Соціально -побутові пісні. «Ой на горі тай женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін,гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Висловлювання відомих людей про українські народні пісні. Їхне ідейно- художнє багатство

Скачати 370.24 Kb.

Назва	Соціально -побутові пісні. «Ой на горі тай женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін,гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Висловлювання відомих людей про українські народні пісні. Їхне ідейно- художнє багатство
Сторінка	4/4
Дата	10.02.2014
Розмір	370.24 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Культура > Урок

1 2 3 4

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Чому в коломийках про дозвілля молода дівчина хоче, щоб сопілочка розкололася: а) бо її чути на все село; б) бо «не сопілка тото грає, а любкове серце»; в) бо сопілка сумно грала й вона (дівчина) тепер ходить засмучена; г) бо дівчина не любить сопілчиної музики?

2. Від кого втікав через перелази герой жартівливих коломийок, якого «якась біда ударила по штанах три разки»: а) від Марії; б) імені не згадано; в) від Олени; г) від Параски?

3. Чим коломийка відрізняється від інших жанрів народних пісень? Поясни, як ти розумієш слова Івана Франка, подані на початку статті «Коломийки».

4. У чому полягає своєрідність будови коломийок?

5. Як виконують коломийки?

6. Про що розповідають прочитані тобою коломийки? Чи хвилюють порушені в них проблеми сучасну молодь?

7. Випиши з тексту коломийок слова, які передають реалії (об'єкти природи, предмети побуту, речі, що оточують людину) західноукраїнських областей. Яку роль ці слова відіграють?

8. Випиши з коломийок діалектизми (п'ять-сім прикладів) і добери до них літературні відповідники. Як ти вважаєш, що станеться з коломийкою, якщо діалектизми в ній замінити літературними відповідниками? Яку роль ці слова відіграють у художньому тексті, зокрема в коломийках?

9. Пригадай, що таке пафос художнього твору. Уважно перечитай коломийки й з'ясуй, у чому проявляється їхній пафос. Відповідь обґрунтуй.

10. Проведи наукове дослідження: 1) знайди й випиши засоби художньої виразності з поданих у підручнику коломийок; 2) з'ясуй, які з них є типовими для цього жанру народних пісень; 3) сформулюй висновок.

11. Підготуйся до виразного читання коломийок у своїй групі (три-чоти-ри учні) й візьми участь у класному конкурсі: «Коломийки — перли розсипаного намиста».
VІ. Підсумок уроку
Відповіді на запитання для самоконтролю.

• Що вам сподобалося у коломийках? З якою метою вони складалися?

• Чим коломийка відрізняється від інших жанрів усної народної творчості?

• Яке виховне значення коломийок? Чи не втратили вони актуальності на теперішній час?

Я знаю,я вмію…

• Я знаю, що таке суспільно-побутові пісні та на які цикли вони поділяються.

• Я знаю, що таке коломийка, яка її будова.

• Я розумію пафос козацьких і чумацьких пісень.

• Я прочитав висловлювання відомих людей про українські пісні та можу їх прокоментувати.

• Я вмію виразно й вдумливо читати тексти суспільно-побутових пісень і коломийок.

• Я можу проаналізувати зміст та образи пісень і коломийок.

• Я знаю, що таке художній паралелізм.

• Я знаю та вмію визначати художні засоби народних пісень і коломийок.

VІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до письмової роботи про роль Коломийки.

Додаток до уроку № 1

Висловлювання про українську народну пісню

Що за милозвучність та краса ці українські пісні. Се – джерело, з якого на здоров’я ще довго будуть пити нащадки (П.Грабовський).

Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу. Безсмертна українська пісня – це бездонна душа України, її слава (О.Довженко).

Без пісні нема духовного життя народу. Вона народжується від невловимого поруху людської душі… Ідучи в похід, воїн бере зброю, хліб і пісню. Зброю – для бою, хліб – для життя, пісню – як душу народну (А.Малишко).

Ця нація співає плачучи. Так чинять на планеті лише українці (Боплан, Франція).

Українська пісня – це справжня поезія серця і почуття (В.Ягич, Хорватія).

Додаток до уроку № 3

«Коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце й мерехтять, приваблюючи своїм блиском», — стверджував великий український письменник Іван Франко. Що ж це за жанр пісенної народної творчості, який порівнюють із коштовностями?

Коломийка — жанр української пісенної лірики, яка за ритмом і мелодикою пов'язана з однойменним народним танцем. Це коротка, як правило, дворядкова пісня, кожен рядок якої складається з чотирнадцяти складів. Порівняно з іншими жанрами народних пісень коломийка простіша: вона дає декілька штрихів, за якими можна домислити розгорнуту картину, або ж цими штрихами й вичерпується смисл сказаного.

Коломийка може бути приспівкою до танцю або існувати незалежно від нього. її виконують за мелодією усталеного типу. У коломийці поєднано пісню, міміку й танець. Це надає їй своєрідної театральності, динамічності й енергії. Коломийку виконують по-особливому: темп танцю під час її виконання постійно зростає. Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко. Будова пісні цього жанру продиктована ритмікою руху. Танець вимагає синхронного виконання, тому танцюристові треба на ходу пригадати чи зімпровізувати (додумати, а то й вигадати) текст, дбаючи передусім про те, аби він уклався в ритм і темп танцю.

Коломийки поширені здебільшого в західних областях України, проте їх люблять слухати в усіх регіонах.

Побутує версія, що слово коломийка походить від назви міста Коломиї— культурного осередку Гуцульщини. Ці пісні виникли ще в XV-XVI ст., а набули поширення на початку XIX ст.

Своєрідним є розмір коломийкового вірша: (4 + 4 + 6)х2, отже, рядок має чотирнадцять складів.

Кожен склад у рядку позначимо горизонтальною рискою. Схематично рядок буде зображено так:

А я казав / пане-брате /, що то зоря ясна,

(4) (4) (6)

А то моя / дівчинонька / коровицю пасла.

(4) (4) (6)

Така віршова будова називається коломийковим віршем. Зверни увагу на те, що, виконуючи коломийки, іноді неправильно наголошують слова, проте в таких випадках «порушують» норму наголошення з метою римування.

Часто певна тема об'єднує низку коломийок, утворюючи «в'язанку» («віночок»).

За змістом коломийки поділяють на такі основні цикли: дозвілля молоді; залицяння, думки про одруження; родинне життя; жартівливі коломийки; сучасні коломийки.

У коломийках лунає жартівливий, життєствердний пафос. Мабуть, через це їх не забувають, а передають із покоління в покоління. Отож прочитай коломийки із циклів «дозвілля молоді» та «жартівливі» й переконайся в цьому.

Дозвілля молоді

Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку,

її голос калиновий причарував дівку.

Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело,

Іванкову сопілочку чути на все село.

Сопілочко калинова, мала та тоненька.

Чую тебе з полонини, така-сь голосненька.

Сопілочка калинова, ясенове денце,

Не сопілка тото грає, а любкове серце.

Ой де тота сопілочка, де тота, де тота,

Що ми зночі пищалала коло мого рота?

В сопілочку калинову або із явора

Заграєш ми, мій миленький, коли буду хвора.

Ой бодай ся розколола сопілочка тота,

Що так сумно сопілкала коло мого плота.

Ой бодай ся розколола сопілка верчена,

Через тоту сопілочку ходжу засмучена.

Ой заграю у сопілку та півкну в листочок,

Вчує любка, зрозуміє: йде її любочок.

Ой заграю у сопілку, заграю, заграю,

Вчує мене моя любка, що живе на плаю.

Сопілочка калинова з шістьма воронками

Тверду любов ізчинила, любку, межи нами.

Сопілочка калинова, з черешні обручки,

Ой у любка до сопілки золотенькі ручки!
Жартівливі коломийки

Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,

Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На причіпку молотив, у запічку віяв,

Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,

Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,

Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,

Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,

То я мусив ґачі5 дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,

Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: — Ґвалту, люди, чого біда хоче? —

А по мені четвертий раз: — Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,

Якби не та паличенька, була б мене з'їла.
Закувала зозулиця та й сіла на ґанок,

Ішов Іван від Марії, загубив топанок.
Я гадала, що то сито, а то обичайка,

Я гадала, що то хлопець, а то величайка.
Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,

Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:

Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой нікому так не добре, як мені самому:

Чужі жони їдять сіно, а моя солому.
Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребче,

Біжи, біжи виганяти — кіт молоко хлебче.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,

Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,

Посадила над водою, та й украла муха.
У зеленій полонині паса баран чорний,

Не такий ти, хлопче, гарний, як дуже говорний.
Роботящий легінище, нема що казати:

До півночі за дівками, до полудня — спати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:

Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.
Когут піє, когут піє, а курка кокоче,

Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче.
Є у мене файний леґінь, ім'я йому Митер,

Лінується до ня прийти один кілометер.
Такий у ня, мамко, любко, що вміє гуляти,

А не вміє коло плота кілок затесати.
Ой Олена прибілена красно ся вбувала,

Коровиці не доїла — хвоста ся бояла.
Та чотири легіники сіно обертали,

Миша в сіні шелеснула — вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:

На роботі — замерзає, коло миски — пріє.

Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,

Най з ледаря і п'яниці посміються люди.

української народної пісні в житті народу

Список використаних джерел:

- Українська усна народна творчість: Підручник,- 4те вид.,-К.:Знання – Прес, 2006 , - 591 с.

- Закувала зозуленька: Антологія української народної поетичної творчості, - К.,1998. –с. 529- 560.

- Кіліченко Л.М., Лещенко П.Я., Проценко І.М. Народнопоетична творчість для дітей // Українська дитяча література. – К.:Вища школа,1979. – с.29 -51.

1 2 3 4

Схожі:

«Ми роду козацького діти…» Під пісню «Ой, на горі та й женці жнуть» хлопці із козацьким прапором заходять до залу. За ними дівчата	Тема родинного свята. Пісня – душа людини Мета Мета: ознайомити учнів з пісенною творчістю українського народу;вивчити пісні різних жанрів;поповнювати знання учнів про народні...
Календарне планування з української літератури І семестр (8 кл.) Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками («Зажурилась Україна», «Та, ой,...	Музика в житті людини Вступне слово. Ми проводимо виховну годину під час якої ви дізнаєтесь про значення музики,послухаєте влучні висловлювання відомих...
Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено Історичні пісні Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за...	Тема. Л. Дичко. Варіації для фортепіано «Українські писанки» Мета. Виховувати любов до музики, народних звичаїв, традицій; проаналізувати розриття теми писанкарства у варіаціях «Українські писанки»...
Сценарій свята «Українська пісня – єднає нас» Сцена прикрашена українськими рушниками та вінками. В залі лунають українські пісні	До теми «Народні дитячі пісні та малі жанри» Як називається короткий віршик, який допомагає під час гри визначити чергу учасників? (Лічилка)
Календарне планування з української літератури (9 кл.) І семестр Процес виникнення фольклору. Родинно-побутові пісні. «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько,...	7: Українські народні звичаї та традиції Навчальна мета: Вивчити з особовим складом українські народні звичаї та традиції

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання