Не словом єдиним Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін ніколи не помирав, а багаті все ж таки плачуть


Скачати 28.92 Kb.
НазваНе словом єдиним Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін ніколи не помирав, а багаті все ж таки плачуть
Дата09.05.2013
Розмір28.92 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
Не словом єдиним
Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін ніколи не помирав, а багаті все ж таки плачуть
Видавництво „Маузер” видало книжку з малюнками. Власне, окрім малюнків там мало що є. Справа в тому, що це альбом плакатної графіки Товариша У. У передмові Ісраель Шамір стверджує, що Товариш У – це явище. При чому незвичайне. Він називає його художником-мислителем і порівнює з Еффелєм. Сам Товариш У, певно, вважає себе оптимістом, бо книгу назвав „Етюди оптимізму”, але переконатися у цьому можно лише зазирнувши у неї.

Зазирнувши у неї, ми бачимо двісті п’ятдесят чорно-білих малюнків, різних за стилем, але єдиних за настроєм. Не сказати, що настрій цей оптимістичний, але і протилежного не скажеш. Товариш У показує життя таким, яким воно є, філософські утримуючись від оцінок і поділу на добре та погане, чорне та біле. Цих кольорів і так достатньо у книзі.

У першій частині збірки, яка має назву „Війна”, є малюнки не лише на безпосередньо воєнну тематику, але на тему боротьби загалом (наприклад, малюнок „Все вище і вище”, на якому метелик тягне догори здоровенну гирю). Друга частина „Фізика і лірика” – про кохання, самотність та купу всього іншого (малюнок „Стриб-скок”, де дівчинка страбає на скакалці на краю прірви). Третя частина має назву „Мертві душі”, і найперший же малюнок розкриває суть оптимізму Товариша У: кладовище, могилка, квіти, плита із фотографією померлого, де він життєрадісно посміхається на усі тридцять два. Назва третьої частини „На дні” говорить сама за себе. Там і сонечко у формі сідниць, і янгол з топором, і похорон самого Бога. Остання, п’ята частина називається „Доброго ранку”, але поняття про добрий ранок у Товариша У також специфічне.

Таким чином, те, про що вже сказано безліч слів, з’являється перед нами чітким лаконічним малюнком і вражає не менше, або навіть й більше, ніж будь-який текст. З першого погляду стиль Товариша У може здатися чисто карикатурним, але чомусь більшість іронічних зображеннь слідом за посмішкою викликають незрозумілу тривогу або таке дивовижне почуття, яке називають світлим смутком. Наприклад, ціла трилогія, де зображена корова у гнізді, верблюд із верблюжатами і самотня людина, що гуляє під дощем, ще й супроводжена віршиком „У коровы есть гнездо, у верблюда – дети, у меня нет никого, никого на свете”. Ось це поєднання комічно і трагічного – найвдаліший, найрозумніший та найскладніший спосіб передати публіці своє світосприйняття, але автору вдалося це зробити. Є у нього почуття міри, тому що деякі доволі провокативні малюнки не викликаюсть відрази, зображення на вічні теми не містять зайвого пафосу, але і не втрачають свого серйозного контексту (рука, що тягнеться із унітазу і смикає злив, і напис: „Після нас – хоч потоп”). Словом, Товариш У не плутає праведне з грішним і демострує нам здорове почуття гумору. Ще одне вбачається у його малюнках – це невимовне прагнення свободи, ба навіть переконаність у тому, що кожна людина має бути вільною і за будь яких умов відстоювати це право. Разом із тим автор підкреслює, що більшість людей обмежені не зовні, а у самих собі, і що справжня свобода починається із чесності і відвертості з самим собою. Це передається навіть не конкретними малюнками, а загальним духом книжки.

Хоча... Кожен буде бачити у цій збірці все по своєму і зробить свої висновки. Сам автор в кінці книги пише: „Коли мене запитують – а що ви, шановний художнику, хотіли сказати тим чи іншим своїм малюнком? – я завжди відповідаю, що якби я хотів про що-небудь тільки сказати, то вже, напевно, тоді і сказав би, а не малював”.

Є у цієї збірки цікава фішка – вона трьомовна. Назва книги, назва кожного малюнка, передмова та післямова – усе представлено на українській, білоруській та російській мовах. Такий собі інтернаціонал. Назви малюнків, доречі, часто входять у саму композицію, тому, власне, це і є плакатна графіка. Ось, наприклад, зображення вічно скорботного обличчя Ісуса і надпис „Он никогда не улыбался”, або три кумедні картинки Сталіна, Черчилля та Леніна із надписами „Сталин курил. Умер. Черчилль курил. Умер. Ленин не курит. Всегда живой. Не кури!”. Або ж товстелезний дядька у діловому костюмі душить нещасного обірванця, заливаючись сльозами, і коментар „Богатые тоже плачут”.

Отож, не знаю щодо Товариша У, але його „Етюди оптимізму” – справді незвичайне явище в українській культурі. Як сам факт графічної збірки, так і малюнки самі по собі. Але, якщо з літературного твору можна навести цитату для переконливості, то тут як раз спрацьовує правило: „Краще один раз побачити, ніж сто разів почути”.
Світлана Варламова

Схожі:

Case History CA01
А вона мені сказала ті слова, які я ніколи не забуду. Каже: Я ніколи не думала, що ти така жорстока. Бачиш отих, що лежать, вони...
«Ніколи, ніколи не буде Вкраїна р абою німецьких катів» Підготувала вчитель вищої категорії
Славним ветеранам Великої Вітчизняної, котрі вистояли, перемогли, подарували світу життя та щастя, присвячується
«Бацила чуми ніколи не гине, ніколи не зникає.» Ріє
Але ще стомливіше не бажати ним бути. Але саме тому ті нечисленні, що не хочуть жити в стані зачумленості, доходять до крайніх меж...
М. Кропив'янського скидали у непам'ять, щоб їхнє міс­це зайняв Щорс....
Щорс. З ньо­го зробили полум'яного комуніста, хоч він ніколи таким не був. І походив він не з бідної родини. І не був атеїстом, адже...
«Музика в житті Т. Г. Шевченка» Виконала: педагог-організатор Жашківської загальноосвітньої
Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне...
Тема. Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Ось так швидко плине час. На зміну одній порі року приходить інша, одне покоління людей змінює наступне. Але ніколи не зникне, не...
Чи зможе Інтернет замінити телебачення, книги або театр?
На мою думку книга залишиться назавжди, але зміниться її формат та доступ до неї. Вже існує багато електронних бібліотек у тому ж...
Людина і природа Філософи, поети, художники всіх часів і народів...
Але, мабуть, ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може бути і катастрофи нависла над...
Гра передбачає змагання за право одержати «у власність» ту чи іншу...
Батьківська це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє Вона булла світом наших які тут народжувалися і...
«Міс Весна». Сценарій свята. Класний керівник
Мати – корінь життя, та квітка, пломінь якої ніколи не в’яне. А розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка