Теми контрольних робіт та орієнтовні екзаменаційні питання
з курсу «Історія світової музики» для студентів III курсу факультету «Музичне мистецтво»
Музичне мистецтво давніх цивілізацій.Особливості музичного мислення. Загальні проблеми.
Музична культура античності.
Проблеми музичного мистецтва та антична філософська думка.
Піфагорейська школа як базіс музичної теорії.
Становлення ладової системи Античності.
Музичне мистецтво та античний театр.
Розвиток музичних жанрів Стародавньої Греції.
Музичне мистецтво Середньовіччя. Ідейно-естетичні передумови, жанрово-стильові ознаки.
Розвиток наукової музичної думки Середньовіччя.
Музичне мистецтво Візантії та його вплив на вітчизняну культуру.
Музичне мистецтво Київської Русі.
Формування ладової системи Середньовіччя.
Проблеми фіксації музичного матеріалу в середньовічному музичному мистецтві.
Становлення ранніх форм поліфонічного мислення у середньовічній музичній культурі.
Мистецтво трубадурів, труверів та мейстерзінгерів середньовічної та ренесансної доби.
Музичне мистецтво Відродження та його характерні стилістичні риси.
Поліфонічне мислення Відродження.
Мадригал як типовий жанр доби Відродження. Жанрово-стильові риси..
Процес формування жанру меси. Жанрово-стильові ознаки.
Нове ідейно-філософське мислення Ренессансу та його вплив на розвиток музичної культури.
Особливості музичної концепції Нідерландської школи суворого поліфонічного письма.
Творчій доробок Орландо Лассо.
Творчість Дж. Палестріни – голови Римської музичної школи.
Світські жанри культури Відродження. Їх особливості.
Діалектичний розвиток стилістичних формацій барокко та класицизму і його прояв у західноєвропейському музичному мистецтві.
Становлення жанру опери в Італії XVII – першої половини XVIII ст.
Провідні оперні школи в Італії. Творчість Ал. Скарлатті.
Музичний театр Франції XVII – першої половини XVIII ст. Лірична трагедія. Творчість Ж.Б.Люллі та Ж.Ф.Рамо.
Музика для струнних в Італії доби Барокко.
Розвиток органного мистецтва в XVII – XVIII ст.
Розвиток клавірного мистецтва. Школи французьких клавесиністів та англійських верджиналістів.
Прояви барокко та класицизму в творчості Г.Ф. Генделя та І.С. Баха.
Соціальні аспекти формування жанру опери.
Новаторські риси творчості К. Монтеверді.
Характерні ознаки опери-seria та опери-buffa.
Соціально-культурні аспекти розвитку музичного інструменталізму в західноєвропейській музичній культурі XVII – першої половини XVIII ст.
Формування провідних жанрів інструменталізму в творчості А. Кореллі та Дж. Тартіні.
Творчий доробок А. Вівальді. Риси стилю.
Формування жанру програмного інструментального концерту в творчості А.Вівальді.
Розвиток органного мистецтва в творчості Дж. Фрескобальді та Д.Букстехуде.
Стилістичні риси школи англійських верджиналістів.
Творчість та провідні жанри У. Бьорда та Г. Персела.
Типові жанри та стилістичні ознаки школи французьких клавесиністів.
Творчість Фр. Куперена. Танцювальна сюіта.
Клавірне мистецтво Д. Скарлатті. Старовинна соната.
Історичне значення творчості Г.Ф. Генделя та І.С. Баха.
Жанр ораторії в творчості Г.Ф. Генделя.
Інструментальні жанри в творчості Г.Ф. Генделя.
Органне мистецтво І.С. Баха.
Інструментальна творчість І.С. Баха. ”Бранденбургські концерти”.
Жанр “пассіонів” в творчості І.С. Баха.
І.С. Бах. “Висока меса h-moll”.
Стилістичні риси музичного класицизму. Провідні жанри та форми.
Віденська музична класична школа. Стилістичні ознаки.
Оперна реформа К. В. Глюка.
Типологія оперної творчості В.А. Моцарта. Опера “Чарівна флейта”.
Гомофонно-гармонічний склад як провідний засіб мислення доби музичного класицизму.
Еволюція жанру симфонії в творчості Й. Гайдна, В.А. Моцарта, Л. Бетховена.
Ідейно-філософська концепція музичного класицизму.
“Чутливий стиль”. Діяльність представників мангеймської школи.
Культурний феномен Великої французької революції та музика.
Жанр опери в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. в європейській музичній традиції.
Вплив оперної реформи К.В. Глюка на оперну творчість В.А. Моцарта.
Провідні типи оперного театру в творчості В.А. Моцарта. Опера “Дон-Жуан”.
Камерно-інструментальні жанри в творчості Й. Гайдна. Інструментальні квартети.
Й. Гайдн. Ораторіальна творчість. Ораторії “Створення світу” та “Пори року”.
Й. Гайдн. Стилістичні ознаки симфонічної творчості. “Лондонські симфонії”.
Симфонізм В.А. Моцарта. Риси стилю.
Клавірна творчисть творчість В.А. Моцарта.
В.А. Моцарт. «Реквієм».
Поняття “симфонічне мислення” та “конфліктна драматургія” на прикладі творчості Л. Бетховена.
Л. Бетховен. Симфонія № 9 як декларація класичного світобачення.
Жанр симфонічної увертюри у творчості Л. Бетховена.
Становлення принципу партесного співу як прояв класичної традиції в російській та українській музиці.
Жанр хорового концерту. Творчій доробок М.Березовського та А. Веделя.
Творчій доробок Дм. Бортнянського.
Російський музичний театр XVIII ст. Творчість Фоміна та Пашкевіча.
Інструментальна музика та її специфічні ознаки в російській культурі XVIII ст.
Музика XIX століття. Стилістичні шукання, естетичні суперечності, основні проблеми.
Музичний романтизм та його стилістичні ознаки.
Розвиток жанру опери в ХІХ ст. Жанрово-стильові проблеми.
Р. Вагнер та музична культура XIX ст.
Оперна реформа Р. Вагнера.
Музичне мистецтво романтизму. Ідейно-філософська основа, витоки, образна система, провідні представники.
Формування нової музичної мови, типових жанрів і форм у музичному мистецтві романтизму.
Симфонічна творчість Р. Шумана. Стильовы ознаки. Симфонія № 4.
Характерні риси симфонічного творчості І. Брамса.
Жанр симфонічної поеми у творчості композиторів-романтиків.
Симфонічні поеми і симфонії Ф. Ліста. Ф. Ліст «Фауст-симфонія».
Оперний театр Ріхарда Вагнера. Опера «Трістан і Ізольда».
Тетралогія Р. Вагнера «Кільце Нібелунгів».
Основні етапи еволюції італійської опери в XIX столітті.
Принципи оперної драматургії Дж.Верді. Опера «Аїда».
Основні принципи оперної драматургії пізнього періоду творчості Дж.Верді. Опера «Отелло».
Соціальні мотиви в операх Дж. Верді.
Основні напрямки розвитку французької опери в XIX столітті.
Особливості музичної мови і естетичні принципи оперного веризму. Дж.Пуччіні опера «Тоска».
Творчість С. Франка. Основні жанри та особливості музичної мови.
Симфонічні жанри другої половини XIX століття. Симфонії А. Брукнера.
Творчість Е. Гріга. Особливості музикльного мислення, характерні жанри.
Я. Сібеліус. Особливості музичного стилю, характерні жанри.
Особливості програмного симфонізму Ф. Мендельсона. «Італійська симфонія».
Цикли фортепіанних мініатюр Р. Шумана. Фортепіанний цикл «Карнавал» - маніфест романтичного мислення.
Вокальні жанри у творчості Р. Шумана. Вокальний цикл «Любов і життя жінки».
Симфонічні шукання Ф. Шуберта. Поняття «пісенний симфонізм».
Вокальна творчість Ф. Шуберта. Збірник «Лебедина пісня».
Г. Берліоз - засновник французької романтичної симфонії. Симфонічна творчість. «Гарольд в Італії».
Музичне мистецтво другої половини XIX століття. Сутність протиріч між прихильниками «лейпцизької» і «веймарській» шкіл.
Особливості трактування танцювальних жанрів у творчості Ф, Шопена.
Камерно-інструментальні ансамблі Р. Шумана. Струнний квінтет № 3.
Камерно-вокальні жанри другої половини XIX століття. Вокальні цикли Р. Вагнера і Й. Брамса. Твори Г. Вольфа.
Творчість К. М. Вебера. Принципи оперної драматургії. Опера «Фрайшютц».
Творчість Ж. Бізе. Риси стилю. Опера "Кармен".
Музичний імпресіонізм. Естетика, витоки, музичні образи. Оновлення музичної мови.
Творчість К. Дебюссі. Періодизація, риси стилю, образна система. Музично-сценічні твори. Опера «Пеллеас і Мелизанда».
Особливості творчого почерку М. Равеля. Симфонічна творчість. Опера-балет «Дитя і чари».
Чеська музична культура XIX століття. Творчість Б. Сметани і А. Дворжака у контексті європейської музики.
Творчий портрет А. Дворжака. Риси стилю, симфонічна спадщина.
Творчий шлях Дж.Россіні. Риси стилю.
Творчість К. Сен-Санса у контексті розвитку французької музики другої половини XIX століття. Симфонічна творчість. Сюїта «Карнавал тварин»
Французька лірична опера. Основні представники. Ш. Гуно опера «Фауст»
Просвітницька, педагогічна та критична діяльність композиторів-романтиків.
Програмна симфонія 1830-40х рр.. Порівняльна характеристика симфоній Ф. Мендельсона та Г. Берліоза.
Історичне значення творчості М. Глінки.
Соціально-побутові мотиви в творчості О. Даргомижського та новаторські засоби їх втілення в музиці.
Процеси камернізації опери в російському мистецтві на прикладі опери О. Даргомижського “Кам’яний гість”.
Ідейно-естетичні принципи діячів угрупування “Могутня купка”.
Мовна інтонація як основа мелодичного мислення М.Мусоргського.
Новаторські риси оперної драматургії М. Мусоргського. Народна драма “Борис Годунов”.
Епізація музичних жанрів на прикладі творчості О. Бородіна.
Еволюція жанру романсу в російській музиці ХІХ ст.
Історичне значення творчості П.І. Чайковського.
Особливості оперного театру П.І. Чайковського.
Провідні риси симфонізму П.І. Чайковського.
Типологія оперного жанру в творчості М.А. Римського-Корсакова.
Внесок М.А. Римського-Корсакова у розвиток оркестрового письма. Темброво-колористичні засоби в інструментальній творчості М.А. Римського-Корсакова на прикладі симфонічної картини “Шехеразада”.
Російське музичне мистецтво на рубежі ХІХ – ХХ ст.
Стилістичні ознаки творчості О. Лядова.
Стилістичні ознаки творчості Н. Метнера
Стилістичні ознаки творчості С.І. Танєєва. Кантата «Іоан Дамаскін».
Ідейно-філософська та образна система творчості О. Скрябіна.
Симфонічна творчість О. Скрябіна як втілення його світосприйняття.
Неоромантичні тенденції в творчості С. Рахманінова. Характерні стилістичні риси.
Неокласичні риси творчості І. Стравинського.
Нова концепція балетної вистави на прикладі балетів І. Стравинського.
“Срібне сторіччя” та російське музичне мистецтво. узичне мистецтво на рубежі ХІХ – ХХ ст. та ситуація кризи культури: прояв і сутність.
Ідейно-філософська концепція та стилістичні ознаки музичного імпресіонізму.
Провідні риси музичного імпресіонізму на прикладі творчості К. Дебюссі.
Новітні засоби музичної виразності на прикладі симфонічних творів К. Дебюссі.
Особливості художнього мислення М. Равеля.
Ідейно-філософська концепція та провідні стилістичні ознаки музичного експресіонізму.
Прояви експресіонізму в творчості А. Шенберга та А. Берга. Додекафонна система А. Шенберга.
Неоромантичні тенденції в творчості композиторів ХХ ст.
Прояви неоромантизму у симфонічній творчості Г. Малера. Риси стилю.
Особливості вокального письма Г. Малера на прикладі вокальних циклів “Пісні про померлих дітей” та “Чарівний ріг хлопчика”.
Особливості творчого методу Р. Штрауса. Симфонічна творчість “Домашня симфонія”.
Веризм в музичному мистецтві та його стилістичні ознаки.
|