|
|
Скачати 2.31 Mb.
|
|
Тема VI. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ УРОК 12 Поняття соціальної мобільності, комунікації та комунікативності Мета: ознайомити учнів з основними функціями та завданнями соціальної мобільності як невід'ємної частини культури сучасного, демократичного суспільства; продовжити формування умінь і навичок аналітичної роботи учнів з джерелами інформації; сприяти виробленню навичок дослідницької роботи, соціальній адаптації учнів, розкриваючи роль професії як «соціального ліфта». Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Виступ учнів з твором-есе за висловлюванням американського вченого, еколога Jli Таболта: «Ми не успадкували Землю у своїх батьків. Ми запозичили її у своїх дітей». III. Мотивація навчальної діяльності Запитання 1. Усе наше життя — це рух вперед, до мети. Як ви розумієте ці слова? 2. А які цілі перед собою ставите ви? 3. Кожен з вас хоче бути успішним. Як же цього домогтися? Мабуть, повністю готових рецептів немає, але сьогодні на уроці ми з вами спробуємо відповісти на дуже важливі питання: Що допомагає людині дістатися вищих соціальних щаблів у суспільстві? Як знайти своє покликання, стати успішним? У вас на партах є аркуші, на яких ви спробуєте записати умови успішності для себе. Характеризуючи будь-яке суспільство, ми звертаємо увагу на форми об'єднання людей: це групи, спільноти, які і складають дуже важливу соціальну сферу. Бесіда 1. Яка наука вивчає соціальне життя суспільства? 2. На минулих заняттях ви вже вивчали поняття «соціальна диференціація». Що воно означає? (Відмінності, поділ суспільства на групи, що мають різне соціальне становище.) 3. На уроках історії та суспільствознавства ви вивчали різні типи суспільних відносин. Чи будь-якому суспільству властиве соціальне розшарування? (Думка вчених про те, що навіть у первісному суспільстві існувала диференціація за статтю, віком, обов'язками, привілеями.) III. Вивчення нового матеріалу — Бувають різні види соціальної диференціації, давайте їх згадаємо. Диференціація передбачає не тільки виділення певних груп, але й певну нерівність між ними з точки зору суспільного становища (обсяг і характер прав, привілеїв, обов'язків, впливу). Запитання — Чи можна цю нерівність усунути? Як вважають вчені? Теорії щодо усунення соціальної диференціації 1. Марксизм — усунення соціальної нерівності за допомогою зміни економічної системи. 2. Інша точка зору — розшарування зла, але воно неминуче з ним необхідно змиритися. 3. Нерівність — позитивне явище. Вона змушує людей прагнути вдосконалення у суспільних відносинах. Соціальна однорідність — загибель. Запитання 1. Яка точка зору для вас ближче? 2. Як ви розумієте соціальну рівність? Соціальна рівність — це рівність перед законом, рівність прав і можливостей. Разом з тим рівність можливостей не передбачає однакових результатів. Документи ООН передбачають завдання створити рівні можливості для забезпечення добробуту нинішніх і майбутніх поколінь. Бесіда 1. Що є елементами соціальної структури суспільства? (Класи,страти) 2. Назвіть критерії, покладені в основу поділу суспільства на страти. (Дохід, професія, освіта, етнічні ознаки, вік і т. ін.) 3. А чи можна змінити власне місце в суспільстві? 4. Яким чином це відбувається? 5. Чи завжди суспільство створює можливості, щоб людина мала змогу перейти з однієї соціальної групи до іншої? ►► Соціальна мобільність Таланти народжуються в усіх соціальних верствах і класах. Якщо не існує бар'єрів для соціального руху, можна передбачити велику соціальну мобільність, коли деякі люди швидко досягають високого соціального статусу. Усі переміщення людини або соціальної групи становлять процес соціальної мобільності. Соціальна мобільність — це зміна місця, яке посідають людина або група людей у соціальній структурі. Одне із перших визначень соціальної мобільності дав відомий соціолог Пітірім Сорокін. Соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється. Розрізняють декілька типів соціальної мобільності. 1. Вертикальна мобільність — сукупність взаємодій, які сприяють переходу індивіда з одного соціального шару в інший. Графічно вертикальну мобільність позначають ↑. 