Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку
в 2013/2014 навчальному році
Мінченко Т.А., Осовська О.П.,
методисти науково-методичного центру
виховної роботи Інституту післядипломної
педагогічної освіти Чернівецької області
Новий 2013/2014 навчальний рік наповнений вагомими святковими подіями:
- 9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка" № 257/2012 від 11 квітня 2012 року в Україні 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка;
- 27 листопада 2013 року виповнюється 150 років з дня народження письменниці Ольги Кобилянської (Постанова Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 269-VII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської. 2013 рік проголошено на Буковині Роком Ольги Кобилянської». Відповідне рішення було прийняте на 15-й сесії Чернівецької обласної ради;
- 8 серпня 2014 року виповнюється 180 років від дня народження визначного українського письменника і культурно-освітнього діяча національного відродження Юрія Федьковича (проект Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 180-ї річниці від дня народження Юрія Федьковича».
Рекомендуємо Перший урок присвятити цим знаменним датам славетних митців ( «Славетні митці промовляють до потомків»).
Перший урок нового навчального року має стати поштовхом до подальшої роботи з вивчення минулого та сьогодення України, викликати бажання дізнатися більше про життя Великого Кобзаря, Буковинської Горлиці, Буковинського Соловія, значення їх творчості.
Метою проведення Першого уроку є усвідомлення учнями феномену Великого Кобзаря, Буковинської Горлиці, Буковинського Кобзаря, актуальності їх творчості; виховання любові до рідного краю; пробудження національної самосвідомості; патріотичне виховання і розвиток почуття гордості за свій народ, Батьківщину; узагальнення знань з історії, культури українського народу, його традицій, звичаїв і обрядів; формування готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати Батьківщину.
Не вмирає душа наша,
не вмирає воля…
Т.Шевченко
На хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце, то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам'ять. Нині, коли Україна стала місцем найжорстокіших експериментів віку, великою Чорнобильською притчею, Шевченкове сонце зазирає нам у вічі так, як ще ніколи. У спробі збагнути його ми натрапляємо на скляну стіну, споруджену часом великих духовних спустошень. Шевченко національний у всіх виявах – і Шевченко скрізь ставить проблеми загальнолюдські. Шевченко несе християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою:
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилися любить.
Поет живе в серці свого народу і донині. Саме НИМ вічно марить душа народу, щоб причаститись його словом, побачити його очима себе на плинному плесі життя і відчути стихію – «Реве та стогне Дніпр широкий…»
Актуальніст
ь Шевченка сьогодні не в тому. Що він порушував великі вічні питання або дав нам відповідь на них, – кожне покоління мусить само шукати відповіді на питання, поставлені часом. Нині ми повертаємося лицем до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Т.Шевченка.
Люди, які читають Т.Шеченка, може, й не вичленовують проблем, які він ставив. Але вони читають його твори і під їх поетичним чаром вдихають чисте здорове повітря його пісні, відчувають
Ті незримії скрижалі
Незримим писані пером.
І воно має цілющу властивість випрямляти, підносити, пробуджувати, зміцнювати в людині Людину, її духовні начала.
Рекомендуємо теми Першого уроку, присвяченого 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка:
для початкових класів: «Шевченко з нами!».
«Здається - кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна…”
(Т.Шеченко).
Мета уроку є формування в молодших школярів почуття любові до України, пошани до великого Кобзаря, бажання приносити користь країні.
Перший урок має переконати учнів, що найкраща земля та, де ти народився, живеш, де мешкає твоя родина, друзі. Він повинен розширювати та поглиблювати знання про Україну, викликати почуття любові до Батьківщини, гордості за її здобутки, формувати національну свідомість, виховувати справжніх громадян-патріотів, які люблять свою країну, бажають примножувати її славу, боротися за щастя і незалежність.
Завдання вчителя - у доступній і цікавій формі ознайомити дітей з біографією та творчістю Тараса Шеченка. Варто наголосити на уроці про актуальність творів Шеченка і сьогодні.
для 5-9 класів: «Ми вшановуєм пам'ять Шевченка!», «І тепер, поете любий, в сім'ї вольній, новій тебе згадуєм з любов'ю теплим, щирим словом»;
«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!»
(Т.Шевченко)
При проведенні уроку слід ще і ще раз звернутися до Тараса Шевченка як добрі діти до рідного батька, вилити перед ним все, що в нас найбільше болить, що мучить душу і наповнює її тривогою за майбутнє національної спільноти на рідній землі, звернутися в найглибші недра нашої розгубленої душі, послухати його священного і животворного слова і пригадати собі все, що він написав у своїй віщій Книзі…
Завдання уроку - виховання любові до свого рідного краю, держави, родини, народу, поваги до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій; формування відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем, прагнення до збереження та примноження духовних та матеріальних багатств українського народу, виховання цілеспрямованості і наполегливості у досягненні життєвої мети, готовності до праці в ім’я України; виховання патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до державної символіки, культурного та історичного минулого України; формування в учнів етнічної та національної самосвідомості, мовної культури, духовної єдності населення усіх регіонів України. Нехай це буде урок-роздум про історичну долю України, яка відображена в творчості Т.Г. Шевченка, урок-мрія про її майбутнє. Нехай на ньому прозвучить якомога більше прекрасних віршів та поем Тараса Григоровича Шевченка.
для 10-11 класів: «Шевченкове слово на сторожі миру», «Шевченкова творчість – джерело національної самосвідомості і гідності», «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття...»
«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, рідная земля»
(В.Симоненко)
Мета уроку: показати, що Тарас Шевченко генієм своїм випереджав епоху, його слова справді належали те тільки сучасникам, але й «ненародженим»; він вирішував не поточні питання, а вічні проблеми, сягав до самих основ національного буття, його «Кобзар» для всіх українських поколінь є вічно свіжим джерелом самопізнання і натхнення.
Рекомендуємо на Першому уроці висвітлити життя і творчість Т.Г.Шевченка за таким планом:
Дитячі та юнацькі роки поета.
2. Формування революційного світогляду поета.
3. Зв’язки Шевченка з передовими діячами культури.
4. Шевченко на засланні.
5. Шевченко – виразник революційних дум і прагнень трудового народу.
6. Діяльність Шевченка після заслання.
7. Подорожі Шевченка на Україну.
8. Невмируще слово Великого Кобзаря.
9. Вшанування творчості Великого Кобзаря за кордоном та в Україні.
10. «А слава – заповідь моя».
Коли вчені-дослідники говорять про українську літературу на Буковині, то найчастіше згадують творчість Юрія Федьковича й Ольги Кобилянської, що є вершиною духовних здобутків буковинців у царині красного письменства.
Талановита письменниця-демократка Ольга Юліанівна Кобилянська, сучасниця і друг І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, мужньо йшла по шляху Т. Шевченка, прогресивних діячів великої російської літератури. Разом із своїми сучасниками вона висловила гнівний протест проти соціального і національного гноблення трудового народу. Кращі її твори, сповнені великою любов'ю до трудової людини, знайшли широку дорогу до багатомільйонних читачів, збагатили скарбницю української та світової літератури.
Ольга Юліанівна Кобилянська — майстер художнього слова. Грунт, на якому зростав її талант,— це народ і вірна любов до нього. «Одна праця,— писала вона,— одне перо, ба власне моє я зробило мене тим, чим я є — робітницею свого народу».
У Чернівцях О. Кобилянська бере участь у громадському житті, стає учасницею «Товариства руських жінок на Буковині». У рефераті «Дещо про ідею жіночого руху», прочитаному в 1894 році, вона закликає жінок не лякатися громадської роботи, здобувати освіту, щоб представляти якусь силу, щоб не давати себе «вічно топтати, корити». У письменниці виникає задум створення художнього образу жінки, сильної духом, освіченої, сповненої почуття людської гідності.
У Чернівцях на будинках, в яких проживала письменниця, встановлені меморіальні дошки (вул. Й.Главки, 18; вул. Г.Дімітрова, 5; вул. Ольжича, 45; вул. Шевченка, 82,83; вул. Яремчука, 48; вул. Хотинських комсомольців, 6.
27 листопада 1944 р. було відкрито літературно- меморіальний музей письменниці. 28 червня 1973 р. у родинному будинку Кобилянських (с. Димка Глибоцький р-н) відкрито ще один музей О.Кобилянської.
У 1940 р. іменем Ольги Кобилянської було названо одну з найкращих вулиць Чернівців, кінотеатр.
У 1952 р. у парку культури та відпочинку імені Т.Шевченка встановлена скульптура української письменниці (скульптор І.Клігер). Ім'я письменниці з 1954 р. носить Чернівецький український, академічний музично-драматичний театр, перед яким 29 листопада 1963 р. споруджена скульптура української письменниці (автор-скульптор Лука Біганич), яку у 1980 р. перенесено у с. Димка Глибоцького району, і на місце скульптури 2 серпня 1980 р. встановлено пам'ятник (автори-скульптори А.Скиба, М.Мірошниченко, архітектор О.Таратута).
У 2006 р. була заснована обласна літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської. Церемонія вручення премії відбувається щорічно 27 листопада у мистецькій вітальні газети «Буковинське віче».
Рекомендуємо теми Першого уроку, присвячені 150-річчю з дня народження письменниці Ольги Кобилянської:
- «Величава духовна квітка Буковини» (О.Гончар).
- Царівна української літератури,
- Дочка Буковинської землі,
- Славетна Буковинська Горлиця Ольга Кобилянська,
- Горда і сильна духом,
- «Найкраща в нації дочка» ( І.Франко).
На Першому уроці рекомендуємо ознайомити учнів з життям і творчістю письменниці, особливостями формування її світогляду; зацікавити учнів особистістю О.Кобилянської й спонукати до читання її творів; здійснити віртуальну подорож на мистецьку Буковину; виховувати і розвивати в учнів найкращі людські якості: любов до життя, доброзичливе ставлення до оточуючих, гордість за здобутки митців української літератури та їх внесок у світову літературу, зокрема Ольги Кобилянської; вчити учнів висловлювати власні судження щодо почутого і прочитаного за творами О.Кобилянської.
Рекомендуємо на Першому уроці висвітлити життя і творчість О.Кобилянської за таким планом:
Розповідь про життя і творчість письменниці.
Учать у жіночому русі.
Виховне і пізнавальне значення творів письменниці.
Мандрівка по місцях, пов’язаних з іменем видатної письменниці.
Вшанування пам’яті письменниці на Буковині та в Україні.
«Я готов все моє життя принести на вівтар
Матері-Русі, на вівтар людськості»
Ю.Федькович
Ю.Федькович - один із перших гуцульських поетів, письменник-демократ, послідовник Шевченка, талановитий продовжувач прози Марка Вовчка, вивів українську літературу на нові шляхи, якими пішли за ним Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Марко Черемшина та інші письменники Буковини, Галичини і Закарпаття.
Буковинським Соловієм, Буковинським Кобзарем називають Ю. Федьковича, батька буковинської літератури, засновника газети «Буковина», поета, прозаїка, байкаря і просто людини, яка любила наш край та його народ і щиро зізнавалася: «Я наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде».
Федькович увібрав у себе силу путильських смарагдових гір, велич цих гір і бездонного неба над ними.
СТО ВІСІМДЕСЯТ
Сто вісімдесят минуло з того дня,
Коли в Путилі народився хлопчик.
Він Осип-Юрій – мав аж два ім'я,
А прізвище? Гординський де Федькович!
Сто вісімдесят, який великий шлях.
Над світом майже два віки минуло.
Та освітянська праця у віках
Сторицею колоситься в гуцулів.
Поета слово – безупинний птах
На віщих крилах й нас підносить нині,
Дає натхнення людям у світах
І сяйво слави рідній Буковині.
Світлана Ярема
“Творчість Федьковича у її вершинних проявах є цінним надбанням прогресивної української літератури. Вона має значний вплив, - як казав Рильський, - на утвердження і розвиток реалізму в літературі на західноукраїнських землях, вселяла в серці буковинців та галичан почуття братерської єдності і спільності з Наддніпрянської Україною. Письменник, як справжній патріот свого народу, не поділяв сепаратистських ідей буржуазних націоналістів про відмежування Галичини, Буковини й Закарпаття від єдинокровних братів з Дніпра”.
“Федькович – се талант переважно ліричний, - писав І. Франко, - всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить запорука її живучості, доки наша мова. Федькович вложив в свою поезію найкращу частину “свої душі”, а така поезія не вмирає, не пропадає…” – ці слова були сказані в з нагоди річниці літературної діяльності письменника, але вони й досі не втратили своєї значущості. І сьогодні краща частина творчої спадщини Юрія Федьковича – талановитого, оригінального поета і прозаїка, який до Івана Франка був на західноукраїнських землях найвидатнішим письменником.
Неоціненне значення має для нас спадщина Юрія Федьковича, його різнобічна діяльність і саме життя. Він правдиво змалював життя простих людей-гуцулів, бажав здобути поневоленим людям волю, щастя, оспівав натхненно і поетично гордих людей, нащадків Олекси Довбуша і сучасників ватажка повсталих буковинців – Лук'яна Кобилиці. Ю. Федькович писав героїко-романтичні вірші про минуле свого народу.
Все, що написав Юрій Федькович, ввійшло в духовну скарбницю українською народу.
Вогненне слово Т. Шевченка зігрівало і давало життя всій поезії Федьковича. Обидва вони вийшли з-під селянської стріхи і обидва хотіли повернути народу все те, що вирване було з його душі, побуту, життя: його пісні, волю, майбутнє.
Важливою сторінкою життя Ю. Федьковича стала освітня діяльність поета. З 1886 р. він працює шкільним інспектором у Вижницькому повіті, сприяє відкриттю нових шкіл, викладає в них рідною мовою, пише «Буквар» та книги для читання, приділяє велику увагу найболючішим питанням освіти – її доступності, ролі у вихованні національної свідомості, підготовки вчителів, навчальних підручників.
Ю. Федькович йде до людей, щоб творити їм добро словом і ділом. Словом – бути народним співцем, совістю простого буковинського люду. Ділом – допомагати своїм землякам у суспільно-громадських справах. Не думав раніше, що тут, у рідному селі, на нього чекала велика місія оборонця інтересів буковинських гуцулів. П’ять років сміливо боронив поет інтереси буковинських селян, гідно воював з хитрими і підступними панськими слідчими, суддями. Не шкодував ні часу, ні сил, ні здоров’я. І Федькович переміг. Справа, яку йому доручили селяни, виграна на їхню користь.
Ім’я Федьковича стало дуже популярним на Буковині. До слави поета додалася тепер слава народного трибуна. І не дивно, чому його обирають двірником (війтом) села.
На цьому посту Федькович пробув немало років. І, як завжди, жертвував усім, аби тільки виправдати високе довір’я людей. Чесний, справедливий, мудрий, господарський і турботливий про благо селян – такою вимальовується постать Юрія Федьковича за часів його громадської діяльності в Путилові.
Отже, значення Ю. Федьковича ми вбачаємо насамперед у тому, що він перший у своєму краї висловив волелюбні прагнення і сподівання трудового народу, змалював яскраві образи-характери з народного середовища, оспівав високі моральні якості простих селян, трактуючи їх як повноцінні людські особистості, висловив рішучий протест проти соціального й національного поневолення народу, віру у його краще майбутнє. Завдяки своїм демократичним і гуманістичним тенденціям, засудженню зла, несправедливості, завдяки художньому новаторству в галузі поезії і прози творчість письменника зберігає велику пізнавальну та естетичну цінність. Вона сприяла розвиткові реалізму й народності, відіграла помітну роль у літературному процесі не лише Буковини, а й на всіх західноукраїнських землях.
Рекомендуємо теми Першого уроку присвячені 180-річчю з дня народження визначного українського письменника і культурно-освітнього діяча національного відродження Юрія Федьковича:
для початкових класів - «Ю.Федькович – казкар». Буковинський письменник Ю.Федькович брав активну участь у творенні дитячої літератури. Його перу належать написані за фольклорними мотивами казки, що сатирично зображували панів, висміювали різні вади людей (“Чортівська бочка”), дотепні байки (“Горда качка”, “Медвідь на пасіці”), сміховинки (“По щирості”). Під назвою “Бідолашка” Федькович дав своє прочитання чудової казки В.Гауса “Маленький Мук”. Він провадив широку просвітницьку діяльність на Буковині, підготував “Буквар”, кілька читанок, написав цілу низку дитячих поезій: “Вороний”, “До школи”, “Учіться”. Ю.Федькович гаряче закликав дітей до науки (“Та яке то диво буде, Що з мужика будуть люди”).
Ю.Федькович - казкар. Його казки “Золота кісочка”, “Голодний чорт”, “Від чого море?” тощо подібні до народних, тільки більші за обсягом. Але за елементами фольклористики вони не поступаються народним. А крім казок, видатний прозаїк писав п’єси та веселі повісті й фрашки – гумористичні твори типу жартівливої бувальщини – та придибанки, тобто анекдоти.
Мета уроку - ознайомлення школярів з творчою спадщиною видатного земляка, його життєвим шляхом; сприяння формуванню національної самобутності учнів, їх духовності, кращих рис характеру, прагнення до відродження національної культури.
Ю.Федькович - народолюбець.
Ю.Федькович – народний співець Буковини.
Великий приятель школи, учителів і народу.
Доля і пісні Буковинського Кобзаря.
Жива, правдива поезія Ю.Федьковича.
«Я русин – і ним зостануся. Моя це гордість. І мука моя». Життєвий і творчий шлях письменника.
На Першому уроці рекомендуємо розкрити своєрідність прозових творів Юрія Федьковича, їх реалізм, романтичний характер, роль творчості письменника у розвитку української літератури; формувати вміння школярів самостійно аналізувати художній твір, розвивати їхні творчі здібності виховувати патріотичні почуття учнів.
Рекомендуємо на Першому уроці висвітлити життя і творчість Ю.Федьковича за таким планом:
Життєвий і творчий шлях письменника.
«Отут я, брате мій, родився». Рідне гуцульське село.
Перебування у Молдавії.
Військова служба.
Громадська робота.
Ю.Федькович – перший збирач і популяризатор народної творчості рідного краю.
Народні пісні на слова Ю.Федьковича.
Шкільний інспектор Вижницького повіту.
Ю.Федькович –редактор газети «Буковина».
Вшанування творчості Ю.Федьковича. (Щорічне святкування дня народження Ю.Федьковича – свято «Шовкова косиця»).
Структура та план проведення уроку – це творчий доробок кожного учителя. Під час підготовки та проведення Першого уроку слід враховувати як індивідуальні, так і вікові особливості учнів. Важливо, щоб перший урок пройшов урочисто, з яскравими та цікавими моментами, запам’ятався учням надовго.
До участі у Першому уроці доцільно залучити видатних людей, представників інтелігенції, батьківської громадськості та використати можливості краєзнавчих музеїв, бібліотек тощо.
Враховуючи вікові особливості, варто запропонувати учням 1-9 класів творчі завдання, що стимулюють активну пізнавальну діяльність школярів.
Урок може бути проведений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійних презентацій, сюжетів, відеороликів, театралізації сюжетів творів Т. Г. Шевченка, О.Ю.Кобилянської, Ю.А.Федьковича, а також у формі літературно-краєзнавчої подорожі, віртуальної екскурсії, турніру знавців творчості письменників, тематичної вікторини, ток-шоу, літературно-музичної композиції та ін.
Для оформлення місць проведення Першого уроку доцільно організувати виставки, інформаційні куточки, огляди літератури. Під час уроку пропонуємо використовувати вишиті рушники, зразки державної та народної символіки, портрети Т. Г. Шевченка, О.Кобилянської, Ю.Федьковича, репродукції картин, світлини пам’ятних місць, пов’язаних з іменами славетних митців.
Рекомендований перелік музеїв:
Обласний краєзнавчий музей. Вул. Ольги Кобилянської,28
Чернівецький літературно-меморіальний музей Ю.Федьковича. Вул І.Франка,
Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської. Вул. Демитрова,5.
Музей-садиба Юрія Федьковича в селі Путила.
Музей-садиба Ольги Кобилянської у селі Димка Глибоцького району.
|