|
|
Скачати 1.71 Mb.
|
Тема III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯУРОК 4Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Толерантність. Ксенофобія. Расизм. Ґендерні стереотипи Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; визначити сутність понять «стереотипи», «толерантність»; формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню активної життєвої позиції. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: тренінг, дискусія. Епіграф до уроку: Не все однакове придатне для всіх. Римський поет Проперцій ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Виступ учнів з презентаціями «Сучасна молодіжна субкультура». III. Мотивація навчальної діяльності Зі стереотипами ми зустрічаємось щоденно. Уявіть собі, якими є ваші уявлення про: відмінницю, вчительку, циганку, бізнесмена, ділову жінку, бомжа. Завдання Оберіть 2 стереотипи і запишіть їхні характерні ознаки. А тепер об’єднайтеся в групи та обміняйтеся своїми характеристиками. 1. Чи в усіх були однакові стереотипи? 2. Якщо так, то чому? 3. Якщо ні, то чому? 4. Чому у вас виникли саме такі стереотипи? 5. Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування стереотипів у суспільстві? — Вправи, які ми будемо виконувати сьогодні на уроці, ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу. Повідомлення теми та мети уроку. IV. Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи Стереотипи — це неправомочні узагальнення, які ми робимо щодо тих, кого ми мало знаємо. Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Так ми вирішуємо, що «всі росіяни багато п’ють», а «всі підлітки вживають наркотики». Завдання 1. Християни — мусульмани Мета: дослідити стереотипи щодо різних етнічних і релігійних груп, їх зміст, види їх вияву в житті. Кожна група буде працювати з одним з робочих аркушів. На робочих аркушах треба записати ваші уявлення про християн та мусульман. Спочатку члени груп самостійно заповнюють робочі аркуші. Потім знову об’єднуються в групу та обговорюють відповіді. Можна працювати з тими національними групами, які є актуальними для вашого регіону, класу, міста і т. ін. Обговорення 1. Чи складно було заповнювати робочі аркуші? 2. Якщо якимось групам це було легше, а комусь — важче, то чому це сталося? 3. Чи збігаються думки всієї групи? 4. Чи насправді всі мусульмани / українці / євреї такі, як написано в робочих аркушах? 5. Яким чином у вас сформувалася саме така думка? 6. Чи впливають на вашу думку стереотипи? Робочий аркуш
Мусульмани
Євреї
►► Забобони Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить. Забобони зазвичай з’являється у нас тому, що вже прийнятий у тому суспільстві або групі, де ми перебуваємо. Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини. Завдання 2. Залізничний експрес Мета: виявити забобони в групі. Усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними. Вам знадобиться: список пасажирів. Кожному учаснику буде надано список. Питання звучить так: «З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?». Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе людей і три найбільш бажаних. Потім учасники діляться на групи по три людини. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника. Після цього група збирається разом й обговорює різні вибори. Список
Обговорення 1. Чи важко було дійти спільної думки? 2. Чому у різних груп відповіді виявилися різними? 3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися? 4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе? 1) Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — негативне ставлення загалом? 2) Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані? 5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити? 6. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні? 7. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються? 8. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати? 9. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення? 10. Як найкраще вчинити в таких випадках? ►► Толерантність Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що володіє почуттям самоповаги і поваги до оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства загалом. Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру... У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств... тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотику». До того ж толерантність як якість особистості допомагає людині адаптуватися в іншому середовищі, до несподівано нових для нього умов життя. Люди, що не володіють цією якістю, виявляють категоричність, нездатні до змін, яких вимагає від нас життя. Значення слова «толерантність» у різних народів пояснюється по-різному. Іспанською це поняття означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки;
Бесіда 1. Яке з визначень вам імпонує найбільше? 2. Чому, на ваш погляд, у різних країнах ці визначення формулюються по-різному? 3. А що ж об’єднує ці визначення? 4. Чим зумовлена актуальність толерантності у наш час? Завдання Учням пропонується закінчити речення «Бути толерантним — це означає...»:
Запитання 1. Чи притаманні вам якості, що характеризують толерантну людину? 2. Чи вважаєте ви себе толерантною особистістю? Робота з таблицею — Ознайомтесь зі змістом порівняльної таблиці «Толерантна та інтолерантана особистості» і зробіть висновки.
Учні роблять висновки. Учитель висловлює особисту точку зору. Загальний висновок. Не буває абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. У сучасному світі складно знайти приклади толерантного суспільства. У людства не виробився імунітет проти інтолерантності. Людина робить в житті різні вчинки. Важливо, чи є в нас прагнення до толерантних відносин, бажання повноцінно реалізувати свої здібності, спираючись на стійкі життєві позиції, цінності та ідеали. Чому так актуальна толерантність в наш час? Тому що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм», тому що в підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування. ►► Ксенофобія і расизм Ксенофобія (від грецьких слів ξευος (ксенос) — «чужинець», «незнайомець», та φοβος (фобос) — «страх») — неоднозначний термін на позначення певного стану людини, що виявляється у нав'язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них. Уперше термін «ксенофобія» зустрічається у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у СІЛА. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, приносячи із собою зміни. Отже, чужинці являли реальну загрозу сформованому способу життя. Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії). Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим. З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації. Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства загалом, але таке твердження багато хто піддає сумніву. Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас). Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив’язують» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості або роблять антинаукові, безпідставні узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації та інших культурних процесів. Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будьяких інших галузях суспільного життя. Поняття «расової дискримінації» не застосовується до відмінностей, винятків, обмежень чи переваг, що їх держави-учасниці Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації проводять чи роблять між громадянами і негромадянами. ►► Ґєндерні стереотипи Метод «Мозковий штурм» 1. Що означає « поводитись як чоловік « ? 2. Які слова або фрази спадають на думку у зв’язку з цим? Першим запропонуйте відповісти юнакам. Спробуйте записувати фрази хлопців, або обговорити ці питання в парах і потім поділитися своїми думками з класом. Складіть список стереотипів про те, «як поводиться справжній чоловік». У ньому наведено, як ставляться до хлопчиків і якої поведінки від них очікують упродовж дорослішання в нашому суспільстві. Чоловіки і хлопчики не народжуються такими, як у цьому списку: вони починають виконувати ґендерні ролі в процесі соціалізації. Далі до роботи підключаються дівчата. 1. Що означає «поводитись як жінка»? 2. Які слова або фрази спадають вам на думку у зв’язку з цим? Складіть список стереотипів стосовно того, «як поводиться справжня жінка». У ньому наведено, як ставляться до дівчат і якої поведінки від них очікують упродовж дорослішання в нашому суспільстві. Дівчата, як і хлопці, вчаться підкорятися специфічним рольовим очікуванням упродовж дорослішання. Запитання — Що ж таке ґендерні ролі? ►► Ґєндерні ролі та їх різноманіття 1. Як ви вважаєте, що таке соціальна роль? Соціальна роль — це набір норм, що визначають, як мають поводитися люди у даній соціальній ситуації. 2. Які ролі виконує людина, наприклад: чоловік, жінка, керівник, підлеглий, службовець, робітник, учитель, вихователь, вихованець, учень, учениця, директор, чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, брат, сестра, друг, подруга, бабуся, дідусь, домогосподарка, господар і т. ін.? 3. Кожна людина виконує безліч ролей. Виділіть ролі, виконання яких залежить від статі. Учні називають, ведучий записує в таблицю.
Ролі, виконання яких залежить від статі (ґендеру), називають статеві, ґендерні ролі. Ґендерна роль — одна з соціальних ролей людини. Ґендерна роль — набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок, що випливають з понять, пов’язаних з ґендером, а також поведінки у вигляді мовлення, манер і жестів. Визначеність поведінки, пов’язаної з ґендерними ролями, особливо очевидна в поділі праці на чоловічу і жіночу. Ґендерна роль — диференціація діяльності, статусів, прав та обов’язків індивідів в залежності від їх статевої приналежності. Ґендерні ролі — вид соціальних ролей, вони висловлюють певні очікування, проявляються в поведінці. На рівні культури вони існують у контексті певної системи статевої символіки і стереотипів маскулінності і фемінності. Ґендерні ролі завжди пов’язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості та поведінці. Запитання — Ґендерні ролі, які ми з вами виділили, можна якось об’єднати за сферами? Усі описані в літературі ґендерні ролі можна умовно розділити на: 1) загальнопрофесійні, або професійні, розпорядчі, які сфери діяльності більш прийнятні для чоловіків, а які — для жінок (водій, міліціонер, вихователь, вчитель, шахтар, продавець, лікар іт. д.); 2) сімейні, які, у свою чергу, діляться на подружні і батьківські; вони визначають норми відносин, поведінку партнерів, батьків і дітей (чоловік, дружина, мати, батько, брат, сестра, дядько, тітка, бабуся, дідусь); 3) сексуальні, які диференціюють сексуальну поведінку чоловіків і жінок, визначають відносини між ними в сексуальній сфері (коханка, коханець, альфонс, утриманка і т. ін.). Запитання 1. Де ми навчаємося ґендерних ролей? 2. Яким чином ми засвоюємо цим стереотипи? (У разі, якщо учні називатимуть серед іншого телебачення або фільми, попросіть їх назвати конкретні приклади і запишіть.) 3. Звідки таку інформацію отримують жінки? (Якщо згадають мам, то можна запропонувати обговорити це питання.) 4. Хто ще впливає на наше навчання ґендерних ролей? 5. Де ще в суспільстві ми чуємо подібні повідомлення? 6. Якими словами чи принизливими прізвиськами називають хлопчиків, якщо вони не відповідають тим стандартам, що ми навели у списку? 7. Як називають жінок, які виходять за рамки цих стереотипів? 8. Як ці прізвиська посилюють вплив стереотипів? 9. Як ми почуваємось, коли нас обзивають? 10. Як ви вважаєте, що відчуває людина, яка обзиває іншу людину такими словами? (Ці слова використовують для того, щоб образити людину, зачепити його емоційно, тож наша перша реакція на них — повернутися в безпечний простір стереотипів.) Оцінюємо ґендерні стереотипи. IV. Підсумок уроку Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; ніяка творчість у межах стереотипів неможлива. Для подолання в собі суспільних стереотипів можна практикувати таке: все робити не так, як це зазвичай роблять інші. Тобто пропонуємо використовувати предмети не за їх прямим призначенням, ходити і їздити незвичними маршрутами, виявляти емоції не властивим тобі чином. І ще: виключити зі своєї мови слова «привіт», «дякую», «будь ласка» та їх синоніми. Любителям міркувати про честь і шляхетність: пограйте у стару Шапок ляк. Робіть дрібні капості оточуючим (можете почитати журнали «Хакер» і «Хуліган», якщо бракує фантазії) і вважайте це благородними вчинками. Якщо чинити так хоча б раз на тиждень — відчуєте, що багато чого змінилося у твоєму підході до життя. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Тема IV. КОНФЛІКТИУРОК 5Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання Мета: забезпечити засвоєння моделі конфлікту; показати які шляхи виходу з конфліктів існують; розвивати вміння відстоювати та аргументувати свою позицію; працювати в групах; аналізувати документи; публічно виступати; формувати здатність до толерантної поведінки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Епіграф до уроку: Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс. Ч. Ліксон ХІД УРОКУ I. Організаційний момент уроку II. Мотивація навчальної діяльності Ми живемо у світі, де часто сонячне світло порозуміння заслоняють хмари образ, дме холодний вітер підозр, спалахують блискавки конфліктів. ...Як утримати прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Як не «змокнути» під дощем нерозуміння і як допомогти в цьому іншим? Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивної співпраці та взаємодії. У зв’язку з цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і т. д. У 80-ті роки XX ст. у багатьох країнах світу з’явилися конфліктологічні центри, а 1986 р. в Австралії за ініціативою ООН було створено міжнародний центр розв’язання конфліктів. Останнім часом наука конфліктологія набуває дедалі більше практичного значення. Можливо, невдовзі цей предмет вивчатиметься в школі. III. Актуалізація опорних знань Метод «Мозковий штурм» 1. Що ви розумієте під поняттям конфлікт? 2. Чи можна дати однозначне визначення поняттю «конфлікт»? 3. Якими бувають види конфліктів? 4. Яким чином можуть бути розподілені ролі у конфлікті? (Підбурювач, свідок, пособник, посередник) Висновок. Конфлікт — це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди. IV. Вивчення нового матеріалу У конфліктології вироблена певна модель конфлікту.
Робота в групах над завданням Щоби закріпити модель конфлікту, учні виконують завдання. Ситуація 1 Між двома співробітниками не склалися стосунки. У приватній розмові один висловився не зовсім коректно стосовно свого співрозмовника. Той образився, грюкнув дверима і написав скаргу на першого. Вищий керівник викликав кривдника і примусив його вибачитися. «Інцидент вичерпано», — заявив керівник задоволено, маючи на увазі, що конфлікт розв'язано. Чи це так? 1. Зверніться до моделі конфлікту і визначте: а) що є конфліктом; б) конфліктною ситуацією; в) інцидентом. 2. Які наслідки конфлікту? Ситуація 2. Цікава конфліктологія Група підлітків зібралася послухати музику. Думки розділилися: одні хотіли слухати поп-музику, а інші були любителями «металу». Зав'язалася суперечка. Пристрасті вирували... — Якими можуть бути шляхи розв'язання конфлікту? Кожна група має запропонувати вихід із ситуації, що склалася, і відповісти на запитання. Після виступів груп вчитель підводить учнів до розуміння того, що існує три шляхи виходу з конфлікту: 1. Конструктивний (гумор, поступки, компроміс, співробітництво, усвідомлення позиції сторін). 2. Деструктивний (погроза, насильство, брутальність, приниження, перехід на особистості, розрив відносин). 3. Ігнорування (відхід від розв'язання проблеми). Розв’язуючи конфлікт, люди беруть на озброєння певну стратегію. Робота в групах над завданням Кожна група повинна порівняти надані тексти девізів з назвою стилів у конфлікті і правильно співвіднести девіз і стратегію. Девізи:
Завдання — Як успішно розв'язати конфлікт? Існує три шляхи виходу з конфлікту. 1. Переговори — це процес, під час якого сторони намагаються розв'язати конфлікт шляхом безпосереднього обговорення між собою. Сильна сторона переговорного процесу полягає в тому, що все залежить від самих сторін — як процес, так і результат безпосереднього обговорення. 2. Медіація. Під час медіації в процес вступає третя сторона — посередник, мета якої — допомогти опонентам домовитися. Виконуючи роль стороннього спостерігача і допомагаючи їх спілкуванню, медіатори намагаються сприяти пошуку сторонами рішення типу «виграш — виграш». І хоча медіатор бере на себе відповідальність за процес, все ж опоненти контролюють предмет дискусії та її результат. 3. Арбітраж. У випадку арбітражу третя сторона контролює не тільки процес, але й результат. Арбітри вирішують, що саме сторонам необхідно зробити для розв'язання конфлікту, і зазвичай наділені владою, здатною примусити сторони виконати відповідне рішення. У суперечках між дітьми арбітрами часто виступають батьки. Запитання 1. У разі розв'язання конфлікту трьома способами, якими можуть бути наслідки? 2. Як почуватимуться себе учасники конфлікту в різних випадках. (За конструктивного рішення, деструктивного та ігнорування)І 3. Який шлях, на ваш погляд, найбільш оптимальний і завдасть менше потрясінь? Конфлікт — це і руйнування, і творення водночас, оскільки суперечності, що лежать в його основі, мають бути осмисленими, натомість мають бути створені нові відносини. Замість того, щоб боятися і прагнути уникнути конфлікту, слід сміливо вникати в його суть, управляти його творчою силою. Завдання — Розробіть правила поведінки під час конфлікту. Учні розробляють правила поведінки під час конфлікту «Кодекс поведінки», записують їх на ватмані і вивішують; відбувається загальне обговорення. Шість правил, дотримання яких дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі) 1. Щиро цікавтесь іншими людьми. 2. Посміхайтеся. 3. Пам'ятайте, що ім'я людини — це найбільш солодкий і важливий для неї звук будь-якою мовою. 4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе. 5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника. 6. Навіюйте вашому співрозмовнику думку про його значущість і робіть це щиро. V. Підбиття підсумків Запитання — Чи змінилася ваша думка про конфлікт? Учитель. Психологи пропонують безліч варіантів виходу зі стресу або розслаблення. Один із них — подивитися на палаючу свічку і розслабитися. Проживаючи життя, ми знову і знову потрапляємо в конфліктогенні зони, але ми не повинні лякатися цих об'єктивних обставин. Нам необхідно вирішувати конфлікти так, щоб ніхто й не здогадувався, що вони були. І на завершення хочу сказати: використання конструктивних шляхів вирішення конфлікту допоможе вам зберегти друзів і не мати ворогів. VI. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал уроку. 2. Написати твір-есе, використовуючи епіграф уроку «Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс» (Ч. Ліксон). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тема: «Гендерні стереотипи та їх вплив на формування особистості випускника школи» Поняття для засвоєння підлітками: гендер, гендерна рівність, гендерні стереотипи, статтєва самосвідомість, психологічні конструкти... |
VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України |
| VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України |
Денна II III 18 18 III Маріуполь 2004р Робоча програма складена на основі типової програми для студентів немовних спеціальностей |
| Тема: «Ґендерні стереотипи в вихованні хлопчиків і дівчаток та їх... |
Модуль з ґендерних досліджень Заголовок: „Від ґендеру до нації”1: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні |
| Закон N 2051-III 2051-14 Про приєднання до Конвенції із заявами та застереженнями див. Закон N 2051-III ( 2051-14 ) від 19. 10. 2000 ) |
Тема уроку: Набута поведінка. Мета Мета : Сформувати поняття набутої поведінки, розглянути такі форми набутої поведінки, як динамічні стереотипи, уміння, навички, звички.... |
| Адреси передового педагогічного досвіду Чеканюк Лідія Григорівна, вчитель фізики Уманської загальноосвітньої школи I-III ступенів №8 Уманської міської ради, Щерба Алла Андріївна,... |
Методичні рекомендації щодо написання та оформлення тез науково-дослідницьких... Кожний учасник ІІ і III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України повинен подавати... |