|
|
Скачати 148.09 Kb.
|
|
Пахомова Т.Г., методист Черкаського ОІПОПП, кандидат педагогічних наук, Савицька Г.І., методист Черкаського ОІПОПП Навчання і викладання другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах І. Для чого потрібно вивчати другу іноземну мову? У багатьох школах, крім англійської мови, діти вивчають другу мову. Для чого це потрібно, якщо англійська давно вже визнана міжнародною мовою спілкування? Які труднощі виникають у школярів? Як можуть допомогти батьки? Якій другій мові віддати перевагу, якщо є вибір? Давайте розберемося. Навіщо в школах викладають дві мови У більшості шкіл, де пропонуються дві мови, навчання англійській починається в початковій школі ( з 1-го класу), а другої іноземної - у 5-му класі. Є й такі школи, де англійська мова є за програмою другою іноземною, а більш поглиблено вивчається перша - німецька або французька. Вже давно ні у кого не виникає питання, навіщо взагалі людині знати іноземні мови. Важливість знання англійської мови не викликає ніяких сумнівів - це міжнародна мова і в бізнесі, і в політиці, з англійською мовою можна вчитися в зарубіжних вузах, заводити нові знайомства по всьому світу, розуміти англомовні фільми, пісні, книги. Що ж дає друга мова? Пропонуючи для вивчення іноземну мову, школи зазвичай підтримують зв'язки з відповідними країнами, організують обміни, влаштовують міжнародні конференції та семінари, школярам надається можливість поїхати в країну мови. Все частіше при прийомі на роботу знання англійської навіть не обговорюється, роботодавець вимагає також знання другої мови. Заняття іноземною мовою мають не тільки навчальну мету, а й розвиваючу - тренують пам'ять, розширюють кругозір, знайомлять з іншою культурою. Тому навіть якщо цю мову дитина не буде використовувати в майбутньому, уроки другої мови не стануть марними. Однак, це аргументи в основному для батьків. Як же мотивувати дітей? Випускники двомовних шкіл заявляють: в першу чергу - цікавими уроками. Навіть ті, хто не бачив ніякої користі від вивчення французької або італійської, із задоволенням займалися мовою, якщо це було цікаво. Але це завдання вчителя, а батьки зі свого боку, повинні підтримувати цей інтерес - заохочувати участь дитини у відповідних заходах, що проводяться всередині школи (концерти на іноземній мові, шкільні обміни, видання шкільної газети на різних мовах) і в місті (фестивалі зарубіжного кіно, національний день країни мови, яка вивчається, різні розмовні клуби та інше). Дуже важливо, щоб дитина бачила, що ця мова - засіб спілкування багатьох людей, а не тільки предмет у школі. Крім того, для підлітків (а саме в цьому віці зазвичай починається вивчення другої іноземної) важливо виділитися, і рідкісна мова може бути одним із приводів для цього. Друга мова: складніше чи легше? Єдине, чого робити не варто, - це вивчати дві мови паралельно з першого класу, а так чинять в деяких елітних гімназіях. Діти ще малі, мовні норми у них не устоялися - вони будуть «тягнути» німецькі слова в англійську і навпаки. Схема, за якої діти спочатку вчать одну мову, а потім, спираючись на неї, другу, на наш погляд, найрозумніша. Але навіть за такої схеми школярі спочатку будуть плутатися: читати за правилами англійської мови, вживати англійські слова, використовувати звичну їм англійську вимову. Чим більше вчитель використовує іноземну мову на уроці, тим швидше школяр звикне до особливостей нової мови. Ще одна проблема виникає при переході в таку школу учня зі звичайної школи, де він вивчав одну мову. Природно, чим більше матеріалу він пропустив, тим більше і швидше йому доведеться наздоганяти однокласників. У даному випадку без додаткових занять не обійтися, але все вирішується індивідуально - комусь буде достатньо отримати короткі пояснення від вчителя після уроків і потім займатися самостійно вдома, для когось необхідні будуть повноцінні заняття з репетитором. Якщо ви наймаєте стороннього викладача, зверніть увагу, що він повинен знати використовувану в школі програму, займатися за таким же підручником і, звичайно, такі заняття не повинні зводитися до виконання домашніх завдань. Батьки часто турбуються, що не зможуть допомогти дитині, якщо їй буде щось незрозуміло в італійській або французькій. Тут потрібно сказати наступне. По-перше, вчителі чудово розуміють, що батьки, швидше за все, не знають їх предмета, та й взагалі викладання в школі не передбачає орієнтування на допомогу з боку батьків. По-друге, вчите дитину не соромитися задавати питання. Вчителю набагато приємніше відповідати на запитання учнів з пройденого матеріалу, ніж потім перекреслювати червоною ручкою здані контрольні роботи. Поліглоти відзначають, що найважча мова - перша, а всі інші даються легше. У багатьох мовах є схожі слова, часто схожі граматичні конструкції. Наприклад, якщо дитина зрозуміла в англійській мові таку категорію як означений і неозначений артикль (яка відсутня в російській), то в німецькій мові ця тема буде засвоєна набагато швидше. Крім того, в кожній мові є свої «легкі» сторони. Десь простіша граматика, десь правила читання, десь вимова. Яку мову вибрати Найчастіше учням (і батькам) надається право вибору з двох-трьох мов. Чим же при цьому керуватися і на що орієнтуватися? По-перше, багато учнів відзначають, що інтерес до предмета безпосередньо залежить від особистісних та професійних якостей вчителя, і цей момент не можна не враховувати. По-друге, у дитини, можливо, є потяг до якої-небудь мови. Може бути, вона захоплюється романами А.Дюма і з задоволенням вчила би французьку. Або їй подобається італійська музика, або їй запам'яталося ваша подорож по Скандинавії. Іноді цю симпатію до якоїсь мови навіть неможливо нічим пояснити, але обов'язково прислухайтеся до бажання дитини. Батьків завжди хвилюють питання перспективності та складності мови, яка вивчається. Розглянемо основні іноземні мови, які вивчають, крім англійської, в різних школах. Німецька мова. Друга за популярністю мова в Європі, вважається мовою банків і техніки. Освоєння граматики ускладнюється за рахунок відмінків і відмінювання прикметників. У Києві знаходиться Німецький культурний центр ім. Гете, який займається поширенням культури Німеччини та популяризацією німецької мови. Французька мова. Зазвичай ця мова захоплює учнів своєю мелодійністю і красивою вимовою. У Києві є Французький Культурний Центр, покликаний сприяти інтелектуальним, художнім і науково-освітнім контактам з сучасною Францією. Іспанська мова. Красива і відносно нескладна мова, на якій говорять не тільки в Іспанії, але і в багатьох країнах Латинської Америки. У сферах міжнародної торгівлі, туризму, медицини ця мова дуже затребувана. У Києві існує Центр іспанської мови та культури. Італійська мова. Зазвичай цю мову вивчають з інтересом, тому що в процесі навчання можна використовувати відомі італійські пісні, кінофільми, і вона вважається однією з найпростіших мов (нескладні правила читання, нескладна граматика). Однак існує багато діалектів, незнання яких ускладнює розуміння італійської мови. ІІ. Мета і завдання навчання німецької мови як другої іноземної Основною метою навчання німецької мови як другої іноземної є формування в учня здібності, готовності та бажання брати участь у міжкультурній комунікації та самовдосконалюватися в комунікативній діяльності, якою він оволодіває. Міжкультурна комунікація є адекватна соціальна взаємодія двох і / або більше учасників комунікативного акту - представників різних лінгвоетнокультур, що усвідомлюють свою «інакшість», «чужорідність». Звідси названа вище мета навчання німецької мови являє собою складне інтегративне ціле, що виходить не тільки на комунікативну, але і на міжкультурну компетенцію. Реалізація даної мети покликана сприяти розвитку полікультурної і мультилінгвальної мовної особистості учня. Розвиток здатності до міжкультурної комунікації, здійснюваної за допомогою німецької мови, передбачає формування в учня насамперед знань, навичок і умінь, володіння якими дозволяє йому долучитися до лінгвоетнокультурних цінностей країни, мова якої вивчається і практично користуватися цією мовою в ситуаціях міжкультурної взаємодії та пізнання. Йдеться про розвиток у школяра комунікативної компетенції, що дозволяє йому відповідно до його реальних і актуальних потреб та інтересів використовувати німецьку мову на базовому рівні в найбільш типових соціально детермінованих ситуаціях мовного безпосереднього і опосередкованого спілкування. Даний рівень володіння комунікативною компетенцією передбачає наявність у учня (в межах вимог, позначених програмою): - знань про систему німецької мови та навичок оперування мовними засобами спілкування даної мови; - комунікативних умінь, тобто умінь розуміти і породжувати висловлювання на німецькій мові відповідно до конкретної сфери, тематики і ситуації спілкування, мовного завдання і комунікативного наміру, а також з урахуванням національно-культурної специфіки країни / країн мови, що вивчається. Дані знання, навички та вміння покликані забезпечити учням можливість: - в усній і письмовій формі встановлювати і підтримувати контакт з партнером по спілкуванню, повідомляти і запитувати інформацію різного обсягу та характеру, логічно і послідовно висловлюватися і адекватно реагувати на висловлювання партнера по спілкуванню, інтерпретувати і узагальнювати інформацію, висловлювати при цьому своє ставлення до предмета спілкування (теми, проблеми тощо) і використовувати аргументацію і емоційно-оціночні судження; - використовувати різні стратегії добування інформації з звучного і / або письмового тексту (розуміння основного змісту, розуміння повного змісту й пошуку необхідної інформації) і інтерпретувати (творчо переробляти) отриману інформацію. У процесі навчання німецької мови як другої іноземної учень розширює свою індивідуальну картину світу за рахунок прилучення до мовної картини світу носіїв цієї мови, до їх духовної спадщини, національно-специфічних способів досягнення міжкультурного взаєморозуміння. Він навчається також пояснювати (на базовому рівні) їх спосіб життя / поведінки. При цьому в свідомості учня здійснюється синтез знань як про специфіку рідної культури, культури першої і другої іноземних мов, так і про спільність знань про культури та комунікації. Учень повинен не тільки отримати уявлення про нову для нього країну, стилі і способи життя народу, який її населяє, а й усвідомити спільність і відмінність різних національних культур і на цій основі рефлексувати власні культурні цінності при критичному і водночас позитивному ставленні до культури німецькомовного народу. Саме за рахунок критичного осмислення чужого способу життя та здійснюється процес збагачення картини світу. Актуальним є становлення в його свідомості нових соціокультурних образів на базі уявлень про нове іншомовне середовище і культуру, створених під впливом культур рідної і першої іноземної мов і в результаті накопичення власного життєвого досвіду. ІІІ. Особливості викладання німецької мови як другої іноземної у загальноосвітніх навчальних закладах З кожним роком дедалі більше учнів загальноосвітніх навчальних закладів вивчає німецьку мову як другу іноземну. Зазвичай, першою іноземною є англійська. Проблеми й питання організації навчального процесу в нових умовах, які закономірно виникають в учителів, потребують негайного розв’язання, на основі врахування рекомендацій спеціалістів з інших країн, яким ця проблема відома вже давно. У методиці вивчення мови поняття “друга іноземна” означає, що учень вивчав уже принаймні одну іноземну мову; при цьому не важливо, в якому хронологічному порядку учень вивчає німецьку мову - як другу чи, власне, як третю. Кожна наступна мова розглядатиметься як друга іноземна. Важливим є те, що мова вивчається у змісті шкільної програми і учень ще не володіє вільно першою іноземною, на відміну від тих дітей, які вивчають дві мови, виростаючи в двомовній сім’ї, перебуваючи в мовному середовищі (як діти емігрантів) чи вивчаючи діалекти знову ж таки завдяки мовному середовищу. Наприкінці 60-х років у німецькій методичній літературі з’явилися статті, в яких було висловлено застереження від контакту різних мов. Йшлося здебільшого про іноземні мови: англійську та французьку. Було помічено, що на уроках французької мови (французька була для німецьких дітей другою іноземною після англійської як першої іноземної) не тільки німецька мова впливала (“заважала”) навчальному процесу, а й англійська часто з’являлась у мовленні учнів і спричиняла неправильні висловлювання французькою мовою. Так, у дослідженнях було помічено спочатку негативний аспект контакту двох іноземних мов. Виникло припущення, що взаємодія двох іноземних мов завжди матиме лише негативні наслідки. Тому рекомендувалося розмежовувати іноземні мови, які вивчалися одночасно, у розкладі навчальних занять, методиці викладання для їх своєрідного розмежування у свідомості учнів. Проте у свідомості учнів іноземні мови тісно пов’язані між собою. Це стосується як знань про елементи і структуру рідної мови та першої іноземної, так і досвіду вивчення іноземних мов. Упродовж останніх 20 років науковці дедалі більше схиляються до думки, що контакт двох мов вносить не лише додаткові помилки й плутанину, а й позитивні аспекти. Йдеться про досвід вивчення першої іноземної мови, який сприяє розвитку рецептивних і продуктивних умінь під час опанування другої іноземної мови, і не лише у плані перенесення значення слів – (напр. англ. hand – нім. Hand), що також значно полегшує семантизацію лексичного матеріалу. Велике значення має те, що можна провести паралелі між першою іноземною мовою та наступними або, навпаки, простежити відмінності, які слугуватимуть контрастом для кращого унаочнення. Під час вивчення другої іноземної мови іншого значення набуває і переклад: учень робить його не для того, щоб перекласти, а для того, щоб унаочнити, виділити, усвідомити. Вправи і завдання у навчальній ситуації “Німецька мова після англійської” розробляються з урахуванням таких засад: 1. Англійська і німецька як германські мови споріднені в багатьох аспектах. Насамперед, це простежується у лексиці, особливо на початковому етапі вивчення, де можна помітити багато відповідностей і наявний очевидний зв’язок між німецькою та англійською мовами. До того ж є багато інтернаціоналізмів, здебільшого греко-латинського походження, які трапляються в обох мовах, проте відрізняються вимовою та написанням. Але і в інших частинах мовної системи можна використати аналогії для вивчення німецької мови після англійської. Це стосується вимови, інтонації, правопису, і, особливо, граматики. 2. Другу іноземну мову здебільшого вивчають дорослі, для яких існує особлива стратегія навчання. Свідомо вивчати мову означає бути самому активним у процесі навчання: міркувати, аналізувати, порівнювати, висувати гіпотези, знаходити закономірності, обговорювати результати. Те, що другу іноземну мову вивчають частіше у свідомому віці, потрібно враховувати під час при подання, наприклад, граматичного матеріалу. Учні відповідальніше поставляться до процесу навчання, це зробить ефективним застосування на уроках інтерактивних форм роботи. З досвіду вивчення першої іноземної мови учні знають, як взагалі вивчається іноземна мова, мають свою стратегію запам’ятовування лексичних одиниць, яку вони використають для вивчення другої іноземної мови. 3. Для вивчення другої іноземної мови, зазвичай, виділяється менше часу, ніж для першої. Це означає, що темп заняття має бути вищим (більше навчального матеріалу за урок, коротші пояснення, інтенсивніша робота із вправами ). Цьому значно сприяє порівняння та обговорення мовних явищ, схожих в обох мовах. 4. На заняттях першої іноземної мови учні ознайомилися з можливими формами вправ і мають певний досвід, який можна використати і збагатити для вивчення другої мови. Тому вчителю німецької мови було б дуже корисно знати, які форми і методи навчання застосовувалися на уроках англійської мови. 5. Завдання і вправи мають бути орієнтовані насамперед на порівняння та обговорення аналогій і розбіжностей, мета яких – встановити зв’язки між рідною мовою, першою іноземною та другою іноземною. 6. Свідомо застосовувати набуті знання з англійської мови під час вивчення німецької означає розуміти новий елемент німецької мови (слово чи структуру речення), користуючись досвідом розпізнавання відповідного феномена в англійській. Процес проведення аналогій між мовами називають “Ага-ефектом” (“Aha-Effekt”). 7. Візьмемо для прикладу німецьке слово Knie. Учні знають схоже англійське слово – knee. Що означає німецьке слово, якщо воно означає частину тіла (Ага!). Найімовірніше воно матиме таке саме значення. Чи це припущення підтвердиться, можна переконатися лише тоді, коли перевіримо це слово у відповідному контексті – візуальному чи мовному, який допоможе розпізнати, що Knie і knee має спільне значення. 8. Із психології запам’ятовування відомо, що і в рідній мові, і в іноземній ми розпізнаємо набагато більше понять, якщо вони трапилися під час читання, ніж коли ми їх вимовляємо (активний і пасивний словниковий запас). 