|
|
Скачати 28.92 Kb.
|
| Не словом єдиним Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін ніколи не помирав, а багаті все ж таки плачуть Видавництво „Маузер” видало книжку з малюнками. Власне, окрім малюнків там мало що є. Справа в тому, що це альбом плакатної графіки Товариша У. У передмові Ісраель Шамір стверджує, що Товариш У – це явище. При чому незвичайне. Він називає його художником-мислителем і порівнює з Еффелєм. Сам Товариш У, певно, вважає себе оптимістом, бо книгу назвав „Етюди оптимізму”, але переконатися у цьому можно лише зазирнувши у неї. Зазирнувши у неї, ми бачимо двісті п’ятдесят чорно-білих малюнків, різних за стилем, але єдиних за настроєм. Не сказати, що настрій цей оптимістичний, але і протилежного не скажеш. Товариш У показує життя таким, яким воно є, філософські утримуючись від оцінок і поділу на добре та погане, чорне та біле. Цих кольорів і так достатньо у книзі. У першій частині збірки, яка має назву „Війна”, є малюнки не лише на безпосередньо воєнну тематику, але на тему боротьби загалом (наприклад, малюнок „Все вище і вище”, на якому метелик тягне догори здоровенну гирю). Друга частина „Фізика і лірика” – про кохання, самотність та купу всього іншого (малюнок „Стриб-скок”, де дівчинка страбає на скакалці на краю прірви). Третя частина має назву „Мертві душі”, і найперший же малюнок розкриває суть оптимізму Товариша У: кладовище, могилка, квіти, плита із фотографією померлого, де він життєрадісно посміхається на усі тридцять два. Назва третьої частини „На дні” говорить сама за себе. Там і сонечко у формі сідниць, і янгол з топором, і похорон самого Бога. Остання, п’ята частина називається „Доброго ранку”, але поняття про добрий ранок у Товариша У також специфічне. Таким чином, те, про що вже сказано безліч слів, з’являється перед нами чітким лаконічним малюнком і вражає не менше, або навіть й більше, ніж будь-який текст. З першого погляду стиль Товариша У може здатися чисто карикатурним, але чомусь більшість іронічних зображеннь слідом за посмішкою викликають незрозумілу тривогу або таке дивовижне почуття, яке називають світлим смутком. Наприклад, ціла трилогія, де зображена корова у гнізді, верблюд із верблюжатами і самотня людина, що гуляє під дощем, ще й супроводжена віршиком „У коровы есть гнездо, у верблюда – дети, у меня нет никого, никого на свете”. Ось це поєднання комічно і трагічного – найвдаліший, найрозумніший та найскладніший спосіб передати публіці своє світосприйняття, але автору вдалося це зробити. Є у нього почуття міри, тому що деякі доволі провокативні малюнки не викликаюсть відрази, зображення на вічні теми не містять зайвого пафосу, але і не втрачають свого серйозного контексту (рука, що тягнеться із унітазу і смикає злив, і напис: „Після нас – хоч потоп”). Словом, Товариш У не плутає праведне з грішним і демострує нам здорове почуття гумору. Ще одне вбачається у його малюнках – це невимовне прагнення свободи, ба навіть переконаність у тому, що кожна людина має бути вільною і за будь яких умов відстоювати це право. Разом із тим автор підкреслює, що більшість людей обмежені не зовні, а у самих собі, і що справжня свобода починається із чесності і відвертості з самим собою. Це передається навіть не конкретними малюнками, а загальним духом книжки. Хоча... Кожен буде бачити у цій збірці все по своєму і зробить свої висновки. Сам автор в кінці книги пише: „Коли мене запитують – а що ви, шановний художнику, хотіли сказати тим чи іншим своїм малюнком? – я завжди відповідаю, що якби я хотів про що-небудь тільки сказати, то вже, напевно, тоді і сказав би, а не малював”. Є у цієї збірки цікава фішка – вона трьомовна. Назва книги, назва кожного малюнка, передмова та післямова – усе представлено на українській, білоруській та російській мовах. Такий собі інтернаціонал. Назви малюнків, доречі, часто входять у саму композицію, тому, власне, це і є плакатна графіка. Ось, наприклад, зображення вічно скорботного обличчя Ісуса і надпис „Он никогда не улыбался”, або три кумедні картинки Сталіна, Черчилля та Леніна із надписами „Сталин курил. Умер. Черчилль курил. Умер. Ленин не курит. Всегда живой. Не кури!”. Або ж товстелезний дядька у діловому костюмі душить нещасного обірванця, заливаючись сльозами, і коментар „Богатые тоже плачут”. Отож, не знаю щодо Товариша У, але його „Етюди оптимізму” – справді незвичайне явище в українській культурі. Як сам факт графічної збірки, так і малюнки самі по собі. Але, якщо з літературного твору можна навести цитату для переконливості, то тут як раз спрацьовує правило: „Краще один раз побачити, ніж сто разів почути”. Світлана Варламова |
| Case History CA01 А вона мені сказала ті слова, які я ніколи не забуду. Каже: Я ніколи не думала, що ти така жорстока. Бачиш отих, що лежать, вони... |
«Ніколи, ніколи не буде Вкраїна р абою німецьких катів» Підготувала вчитель вищої категорії Славним ветеранам Великої Вітчизняної, котрі вистояли, перемогли, подарували світу життя та щастя, присвячується |
| «Бацила чуми ніколи не гине, ніколи не зникає.» Ріє Але ще стомливіше не бажати ним бути. Але саме тому ті нечисленні, що не хочуть жити в стані зачумленості, доходять до крайніх меж... |
М. Кропив'янського скидали у непам'ять, щоб їхнє місце зайняв Щорс.... Щорс. З нього зробили полум'яного комуніста, хоч він ніколи таким не був. І походив він не з бідної родини. І не був атеїстом, адже... |
| «Музика в житті Т. Г. Шевченка» Виконала: педагог-організатор Жашківської загальноосвітньої Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне... |
Тема. Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Ось так швидко плине час. На зміну одній порі року приходить інша, одне покоління людей змінює наступне. Але ніколи не зникне, не... |
| Чи зможе Інтернет замінити телебачення, книги або театр? На мою думку книга залишиться назавжди, але зміниться її формат та доступ до неї. Вже існує багато електронних бібліотек у тому ж... |
Людина і природа Філософи, поети, художники всіх часів і народів... Але, мабуть, ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може бути і катастрофи нависла над... |
| Гра передбачає змагання за право одержати «у власність» ту чи іншу... Батьківська це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє Вона булла світом наших які тут народжувалися і... |
«Міс Весна». Сценарій свята. Класний керівник Мати – корінь життя, та квітка, пломінь якої ніколи не в’яне. А розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя,... |