|
|
Скачати 2.31 Mb.
|
|
Висновок:
Таким чином, соціалізація — процес розвитку людини, становлення особистості у взаємодії з навколишнім світом. Етапи соціалізації У доіндустріальному суспільстві вирізняли лише три етапи людського життя: дитинство, зрілість, старість. Дитинство закінчувалося рано — у 13-15 років, переважно після укладання шлюбу. Люди лише нещодавно усвідомили, що кожен віковий період людини — це особливий світ. За часів Шекспіра діти в усьому були схожі на дорослих. Тільки після епохи Відродження з’явилися перші ознаки вікової різниці — зачіски, одяг... У XVIII ст. починають вирізняти юність. За образним висловом американського вченого Ф. Масгрейв, юнак був винайдений водночас із паровою машиною (1765 р. з’явився винахід Д. Уатта, а 1762 р. Ж.-Ж. Руссо «відкрив» юнака, написавши книгу «Еміль»). Дитинство — найважливіший етап первинного навчання і соціалізації. «Всі ми родом з дитинства» (А. Екзюпері). Американський психолог Ерік Еріксон виділив 8 стадій у розвитку особистості, чотири з них припадає на дитинство. У цей період закладається фундамент соціалізації, людська особистість формується на 70 %. Не можна спізнитися, втратити час. Східна притча Молода мати прийшла до мудреця і запитала ради, коли їй треба починати виховання дитини «Скільки виповнилося вашій дитині?» — запитав мудрець. «Лише 3 місяці», — відповіла мати. «На жаль, ви запізнилися. Ви запізнилися рівно на 3 місяці», — сказав мудрець. Запитання — Ми нерідко говоримо — «золота пора дитинства», «безхмарне дитинство», «рожеве» і т. ін. Наскільки справедливі такі твердження? Порівняємо для цього дитячий і дорослий світ і з’ясуємо, чим вони відрізняються.
Висновок. Дитина не вміє жити в дорослому світі: не мас соціальних статусів і ролей, чітких прав та обов’язків, не знає, що таке соціальна відповідальність; погано уявляє собі, що таке соціальні норми. Запитання — Як діти засвоюють соціальні ролі? Діти не можуть оцінювати норми, здатні тільки їх засвоювати через стереотипи. Зразками для наслідування є найближче оточення — батько і мати. Батьки є агентами первинної соціалізації. Народна мудрість говорить: «Виховання дітей починається з їхніх батьків». У дітей ігрове освоєння світу. В які ігри грають наші діти? Які з них найбільш важливі? (Рольові ігри: «Дочки — матері», «Школа».) Те, чого навчаються в дитинстві, зберігається на все життя і багато в чому визначає його. Тинейджери, підлітки; ранній юнацький вік Про підлітків і проблеми підліткового віку заговорили лише в 50-ті роки XX століття, коли невідомий журналіст вперше використав у своїй статті слово «тинейджер» і була надрукована повість американського письменника Джерома Селінджера «Над прірвою в житі». Запитання — Які події XX століття призвели до «появи» тинейджерів?
Запитання — Виділення в самостійний етап підліткового віку свідчить про подовження дорослішання. Чому це відбувається? (Ускладнюється життя і діяльність людини, тому більше знань передається нащадкам, подовжується процес навчання.) Юність — найважчий період соціалізації. «Роки юності — найважчі роки», — писав ще у XVIII ст. німецький філософ І. Кант. Вікові рамки: 13-17 — тинейджер, 19-23 — юнак. Запитання: — Встановіть зміст слова «тинейджер». Чому цей вік називають важким, перехідним?
Висновок. Рольовий діапазон тинейджерів вкрай обмежений: економічно несамостійні, вимагають соціального захисту, не виступають учасниками правовідносин, не є власниками, виробниками. Вони лише споживачі; хоча психофізично вони уже дозріли для прийняття важливих рішень. Брак життєвого досвіду спричиняє до численних помилок. Але головне не їх кількість, а якість: злочинність, наркотики, алкоголь, статева розбещеність... Це спроба відігравати роль дорослих, підлітки прагнуть туди, де їх вважають дорослими. Підлітковий вік — це випробування для всіх (власне підлітка, батьків, вчителів). Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми цього віку: треба набратися терпіння... Зрілість — це розквіт людської особистості. Це тривалий період, він складається з декількох циклів. Нижня межа розмита, приблизно 21-23 роки. За екстремальних умов людина дорослішає раніше, за спокійного життя цей період триває довше. Верхня межа позначена виходом на пенсію — 55 років у жінок, 60 років — у чоловіків. Завдання — Головний критерій зрілості: самостійність. Що вважати проявом самостійності? Доповніть список. Критерії самостійності 1. Самостійне забезпечення засобами існування. 2. Уміння розпоряджатися грошима незалежно від інших . 3. Самостійність у виборі способу життя. 4. Проживання окремо від батьків. 5. Здатність відповідати перед законом,. 6. Допуск до голосування на виборах. 7. Ускладнення шлюбу. Висновок. Доросле життя — найактивніший період соціалізації, тому що саме в цей час спостерігається освоєння великої кількості соціальних ролей у реальному житті. Зрілість — найактивніший творчий вік. Психолог Г. Леман проаналізував кілька тисяч видатних відкриттів і дійшов висновку, що число кращих, оригінальних ідей, праць падає на вік 29-30 років: Ньютон відкрив закон тяжіння у 24 роки; Лобачевський неевклідову геометрію —у 24; Менделєєв періодичний закон — у 35 років. Після виходу на пенсію закінчується активний період соціалізації — настає старість. Старість — це період людського життя, що настає після зрілого віку і ділиться на кілька циклів: до 71 року — похилий вік; 71-90 — старечий; вік людини понад 90 років вважають віком довгожительства. Старість — це фізичний стан, якому притаманне поступове згасання усіх життєвих функцій. Запитання «Старий — що малий», — каже народна мудрість. Що спільного між дітьми та старими? У чому відмінність?
Ґендерна соціалізація особистості Ґендерні уявлення особистості формуються під впливом ґендерних стереотипів — набору загальноприйнятих норм і суджень, що стосуються становища чоловіків і жінок у суспільстві, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють існуючі ґендерні розбіжності і стають на заваді до змін у сфері ґендерних відносин. Ґендерна соціалізація — це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася. Ґендерні ролі — норми і правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом. Засвоєння індивідом культурної схеми ґендера відбувається через конструювання розходжень між статями. Соціалізація чоловіків і жінок формується за різних соціально-психологічних умов. Ґендерна соціалізація включає дві взаємозалежні частини: опанування прийнятих моделей чоловічого і жіночого поводження, відносин, норм, цінностей і стереотипів; вплив соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому визначених суспільством правил і стандартів поводження для чоловіків і жінок. Засвоюються насамперед колективні, загальнозначущі норми. Вони стають частиною особистості і підсвідомо нею керують. Уся інформація, що пов’язана із диференційованим поводженням, відбивається у свідомості людини у вигляді ґендерних схем. Основні агенти соціалізації — соціальні групи і контексти: родина, однолітки, засоби масової інформації, робота, клуби за інтересами, церква. Механізми для здійснення ґендерної соціалізації:
Суспільство під час формування статевої ролі і статевої свідомості орієнтується у вихованні на стандарти фемінність — маскулінність, при цьому толерантно ставиться до маскулінної поведінки дівчинки, але засуджує феміністичну поведінку хлопчика. Джерела ґендерного конфлікту вкорінені у дитинстві. Так, дівчатка-спортсменки, що займаються чоловічими видами спорту, у 7 разів частіше мають чоловічу спрямованість дитячих ігор й у 15 разів частіше бувають лідерами в компанії хлопчиків. Статево-рольова соціалізація відбувається протягом усього життя людини, тільки з дорослішанням зростає самостійність у виборі цінностей і орієнтирів. За певних обставин люди можуть переживати ґендерну ресоціалізацію, тобто руйнування раніше прийнятих цінностей та засвоєння нових моделей поведінки. Головна роль у ґендерному вихованні належить освітньо-виховним установам. Дитина проходить через низку суспільних установ: дошкільні, середні, вищі навчальні заклади, позанавчальні заклади (центри, клуби, бібліотеки) та установи культури. На шкільні роки дитини припадає основний період формування ґендерної культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення себе чоловіком або жінкою. Важлива роль у формуванні ґендерних цінностей належить сімейному вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові уявлення щодо поняття чоловічого і жіночого. Батькам необхідна певна установка на цілеспрямоване ґендерне виховання своєї дитини, усвідомлення високої відповідальності за підготовку юнака або дівчини. Вони можуть використовувати сучасний педагогічний досвід, підтримуючи співробітництво з навчальною установою, учителями, слухати спеціальні лекції, читати літературу. Тільки за таких умов у молодої людини можливе формування ґендерної чуйності і культури. На становлення ґендерної свідомості впливають суспільні (неурядові), молодіжні, жіночі, правозахисні організації, засоби масової інформації, що пропагують ідеї рівності, публікують відповідні матеріали, випускають навчальні телепередачі. IV. Підсумок уроку Соціалізація — це процес розвитку особистості протягом всього його життя; проходячи через кризи і долаючи їх, особистість отримує основу для подальшого зростання (Ерік Еріксон). Ми пройшлися по щаблях людського життя. Куди ж вони нас привели? Вгору? Вниз? Вгору сходами, що ведуть вниз? Кожен з нас — неповторна, унікальна індивідуальність. Чим важче умови життя, тим цінніший попередній досвід для майбутніх поколінь. Людина сама повинна прагнути самовдосконалення, маючи для цього умови. «Обставини такою ж мірою творять людей, у якій люди — обставини». У людському суспільстві завжди можна зробити з каменяра філософа, а філософа каменярем, але перетворити одну породу собак в іншу неможливо. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати комп’ютерну презентацію «Сім’я» та повідомлення про демографічну політику сучасних держав. УРОК 3 Сім’я. Родинна соціалізація Мета: дати знання про сутність понять «шлюб», «сім’я», історичні форми сім’ї та шлюбу; підвести до висновку про функції сім’ї як соціального інституту; розкрити причини кризи сім’ї в сучасному суспільстві та шляхи його подолання; продовжити формування вмінь аналізувати навчальний матеріал, робити висновки на основі отриманих знань, збирати, накопичувати, зберігати, обробляти і передавати отриману інформацію. Тин уроку: вивчення нового матеріалу. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Мотивація навчальної діяльності Бесіда 1. Що означає термін « соціальний інститут» ? 2. Наведіть приклади соціальних інститутів. 3. Назвіть ознаки, які характеризують соціальні інститути. 4. Які основні ознаки організованих соціальних систем? 5. Що такс соціальна група? 6. Яку роль у сучасному суспільстві відіграє сім’я? III. Вивчення нового матеріалу Розвиток сім’ї як соціального інституту Сім’я — міні-модель суспільства. Без сім’ї та сімейного виховання, сімейного піклування про дитину не було б ні суспільства, ні держави, ні етносу. Як би не змінювалися суспільні установки, які б бурі не вирували над людьми, сім’я завжди залишалася. Щодо сім’ї та її ролі в суспільстві існує чимало поглядів представників різних течій.
