|
|
Скачати 438.96 Kb.
|
|
Тема: Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети ( «Празька поетична школа». Є.Маланюк) Мета: ознайомити учнів з еміграційною літературою , найвідомішою «Празькою школою», її представниками , творчістю Є.Маланюка; зацікавити творами, спонукати до глибшого ознайомлення; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, виділення головного; виховувати повагу до митців-патріотів, любов до поетичного слова. Обладнання: «Портретна галерея» письменників-емігрантів; карта світу; мультимедійна презентація, роздатковий матеріал Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Хід уроку Вчитель . «Нашого цвіту - по всьому світу». Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомимося з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною, сподвижницькою діяльністю. Ще зовсім недавно слово діаспора було мало не лайливим. Вважалося - і ця думка насаджувалась офіційною пропагандою, - що за рубежем живуть ті українці здебільшого, які проти радянської влади, що інакше, як зрадництво, не розцінювалося. Їх називали «зрадниками Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепенцями». А виявилось, що живуть там українці складної долі, яким так само, як і нам дорога Україна, які так, як і ми, хочуть їй кращої долі. ( Учитель оголошує тему уроку )
ІІ. Актуалізація знань
- діаспора – (З грец. розсіяння) по різних країнах народів, вигнаних за межі Батьківщини завойовниками; - міграція - переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу; - імміграція - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання; - еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами. Вчитель Які ж причини еміграції українців за межі рідної землі? Скласти таблицю «Причини еміграції» Слайд 5 Учень: Головні причини - соціально-економічні та політичні ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу
Потужна енергія «розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження на теренах еміграції – «Празька школа» до неї входили Ю.Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич. Л.Мосендз. О.Лятуринська, О.Теліга та ін.. « Празька школа» не мала ні статуту, ні членства, ні структури. Представники жили не тільки в Празі, а й Варшаві, Львові та інших містах Європи. Основу складали вчорашні учасники визвольних змагань 1917-1921р.р. «Пражани» були аристократами духу, формували новий тип українця. Стилі були різними від неоромантизму до необароко, від модернізму до авангардизму Згадай! ( слайд 7-11) Неоромантизм, неокласицизм, експресіонізм, модернізм, авангардизм.
Вчитель. Літературознавець Е.Цеховська пише, що для Маланюка характерна «поетика крайнощів, порджена суперечностями дійсності», яка «постає як вияв болісної любові до України і водночас недовіри до неї, що межує з прокляттям» Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?
Вчитель. « Книга, висушена гарячим вітром історії. Уній розкривається сучасна й темна історія України: 1918, 1919, 1920роки» Про яку збірку йде мова? Збірка «Земля й залізо» Саме в ній поет шукає причини слабодухості українців.. прагне збудити національну гідність, волю до боротьби. Україна в нього постає то степово. Еладою, то Чорною Еладою. Саме тут митець висловлює знамениту формулу: «Як в нації воджів нема, тоді вожді її – поети» У Маланюка один герой і адресат -Україна ( слайд 14)
( Стилет- символ боротьби за волю, ідеали, стилос – інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва)
IV. Рефлексія
І група . Презентувати схему «Празька школа» письменників ІІ група. Презентація схеми « Портрет Є.Маланюка» V. Підбиття підсумків. Оцінювання VI. Домашнє завдання
Тема уроку: Сміливі завжди мають щастя ( за романом “Тигролови”). МЕТА Навчальна - Ввести учнів у творчу лабораторію письменника, розкрити жанрові особливості роману, його будови, художні прийоми відображення дійсності; визначити основні риси художнього почерку Багряного Виховна- Виховувати патріотичні почуття Розвиваюча - Розвивати творче мислення Обладнання уроку: портрет письменника, магнітофонний запис пісні “На Україну повернусь”, тексти роману “Тигролови”, опорні схеми, роздатковий матеріал Епіграф: Людина – найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих рубрик трьох вибрати першу для доведення прикладом. І. Багряний ХІД УРОКУ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. Нема, мабуть, на земній кулі країни де б не жили українці. Як не було й немає такої країни, в якій б за те, що людина любить свою землю, її людей, береже традиції своїх батьків, шанує материнську мову, прагне бути вільною, знищували. Страшні, трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих людей, цвіту української нації. Скільком довелося покинути Батьківщину, податися на чужину, щоб не зрадити себе, не зректися свої любові, залишитися українцем не на Україні. Всі вони мріяли повернутися на землю своїх батьків. Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повертаються своїми творами знаними у світі, але, на жаль, не в Україні. Серед них І. Багряний – письменник, публіцист, людина, для якої найбільшим щастям було повернутися на Україну і побачити її вільною й незалежною. Повертається своїми прекрасними творами, провідною ідеєю яких є віра в те, що потворна радянська дійсність не знищила й не знівечила людського й національного духу української людини. Серед них роман “Тигролови”, сторінки якого перегорнемо сьогодні, а допоможуть нам юні істоти та персонажі твору, які присутні на уроці. ІІ. Визначення теми уроку. Мотивація.
З якого втору ці слова? ( Тигролови) Хто автор твору? ( І.Багряний)
Таблиця «ЗХД» ( заповнюється поступово, протягом уроку)
ІІІ. Основний зміст роботи . Дослідження
Проблемні запитання
Учень. Бо твір вчить підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.
Учень – історик розповідає про болючу сторінку історії України, її народу 30-х років.
Авантюрний роман — великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ризиковими ситуаціями.
Багряний - густо-червоний, пурпуровий колір. Асоціації: кров, війна, насилля, зло.
В основі пригодницько-екзотичного, за визначенням самого автора, роману – безпосередні враження і переживання під час втечі з далекосхідного концтабору. Мені не треба нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалися, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч потрапив до неї невільником.... Всі ці люди були тими, з ким я міг переживати втіху розмов на материній мові в далекій чужині та ще й невільником. “Ті люди ніколи не випадуть з моєї пам‘яті...”. Жить! Відплатить! Або вмерти!
Учні. Григорію Многогрішному.
Учні У творі дві сюжетні лінії. Перша пригодницька – це лінія перебування Многогрішного в тайзі. Саме з цієї лінії починається твір. Вчитель. Які образи – символи створені у романі? Учень. Перший розділ свого роману І. Багряний називає “Дракон”. “Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок і не з пагод Тибету – він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами...” це символічна картина паралельного майже незалежного існування в одній державі двох світів – світу пітьми, пекла і світу ілюзорного раю, ілюзорного вільного життя. І ці два світи уособлені в символічних образах двох експресів, котрі мислено летять у невідоме, у чорну сибірську ніч, на край світу. Вчитель. І от Григорій виривається з експресу смерті. Що зробило Г. Многогрішного символом? Символом чого? Учень. З волі автора Г. Многогрішний здійснює неможливе – вистрибує майже у смерті із черева скаженого дракона і цим божевільним протестом підживлює в тисячах знеособлених в’язнів почуття людської гідності, надії, переконання, що серед них, приречених, є такі, що не здаються, воліють “ліпше вмерти біжучі, ніж жити гниючи!”. Для побратимів по нещастю Григорій стає “символом непокірної і гордої молодості, символом тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни”.. Вчитель Хто ще їде цим же експресом? Учень. Цим же експресом – тільки на інше полювання їде майор ОГПУ-НКВД Медвин “Його не зворушують ніякі екзотики, ніякі най ексцентричніші історії, ба навіть тигри. Він не те бачив. Не те знає. І не те може. Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим...”
Піднімається учень, одягнений у форму майора НКВС: - Впізнаєте мене? Так, я начальник етапу Медвин. Мене вчили пильнувати, полювати на людей, залякувати, катувати й принижувати непокірних. У моїй практиці зустрічалося небагато сміливців, але був один, який примусив мене задуматися, що знищити всіх неможливо. Він втік з ешелону, випав у безвість. Я назвав його подумки молодим тигром з України і вперше відчув страх. Минуло два роки. Я отримав нове призначення і високу посаду. Ніколи не думав, що доля мене зведе з ним ще раз. Я вважав його мертвим. Що я з ним не робив! Мені уже не зізнання його потрібні були, я добивався, щоб він заскавчав і почав благати мене, як то роблять всі. Дивиться виряченими очима – і тільки. Як каменюка. Це в моєму житті виняткове слідство над цим зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини. Брр... Ті очі з кривавими росинками на віях, вони стоятимуть переді мною вічно... після зустрічі з ним у мене відбувся психічний струс. Диявол, диявол. Я його знайду (б’є кулаком по столу) і знищу, ще нікому не вдавалося втекти від майора Медвина. Многогрішний (Учень говорить із протилежного кінця класу). Ти ніколи мене не знищиш, Медвин, бо я дух, який живе в кожній вільній людині. Бо я – народ, якого чим нижче гнеш, тим у ньому більше спротиву. Ти думав, відбиваючи мені печінки, ламаючи кості, розчавлюючи мою молодість у катівнях два роки, що видряпаєш із грудей серце? Мріяв у божевільні упокорити мене, примусити забути хто я, вирвати з розумом любов до батьківщини? Але я втік з божевільні. І тоді, Медвин, я поклявся іменем матері моєї відірвати тобі голову. Ти думав, що присудивши мені 25 років каторги за те, що я любив свій нещасливий край, ти похоронив мене? Ти був переконаний, що стрибок з ешелону – смерть, але помилився. Я знайшов у тайзі земляків, друзів і навіть кохання. Згодься, Медвин, що я переміг, не визнавши себе нулем в історії, не озвірів, не перейнявся озлобленням і ненавистю до людей, як ти, а зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати і вірити, що людина може і повинна кинути виклик цілій системі, яку ти представляєш, і вистояти. І запам’ятай, ми неминуче зустрінемося з тобою в тайзі і я вб’ю тебе, як зло, яке ти породжуєш. Я присуд виконаю сам і розпишуся на снігу в цьому. А за що я тебе судитиму, ти, пес, знаєш сам. Вчитель. Так письменник розширює змістове навантаження назви твору підтекстом: в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину. Коли людина переслідує іншу людину за любов до отчого краю, то це вже є свідченням патологічних процесів у суспільстві. Тепер Григорій поряд із основною проблемою свого життя – не залишитись нулем в історії, ставить ще одну – знищити Медвина як зло. Як вирішує Григорій цю проблему? (учні розповідають, як вирішує Григорій цю проблему) Вчитель. Чи можемо розцінювати перемогу Многогрішного як помсту? Учень. Ні, бо виконання обов’язку, яким керується у своєму житті герой роману. Він своїм вчинком підтверджує, що рано чи пізно всяке зло має бути покараним. Вчитель. А якою ж є друга сюжетна літнія роману? Учні . Другу сторінку трагічної долі українців (а це є другою сюжетною лінією) відкриває рід Сірків, до яких після втечі потрапляє Г. Многогрішний. (З розповіді Сірків стає відомо, що вони приїхали у 1889 році з Полтавщини. Тут вони знайшли другу Україну, та сум за рідним краєм ніколи не покидав їх.) Але про це краще розповість нам сама Сірчиха. Розповідає учениця, одягнена в український національний одяг. Сірчиха. У сміливих щастя завжди є! От хоч би ми. Приїхали сюди... Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо і злидні, і смерть. Чужа чужина... А бач, оббулися! І дивись – зажили ж як потім! І пущі здолали, і край скорили. І звикли, полюбили. Спочатку ми поселилися в селі, тепер це містечко Києвом зветься. Хати білили, як на Україні. З нас тут за це сміялися, що от, мовляв, скільки лісу, а “хохли” хали з глини ліплять та білять. Колись до революції здорово жили тут наші люди. Тут край працю любить та й винагороджує її щедро. А народ наш робочий. То й ми жили колись. А сім’я у нашого діда була велика. Понад 50 чоловік. Синів сім мав, женив, не відділяв. Дочок заміж віддавав – на сторону не відпускав, зятів у прийми брав. Сірків куток – то ціле село. Весело жилося. Трудилися щиро, то й мали. Це була наша друга Україна, але щасливіша. І назви тут люди подавали свої, сумуючи за рідним краєм. Ну, а потім пішло все шкереберть. Нові часи, нові порядки. Вже немає Сіркові держави. Вчитель. А хто ж цей легендарний Сірко, якого знали майже всі в окрузі? Сірко. Походжу я зі старого козацького роду Жили мої батьки на Полтавщині коло Переяслова. А діди – прадіди в Запорожжі козакували... Та віри в щастя своє щербате і в силу свою двожильну не теряли. Так на цю дяку землю і потрапили. Багато люду тут померло, аж поки не позвикали. Маю сина і дочку, вчу їх однаково суворо. Бо за українським звичаєм жінка поряд чоловіка і господарювала. І вправно володіла зброєю. Моя хата завжди відкрита, як колись козацькі буруючи, для гарної людини. Коли напівживого Григорія принесли ми додому, моя хата стала хатою його. Життя навчило мене бути мудрим і щиросердним. Втративши старшого сина, я безмежно зрадів Григорієві, назвав його сином, подарував коня, гвинтівку. Бо хто, як не батько, навчить сина виживати в будь-яких умовах, залишаючись при цьому людиною. Вчитель. У таких батьків поганими діти не будуть. Учениця розповідає про Наталку. Вчитель. Чому так усе в цій родині Григорія радує, бентежить, дивує? Учень. Бо на різній землі звичаї і традиції, мова, український дух викорінюється знищується. А тут, в цій далекій тайзі, все своє, рідне, українське. Збережене від посягань “совєтської власті”. Вчитель. Пригадайте, які традиції, звичаї, обряди збереглися? Вчитель. Чому у кінці твору автор зводить героїв у хаті Сірка? Учень. Не випадково у кінці твору автор зводить усіх героїв у хаті Сірка. Бо це одне плем’я, яке вбачає свою силу в єдності роду. І щасливий кінець роману продиктований вимогами пригодницького роману, але ним письменник і підтверджує свою віру у світлу прийдешність України. (зачитують кінцівку твору “... Шлях їм прослався уперед ...”) Вчитель. Яка основна думка твору? Учень. Автор переконує і запевняє в тому, що за будь-яких обставин, людина може і повинна бути Людиною. І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження в безсмертя.
Робота в групах.( роздатковий матеріал) |
|
Тема: Література українського романтизму. Поети-романтики Тема: Література українського романтизму. Поети-романтики. Є. Глібов «Українська мелодія», М. Костомаров, „Соловейко”, М. Петренко,... |
Василь Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й... |
|
Урок №1-2 Тема. Від етносу до нації ТЕМА І. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ |
Конкурс з добору кандидатів до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» З метою створення механізму добору до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» найбільш обдарованих громадян України,... |
|
Олімпіада школярів з програмування Автобус може проїхати під мостом тоді і тільки тоді, коли висота моста перевершує висоту автобуса. Допоможіть організаторам дізнатися,... |
Тема. Здоров’я потрібно цінити Мета. Виховувати у дітей почуття національної самовідданості, патріотизму, відповідальності за майбутнє нашої нації. Дати розуміння... |
|
До Програмових засад ВГОРУ, прийнятих ІІ З’їздом в процесі розробки Програми ВГОРУ України, лояльних до Української ідеї та нації, а також для іноземців українського походження. Іншим же громадянам України всебічно... |
Книга перша. Фарисеї за роботою Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї... |
|
Урок української літератури в 11 класі Тема: «ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО... Бердичівська спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням інформатики І – ІІІ ступенів №17 |
Конспект уроку з української літератури Тема: На Україну повернусь… Мета: підвищити рівень знань учнів з теми "Поети "Празької поетичної школи"; розвивати загальну ерудицію десятикласників; виховувати... |