2. Горизонтальна мобільність — перехід індивіда від однієї соціальної позиції до іншої, що перебуває на тому ж рівні (наприклад, зміна місця проживання, перехід з однієї сім'ї в іншу, з однієї релігійної групи в іншу). В усіх випадках індивід не змінює соціального шару, до якого належить. Графічно горизонтальну мобільність позначають . Одним із прикладів вертикальної соціальної мобільності може бути життя і творчість знаменитої французької співачки Едіт Піаф. Її народження було насмішкою долі: мати співачка народила її просто на тротуарі, поки батько шукав візника. Першою пелюшкою майбутньої зірки Едіт Джованні Гасьон — таке справжнє ім'я Едіт Піаф — стала шинель поліцейського. Її виховувала бабуся, що мала пристрасть до алкоголю. Із 8 років Едіт почала допомагати батькові, виступаючи на вулиці. Вона пізнала все: голод, злидні, презирство, смерть малолітньої дочки... Проте не розгубила свій талант, змогла вийти на сцену, навчилася співати під акомпанемент, створила свій репертуар і... стала знаменитою. На сцену Едіт завжди виходила в чорній сукні. Хтось із критиків зауважив, що на тлі плаття, її руки, чудові, витончені, які вона піднімала під час співу, пурхали наче метелики. Публіка захоплювалася нею — до Піаф прийшли гроші і слава. Едіт зуміла із найнижчих верств суспільства переміститися нагору. Але це аж ніяк не казка про Попелюшку. Щоб досягти успіху, співачці довелося виявити силу волі, твердість характеру. Суспільство може підвищувати статус одних індивідів і знижувати статус інших. Завдання — Зобразіть графічно у зошиті вертикальну та горизонтальну мобільність за такими позиціями: а) зміна професії: робітник став інженером (↑); б) переїзд з одного міста в інше без зміни професії (→); в) підвищення кваліфікації в рамках однієї професії, наприклад, інженер — провідний інженер (↑); г) підвищення рівня освіти (технік, здобувши вищу освіту, став начальником цеху) (↑); д) пониження в посаді (↓). Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами. Прикладами може бути: армійська служба, здобуття освіти, оволодіння професією, укладання шлюбу, придбання майна. Надзвичайно актуальним сьогодні для вас може стати роль майбутньої професії як соціального ліфта. Вибравши гуманітарний профіль, ви вже визначаєте, що ваша професія буде у сфері взаємин людина-людина. Вивчаючи тему соціальної мобільності, можна замислитись над тим, чи користується попитом обрана вами професія в нашому місті, чи зможете ви пропонувати свої професійні здібності на ринку праці в іншому місті або регіоні. Соціальна мобільність залежить від структури суспільства і безпосередньо від індивіда. Приклади «закритого» суспільства з низькою соціальною мобільністю — патріархальне, традиційне суспільство, касти в Індії та деяких країнах Африки, замкнені групи, обмежений доступ до статусної групи. Індустріальне, «відкрите» суспільство характеризується високою соціальною мобільністю. У такому суспільстві немає заборон на професії, шлюби, зміну місця проживання. У межах одного суспільства й на окремих етапах його розвитку соціальна мобільність може бути різною (революції, війни, реформи). Запитання — Що в соціальній мобільності залежить від людини? ►► Соціальна комунікація Соціальна комунікація (англ. social communication) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо. Цей обмін зумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві. Можна виділити декілька основних підходів до розуміння сутності соціальної комунікації в сучасній науці. Зокрема, комунікація розглядається як:
Виділяють три основні (базові) функції соціальної комунікації: 1. Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси. 2. Експресивна функція визначає здатність соціальної комунікації передавати оцінну інформацію про предмети або явища. 3. Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції. Комунікація походить від лат. communicatio — єдність, передання, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную. Поняття «комунікація» може вживатись у декількох значеннях:
Комунікативність (лат. communicatio — зв'язок, повідомлення) — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації. IV. Підсумок уроку Висновки 1. Соціально мобільність необхідна, тому що є невід'ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально розвиненому суспільстві. 2. За умов сучасного відкритого суспільства безпосередньо від нас залежить, яким буде ваше місце у суспільстві й, до якої соціальної групи належати. 3. Завдяки своїм власним зусиллям ви зможете змінити соціальне становище, переміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу. Практичне завдання Учням пропонується скласти сенкан з основними поняттями уроку:
V. Домашнє завдання 1. На прикладі своїх батьків, дідусів і бабусь, знайомих покажіть, як змінилося їхнє соціальне становище. З якими обставинами (здобуття освіти, переїздом з села в місто, зростанням або скороченням доходів) були пов'язані ці зміни? 2. Який канал соціальної мобільності ви вважаєте найбільш прийнятним для себе? Відповідь аргументуйте. Тема VII. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРОКИ 13-14 Еволюція уявлень про права людини в історії людства. Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація Мета: пояснити значущість і актуальність документів з прав людини для забезпечення сучасного захисту прав і свобод особистості; сформувати поважне ставлення школярів до прав і свобод людини; закріпити знання про правовий статус особистості в Україні; сформувати правову компетентність старшокласників у частині захисту основних прав і свобод особистості, закріплених у документах з прав людини; формувати громадську позицію; уміти створювати умови для соціалізації особистості. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами бесіди. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Повідомлення учнів щодо причин зміни соціального статусу їхніх близьких. III. Мотивація навчальної діяльності Учитель пропонує учням обговорити притчу. «В один холодний зимовий день стадо дикобразів лежало тісною купою, щоб, зігріваючись разом, не замерзнути. Проте незабаром вони відчули уколи від голок одне одного. Потім, коли потреба зігрітися знову змусила їх присунутися ближче, вони знову відчули незручність. Так вони кидалися з однієї крайності в іншу, поки не лягли на помірній відстані одне від одного, за якої вони з найбільшою зручністю могли витримувати холод». Запитання 1. У чому сенс притчі? 2. Чому вона вчить? 3. Якими мають бути стосунки між людьми? 4. Чи завжди вдавалося людям знаходити таку «помірну відстань один від одного», щоб враховувати інтереси кожного? III. Вивчення нового матеріалу ►► Еволюція уявлень про права людини Однією з основних проблем, яку має розв'язати світове співтовариство, є проблема прав людини. Шлях людства до нинішнього розуміння прав людини був складним і тривалим. Вже в первісний період, об'єднуючись за ознакою роду, племені, люди створювали правила поведінки, підкоряючись яким легше було вижити. Так з'явилися перші моральні норми, частину яких після утворення держави було закріплено спеціальними розпорядженнями, указами правителів і перетворено на обов'язкові вимоги. Вони дістали назви юридичних, чи правових, норм, за дотримання яких держава суворо стежила, а за порушення карало (закони Хаммурапі у Вавилоні XVIII ст. до н. е.). У Давній Греції з'явилася ідея права як загальної приналежності. «Право не є чимось, що надається кожній людській істоті вже на тій підставі, що воно є людським і розумним», — стверджували грецькі філософи. Однак Давня Греція і Давній Рим були рабовласницькими державами, де ідея загальних і рівних прав людини була нездійсненна, так само як і в середньовіччі. Першим кроком до утвердження прав людини стало прийняття англійської Великої хартії вільностей 1215 р. У ній говорилося: «Жодна людина не буде арештована або ув'язнена, чи позбавлена майна, чи оголошена поза законом, чи вигнана ... інакше як за законним вироком рівного йому і за законом країни». Хартія проголошувала деякі привілеї лицарства, селянства і городян. Тільки в XVIII ст. спочатку в СІЛА була прийнята Декларація незалежності (1776 р.), а потім у Франції проголошена Декларація прав людини і громадянина (1789 р.). У цих документах стверджувалася рівність всіх людей у правах, що належать їм від народження. Ці документи започаткували реалізацію ідеї правової держави, для якої поняття «гідність особистості», «права людини», «свобода» є основними. Необхідність створення такої держави як гаранта прав і свобод людини довела історія XX ст. 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй. Головним своїм завданням ООН проголосила підтримку і зміцнення міжнародного миру і безпеки, забезпечення прав людини в усьому світі. З цією метою були прийняті важливі міжнародно-правові акти, у яких були визначені основні стандарти прав і свобод людини. Це Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., яка рекомендувала всім країнам імплементувати стандарти цих прав у національну правову базу, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права та ін. Загалом за час свого існування ООН прийняла понад 70 міжнародних документів у галузі прав людини. Але найвизначнішими є саме ці три документи. У них втілені прогресивніші погляди світової спільноти з питань прав особистості. 10-го грудня у всіх країнах відзначається як День прав людини. 28 червня — день Конституції України, якій на сьогодні виповнилося уже 15 років. Завдання 1. Вставте пропущені слова в тексті. Запропонованих слів більше, ніж повинно бути в тексті. Слова можуть повторюватися. Слід визнати очевидними такі істини: всі люди створені ______, всі повинні бути _______ від народження, всі наділені деякими невідчужуваними ______ . Для забезпечення цих _________ засновані ________, що здійснюють справедливу владу. Держава ж встановлює _______ , які спрямовані на захист людей і забезпечення загального добробуту. (Життя, право, свобода, необхідність, рівність, закон, правило, уряд.) 2. Які із запропонованих висловлювань ви взяли б за епіграф до сьогоднішнього нашого уроку. Відповідь аргументуйте.
Робота з Конституцією України 1. Чи є в ній розділ, який стосується прав та свобод громадян? 2. Що таке обов'язки? 3. Для чого вони передбачені в Конституції України? 4. Як ви розумієте відповідальність людини і громадянина перед державою? 5. Яким чином держава несе відповідальність перед людиною, громадянином? Гра «Політ на повітряній кулі» Умова гри: ваша повітряна куля падає. Щоб врятуватися, вам необхідно залишити лише п'ять мішків, решту викинувши за борт. Усього в повітряній кулі 10 мішків з написами:
Висновок. Із цього списку не можна вилучити жодного пункту, всі вони необхідні для повноцінного життя людини. ►► Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація Права людини — це визнані і гарантовані державою можливості дій (правомочності) людини в описаній, зазначеній у законі сфері. Свободи людини — сфери, галузі діяльності людини, у які держава не повинна втручатися. Обов'язки — це заходи суспільно необхідної поведінки людини. Згідно з Конституцією України ми можемо класифікувати права громадян як цивільні, соціально-економічні, культурні, політичні. Права людини
Запитання — Навіщо потрібно вивчати права людини? Чим більше людей будуть знати про права людини і намагатимуться жити за принципами, які містять в собі ці права, тим більша ймовірність, що права людини стануть не просто ідеальною моделлю, але й реальністю. Наше суспільство не ідеальне. Які приклади порушень прав людини в Україні та у світі ви можете навести? (Учні наводять приклади.) Так, права людини порушуються. Їх потрібно захищати. Для цього існують документи щодо захисту прав людини, прийняті в усьому світі. Права і свободи людини в документах
Визначення понять Хартія (лат. charta, відгрец. χαρτης;— папір, грамота), — за часів Середньовіччя і Нового часу назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій і актів), у яких було відображено політичні вимоги соціальних верств і класів. У наш час в міжнародному праві хартія — це правовий акт, який не має обов'язкової сили, за змістом майже завжди є декларацією і формулює загальні принципи і цілі будь-яких міжнародних домовленостей. Білль (англ. bill — рукопис, грамота) — у Великобританії та інших англосаксонських країнах законопроект, який вносять у законодавчий орган. Білль, прийнятий парламентом, називається актом або статутом (в Англії). За деякими актами назва «білль» зберігалася і після прийняття їх парламентом, наприклад Білль про права (1689). Біллі бувають публічні (public) та приватні (private). Декларація — офіційний державний документ, що містить основоположні принципи зовнішньої або внутрішньої політики держави, основи діяльності міжнародних організацій. Конвенція (лат. conventio — договір, угода) — різновид міжнародного договору, у якому прописані норми, що є юридично зобов'язувальним для сторін, які підписали цю конвенцію. Пакт (від лат. pactum — договір, угода) — одне з найменувань різного роду міжнародних договорів, що мають велике політичне значення, наприклад «Міжнародний пакт про громадянські і політичні права» (1966) або «Пакт про стабільність і економічне зростання країн Євросоюзу» (1997). Усі права людини є абсолютними. Деякі з них обмежені (в більшості випадків або в деяких випадках) державою в інтересах суспільства. Права людини, які не повинні обмежуватися ні за яких обставин:
Випадки, у яких допустимі обмеження прав людини з боку держави:
Робота з текстом Попрацюйте з текстом і дайте відповідь на запропоновані питання. 1. Визначте, у чому полягає небезпека у відносинах між владою і людиною. 2. Чи згодні ви з думкою автора? «Люди, «опинившись біля керма влади, почали порушувати права людини і чинити свавілля: вбивати неугодних, позбавляти власності тих, хто їх не влаштовував. Так народилося свавілля, що суперечить вихідного стану права». (Джон Локк) «Поняття держави відповідає поняттю насильства. Поки є держава, немає волі...» (І. П. Луппол). «У суспільстві завжди знаходилися люди, що йшли проти... тих, хто перебував при владі. Так розвивалося інакомислення, яке не влаштовувало тих, чиї позиції піддавалися критиці. Тому влада завжди переслідувала інакомислячих. Надалі вони ставали організаторами правозахисного руху. Важливо зрозуміти, що правозахисники «завжди готові прийти на допомогу тим, кого женуть (навіть якщо це люди не близькі за переконаннями). Головне — відстояти права особистості, захистити її гідність, сформувати огиду... до будь-яких видів насильства». Захист прав людини здійснюють:
Уповноважений з прав людини, або омбудсмен, — людина, яку обирає Верховна Рада України для збирання інформації про порушення прав людини і сприянтим, чиї права порушені. IV. Підсумок уроку 1. Поміркуйте над питанням «Як можна захистити свої права?» 1) Запропонуйте свої варіанти відповіді. 2) Запишіть у зошит, які існують рівні захисту прав людини (приклади). 2. Визначте, у яких із запропонованих ситуацій має місце порушення прав людини: а) продавець у магазині «обважив» покупця; б) співробітник адміністрації міста образив громадянина, який прийшов до нього на прийом; в) міліціонер під час затримання підозрюваного завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, які не відповідають характеру небезпеки з боку підозрюваного; г) брати побилися між собою і завдали каліцтва один одному; д) невідомі викрали з дачі майно; е) міліціонери затримали на вулиці підлітка і не повідомили його батькам про факт затримання; ж) в результаті сімейної сварки чоловік завдав побоїв дружині; з) вчитель на уроці назвав дитину «ідіотом»; і) хулігани відібрали на вулиці у дитини мобільний телефон. V. Домашнє завдання 1. Складіть пам'ятку «Якщо ваші права порушені», зазначте в ній, куди може звернутися людина по допомогу, який порядок звернення, вкажіть адреси та телефони, де можна отримати захист. 2. Сплануйте і проведіть у школі акцію для учнів молодших класів «Дітям про права дитини!». Для цього створіть групи (кількість груп має відповідати кількості класів у початковій школі). Напишіть сценарій виступу на 15-20 хвилин, підготуйте листівки з інформацією з прав дитини, домовтеся з вчителями про проведення акції. Акцію можна провести в Міжнародний день прав людини — 10 грудня. |
|
УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Виховання свідомої дисципліни Вагомими особистісними цінностями є повага до себе та до інших,розуміння взаємозв’язку між свободою й обов’язком, уміння розв’язувати... |
|
«Конфлікти в нашому житті» З досвіду роботи вихователя ВПУ Мета Мета: Навчити учнів усвідомлювати першопричини конфлікту, наслідки конфліктів та шляхи їх попередження. Вчити вмінню вирішувати конфліктні... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Навчальна мета: Вивчити з особовим складом види конфліктів з метою їх попередження |
|
Реферат на тему: «Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів» Можливість виникнення конфлікту існує у всіх сферах. Конфлікти народжуються на грунті щоденних розбіжностей у поглядах, протиборстві... |
*Музичні ігри-осередок виховання дружніх стосунків у колективі Так, виховуємо індивідуальність. Але ж усе життя людини проходить у малих і великих групах, у колективах. Треба вчити дитину спілкуватись,... |
|
Тема 12. Конфлікти. Соціально-психологічні проблеми колективів Бехтерева. Людські відносини включають різні суб’єктивні прояви взаємодії з іншими об’єктами зовнішнього світу.[47] Відносини особистості... |
Нашої години спілкування конфлікти Мета: формувати уявлення учнів про різні варіанти людського спілкування; учити уникати конфліктних ситуацій і своєчасно вирішувати... |
|
Урок по темі «Тварини. Охорона тварин» Вч.: Сьогодні у нас незвичайний урок, тому що ми поєднаємо урок природознавства з уроком англійської мови. А щоб урок минув приємно,... |
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |