Урок №1-2 Тема. Від етносу до нації
|
|
Скачати 0.61 Mb.
|
 ТЕМА І. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.Урок № 1-2 Тема. Від етносу до нації. Мета: з'ясувати суть «українського питання» в першій половині XIX ст., дослідити складові «українського проекту», обраного інтелігенцією для збереження етнокультурних і ментальних особливостей українців; з'ясувати зміст понять «нація», «народність", «етнос", "ментальність» розвивати вміння використовувати розповідь учителя як джерело знань, уміння працювати з дидактичними матеріалами та історичними документами; виховувати почуття поваги до української інтелігенції, яка докладала багато зусиль для збереження етнокультурних і ментальних особливостей українців. Основні терміни і поняття: етнос, нація, «українське питання», «український проект», інтелігенція. Обладнання: підручник. Тип уроку: комбінований. СТРУКТУРА УРОКУ І. Оргмомент II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів III. Вивчення нового матеріалу 1. Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Руси до України. 2. «Українське питання» — проблема панівних націй. 3. «Український проект» — вибір інтелектуалів для збереження етнокультурних і ментальних особливостей українців. 4. Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос"? 5. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів V. Підсумок уроку VI. Домашнє завдання ХІД УРОКУ І. ОРГМОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ Бесіда за питаннями. 1) До складу яких іноземних держав входили українські землі наприкінці XVIII ст.? 2) Яку політику ці держави проводили щодо українства? III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя. У своїй розповіді вчитель має зазначити: — для українського народу XIX ст. стало насамперед добою формування модерної української нації; — процес українського націотворення відбувався паралельно в Наддніпрянській Україні та на Західній Україні; — за змістом та етапами процес творення української модерної нації відбувався синхронно з аналогічними процесами в Західній Європі; — Церковні рухи та козацькі війни XVI—XVII ст. є українськими аналогіями загальноєвропейського процесу виникнення нової форми колективної ідентичності — національної свідомості, а національне відродження XIX ст. — трансформації відповідно до нових умов та поширення цієї свідомості серед мас; — модерні соціально-економічні, культурні процеси стали поштовхом до творення новітніх націй Проблемне питання Український соціолог О. Бочковський зазначав: «Перетворення народів у новітню націю саме полягає у вирівнянні внутрішньої розбудови цих суспільних витворів, у гармонійному об'єднанні Їх складників через поширення масової культури, політичне зрівноправнення, господарське розкріпощення та суспільне визволення якнайширших прошарків, з яких складається народ, — цей фундамент новітньої нації» .
Узагальнення вчителя. Таким чином, творення модерних націй слід розглядати як частину загального процесу — поступового перетворення аграрного, малограмотного суспільства на індустріальне, освічене, із широкими політичними правами та економічною свободою для всіх його членів, а не лише для верхівки. 2. "Українське питання» — проблема панівних націй. Розповідь учителя. У своїй розповіді вчитель має зазначити: — у першій половині XIX ст. українські землі входили до складу двох іноземних держав — Російської та Австрійської імперій; — політика Габсбурґів і Романових була спрямована не тільки на територіальну, а й на політичну, економічну, культурну інкорпорацію (включення) українських земель. Запитання та завдання. Спрогнозуйте, яким чином Російська та Австрійська імперії мали вирішити «українське питання » ? Чому імперські уряди прагнули якнайшвидше вирішити «українське питання»? Отже, учитель узагальнює: — за кількісним складом на межі XVIII—XIX ст. український народ був одним із найбільших серед народів Європи (3,5 млн осіб під владою Австрійської і 8,2 млн осіб під владою Російської імперій); — примусова асиміляторська політика обох імперій постійно загрожувала самому існуванню українського народу . Робота з документом. Німецький мандрівник, географ і письменник Г.Й. Коль: «Нема найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною і незалежною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Хвилево Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для будови Української держави лежить готовий, і якщо не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську державу» . Запитання до документа. Як ви думаєте, чому німецький мандрівник Г.-Й. Коль вважав, що українці незабаром здобудуть незалежність і побудують власну незалежну державу? Узагальнення вчителя. Як зазначає дослідник В. Сарбей, «українське питання», пов'язане з існуванням двох найбільших у Європі гнобительських імперій, набувало міжнародного характеру. Від його вирішення залежало майбутнє не тільки українського народу, а й самих цих імперій. Чеський письменник К. Гавлічек-Боровський, будучи сучасником тих процесів, писав: «Україна — це постійне прокляття, яке самі над собою проголосили її гнобителі... Доки не буде виправлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справді міжнародний спокійно». 3. «Український проект»— вибір інтелектуалів для збереження етнокультурних і ментальних особливостей українців. Розповідь учителя. У своїй розповіді вчитель має зазначити: — порятунок українського народу як етнічної спільноти полягав у національному відродженні та визволенні від імперської влади; — пробудженню національної свідомості українців сприяло звернення до власної історії. Наприкінці XVIII — у першій чверті XIX ст. тривав процес пошуку нащадками козацької старшини в родинних архівах документів, що підтверджують їхні претензії на російське дворянство. На цьому ґрунті в Наддніпрянській Україні виникає рух, який очолили дворяни-автономісти (А. Чепа, В. Полетика, Р. Маркевич та ін.); — у XIX ст. з'являється нова інтелектуальна еліта — українська інтелігенція, яка продовжує започатковану нащадками козацької старшини боротьбу за відновлення незалежності України; — діяльність Кирило-Мефодіївського братства — перша спроба українців висунути програму національного визволення українського народу; — відкритий в 1805 р. Харківський університет перетворився на «першу столицю відродження о. Учені та літератори, які гуртувалися навколо університету, започаткували дослідження культури та іс- торії українського народу, впроваджували українську мову в літературне користування. Культурне відродження обґрунтовувало необхідність подальшої боротьби за національні права українців; — «український проект був скромним, ставив собі за мету вироблення модерної національної ідентичності та прищеплення ЇЇ народним масам. Він опирався на ідеї романтичного націоналізму, роблячи наголос на мовні, етнокультурні та ментальні відмінності українців від росіян та поляків. 4. Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос"? Які характеристики їх визначають? Робота над формуванням понять. Учитель розкриває значення понять «етнос», «народність», «нація». Учні записують-визначення понять у зошити. Етнос -— вид історичної спільноти людей, до якого входять племена, народності й нації, іцо мають спільні риси, стабільні особливості культури та психологічного складу, а також усвідомлюють свою єдність і відмінності від інших. Народність — історична спільнота людей, що ґрунтується яа спільності походження, мови, території, культури Нація — 1) стійка спільнота людей, що приходить на зміну народності та утверджується на державницьких засадах 2) стійка історична спільнота людей, що характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, звичаїв, а також відображенням цих факторів у суспільній свідомості та суспільній психології. 5. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот Не існує і не може існувати будь-якого набору відчутних характеристик, що є суттєвими для існування нації. Визначальним для нації є не набір певних ознак, а суб'єктивне відчуття членів нації своєї приналежності до однієї спільноти. Тому, завершував він, «національне існування є щоденним плебісцитом, так само як існування окремої особи є постійним підтвердженням життя». Традиційно утвердилося два розуміння нації. Західноєвропейська модель нації базується на критеріях спільної території, правничо-політичної рівності всіх членів національної спільноти, спільної громадської культури й ідеології. Нато- мість у Східній Європі (на схід від Рейну) та Азії виробилася інша концепція, яка більше відповідала умовам місцевих суспільств, аніж західна модель. Ця східна модель є етнічною, а її найхарактернішою ознакою є наголос на спільності крові (народження) та народній культурі, Роль ядра, яку у західній моделі займає рівність політичних прав, у східній відводиться мові та народним звичаям. Робота над формуванням понять. Учні під час розповіді учителя записують визначення понять « ментальність», «менталітет». Ментальність — 1) інтегральна етнопсихологічна ознака індивіда, народу, нації; специфічне відображення дійсності, зумовлене життєдіяльністю нації (етносу) в конкретному географічному, історичному, культурному просторі 2) Стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія Менталітет ~ сутнісна форма вияву ментальності. Це сформована система елементів духовного життя і світосприймання, яка зумовлює відповідні стереотипи поведінки, діяльності, способи життя різноманітних соціальних груп та індивідів; включає сукупність ціннісних, символічних, свідомих або підсвідомих відчуттів, уявлень, настроїв, поглядів, світобачення Розповідь учителя. На формування ментальності народу впливають географічне середовище, політичні інститути та соціальна структура суспільства, побут, культура, традиції, народна психологія. Менталітет українського етносу формувався історично на конструктивних духовно-творчих джерелах, на силі гуманізму, життєлюбства, життєпримирення з представниками інших етносів межах своєї території.