Іонова Лариса Петрівна – вчитель української мови і літератури
Урок української літератури в 9 класі
Г.Ф. Квітка – Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики
у повісті «Конотопська відьма».
Мета: Допомогти учням з’ясувати секрети художньої майстерності
автора, ідейну спрямованість твору, природу сміху письменника;
розвивати навички аналізу сатиричних прозових творів,
уміння висловлювати власну думку з приводу зображуваних явищ,
визначити засоби комічного;
виховувати активну громадянську позицію, почуття гумору,
естетичний смак.
Обладнання: портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до
твору, відеоматеріали, словники літературних термінів.
Теорія літератури: комічне, сатира, іронія, художній образ, художні
засоби.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вступне слово вчителя.
Давно відомо, що сміх – це велика сила. Доброзичливий гумор, самоіронія допомагають по-новому побачити проблему, навіть вирішити її; подивитися на себе збоку. Сатира ж б’є досить боляче й влучно по негараздах та недоліках людей і суспільства, допомагає очищатися від усього, що суперечить здоровому глуздові, заважає жити.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. «Хвилинка Мудрості»
IV. Актуалізація опорних знань учнів
V. Складання «сюжетного ланцюжка» повісті «Конотопська відьма»
VI. Заповнення «анкети» за біографіями сотника Забрьохи та писаря Пістряка
(Проводиться за варіантами, у групах або парах.)
1
|
Прізвище, ім’я, по батькові
|
Забрьоха Микита Уласович
|
2
|
Місце проживання
|
Конотоп
|
3
|
Національність
|
українець
|
4
|
Вік
|
25 років
|
5
|
Сімейний стан (на початку твору і в кінці)
|
неодружений; потім одружений із Солохою
|
6
|
Освіта
|
початкова
|
7
|
Посада
|
сотник
|
8
|
Риси характеру
|
ледачий, безвільний, грубий, обмежений
|
9
|
Улюблені заняття
|
добре поїсти й випити, спати, відпочивати
|
10
|
Взаємини з козаками
|
грубі й гордовиті
|
11
|
Покарання
|
звільнення з посади за невиконання наказу
|
1
|
Прізвище, ім’я, по батькові
|
Прокіп Григорович Пістряк
|
2
|
Місце проживання
|
Конотоп
|
3
|
Національність
|
українець
|
4
|
Вік
|
трохи старший за сотника, бо навчався
|
5
|
Сімейний стан (на початку твору і в кінці)
|
неодружений;
|
6
|
Освіта
|
духовна семінарія(ймовірно)
|
7
|
Посада
|
писар
|
8
|
Риси характеру
|
хитрий, заздрісний, підлий, не дуже розумний
|
9
|
Улюблені заняття
|
пити, їсти, відпочивати, влаштовувати інтриги
|
10
|
Взаємини з козаками
|
зверхній, грубий
|
11
|
Покарання
|
залишається без посади внаслідок своїх же інтриг
|
VII. Формування вмінь та навичок
VIII. Робота зі словником літературознавчих термінів
• Пригадайте, що таке комічне, іронія та сатира.
Комічне – естетична категорія, що характеризує той аспект суспільного життя, який викликає сміх.
Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане у контексті мовлення набуває протилежного значення; прихована насмішка, часто навіть під виглядом похвали.
Сатира – висміювання вад суспільства, недоліків людей у різній формі, яке виражає негативне ставлення автора до зображуваного.
IX. Робота в групах
I група досліджує засоби комічного в повісті, виписує їх та класифікує .
II група характеризує головних персонажів.
III група визначає, що в повісті є реалістичним, а що фантастичним.
Реалістичне
|
Фантастичне
|
Спосіб життя, служба козацької старшини: об’єднання, пиття без міри, неробство; чванливість і погорда до простих козаків. Звичай топити відьом у посуху і т. ін.
|
Причарування, ворожіння відьми Зубихи; вкрадені двері; політ сотника на хутір Безверхий; перетворення Зубрихи на молоду дівчину, стару бабу чи колоду і т. ін.
|
X. Презентація досліджень групами, коментарі вчителя.
XI. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання учням.
• Схарактеризуйте Г.Ф. Квітку – Основ’яненка на основі спогадів про нього сучасників.
XII. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
• Продовжіть речення
«Найбільше мені сподобалася робота…»
«Найцікавіша відповідь…»
«Письменник відкрився нам як…»
XIII. Домашнє завдання
Скласти план – тези статті підручника про значення творчості письменника (або визначити це значення сам самостійно); вміти аналізувати повість (образи, художні засоби); визначити особливості використання письменником фольклорних мотивів (повідомлення окремих учнів).
|