Сім’я дуже давній соціальний інститут. Її характер змінювався протягом історії: у суспільстві не вщухають суперечки про те, яка з форм сім’ї більш життєздатна. В епоху матріархату, коли влада належала жінкам, кожен знав свою матір, але ніхто не знав свого батька, замість сім’ї були так звані безладні стосунки. Потім влада перейшла до чоловіка, і батько мав точно знати, кому у спідок він має передати своє майно. Це сприяло появі парної сім’ї. Після появи держави і права з’явилися закони про шлюб. У деяких мусульманських країнах й досі, особливо в селах, існують полігамні шлюби. За мусульманськими законами чоловікові дозволяється мати до 4 дружин; у деяких країнах кількість дружин не обмежується взагалі, чоловік лише зобов’язаний брати на себе їх повне утримання. У Непалі у першій половині XX ст. сім’я будувалася за протилежним принципом: одна дружина могла мати до 5 чоловіків. Але в переважній більшості країн домінує моногамна сім’я. Шлюб — основа сімейних відносин Проблемне питання — Як ви вважаєте, «сім’я» і «шлюб» — це одне й те саме? Первісну основу сімейних відносин становить шлюб. Шлюб — це форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється, за допомогою якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їхні подружні права і обов’язки. Шлюб — це контракт, який укладають три сторони: чоловік, жінка і держава. Сім’я — це більш складна система відносин, ніж шлюб, тому об’єднує власне подружжя, їхніх дітей та інших родичів. Сім’я — не шлюбна група, а соціальний інститут, тобто система зв’язків і взаємодій між членами сім’ї, функція якої — відтворення населення та регулювання відносин між статями, батьками і дітьми. Поява шлюбу як правової форми відносин між чоловіком і жінкою пов’язано з наслідуванням власності. Відповідно до європейських традицій, успадковування власності здійснювалося по чоловічій лінії. У давньоримському законодавстві право на спадщину визнавалося за кровними родичами. За імператора Августа (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) було запроваджено податок на безшлюбність. У сучасному світі, умови та порядок укладання шлюбу, його припинення і визнання недійсним регулюються сімейним правом. Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Шлюб, укладений за релігійним обрядом або відповідно до звичаїв будь-якої народності, не має правового значення. Регулювання прав і обов’язків подружжя, а також батьків і дітей в Україні здійснюється відповідно до Сімейного кодексу, прийнятому 2002 року. Функції сім’ї Виступ учнів з комп’ютерною презентацією «Сім’я». Завдання — На основі переглянутих презентацій і власного досвіду спробуйте визначити, які функції в суспільстві виконує сім’я. Що, на ваш погляд, є вищою сімейною цінністю? ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
Виділяють також дозвільну, соціально-статусну, емоційну, сексуальну функцію та функцію духовного спілкування сім’ї. Сім’я забезпечує соціалізацію молоді в ході засвоєння дітьми нормативів громадського життя, задовольняє емоційну потребу у спільних переживаннях, обміні почуттями і настроями, запобігає психологічній неврівноваженості, захищає від переживання почуття ізольованості і т. ін. Одним із результатів домашнього функціонування сім’ї як соціальної групи є ефективне попередження відхилень від вимог соціальних норм у переважній більшості сфер суспільного життя. Криза сім’ї та її майбутнє Повідомлення учнів про демографічну політику сучасних держав. Робота з текстом Лев Гумільов. «Елементи системи: члени сім’ї та предмети їх побуту, у тому числі чоловік, дружина, теща, син, дочка, будинок, колодязь, кішка. Вони становлять сім’ю доти, доки подружжя не розлучаться, діти не відколються, почавши заробляти самі, теща не посвариться із зятем, колодязь не зацвіте і кішка не наведе кошенят на горищі. Якщо після цього вони залишаться в будинку, хоча б туди провели водогін, це буде не сім’я, а заселена ділянка, тобто усі елементи живої кісткової природи залишаться на місці, але система сім’ї зникне. І навпаки, якщо помре теща, буде перезакладено будинок, втече кішка, поїде вчитися люблячий син, сім’я збережеться, незважаючи на зміни в кількості елементів. Це означає, що реально існуючим фактором системи є не предмети, а зв’язки, хоча вони і не мають ні маси, ні заряду, ні температури». Треба відзначити, що сім’я і зараз еволюціонує, причому, здається, в гіршу сторону. Поступово зникає той «аромат» великої родини, у якому повинні зростати діти. Завдання — На прикладі нашої країни чи можете ви сказати, що сім’я перебуває у кризовому стані? Які її ознаки? 1. Зниження народжуваності. 2.Нестабільність сім’ї, розлучення. 3. Свідома відмова від народження дитини. 4. Масові відмовляння від дітей, передання їх у пологові або дитячі будинки, втеча дітей з дому, жорстоке поводження з дітьми. 5. Різке скорочення рівня «шлюбності» і одночасно активний ріст позашлюбної народжуваності. Постановка проблемного завдання — У чому причини кризового становища сім'ї? 1. Економічні — втрата роботи, невиплата заробітної плати, низький рівень оплати праці. 2. Соціальні — алкоголізм, дармоїдство, протиправна поведінка. Як правило, причина цього — низький культурний рівень, бездуховність, безвідповідальність перед дітьми. 3. Трудова зайнятість жінок. Професійні інтереси стають серйозним конкурентом сім'ї. Разом з тим сім'я залишається найвищою цінністю і, щоб зміцнити її позиції, уряди багатьох країн вживають спеціальних заходів. Передбачено різного роду допомогу і фінансові пільги, відпустки для батьків для догляду за маленькими і хворими дітьми, створення дошкільних дитячих установ, режими дня яких пристосовані до потреб працюючих сімей. Відчутним є прагнення суспільства і держави здійснювати демографічну політику, спрямовану на зростання народжуваності. Запитання — Чи відчуваєте ви на прикладі своєї сім'ї підтримку з боку держави? У чому вона виражається? IV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Написати твір-роздум за темами: «Роль сім'ї в сучасному суспільстві» або «Майбутнє сімейних стосунків». УРОК 4 Поняття субкультури. Молодіжна субкультура. Школа. Однолітки Мета: дати уявлення про основні поняття теми; пояснити, у чому полягає унікальність підліткового співтовариства і культури, чим вони відрізняються від співтовариства і культури дорослих; вдосконалювати навички самостійної роботи; виховувати, прищеплювати високу, справжню культуру, а також критичне і відповідальне ставлення до свого способу життя, потребу в духовності, свідомому прагненні до самовдосконалення. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії та бесіди. Епіграф до уроку: Спільнота розвиватиметься лише тоді, коли її члени контролюватимуть спілкування між собою. Франц Фенон ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Виступ учнів із творами-роздумами за темами «Роль сім'ї в сучасному суспільстві» та «Майбутнє сімейних стосунків». III. Мотивація навчальної діяльності Бесіда 1. Кого, на вашу думку, можна вважати молодим? 2. Що означає « громадянське повноліття» ? Проблеми, що хвилюють старшокласників нашої школи
IV. Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культури». Види і функції культури Культура (від лат. cultura — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. Культура — це багаторівнева система. Виділяють світову й національну культури, до того ж, кожна з цих культур поділяється на матеріальну і духовну. Запитання 1. Що належить до матеріальної культури? (Це культура праці, матеріального виробництва, культура побуту, культура відносин до власного тіла, фізична культура.) 2. Що належить до духовної культури? (Ця культура несе в собі пізнавальний розвиток, вплив на розум і душу людини, її інтелектуальне становлення.) Таким чином, культура поділяється на певні види, які всі між собою тісно пов'язані. Головне завдання культури — всебічний розвиток людини, регулювання її поведінки і вчинків на основі формування цінностей і моральних норм. Сьогодні на уроці йтиметься про молодіжну субкультуру. Вступаючи у доросле життя, молодій людині треба засвоїти те, що було створено попередніми поколіннями, дізнатися і сприйняти усталені норми суспільного життя. Проте цей процес не є простим. Не всі цінності, до яких прихильно ставиться старше покоління, сприймає молодь. Оскільки людина є основною складовою одиницею суспільства, а суспільство складається з безлічі соціальних груп, то можна говорити про культуру окремих соціальних груп. Підлітки — найбільш численна соціальна група. У світі їх налічується близько 1 млрд. І всі вони є споживачами матеріальних і духовних цінностей, створених старшими поколіннями. Спільнота підлітків не є монолітною структурою, що включає всіх молодих людей. Відомі безліч підліткових спільнот, що розрізняються за віком, статтю, матеріальною забезпеченістю, національним складом. Спільноти підлітків можна розділити на формальні (шкільні класи, спортивні клуби, секції, театральні та предметні гуртки) і неформальні (позашкільні) групи (дворові компанії, субкультури). Деякі фахівці вважають, що у підлітків існує власна культура. Підлітки створюють культуру зі своєю власною мовою, модою, захопленнями і, що найважливіше, зі своєю системою цінностей, що відмінні від цінностей дорослих. Підтримувана підлітками, вона часом викликає занепокоєння дорослих. Субкультура — це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп всередині суспільства. Почасти це пов'язано з притаманною віком критичністю, уявленням, що «історія починається з нас». Позначається і те, що молодь за своєю природою націлена на перетворення, створення нового. Робота зі схемами
ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ГРУП МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
Усі зазначені види молодіжної субкультури — це неформальні об'єднання молоді, яким притаманні певні ознаки. 1. Неформальні колективи не мають офіційного статусу. 2. Слабко виражена внутрішня структура. 3. Більшість об'єднань має слабко виражені інтереси. 4. Слабкі внутрішні зв'язки. 5. Дуже складно визначити лідера. 6. Програма діяльності відсутня. 7. Діють з ініціативи невеликої групи зі сторони. 8. Становлять альтернативу державним структурам. 9. Дуже важко піддаються класифікації. Причини відходу молоді в андергаунд:
IV. Підсумок уроку Сьогодні глобалізаційні процеси активно проникають у повсякденне суспільного життя. Сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів. Цей процес породжує новий тип соціальної диференціації та суспільної культури. Частиною загальної суспільної культури є молодіжна культура, яка формується з двох складових: власне створеної молоддю, що позиціонує своє бачення, очікування, наміри, та культури попереднього покоління з принципами та традиціями, які вже склалися. Молодь завжди перебуває у пошуку нової ідентичності, створенні нового стилю. Сучасна молодь — це перше покоління, яке від початку сприйняло культуру як культуру мас-медіа. «Перша кібергенерація» — так назвав розвиток сучасних молодіжних рухів Дуглас Кельнер. Поняття «молодіжна культура» є багатозначним і неоднозначним. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про «молодіжну культуру», «молодіжну субкультуру» і навіть про «контркультуру». Сьогодні молодіжна культура розвивається під впливом ЗМІ та комп'ютерних технологій. Для молодіжних субкультур Заходу джерелами «нового стилю» стали культури Азії, Африки та американських індіанців. Джерелом конструювання «культурних мітів» вітчизняних молодіжних субкультур став насамперед Захід. Після розпаду Радянського Союзу здалося, що нарешті здійснилася мрія дисидентів, хіпарів, неформалів... Настала цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді. Тому сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій започаткувати нову хвилю відродження національної культури України. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати електронну презентацію на тему «Сучасна молодіжна субкультура». |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Виховання свідомої дисципліни Вагомими особистісними цінностями є повага до себе та до інших,розуміння взаємозв’язку між свободою й обов’язком, уміння розв’язувати... |
|
«Конфлікти в нашому житті» З досвіду роботи вихователя ВПУ Мета Мета: Навчити учнів усвідомлювати першопричини конфлікту, наслідки конфліктів та шляхи їх попередження. Вчити вмінню вирішувати конфліктні... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Навчальна мета: Вивчити з особовим складом види конфліктів з метою їх попередження |
|
Реферат на тему: «Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів» Можливість виникнення конфлікту існує у всіх сферах. Конфлікти народжуються на грунті щоденних розбіжностей у поглядах, протиборстві... |
*Музичні ігри-осередок виховання дружніх стосунків у колективі Так, виховуємо індивідуальність. Але ж усе життя людини проходить у малих і великих групах, у колективах. Треба вчити дитину спілкуватись,... |
|
Тема 12. Конфлікти. Соціально-психологічні проблеми колективів Бехтерева. Людські відносини включають різні суб’єктивні прояви взаємодії з іншими об’єктами зовнішнього світу.[47] Відносини особистості... |
Нашої години спілкування конфлікти Мета: формувати уявлення учнів про різні варіанти людського спілкування; учити уникати конфліктних ситуацій і своєчасно вирішувати... |
|
Урок по темі «Тварини. Охорона тварин» Вч.: Сьогодні у нас незвичайний урок, тому що ми поєднаємо урок природознавства з уроком англійської мови. А щоб урок минув приємно,... |
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |