ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підгтоовки з особовим складом чергових караулів СДПЧ-3


Скачати 135.44 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підгтоовки з особовим складом чергових караулів СДПЧ-3
Дата08.06.2013
Розмір135.44 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Туризм > План-конспект
З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

Начальник УМНС України

в Миколаївській області

полковник внутрішньої служби

М.І.Поступальський

квітня 2004 року.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

на проведення заняття з тактичної підгтоовки

з особовим складом чергових караулів СДПЧ-3.
ТЕМА: Організація та порядок проведення пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт у випадку виникнення надзвичайної ситуації природного характеру.
МЕТА: вивчення з особовим складом порядку проведення робіт робіт у випадку виникнення надзвичайної ситуації природного характеру.
ЧАС: 45 хвилин.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: план – конспект на проведення занять.
ЛІТЕРАТУРА: Закон України "Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; Закон України "Про аварійно-рятувальні служби"; Закон України "Про цивільну оборону України";.Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб";
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:

- перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 5 хвилин;

- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 25 хвилин.

3.1 Загальні положення (терміни та визначення).

3.2 Організація проведення АртаІНР при землетрусах.

3.3 Організація проведення АртаІНР при повенях.

3.4. Організація проведення АртаІНР при зсувах.

3.5 Організація проведення АртаІНР при буревіях, ураганах, смерчах.


СДПЧ-3

2004 рік


Найменування заходів

Методичні вказівки

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті (далі - об'єкти і території), спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;

Зона надзвичайної ситуації - територія, де склалася надзвичайна ситуація;

Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

Професійна аварійно-рятувальна служба - аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу - також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу;

Спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба – професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності;

Аварійно-рятувальне формування - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт;

Рятувальник - особа, яка має відповідну спеціальну підготовку, атестована на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт і безпосередньо бере у них участь, має спеціальну фізичну та психологічну підготовку та відповідає за її підтримання;

Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

Аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Основи рятувальних та інших невідкладних робіт. Виконання заходів, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру, запобігання та оперативне реагування на них - є-одним із головних завдань цивільного захисту. У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру.

Не випадково у статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України" наголошено, що "Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної безпеки і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати".

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт - це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР) поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

До рятувальних робіт відносяться:

- розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

- локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та на ділянках робіт;

- визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

- визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

- пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

- розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей; - надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

- вивезення або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

- організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

- відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів; - пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

- санітарна обробка уражених;

- знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

- соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

- локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

- ремонт та тимчасове відмовлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

- зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом, безпечному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

- щодо екстреного захисту населення;

- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

- з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

- оповіщення про небезпеку;

- використання засобів захисту;

- додержання режимів поведінки;

- евакуація з небезпечних у безпечні райони;

- здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

- локалізація аварій;

- зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

- попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

- пошук потерпілих;

- витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

- евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

- надання медичної допомоги;

- санітарна обробка людей;

- знезараження одягу, майна, техніки, території;

- проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі

- вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

- відновлення чи будівництво житла;

- відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

- організація медичного обслуговування;

- забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

- знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

- соціально-психологічна реабілітація;

- відшкодування збитків;

- знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи підрозділи МНС не виконують, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади) . Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби цивільної безпеки центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.

При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу:

- витягують людей із-під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу;

- влаштовують проїзди (переходи) у завалах;

- локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом;

- обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;

- організовують водопостачання.

Послідовність та терміни виконання робіт встановлює керівник ЦЗ населеного пункту (об'єкта), який опинився у районі землетрусу.

Під час повені

Для проведення рятувальних робіт залучаються аварійно-рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦЗ. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад аварійно-рятувальних формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил безпеки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

При зсувах

Організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність формування. В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять розшук постраждалих людей і витягують їх із-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують та гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.

При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні суворо дотримуватись заходів безпеки. Небезпечні ділянки огороджуються спеціальними знаками що світяться.

Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування аварійно-рятувальних загонів МНС, комунальні служби так і працездатне населення даного адміністративного поділу (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів енерго-, тепло- та водопостачання.

При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами - механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому способі використовують перемінний та постійний струми.

На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового складу аварійно-рятувальних формувань та населення, яке залучається.

При буревіях, ураганах, смерчах

Проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей - заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування.

До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних спорудах (пристосованих приміщеннях).

Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і відновлення життєдіяльності в районах лиха.

Дати під запис

Дати під запис


Дати під запис

Дати під запис

Дати під запис

Дати під запис

Дати під запис
Дати під запис

Дати під запис
Дати під запис

Прочитати

Прочитати та частково дати під запис

Прочитати та дати під запис

Прочитати, пояснити та дати під запис

Прочитати, пояснити та дати під запис

Прочитати, пояснити та дати під запис

Прочитати, пояснити та дати під запис



4. Закріплення вивченого матеріалу 5 хв.

Питання для закріплення:

4.1 Основи АРтаІНР при ліквідації наслідків землетрусів?

4.2 Основи АРтаІНР при ліквідації наслідків повенів?

4.3 Що таке аварійно-рятувальний інструмент?
5. Підбиття підсумків – 5 хв.:

- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.


Конспект склав:

Начальник СДПЧ-3

майор вн. сл. О.І.Корчинський.

31 березня 2004 року.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підгтоовки з особовим...
ТЕМА: Організація та порядок проведення пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт у випадку виникнення надзвичайної ситуації...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом чергових...
МЕТА: вивчити з особовим складом чергових караулів основні положення Закону України
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з пожежно-тактичної підготовки...
Тренувати начальника караулу щодо виконання ним обов’язків КГП під час гасіння пожежі, та відпрацювати дії особового складу чергових...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з пожежно-тактичної підготовки...
Тренувати начальника караулу щодо виконання ним обов’язків КГП під час гасіння пожежі, та відпрацювати дій особового складу чергових...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з пожежно-тактичної підготовки...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: відпрацювати діє начальника караулу щодо виконання ним обов’язків КГП під час гасіння пожежі, та діє особового складу...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення нічних перевірочних пожежно-тактичних...
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Гасіння пожеж на енергетичних підприємствах і в приміщеннях з електроустановками
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів відомості щодо економічного стану в країні
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення пожежно-тактичних занять з особовим складом чергових караулів СДПЧ-3
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Гасіння пожеж на складах і резервуарних парках нафти, нафтопродуктів і рідин, що горять
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття по функціональній...
Процес підготовки проекту Основного Закону почався після проголошення державного суверенітету України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка