ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять із тактичної підготовки з особовим складом чергових караулів ДПЧ-21

“ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник ДПЧ-21 ВОНПР на з/о підполковник вн. сл. О.В.Мартинов “____” _____ 2005 року. ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять із тактичної підготовки з особовим складом чергових караулів ДПЧ-21 ТЕМА 2.12.: Гасіння пожеж у музеях, бібліотеках, книгосховищах, архівах, на виставках. НАВЧАЛЬНА МЕТА: підготовка караулу до ведення бойових дій на пожежах в музеях та бібліотеках, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на даних об’єктах, тренувати начальника караулу щодо виконання ним обов’язків КГП під час гасіння пожежі, та відпрацювати дії особового складу чергових караулів під час гасіння пожеж на даних об’єктах. ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 1 години. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас. МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: лекція. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: конспект, плакати. ЛІТЕРАТУРА: “БСПО”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П.П. Клюс, “Пожежна тактика” К.Ф. Кімстач ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ: 1. Організаційний момент – 5 хв.: доповідь чергового; перевірка наявності о/с караулу; оголошення теми і мети заняття. 2. Перевірка знань – 5 хв. Перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу. 3. Викладання матеріалу теми – 25 хв. Питання, які вивчатимуться: Оперативно-тактична характеристика музеїв, бібліотек, книгосховищ, архівів. Розвиток пожеж. Організація гасіння пожеж. Техніка безпеки. Питання та їх короткий зміст Методичні вказівки Гасiння пожеж в музеях та виставках. Обстановка на пожежах. Будiвлi музеiв та вистовок на сучасному етапi будують iз неспалимих конструкцiй переважно 1 ступеня вогнестiйкостi за iндивiдуальними проектами. Однiєю з особливостей цих об'єктiв є анфiладна схема планування поверхiв, тобто безпосереднє сполучення всiх демонстрацiйних залів та примiщень переходами за рухом екскурсiй. Музеi та виставки нерiдко розташовують у спецiальних або пристосо­ваних будiвлях, що мають iсторичну або архiтектурну цiннiсть, в будiвлях, де жили та працювали видатнi вченi, письменники, архiтектори, тощо. Такi будiвлi музеiв, садиб-музеiв та вистовок,особливо староi забудови, виконанi з важкоспалимих конструкцiй з великим порожнинами, що сполучаються мiж собою. Несучi конструкцii таких будiвель, виконанi з дерева(колони, ригелi,пiлястри тощо) , нерiдко обробленi пiд фактуру мармуру, гранiту та iнших цiнних порiд каменя. Для виготовлення пiдлог використанi наборицiнних порiд дерева, а у внутрiшньому оздобленнi примiщень широко використанi художне малювання, лiплення. Для забезпечення нормального природного освiтлення в примiщеннях деяких музеiв та вистовок в перекриттях та покриттях експозицiйних залiв влаштовують склiння, свiтловi лiхтарi та купола. В будiвлях музеiв та вистовок влаштовують розгалуджену систему вентиляцii, кондицiонування повiтря, повiтряного опалення, канали та повiтропроводи яких проходять через перекриття, стiни та перегородки, виконанi в будiвлях староi забудови з дерева з наявнiстю порожнин. Горюче завантаження в демонстрацiйних залах музеiв та вистовок знаходиться у межах 30-50 кг.м2, а в сховищах-значно вище . Швидкому поширенню вогню в експозицiйних залах сприяє наявнiсть великоi кiлькостi рiзних експонантiв, стендiв та вiтражiв, виконаних з деревини, оргскла та iнших оздоблювальних матерiалiв. Частина експонатiв, особливо художнi картини, вивiшуються, на стiнах у залах та переходах. Зали та переходи нерiдко опорядженi декоративними матерiалами та драпуваннями. планування поверхiв та наявнiсть вiдкритих сходових кліток i вестебюлiв сприяє швидкому розповсюдженню вогню та диму переходами та диму переходами та експозиційними залами , а також на поверхи, що розташовані вище. Поширенню вогню та диму сприяють також системи вентиляції, кондиціонування повітря, повітряного опалення та інші комунікації. Будівлі музеїв та виставок обладнують системи внутрішнього протипожежного водопровода, системи сповіщення про пожежі, а також стаціонарними та пересувними установками газового гасіння. Розвідка пожежі та евакуація матеріальних цінностей. Після прибуття на пожежу КГП негайно встановлює зв’язок з обслуговуючим персоналом або адміністрацією, а в нічний час- з працівниками охорони. Від них він отримує попередні відомості про пожежу. У процесі розвідку він має визначити: наявність людей в небезпечних зонах; необхідність, шляхи та засоби евакуації людей; які заходи вжиті обслуговуючим персоналом щодо евакуації людей за заздалегінь розробленим планом; які потрібні сили та засоби для успішної евакуації; місця розташування рідкісних цінностей (уточнюють тільки у обслуговуючого персоналу або за оперативними документами) та ступень загрози їм від вогню і диму; необхідність та черговість проведення евакуації матеріальних цінностей, місці їх збереження після евакуації; заходи захисту їх від проливання води, високої температури та диму; кількість сил та засобів для забезпечення евакуації і захисту матеріальних цінностей тощо. Розвідку пожежі організують швидко, проводять в декількох напрямках, а за наявність людей створюють пошуково-рятувальні групи у складі відділень та ланок ГДЗС. Якщо складається загроза людям, КГП негайно організує їх евакуацію із залів та інших приміщень,максимально використовуючи обслуговуючий персонал, та уникає можливої паніки, Якшо шляхи евакуації або приміщеня, де перебувають люди, відрізані вогнем чи димом, то рятування людей здійчнюється пожежними підрозділами. Організація, засоби та прийоми рятування людей аналогічні тим, що застосовуються під час гасіння пожеж у будівлях з масовим перебуванням людей. Найважливішим завданням, що стоїть перед КГП після евакуації людей з музеїв та висновок, є захист та евакуація матеріальних цінностей. Для успішного виконання цього завдання адміністрація заздалегінь розробляє план евакуації матеріальних цінностей з урахуванням кількості сил та засобів для евакуації, визначення місць складування евакуйованих цінностей і їх охорони. Ці питання мають бути відображені у планах (картках) пожежогасіння. Якшо вогонь та дим загрожує експонатам музею або виставки, то одночасно з введенням вогнегасних речовин КГП негайно організує їх захист та евакуацію. Під час евакуації необхідно суворо дотримуватися вказівок обслуговуючого персоналу та вимог оперативного плану пожежогасіння. Невеликі експонати укладають у заздалегідь підготовлені пакувальні ящики, мішки та іншу тару і видаляють у безпечні, заздалегідь передбачені місця і негайно організують їх охорону, використовуючи працівників об’єктів та наряди міліції. Громіздкі експонати, які не можна евакуювати, закрівать брезентами, покривалами та змочують їх водою, якшо це необхідно. З цією метою використовують розпилені та тонкорозпилені струмені води. Якшо сил та засобів недостатньо для одночасної евакуації цінностей та гасіння пожежі, то основні сили та засоби застосовують для їх захисту і евакуації. Особливості гасіння пожеж. Для гасіння нерозвинених пожеж у музеях, виставках та картинних галереях першочергово використовують місцеві стаціонарні та пересувні установи вуглекислотного, азотного, брометилового, порошкового гасіння та інші спеціальні тонкорозпилені струмені води, воду зі змочувачами та повітряно-механічну піну середньої кратності. Для гасіння розвинутих пожеж у сховищах експонатів використовують повітряно-механічну піну середньої та високої кратності. Прокладання робочих ліній здійснюють тільки з прогумованих та латексних рукавів. Для гасіння пожеж та уникнення швидкого розповсюдження вогню системами вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування повітря з успіхом застосовують повітряно-механічну піну середньої кратності для заповнення їх каналів. Під час гасіння пожеж в будівлях, що являють собою архітектурну та історичну цінність, необхідно вживати максимально можливих заходів щодо захисту декоративних конструкцій, ліпних та різблених прикрас, окремих частин декоративної підлоги з цінної деревини, каменю та інших конструкцій і виробів оздоблення приміщень, вестибюлів, коридорів та інших місць будівель. Під час розкриття конструкцій застосовують механізований інструмент, розкривають з максимальною обережністю за окремими деталями конструкцій або в цілому ліпне чи різне оздоблення та зберігають їх, щоб відновити після пожежі. В процесі гасіння необхідно здійснювати захист окремих конструкцій, інтер’єрів приміщень, різноманітних оздоблень розпиленими струменями води та повітряно-механічною піною, а також за допомогою закриття їх брезентами та іншими покривалами. Гасіння пожеж у бібліотеках. Обстановка на пожежах. Публічні бібліотеки та архіви розташовують у спеціально збудованих будівлях або в окремій частині клубів, будинків культури та інших громадських та адміністративних будівель. Основними приміщеннями бібліотек та архівів є сховища літератури та документів, приміщення для їх обробки, читальні залі та інші підсобні приміщення. Сховища великих бібліотек, як правило, розташовують в багатоповерховій частині будівлі із спеціальними галереями та шахтами, з читальними залами та приміщеннями для обробки літератури. Сховища будуть з обмеженою кількістю віконних прорізів, міжповерховими перекриттями підвищеної міцності, які витримують навантаження до 200 кг/м.кв. та з великою межею вогнестійкості. Зберігання літератури та документів здійснюють на дерев’яних стелажах в один чи декілька ярусів з невеликими проходами між ними. У великих наукових та центральних бібліотеках створюють відділи рідкісної книги, рукописів, сховища фотокопій книг та документів. В них зосереджують найбільш цінні книги та документі, що є одиничними екземплярами. Весь облiк лiтератури та документiв, що знаходяться у бiблiотеках та архiвах, засереджуеться в окремих примiщеннях,з цiею метою використовують також комп`ютернi системи. Бiблiотеки та арiви мають пiдсобнi примiщення, де розмiщуються майстернi (палiтурнi,реставрацiйнi,столярнi,малярнi), кiнотекi тощо. Примiщення бiблiотек,архiвiв обладнують стацiонарними системами та пересувними установками гасiння пожеж. Пiд час пожеж у сховищах архiвiв та бiблiотек вогонь швидко розповсю­джуеться книгами та документами, розмiщеними на стелажах. Пiд час горiння книг, документiв, журналiв тощо видiляеться велика кiлькiсть продуктiв горiння, що сприяє швидкому та щiльному задимленню приміщень та поверхiв будiвль в цiлому. Це веде до швидкого обвалення стелажів та завалення проходiв мiж ними. В таких умовах вогонь та дим може швидко розповсюджу­ватись шахтами пiдiймачiв, конвейєрами та іншими коммунікаціями до відділень обробки і видачи книг. Особливо небеспечним є розповсюдження вогню до сховищ рідкісної літератури, рукописів, мікроплівки тощо. Розвідка пожежі, захист та eвакуація матеріальних цінностей. Після прибуття на пожежу КГП негайно встановлює зв`язок з обслуговуючим персоналом, уточнює наявність людей в читальних залах, залах обробки книг та книгосховищах. За наявністю людей організують їх евакуацію. Організація,засоби та прийоми рятування людей такі ж,як і для будівель з масовим перебуванням людей. Розвідку пожежі організують в одному або декількох напрямках, тобто з боку книгосховищ та читальних залів. В процесі розвідки крім загальних питань визначають: загрозу людям, шляхи та засоби їх евакуації ; загрозу розповсюдження вогню і диму до книго­сховища та навпаки ; небезпеку від вогню, диму та води, що проливається, для відділів рідкісної книги, рукописів, мікроплівки, приміщень, де розташовуються каталоги ; можливість поширення вогню до місця розташування транспортерів; наявність місцевих засобів та можливість їх використання для гасіння пожеж. В процесі розвідки здійснюють випускання диму, запобігають задимленню сміжних приміщень, вимикають системи вентиляції повітряного опалення, кондиціонування повітря, зупиняють конвейєри видачи літератури та документів. Евакуацію книг загального користування, що не горять, здійснюють тоди, коли вони заважають бойовій роботі підрозділів з гасіння пожеж або створюють загрозу обвалення стелажів та між поверхових перекриттів. Як свідчить практика, організувати їх масову евакуацію зі сховищ дуже важко, а в процесі евакуації значна їх частина пошкоджується. Тому в умовах пожеж стелажі, що не горять, вкривають брезентами, плівками, шторами та іншими матеріалами, і якщо необхідно, вводять розпилені струмені води на захист. Коли на пожежах складається певна загроза від вогню та нагрітих продуктів згоряння сховищам рідкісної книги, документам в архівах, рукописам та іншим цінностям, то організують негайно їх евакуацію. При цьому керуються вказівками адміністрації та обслуговуючого персоналу. Для евакуації залуча­ють значну кількість обслуговуючого та особового складу, а якщо необхідно викликають додаткові сили. Під час евакуації книги, рукописи, документи тощо укладають у мішки, ящики та іншу тару, виділяють їх до безпечних місць і виставляють охорону. В процесі евакуації, якщо можливо, використовують вантажні ліфти, підіймачі та конвейєри. Особливості гасіння пожеж. Під час виникнення незначних пожеж першочер­гово використовують стаціонарні та пересувні установки газового, порошкового гасіння та інші місцеві спеціальні засоби, а також застосовують стволи від внутрішніх пожежних кранів. Значну складність являє собою гасіння пожеж у книгосховищах та архіво­сховищах, розташованих у спеціальних будівлях підвищеної поверховості. Час бойового розгортання в цих умовах першочергово використовують сухо труби, внутрішні протипожежні водопроводи, а також прокладають магістральні рукавні лінії ззовні будівлі з установкою розгалужень на 1-2 поверхи нижче, ніж той що горить. Рукавну лінію надійно закріплюють рукавними затримками. Для гасіння пожежі застосовують компактні та розпилені струмені води зі стволів РС-50 та РСК-50. Робочі лінії виконують з прогумованих та латексних рукавів. Подачу стволів здійснюють одночасно для гасіння та захисту стелажів книг та документів що не горять, за допомогою ланок і відділень ГДЗС. Одночасно з гасінням організують випускання диму та зниження температури. Як правило, такі пожежі потребують залучення значної кількості відділень та ланок ГДЗС, частої їх підміни в зонах роботи, а тому і створення та розгортання на пожежі контрольно-перепускних пунктів ( КПП ) ГДЗС. Гасіння пожеж в цокольних поверхах та підвальних приміщеннях, де розташовуються переважно палітурні та інші майстерні і підсобні приміщення здійснюють як за допомогою води, так і повітряно-механічної піни середньої кратності. У процесі гасіння пожеж у книго та архівосховищах необхідно вводити стволи на захист приміщень обробки книг, місць видачи їх читачам, тобто до тих місць, які з’єднаються з ними шахтами та транспортерами. Гасіння пожеж в читальних залах здійснюють струменями води, розчинів змотувачів, які подають за допомогою стволів РС-50 та РСК-50, а на розвинених пожежах застосовують більш потужні стволи. Необхідно захищати приміщення каталогів та картотек, а у разі небезпеки їх негайно евакуюють. Це дає можливість встановити перелік книг, пошкоджених вогнем, а згодом відновити фонд бібліотеки. Прочитати Дати під запис Дати під запис та пояснити Прочитати Дати пд. запис Прочитати та пояснити Дати під запис Прочитати Почитати та частково дати під запис Дати під запис та пояснити Прочитати та пояснити та частково дати під запис Прочитати Дати під запис Прочитати та пояснити 4. Закріплення вивченого матеріалу - __5_____ хв. Питання для закріплення: 4.1.Особливості гасіння пожеж в музеях? 4.2.Вимоги ТБ при гасінні пожеж вбібліотеках? 5. Підведення підсумків - __5____ хв.: вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги; оголосити оцінки; відповісти на запитання. Склав: Заст. начальника ДПЧ-21 ст. лейтенант внутрішньої служби Ю.В.Черниш

Схожі: