченні повісті Бальзака «Гобсек». Протягом кількох уроків учні отримували різноманітні завдання: скласти вікторину, знайти відповіді на запитання, виписати якомога більше цитат тощо. Залежно від якості виконаної роботи учні отримували відповідну кількість балів, яка в підсумку була переведена в 12-бальну шкалу оцінювання. 11. У тому ж таки 10 класі випробувала ще один вид роботи: вікторину-ланцюжок. Кожен учень отримав картку з однаковою новою інформацією. Після її опрацювання на звороті картки учень написав своє запитання і передав товаришеві зліва, натомість отримавши таку ж картку від товариша справа. Давши відповідь на отримане запитання, учень повинен знову придумати запитання і передати його далі. І так доти, доки запас запитань буде вичерпано. Потім перевіряється правильність відповідей. 12. Значно розширює учнівський літературний кругозір позакласна робота з предмета. Зокрема, це випуск тематичних стінгазет, інсценування уривків з літературних творів, розгадування головоломок тощо. Курс літератури займає одне з важливих місць серед шкільних предметів, вирішуючи головне завдання сучасної освіти – формування свідомості учня. Тому доцільним є знайомство учнів на уроках літератури з основами філософії, естетики, етики. Але таке знайомство буде малоефективним, якщо проходитиме тільки у вигляді лекцій учителя. Треба домагатися того, щоб учні самостійно робили висновки по проблемних питаннях. Одним з таких питань є питання про Добро і Зло. Я роблю так. При вивченні казок у 5 класі разом з учнями розмірковуємо над питаннями, хто з героїв презентує сили добра, а хто – зла. У 10 класі, працюючи над темою «Добро і зло в романі Ф.Достоєвського», перед визначенням поняття «зло» конкретизуємо його, аналізуючи риси і вчинки негативних персонажів, уточнюємо разом складові частини цього поняття. Наприклад, перед учнями ставлю питання: «Що керує учнями при заподіянні зла?», пропонуючи розв’язати логічну задачу: що первинне – зло чи вигода? Але визначити, що є первинним, практично неможливо. І тут, на мій погляд, цікаво буде розповісти про теорію Спенсера, англійського філософа, який стверджував, що будь-яке явище є спірними, а тому незрозумілим. Більше того, існують концепції, які інтерпретують зло як тінь блага, добра, як наслідок свободи людини. І якщо міркувати, то можна знайти аргументи, котрі виправдовуватимуть зло. Тому важливо, щоб учні прийшли до висновку про те, що людина повинна керуватись не тільки інстинктами, але й оперувати поняттями добра і зла. В 11 класі повертаюсь до питання добра і зла під час роботи над романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита». Але тут уже ставлю перед учнями проблему свідомого вибору між добром і зломм. Л.М.Толстой писав: «Зло може робити тільки сама людина. Те ж, що здійснюється поза волею людини, все благо». Упевнена, якщо учень свідомо не зробить крок у сторону зла, я не тільки реалізувала виховну мету уроків, але й сприяла вихованню Людини. |
|
Уроку Компаративний аналіз художнього тексту як засіб формування полікультурної компетентності учнів на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
|
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Тема: Жити з сонцем у душі (за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»). Мета Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору (духовно-естетичне сприйняття твору) |
|
Урок світової літератури в 6 класі Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі» Вдосконалювати навички психологічного аналізу літературного твору і його героя, навички роботи з текстом |
Схема аналізу літературно-художнього твору |
|
Тема: Вічна загадка людської душі… (за новелою М. Коцюбинського «Сон») Мета Тип уроку: урок позакласного читання, урок вивчення та аналізу художнього твору (духовно-естетичне сприйняття твору) |
Юрчак В. А., методист світової літератури Черкаського ОІПОПП Інформаційно-комунікаційні... «українським інтелектуальним дивом». Зміст предмета логічно продовжує матеріал уроків із рідної мови та літератури, розширює межі... |
|
Урок із світової літератури Ми повинні навчитися використовувати знання,отримані на уроках літератури,в житті,щоб наші переходили в реальну поведінку |
Урок світової літератури у 8 класі на тему: «Франческо Петрарка майстер сонета.» Ф. Петрарки; розвивати навички виразного читання ліричних творів; самостійно готувати повідомлення;вчити учнів працювати в групах... |