9. Дослідження психології пам’яті свідчать, що нове лише тоді добре запам’ятовується, якщо його можна пов’язати з чимось уже відомим у нашій свідомості. У вивченні іноземної мови це стосується насамперед словникового запасу: дуже неефективно вивчати нову лексику, зазубрюючи список слів без контексту. 10. Б.Гуфейзен (1994) склала два списки слів, схожих в німецькій та в англійській мові та зрозумілих учням. Їх потрібно використовувати для швидкого збагачення словникового запасу: перелік пар слів в алфавітному порядку, значення яких в англійській та німецькій мовах однакові або близькі, та перелік слів, упорядкований за загальними (простір, час, кількість, якість тощо) або специфічними (тематичні поля – навколишній світ, проживання, покупки, робота, вільний час, здоров’я, хвороби, навчання тощо) поняттями. В обох групах систематизується елементарний щоденний досвід як відомий з рідної мови та перенесений у першу іноземну для вивчення лексики на початковому етапі. Тому цю систему можна використати і для запам’ятовування німецьких слів. Йдеться про те, щоб пов’язати у свідомості учнів ті слова, які стосуються елементарних сфер спілкування у всіх мовах, оскільки таким способом їх найкраще можна зберігати в пам’яті, пригадувати й активізувати. Створюючи такі контексти для спільного лексичного запасу англійської та німецької мов, можна використати різні способи запам’ятовування: 1. Візуальна опора Використовуються малюнки або фотографії, підписані двома мовами. Так можна семантизувати лексику до тем: «Квартира», «Місто», «Тварини», «Рослини», «Клімат», «Погода», «Транспортні засоби», «Продукти», «Страви», «Напої», «Покупки», «Магазини», «Родинні стосунки», «Зовнішність», «Одяг», «Гігієна», «Хвороби», «Розташування і рух у просторі», «Школа і навчання», «Навчальні предмети», «Театр», «Концерт», «Кіно», «Спорт», «Радіо», «Телебачення», «Преса» тощо. 2. Впорядкування схем Загальні поняття часто утворюють системи, відомі учням з рідної мови, які допомагають паралельно семантизувати лексику в двох мовах. Прикладами німецько-англійських відповідників можуть бути: числа, сторони горизонту, міри довжини, ваги, часу, пори року, дні тижня, пори доби, кольори. 3. Протилежне значення Пари слів із протилежним значенням, як показує досвід, запам’ятовуються легше, ніж коли слова вивчаються окремо. Приклади англійсько-німецьких відповідників: я – ти, високо – низько, праворуч – ліворуч, йти – зупинятися, початок – кінець, максимум – мінімум, плюс – мінус, молодий – старий та ін. Оскільки ще не розроблено підручники, які враховували б, що німецька мова вивчається після англійської, вчителям потрібно самостійно розробляти відповідні завдання і вправи. Для цього вчитель може використовувати вправи, які є в підручниках, але при цьому доповнювати їх таким чином, щоб учням потрібно було використати свої знання англійської мови. Особливо в сфері опанування лексичного матеріалу, який відноситься до поширеної лексики щоденного вжитку, треба звернути увагу учнів на те, що багато слів у німецькій мові можна зрозуміти з контексту, якщо використати знання англійської мови. Б.Гуфейзен (1994) налічує близько 650 таких слів, які належать до лексичного запасу початкового рівня. Розробляючи вправи для збагачення спільного лексичного запасу німецької та англійської мови, дуже важливо врахувати, щоб слова пропонувалися в тому контексті, в якому ми їх сприймаємо. При цьому треба звернути увагу на те, що багато з цих понять,( навіть якщо вони належать до понять щоденного вжитку) мають специфічне культурне забарвлення. Поняття “ліс” для всіх людей означає “багато дерев”, але європеєць пов’язує з цим поняттям зовсім інше, ніж житель тропічних країн. Як працювати із вправами такого характеру? Розуміння лексичних одиниць Крок 1. Зібрати і розсортувати німецько-англійські відповідники. Крок 2. Окремо опрацювати німецькі слова, несхожі на відповідні англійські. Крок 3. Використовувати рідну мову для порівняння (при цьому виявиться, що і в рідній мові є слова, які схожі на англійські чи німецькі і мають однакове значення (напр. укр. аптека – нім. Apotheke) Робочі кроки, за яких усі наявні знання про мову під час порівняння систематизуються та активізуються, значною мірою сприяють розвитку “відчуття мови” і, завдяки цьому, підготовці до вивчення кожної наступної мови. Такі робочі кроки учні можуть виконувати і самостійно. Вчитель задає тему, наприклад, “Зовнішність”(частини тіла), або показує малюнок, якщо має змогу. 1. Учні занотовують англійські слова, які означають найважливіші частини тіла. 2. Шукають у словнику німецькі відповідники і дописують їх. 3. Порівнюють англійські та німецькі слова, встановлюють, які з них схожі і легко зрозумілі, які відрізняються. 4. Складають таблицю. 5. Порівнюють англійські та німецькі слова зі словами рідною мовою: що в них схожого? Робочі кроки 1-4 виконуються спочатку індивідуально, у парах або в групах, а потім результати обговорюють на пленумі, порівнюють, за потреби коригують, роблять висновки. Таким чином, учні впродовж певного часу можуть створити свій власний багатомовний словник у малюнках. Активне застосування лексики (Від розуміння до висловлювання) Спочатку йде інтенсивне тренування вимови. Якщо упустити цей момент, то пізніше це призведе до суттєвих помилок у розумінні. Приклад: “Knie – knee”. Вправи, які можна запропонувати на цьому рівні: а) читання вголос текстів, які містять нову лексику; б) складання невеликих діалогів із новою лексикою. Активне застосування лексики (Від розуміння до письма) Обговорюється правильне написання німецьких слів. Вправи для тренування правильної орфографії вивчених слів: а) заповнити пропуски в тексті новою лексикою; б) диктанти для заповнення пропусків. Вправи для уникнення інтерференції. “Фальшиві друзі”. В англійській та в німецькій мовах є слова, які подібні за звучанням або за написанням, проте мають різне значення і тому можуть бути неправильно вжиті або неправильно розпізнані. Найвідоміший приклад: підміна значень англійського слова become та німецького bekommen, якої часто припускаються німці, що розмовляють англійською, і яка дуже розважає англійців: “Can I become a beefsteak?”- запитує німецький відвідувач в англійському ресторані. На рівні словникового запасу початкового ступеня таких лексичних одиниць небагато і тому немає великої небезпеки неправильного вживання “фальшивих друзів”. На заняттях початкового рівня рекомендується звертати увагу учнів на такі лексичні одиниці в міру того, як вони трапляються в навчальних матеріалах (напр., become/bekommen, map/Mappe, gymnasium/Gymnasium). Можна застерегти учнів, що ці слова можуть бути вжиті неправильно, і пояснити різницю, використовуючи контекст. Зразки вправ для проведення занять німецької мови як другої іноземної (після англійської) можна знайти в матеріалах видавництва Hueber „Deutsch ist easy! “ von Anta Kursiša und Gerhard Neuner. Список використаних джерел
|
|
Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у загальноосвітніх... Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах здійснюється відповідно до таких нормативних документів |
Впровадження іноземної мови у 1-му класі і другої іноземної мови... Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної мови... |
|
Особливості проведення державної підсумкової атестації з румунської... Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики,а також іноземної... |
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації... Матеріали для державної підсумкової атестації з іноземної мови у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів складені відповідно... |
|
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і... Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області |
Викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах Гузняєва І. А Ладиченко Т. В. Методика викладання навчального курсу "Людина і світ": 11 кл.: Книга для вчителя / Т. В. Ладиченко, Т. В. Бакка,... |
|
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013 Навчання хімії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних... |
З. В. Надьон-Калюжка, вчитель іноземної мови В статті конкретизована мета навчання іноземним мовам, наведені основні особливості уроку іноземної мови на початковому етапі навчання,... |
|
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста... |
НАКАЗ Чернівецької області на 2013 рік та з метою надання методичної допомоги щодо викладання навчальних предметів та організації методичної... |