5 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 6 годин.
№№
|
К-ть
год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
(за темами)
|
1
|
2
|
ВСТУП
Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті.
Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.
Теорія літератури (ТЛ). Фольклор, прислів’я, приказка, загадка, пісня.
Література і культура (ЛК). Зв'язок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей.
Україна і світ (УС). Спільні для українського і зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи, художні особливості.
Елементи компаративістики (ЕК). Схожість і відмінність малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).
|
Учень (учениця):
розуміє значення світової літератури в сучасному житті людини й людства;
визначає різновиди та характерні риси фольклорних творів (малих жанрів);
дає визначення понять «фольклор», «прислів’я», «приказка», «загадка», «пісня», розрізняє їх за будовою і художніми особливостями;
наводить приклади і розкриває значення (пряме і переносне) 2-3-х прислів’їв, приказок, загадок, пісень;
розкриває національну специфіку і загальнолюдський зміст фольклорних творів (малих жанрів) різних народів;
демонструє на прикладі самостійно прочитаних творів вплив фольклору на літературу;
встановлює подібність прислів’їв, приказок, загадок, пісень різних народів (у тому числі з використанням іноземної мови).
|
2
|
18
|
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки.
Російська народна казка «Василиса Прекрасна». Втілення найкращих людських якостей в образі Василиси Прекрасної. Протиставлення (антитеза) казкових персонажів за моральними ознаками. Роль фантастичних елементів.
Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Жабка із Кіото і жабка із Осаки». Відображення любові до праці, кмітливості й сміливості в образі Іссумбосі. Викриття обмеженості в образах жабок із Кіото і Осаки. Національний колорит японських казок.
Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця у казці. Значення фантастики.
Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець» (третя і четверта подорожі). Уславлення жаги відкриття світу, мужності й людяності у казці. Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами.
Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.
Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837). «Казка про рибака та рибку». Синтез фольклорних і літературних елементів у казці. Система образів. Автор і авторська позиція у творі. У лукоморья…
Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей». Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці. Соловей як втілення сили природи й мистецтва. Зміни в образі імператора.
Всеволод Михайлович Гаршин (1855-1888). «Жабка-мандрівниця». Втілення людських якостей в образі жабки-мандрівниці. Ставлення автора до змальованих подій.
Оскар Уайльд (1854-1900). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя.
(ТЛ) Казка, антитеза, алегорія, автор, авторська позиція, початкові поняття про оригінал і переклад.
(ЛК) Національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація та ін.).
(УС) Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик; Фарбований Шакал – Фарбований Лис та ін.). Українські письменники – автори літературних казок.
(ЕК) Спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) зарубіжних казок з їх українськими перекладами, втілення змісту казок багатством української мови.
|
Учень (учениця):
виразно читає тексти казок;
визначає головну думку прочитаного;
переказує тексти казок (окремі фрагменти й цілісно);
висловлює враження і власне ставлення до подій творів;
дає характеристику казковим персонажам, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
дає визначення жанру казки, виявляє елементи її побудови (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);
називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, демонструє їх прикладами із прочитаних творів;
виявляє гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них;
знає визначення понять «антитеза», «алегорія», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й алегорії у казках;
розуміє поняття «автор літературного твору» і визначає авторську позицію в літературних казках, знаходить відповідні цитати, що засвідчують авторську позицію;
розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);
називає відомих збирачів і авторів казок (Ш. Перро, брати Я. і К. Грімм, О. Пушкін та ін.);
знає твори мистецтва, в яких втілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо), виявляє особливості інтерпретації казкових образів і сюжетів у різних видах мистецтва;
порівнює українські та зарубіжні народні казки, встановлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.);
зіставляє образи Фарбованого Шакала (з індійської казки) і Фарбованого Лиса (з казки І. Франка); Іссумбосі (з японської казки) та Хлопчика-Мізинчика (з української казки); двох жабок з Кіото й Осаки (з японської казки) та жабки-мандрівниці (з казки В.Гаршина);
називає імена 2-3-х українських письменників – авторів літературних казок, їхні твори, а також імена 2-3-х відомих українських перекладачів зарубіжних казок.
|
3
|
10
|
ПРИРОДА І ЛЮДИ
Джон Кітс (1795-1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). ?
Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.
Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Авторська позиція. Зв'язок із фольклором (пісня).
Сергій Олександрович Єсенін (1895-1925). «Біла береза», «Пісня про собаку». Любов до природи і засудження людської жорстокості у віршах С. Єсеніна. Фольклорні елементи у творах поета (образи, народна мова, жанр пісні).
Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Снап». Авторські спостереження автора за світом природи. Образ собаки Снапа, його розкриття в подіях твору. ?
Карел Чапек (1890-1938). «З точки зору кішки». Несподіваний ракурс зображення – «точка зору» тварини на людину. Утвердження ідеї гармонії людини зі світом природи.
Віталій Валентинович Біанкі (1894-1959). «Зозуленя», «Снігова книга». «Олюднення» природи в оповіданнях письменника. Роль описів. Образ автора і його позиція.
(ТЛ) Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора, персоніфікація.
(ЛК) Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва.
(УС) Твори українських письменників про природу. Майстерність українських перекладачів творів зарубіжних авторів про природу.
(ЕК) Елементи фольклору в літературних творах про природу: особливості їх використання і значення.
Завершення 1 семестру (+2 год. резерв)
|
Учень (учениця):
виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори;
дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати;
знаходить у творах описи природи (пейзажі), розкриває їх емоційне забарвлення, роль у тексті;
визначає авторську позицію щодо природи, знаходить і коментує відповідні цитати;
дає визначення понять «епітет», «метафора», «персоніфікація», вирізняє їх у прочитаних текстах, встановлює роль у розкритті авторського задуму;
встановлює специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);
виявляє зв'язок із фольклором прочитаних літературних творів (на рівні окремих образів, жанру (пісня), художніх засобів (персоніфікація, епітети, метафори));
називає твори українських письменників на тему природи, виявляє своєрідність їхнього підходу до розкриття теми у зіставленні з творами зарубіжних авторів;
показує майстерність авторів і перекладачів творів зарубіжних авторів про природу у процесі зіставлення окремих оригіналів і перекладів (за умови володіння іноземною мовою).
|
4
|
16
|
СВІТ ДИТИНСТВА
Марк Твен (1835-1910). «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружби, кохання, людяності та ін.).
Елеонор Портер (1868-1920). «Поліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Поліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Поліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі.
Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ героїні вірша, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі.
(ТЛ) Початкові поняття про фабулу, сюжет, вірш, повість, роман.
(ЛК) Втілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Причини популярності образів улюблених книг серед дітей різних країн.
(УС) Українські перекладачі творів Марка Твена, Е. Портер. Твори українських письменників на тему дитинства.
(ЕК) Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Том Сойєр і Поліанна.
|
Учень (учениця):
виразно читає (в тому числі по «ролях», коментоване читання) фрагменти текстів;
має початкові уявлення про поняття «фабула» (як систему подій у хронологічній послідовності, ядро сюжету) і «сюжет» (як художню послідовність подій, втілення фабули);
називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах;
відтворює основні події прочитаних творів Марка Твена і Е. Портер у хронологічній послідовності (фабула – ядро сюжету);
визначає специфіку втілення, художню послідовність подій у творі (сюжет);
розуміє особливості сюжету в ліричному творі М.І. Цвєтаєвої (як плин почуттів, спогадів, роздумів, образів);
переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів;
складає план (простий і розгорнутий) окремих розділів (фрагментів) прозових творів;
характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім моральним якостям, вчинкам;
визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, вчинки, мова, ставлення до інших тощо);
дає визначення термінів «вірш», «повість», «роман», розрізняє їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів;
порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Поліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру);
знає українських перекладачів творів М. Твена і Е. Портер, 2-3 твори українських письменників про дітей, своєрідність підходу українських митців до розкриття теми дитинства;
характеризує образ ліричної героїні вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці», світ її захоплень;
розповідає про свої улюблені книги, мистецькі уподобання.
|
5
|
8
|
ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО В ЛІТЕРАТУРІ
Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). «Усмішка», «Все літо в один день». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору. Проблема дитячої жорстокості в оповіданні «Все літо за один день». Сутність конфлікту Марго з дитячим колективом. Трактування фіналу твору. Символічність образу сонця. ? Джанні Родарі. Бредбері в 6 клас!
Роберт Шеклі (1928-2005). «Запах думки». Утвердження сили людської думки у творі. Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму.
(ТЛ) Композиція, фантастика, конфлікт, символ.
(ЛК) Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.).
(УС) Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей.
(ЕК) Том і Кліві: схожість і відмінності. Образи майбутнього в літературі та інших видах мистецтва.
|
Учень (учениця):
виразно читає текст і визначає головну думку прочитаного, підтверджує її прикладами, цитатами з тексту;
дає визначення поняття «композиція» (як побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів, зв'язок між ними), виявляє специфіку розташування окремих компонентів у тексті, значення для розкриття авторського задуму;
дає визначення поняття «фантастика», називає основні ознаки фантастичної літератури;
характеризує образи головних героїв фантастичних оповідань Р. Бредбері і Р. Шеклі;
встановлює сутність конфлікту поміж героєм і світом (Том і натовп, Марго і дитячий колектив, Кліві і неземна цивілізація);
характеризує образи майбутнього у творах письменників;
визначає авторську позицію щодо майбутнього людини й людства;
зіставляє персонажів фантастичних творів (Том і Кліві);
порівнює прочитані твори (1-2) українських письменників-фантастів на тему майбутнього із творами Р. Бредбері й Р. Шеклі;
називає твори сучасного мистецтва на тему майбутнього (кіно, живопис, музика тощо), зіставляє їх із творами Р. Бредбері й Р. Шеклі;
висловлює свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури і мистецтва в майбутньому.
|
6
|
8
|
СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА
СИЛА ДОБРОТИ І ТВОРЧОЇ УЯВИ
(2-3 твори за вибором учнів)
Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя.
Туве Янсон (1914-2001). «Комета прилітає» (або «Капелюх чарвіника», «Зима чарівниця»). Чарівність художнього світу твору. Його персонажі, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.
Ян Улоф Екгольм (нар. 1931). «Людвігові хитрому – ура! ура! ура!». Традиції казки у повісті. Втілення людських рис в образах тварин. Пригоди головного героя (Людвіга Чотирнадцятого).
Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їх значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.
Джеремі Стронг (нар. 1949). «Гармидер у школі». Зображення школи і шкільних стосунків у повісті. Образ вчительки, про яку мріють учні. Гумор.
(ТЛ) Персонаж і герой літературного твору. Пафос.
(ЛК) Твори сучасного мистецтва (література, кіно, театр та ін.) для дітей і про дітей.
(УС) Сучасні українські письменники та їхні твори для дітей. Сучасні дитячі літературно-художні видання (журнали, газети тощо).
(ЕК) Дитячі персонажі в класичній і сучасній літературі: динаміка змін.
|
Учень (учениця):
переказує близько до тексту зміст прочитаних творів;
розкриває особливості сюжету і композиції;
визначає актуальні ідеї творів, їх цінність для сучасності;
виявляє пафос (почуття, настрій, спрямованість, емоційне забарвлення) прочитаних творів – оспівування радості життя, оптимізму, творчості, фантазії, людяності;
характеризує образи персонажів у їхніх вчинках, ставленні до інших, реалізації авторських ідей;
висловлює власне судження щодо подій і вчинків героїв;
виявляє схожість і відмінності понять «персонаж» (як втілення загального в конкретному, дійова особа у творі) і «герой» (персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр композиції), розкриває специфіку їх зображення у прочитаних творах;
зіставляє дитячих персонажів класичної і сучасної літератури (прочитаних протягом року);
називає 2-3 авторів сучасних українських книг для дітей; розповідає про свої улюблені твори сучасної літератури, пояснює, чому саме вони привернули увагу;
розповідає (на прикладі знайомих творів) про особливості втілення теми дитинства в сучасному мистецтві – кіно, театрі, музиці тощо;
знає сучасні літературно-художні видання для дітей, характеризує їх цілісно і в окремих частинах – рубрики, окремі твори, ілюстрації та ін.
|
7
|
2
|
ПІДСУМКИ
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
Завершення 2 семестру (+4 год. резерв)
|
Учень (учениця):
знає імена авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів;
виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (фабули, сюжету, композиції, персонажів, художніх особливостей тощо);
демонструє вміння (елементарне, початкове) зіставляти (з використанням іноземної мови) оригінали й переклади творів на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін., а також порівнювати твори різних видів мистецтва.
|
|
|
Для вивчення напам’ять
Г. Гейне. «Задзвени із глибини…»
С. Єсенін. «Біла береза»
|
|
|