Геополітичне становище українських земель, їх розташування між Сходом і Заходом зумовило маргінальність, двоїстість української ментальності. Їй притаманне поєднання індивідуалізму, характерного для західної орієнтації, і східної чуттєвості та емоційності. Українська ментальність формувалася й розвивалася у взаємодії з ментальностями народів Росії, Литви, Польщі та інших етносів Дослідники національної ментальності О. Борковський, І. Лисяк-Рудницький, Є, Маланюк, М. Шлемкевич вважають, що для українців пріоритетними є: — ставлення до землі як до Батьківщини-матері; — толерантність до інших культур, релігій; — волелюбність;. — перевага емоційності над раціональністю П. Куліш: Українській національній ментальності притаманні такі чуттєві риси, як: емоційність, любов, честь, гідність, совість, взаємоповага, скромність, працелюбність, шанобливе ставлення до традицій — усі ці якості в народному їх розумінні. характерні риси українського національного характеру - відчуття гармонії, зважений підхід до вирішення складних справ, працьовитість, миролюбність, ліричне сприйняття життя, м'який гумор, відчуття господаря та певний індивідуалізм (усвідомлення самоцінності власної особистості), розвинуте почуття справедливості, що спонукає до нескінченних пошуків правди. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ Запитання та завдання. 1) Доведіть, що процес формування української модерної нації відбувався синхронно з аналогічними процесами в Західній Європі. 2) Яким було ставлення європейців до «українського питання» в XIX ст.? Чим воно було зумовлено? 3) Яка суспільна верства в XIX ст. очолила боротьбу за відновлення незалежності України? Чому? V. ПІДСУМОК УРОКУ Таким чином, XIX ст. стало для українського народу добою формування модерної української нації. Цей процес відбувався синхронно з аналогічними європейськими процесами. Російська та Австрійська імперії, до складу яких входили українські землі, намагалися якнайшвидше розв'язати «українське питання» за допомогою асиміляторської політики. Порятунок українського народу як етнічної спільноти полягав у національному відродженні, яке очолила українська інтелігенція, та визволенні від влади пануючих монархій. VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: §1-2 читати, відповідати на питання Урок № 3 Тема. Українська нація – виклики століть Мета: визначити значення українського питання у формуванні єдиної нації; розвивати вміння й навички працювати з підручниками, використовувати інформацію, отриману з різних історичних джерел; виховувати почуття поваги та толерантності до сусідніх народів. Обладнання: підручник, карта. Тип уроку: комбінований. СТРУКТУРА УРОКУ І. Оргмомент ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів IV. Вивчення нового матеріалу 1. Українське питання 2. Староукраїнство та українство Нового часу. 3. V. Закріплення нових знань і вмінь учнів VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання ХІД УРОКУ І. Оргмомент II. Актуалізація опорних знань 1 вмінь учнів Бесіда на повторення.
IV. Вивчення нового матеріалу 1. Українське питання Учні самостійно вивчають віхи становлення українського питання с. 13-14. VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання Клас: 9 Урок № 10 Дата: 22.09 Тема. Початок національного відродження. Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст, та внеском ЇЇ видатних представників у цей процес; ознайомити учнів із діяльністю українського дворянство щодо відновлення автономних прав України наприкінці ХVІІІ ст.; формувати вміння аналізувати історичні джерела; виховувати повагу до людей — носіїв національної ідеї в суспільно-політичному русі України кінця XVIII — першої третини XIX ст. Обладнання: підручник. Тип уроку: комбінований. Структура уроку: І. Оргмомент II. Перевірка д\з III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів IV. Вивчення нового матеріалу 1. Національна ідея в суспільно-політичному русі України 2. «Історія Русів» 3. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. 4. Українське культурне відродження на Слобожанщині IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів V. Підсумок уроку VI. Домашнє завдання ХІД УРОКУ І. ОРГМОМЕНТ II. ПЕРЕВІРКА Д\З ВАРІАНТ І Бесіда. 1) Розкажіть про російсько-турецьку війну 1806—1812 рр. за планом: 1) причини війни; 2) хід війни; 3) умови Бухарестського мирного договору; 4) наслідки війни для України. 2) Проаналізуйте умови Бухарестського мирного договору 1812р. 3) Яке місце в планах Наполеона І Бонапарта належало Україні? 4) Чому російський цар Олександр І видав наказ про формування полків українського козацтва? Що він при цьому мав на меті? 5) Після указу Олександра І від 6 липня 1812 р. швидкими темпами почало створюватися земське ополчення, до якого виявили бажання записатися багато кріпаків і державних селян. Чому уряд дал дозвіл на створення ополчення в Полтавський та Чернігівський губерніях? 6) Якими мотивами керувалися поміщики й селяни України, беручи участь у формуванні козацьких ополченських полків? 7) Розкажіть про російсько-турецьку війну 1828—1829 за планом: 1) причини війни; 2) хід війни; 3) умови Адріанопольського мирного договору 14.9.1829; 4) наслідки війни для України. III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Національна ідея в суспільно-політичному русі України Робота над формуванням понять «національна ідея, суспільно-політичний рух». 2. "Історія Русів". Розповідь учителя. Запитання. Що свідчить той факт, що матеріали «Історії Русів» використали при написанні своїх творів поети, письменники, історики 19 ст.? 3. Заходи українського дворянства щодо відновлення авто України. 1) Місія В. Капніста в Берліні. 2) Діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка. Робота над формуванням понять «автономія»
Самостійна робота. Складання таблиці Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині 19 ст.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Запитання У чому полягає історичне значення поширення ідей українського національного відродження наприкінці 18- у першій третині 19 ст. в Україні? VI. ПІДСУМОК УРОКУ Таким чином, нащадки української козацької старшини були задоволені змінами, які запроваджував в Україні уряд Російської імперії. Це незадоволення проявилося у ряді заходів українського дворянства, зокрема, місії В. Капніста до Берліна, діяльності Ногород-Сіверського патріотичного гуртка. Поява «Історії Русів» свідчила прагнення української інтелігенції до самостійного життя на рідній землі. Однак наприкінці ХУЇІІ ст., коли українська козацька стара була урівнена в правах із російським дворянством. Її автономісте запал помітно ослаб. Але, сходячи з історичної арени, козацько-старшинська еліта залишила своєму народові безцінний скарб — літурну українську мову і своє патріотичне бачення історії України. Інтелектуальна творчість козацької старшини започаткувала українське національне відродження, яке своєю кінцевою метою відновлення Української держави. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ §6 1) Складіть хронологічну таблицю «Початок національного відродження наприкінці XVIII - на початку XIX ст.». 2) Складіть кросворд на 10 слів за темою «Початок націоналів відродження». Клас: 9 Урок № 11 Дата: 29.09 |
Схожі:
|
Тема. Здоров’я потрібно цінити Мета. Виховувати у дітей почуття національної самовідданості, патріотизму, відповідальності за майбутнє нашої нації. Дати розуміння... |
Урок 1 Дата: Клас: 4 Тема: Країни та нації Т.: Учитель роздає картки з зображенням прапорів країн, називає одну з вивчених країн, учні повинні підняти картки |
|
Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети Тема: Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети ( «Празька поетична школа». Є. Маланюк) |
Конкурс з добору кандидатів до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» З метою створення механізму добору до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» найбільш обдарованих громадян України,... |
|
1. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Вступ Нація не заперечує етносу, а якісно перетворює його шляхом вивільнення індивідів від обмежених принципом «землі і крові» зв’язків... |
Урок-психологічне дослідження Мета Роман,,Жовтий князь“ Василя Барки твір про голодомор.Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне... |
|
Модуль з ґендерних досліджень Заголовок: „Від ґендеру до нації”1: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні |
До Програмових засад ВГОРУ, прийнятих ІІ З’їздом в процесі розробки Програми ВГОРУ України, лояльних до Української ідеї та нації, а також для іноземців українського походження. Іншим же громадянам України всебічно... |
|
Тема: «Чорнобиль не має минулого часу» Обладнання: плакати: «У 10 разів збільшилася кількість онкозахворювань у дітей», «Демографічна криза», «Дегенерація нації», «Земля... |
Уроку 45 хв.; вік дітей 9-11 класи. Тема: «Профілактика йододефіциту здоров י я нації» Б. Куртуа у 1811 році при обробці золи морських водоростей сірчаною кислотою. Досконало йод був вивчений англійським хіміком Г. Деві... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua