III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ

Тема IX. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ

УРОК 10

• 
  Політика — це мистецтво можливого. Політика — це мистецтво управляти державою. Політика — це діяльність, пов'язана з відносинами між соціальними групами з приводу завоювання, утримання і використання державної влади. У центрі політичної діяльності перебувають питання регулювання відносин всередині держави та міждержавних відносин.
  
• 
  Політика — це одна зі сфер суспільного життя, пов'язана з діяльністю держави, управлінням суспільними справами та використанням публічної влади.
  
• 
  Політика — це визначення стратегії політичного курсу, лінії діяльності.
  
• 
  Політика — це комплекс дій, заснованих на хитрощах, обережності якого-небудь суб'єкта або використанні ним маніпуляції, обману чи інших подібних прийомів та способів діяльності заради досягнення якихось вигод.
  

• 
  економічну;
  
• 
  соціальну;
  
• 
  національну;
  
• 
  військову і т. ін.
  

• 
  локальну;
  
• 
  регіональну;
  
• 
  міждержавну;
  
• 
  світову.
  

• 
  Рішення міської Ради народних депутатів.
  
• 
  Указ Президента України.
  
• 
  Постанова губернатора Донецької області.
  
• 
  Національний проект «Освіта».
  

• 
  визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства;
  
• 
  розподіл матеріальних і духовних ресурсів;
  
• 
  організація діяльності суспільства щодо досягнення поставлених цілей;
  
• 
  розробка та впровадження в суспільстві різних норм поведінки;
  
• 
  забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві; політична соціалізація особистості;
  
• 
  контроль за виконанням політичних норм.
  

• 
  образу дійсності (того, що відбувається в конкретному суспільстві та поза ним);
  
• 
  аксіологічної системи (ієрархії цінностей);
  
• 
  практичних вказівок (методології діяльності для зміни або збереження існуючого стану справ у суспільстві).
  

• 
  комунізм;
  
• 
  соціал-демократія, або демократичний соціалізм;
  
• 
  лібералізм;
  
• 
  консерватизм;
  
• 
  націоналізм;
  
• 
  фашизм;
  
• 
  неофашизм.
  

• 
  це невелика, досить самостійна соціальна група;
  
• 
  має високий соціальний статус;
  
• 
  має значний обсяг державної та інформаційної влади;
  
• 
  бере безпосередню участь у здійсненні влади;
  
• 
  має організаторські здібності і талант.
  

• 
  особи, які мають вищі показники (результативність) у своїй галузі діяльності (В. Парето);
  
• 
  особи, які мають інтелектуальні і моральним переваги над масою, безвідносно до свого статусу;
  
• 
  найбільш активні в політичному плані люди, орієнтовані на владу; організована меншість суспільства (Г. Моска);
  
• 
  люди, що займають вищі місця у суспільстві завдяки своїм біологічним і генетичним походженням;
  
• 
  харизматичні особистості (М. Вебер);
  
• 
  особи, що мають високе становище у суспільстві і завдяки цьому впливають на соціальний прогрес (Дюпре);
  
• 
  люди, що здобули в суспільстві найбільшого престижу, статусу (Г. Лассуел)-
  
• 
  особи, які отримують матеріальні та нематеріальні цінності у максимальному розмірі.
  

• 
  вплив має бути постійним;
  
• 
  керівний вплив лідера здійснюється на всю групу, організацію, суспільство;
  
• 
  політичний лідер повинен бути явним пріоритетом у впливі.