|
|
Скачати 309.42 Kb.
|
| Особливо показовим є войовничий цинізм. “Справа честі” кожного “блатного” знаходити якомога брудніші слова і вирази для вищих людських почуттів і манер, таких як делікатність, ввічливість, почуття громадянського обов'язку, співчутливість, жаль, турботливість, поважливість, кохання. Працелюбність і доброта — це в очах “блатних” казочка для маскування дійсної хижацькості і жорстокості кожної людини. Особливо презирливе і цинічне ставлення виявляється до кохання, яке “насправді” є тільки тваринним статевим потягом. Відносини з жінкою є для “блатних” завжди агресивним актом, при якому чоловік повинен домагатися задоволення статевого бажання, не звертаючи увагу на почуття жінки. Характерним проявом блатного цинізму є брудне, нецензурне позначення всього, що пов'язане із міжстатевими відносинами. Приймаючи таку термінологію, молоді люди створюють у себе неминучу настанову на зниження навіть справжніх, щирих почуттів. Незримо працюючи, ця настанова підштовхує юнаків на безвідповідальну поведінку у дошлюбних, а пізніше у сімейних стосунках. Як сталося, що образ “блатного” є зразком для наслідування серед значної частини молоді? Відповіддю на це питання є знов-таки привабливість “сильної особистості”. “Блатний” не є справді сильною особистістю, але на рівні свого розуміння і смаку він всіляко намагається створити цей образ. Основний шлях до цього — демонстрація зверхності і презирства щодо норм культурної поведінки: миролюбності, привітності, ввічливості, поваги до людей і закону, працелюбності. Цей огидний тип, звичайно, має певні історичні передумови. Однією з них є нестабільність життя, побуту і культурних традицій, що існувала протягом багатьох століть в історії нашої колишньої держави внаслідок багатьох і різноманітних воєн. Відомо, що війни, повстання, революції розхитують практичну мораль, підвищують агресивність, стверджують право грубої сили. Внаслідок воєн поширюється злочинність і дитяча безпритульність, найбільш яскравим прикладом чого є Громадянська війна. Іншою передумовою, частково пов'язаною з першою, є загальний низький рівень культури і моралі нижчих верств населення. Поєднання цих двох факторів і призвело до існування кримінальної, “блатної” психології у суспільстві. Про її поширеність свідчить той факт, що багато чесних людей, які рішуче засуджують правопорушення, з певною симпатією ставляться до кримінальної “романтики” (наприклад, з задоволенням співають або слухають блатні пісні), а також використовують відповідні вирази, інтонації, манери, зовнішні ознаки. Все це створює атмосферу поблажливості до кримінальної психології і поведінки. Після Великої Вітчизняної війни спостерігався “розквіт” кримінальної субкультури. її носії мали свої типові символи, наприклад, золоту коронку на одному з передніх зубів, так звану фіксу. Зараз такі явно карикатурні символи частково відішли у минуле, але “блатна” психологія, на жаль, існує і продовжує отруювати моральне повітря суспільства. Кримінальна субкультура часто впливає на суспільну психологію через юнацьку субкультуру. Остання являє собою прагнення молоді, якій не вдається самостверджуватися через навчання, працю або інші корисні справи, відокремитися від дорослих, від яких походять вимоги, повчання, “нотації”. Негативізм до дорослих та їх культури і викликає у цієї частини молоді інтерес до кримінальної субкультури з її презирством до чесності, порядності, самодисциплінованості. В юнацьких компаніях можна досить часто побачити симпатію і пряме наслідування манер і захоплення “блатною” романтикою. Такі компанії, можливо, не зробили нічого протиправного, але вони знаходяться у зоні ризику, тобто в певних ситуаціях можуть стати на цей шлях. Питання та завдання учням. 1. Наведіть характерні приклади кримінальної субкультури з кінофільмів або літературних творів. 2. Які риси особистості (характеру, темпераменту, звичок, переконань), на ваш погляд, зумовлюють потяг до кримінальної субкультури і які риси особистості протистоять цьому потягові? 3. Опишіть людину будь-якого віку, яка викликає вашу симпатію, і спробуйте визначити, риси якої субкультури (назвіть її) спостерігаються у її поведінці. ШОСТА БЕСІДА. ГУМАННА ПОВЕДІНКА І “ЖІНОЧА ПРОБЛЕМА” Ця бесіда здебільшого звернена до дівчат, але буде корисною і для хлопців. Школа звикла до того, що більшість проблем дисципліни пов'язано з хлопцями, їхньою традиційною агресивністю і негативізмом (проявом чого є і юнацька субкультура). Дівчата завжди були більш слухняними, схильними до порядку і виконання суспільних вимог, більш миролюбними. Проте поступово це становище змінювалося, і в другій половині XX століття поведінка дівчат підліткового і юнацького віку більш наблизилась до хлопчачої, ніж колись раніше, що викликає занепокоєння педагогів і суспільства. Спробуємо розібратися у цій проблемі. Історія людського суспільства склалася таким чином, що в більшості країн розвиток цивілізації проходив в умовах патріархату, тобто чоловічого головування у сім'ї і суспільстві, що викликалося певними соціально-економічними умовами того часу. Наслідком цього стала нерівноправність жінок з чоловіками у суспільній і родинній сфері, що, звичайно, завжди болісно сприймалося найбільш енергійною частиною жіноцтва. Поступова демократизація суспільства торкнулася і цієї сфери людського існування. Ідея жіночої рівноправності все більш визнавалася суспільством і втілювалася у життєву практику. Боротьба за жіночу емансипацію набула найбільшого розмаху у XIX і XX століттях. У наш час у розвинених країнах жінки мають повну рівноправність з чоловіками у суспільному і сімейному житті, але крім встановлених законом прав існують традиції, наприклад, традиція розподілу домашньої праці. Так, у європейських країнах завжди існувала традиція поділу праці на жіночу і чоловічу. Колись цей поділ не створював особливих проблем, бо у традиційному побуті завжди було багато і чоловічої, і жіночої праці. Інша справа — сучасні міські умови (а більшість сучасного населення — це саме городяни). Тут в цілому стало менше домашньої праці, але традиційно жіночої праці залишилася приблизно втричі більше, ніж чоловічої. Отже, жінки стали рівноправними, але багато з них не досягли рівності у можливостях відпочинку і використання вільного часу. Ця нерівність, як і деякі інші фактичні обмеження жіночих можливостей, є причиною незатухаючого жіночого руху за емансипацію. Існує ще одна досить серйозна проблема подружніх стосунків, яка також є наслідком колишньої нерівноправності жінки. Йдеться про боротьбу за лідерство в сім'ї, хоча самі партнери, можливо, цього не усвідомлюють. Значна частина чоловіків, згідно з історичною традицією, вважає чоловіче лідерство обов'язковою умовою нормальних подружніх стосунків. Жінки, в принципі, здебільшого не проти того, аби визнати чоловіка главою сім'ї, якщо він того заслуговує, тобто виявляє відповідальність, не ухиляється від роботи по господарству та виховання дітей, не поступається жінці у загальному розвитку. Але при наявності чоловічих “сімейних гріхів”: пияцтва, несправедливого розподілу домашньої праці — вони не визнають права чоловіка на статус лідера, виявляючи це досить відверто і виразно. Виникає прихована чи явна боротьба за лідерство, наслідком якої є конфлікти і розлучення. Становище жінки у таких ситуаціях постає досить складним. Хоча правда на її боці, вона, аби зберегти сім'ю, мусить виявляти життєву дипломатію, йти на компроміси і бути толерантною всупереч своєму справедливому незадоволенню. Проте існує ще й інша проблема, пов'язана з жіночим рухом. Справа в тому, що прагнення до рівності можливостей (рівність прав вже повністю досягнена) у деяких жінок обертається у прагнення до однаковості манер поведінки. Чи можна вважати це позитивним явищем? Природа наділила обидві статі приблизно рівними інтелектуальними можливостями, проте материнська місія визначила особливу роль жінки у вихованні дітей і впливі на людську поведінку у більш широкому смислі. Жінки відрізняються від чоловіків більшою емоційністю, співчутливістю і добротою, що робить їх, так би мовити, джерелом позитивної етики, носіями миролюбності, людяності, терпимості. Жінки завжди пом'якшувати грубі чоловічі характери і звички, тобто найбільшою мірою сприяли розвиткові гуманності людського суспільства. Кожна стать відіграє власну роль у поліпшенні умов людського існування. Завдяки чоловічій заповзятливості людство переважно збагачує матеріальний добробут та пізнає закономірності буття, а завдяки жіночій гуманності — вносить у стосунки дружелюбність, співчутливість, милосердя, турботливість та лагідність. Отже, як противагу сучасному вирівнюванню професійних і соціальних ролей обох статей жінка повинна зберігати свою одвічну якість берегині гуманних якостей людства, і в цьому плані потрібно дуже обережно і критично ставитися до деяких надбань емансипації. Жіночність постає у стриманості, м'якості, уникненні вульгарності і різкості мови, жестів, міміки, манер поведінки. У чоловіків усі ці прояви також не є показниками культури, але, на жаль, традиції досить міцно закріпили їх у чоловічій поведінці. У жіночої половини таких традицій було значно менше, і їх не треба розвивати. На жаль, надмір емансипації і вульгарного демократизму робить для певної частини жінок привабливими грубі вирази, розкуті та агресивні манери. Вони називають їх “сучасними” і вважають, що це тільки форма, а не зміст. Насправді груба форма поведінки неминуче визначає також зміст. Якщо дівчина звикає до непристойних виразів, то це при будь-яких почуттях спотворить її стосунки з майбутнім чоловіком і перейде до її майбутніх дітей. До “сучасних” манер належать також паління та вживання алкоголю. Жіноча стриманість та порядність завжди була одним з основних стримуючих чинників хибних чоловічих звичок, а зараз цей чинник стає все менш міцним і надійним. Ось, наприклад, сцена, яку нерідко доводиться спостерігати. Розмовляючи з дівчиною, хлопець палить і час від часу плює на підлогу між собою і нею, а вона наче цього і не помічає. Коли вона вийде за такого хлопця заміж, то, можливо, отримає чоловіка, який не буде з нею рахуватися, допомагати у господарстві, буде грубим і егоїстичним, бо все це вона формує своєю невибагливою до його культури поведінкою. Свою негативну роль відіграє і образ “сильної особистості”, який часто розуміється дівчатами як наслідування “крутих” чоловічих манер. Часом здається, що мова юнацької субкультури має на дівчат справді непереборний вплив. їхні прагнення спрямовані на те, аби, боже спаси, не створити враження “культурної”, “інтелігентної”, що здається їм хіба що не огидними епітетами. Сказати замість “мені подобається” — “я балдєю”, замість “смішний, розважливий, потішний” — “прикольний” — це для багатьох з них “справа честі”. “Сучасність”, “крутість” — це найпрестижніші для таких дівчат якості. Не можна сказати, що вони взагалі цураються культури, ні. Привабливо знати літературу, грати на музичних інструментах, вживати наукові терміни, але чомусь обов'язково поєднувати це з “крутістю”. Якщо подивитися на це з узагальнюючої позиції, то добре видно, що мода на “крутість” — це та ж сама спадщина нашої “пролетарської” культури, яка просто маскується у сучасні форми. Немає нічого поганого у модному одязі, нехай одяг буде сучасним, а ось мова — справді інтелігентною, а не “офігезною”. Питання та завдання учням. 1. Чи вважаєте ви, що жіноча емансипація повністю здійснилася, і жінки досягли всього того, до чого прагнули? Якщо ні, то в чому вони ще відстають від чоловіків? 2. Порівняйте становище жінок у різні епохи і висловте своє ставлення. 3. Порівняйте становище жінок у різних сучасних країнах і скажіть, де ви його вважаєте кращим. 4. Напишіть узагальнюючу характеристику сучасної молодої жінки. 5. Згадайте літературну героїню, яка викликає у вас найбільшу симпатію. 6. Яка жінка справила на вас найбільший вплив у житті? Якими своїми якостями? У позакласній роботі зі старшокласниками педагоги можуть значною мірою спиратися на самостійність учнів, які вже спроможні самостійно написати сценарій конкурсу чи вечора, підшукати необхідну літературу, підготувати художнє і музичне оформлення. Плануючи виховну роботу на рік, класний керівник або вихователь повинен радитись з учнями, надавши їм якомога більше ініціативи. Цілком самостійними старшокласники все ж таки здебільшого не бувають, тому доречно запропонувати їм орієнтовний план, який вони можуть змінювати і доповнювати. В плани виховної роботи для X та XI класів можна включити такі заходи. Естетичне виховання. Бесіди про мистецтво. Екскурсії до музеїв та виставок образотворчого мистецтва. Вечори та свята, присвячені видатним діячам мистецтва. Літературно-музичні конкурси. Відвідання театральних вистав та концертів. Обговорення нових літературних творів. Прослухування нових музичних творів. Конкурси на краще оволодіння навичками побутової естетики. Екскурсії та прогулянки на природі. Оформлення виставок та альбомів мистецької творчості учнів. Концерти художньої самодіяльності, мистецькі фестивалі. Громадянське виховання. Огляди преси. Огляди міжнародних подій. Дискусії. Зустрічі з політичними та громадськими діячами. Бесіди суспільно-політичного змісту. Обговорення новинок суспільно-політичної літератури. Конкурси політичного плаката. Професійна орієнтація учнів. Екскурсії до центрів професійної орієнтації, центрів зайнятості, підприємств, установ. Бесіди профорієнтаційного змісту. Зустрічі з представниками різних професій. Виступи учнів з інформацією профорієнтаційного змісту. Виставки літератури профорієнтаційного змісту. Фізичне виховання. Туристичні походи, лижні та пішохідні прогулянки. Спортивні змагання в рамках класу та школи. Спортивні сімейні свята. Відвідання спортивних видовищ. Конкурси знавців спорту. Екологічне виховання. Робота з озеленення території свого села, селища, міста. Екскурсії з метою вивчення екологічного стану свого регіону. “Свята природи”. Бесіди екологічного змісту. Огляд літератури екологічного змісту. Моральне виховання. Розвиток учнівського самоврядування. Святкування Днів народження учнів. Вечори відпочинку учнів. Вечори та свята за участю учнів і батьків. “Свято сім'ї”. Свято “Мій родовід”. Бесіди з висвітленням моральної проблематики-Конкурси жіночої та чоловічої вправності. Святкування Міжнародного жіночого дня. Вечори гумору, КВК. “Фестиваль посмішок і компліментів”. Вечір “Людина славна милосердям”. Конкурс віршів про друзів. Вечори ліричної поезії. Обговорення нових книжок з яскраво висвітленими моральними проблемами. ПІДСУМКИ РОЗДІЛУ У старшому шкільному віці відбуваються важливі процеси формування світогляду, засобів самоствердження, спрямованості особистості, професійної орієнтації учнів. Інтелектуальний і моральний розвиток старшокласників визначає у багатьох з них досить зрілі форми поведінки, які проявляються у самостійності, відповідальності, стриманості, гуманному ставлення до інших людей. Здебільшого це стосується тих юнаків та дівчат, кому вдається самостверджуватися у навчанні, мистецтві, спорті, інших корисних справах. Разом з тим у поведінці тих, кому це самоствердження не вдається, спостерігаються негативні прояви від буденних порушень шкільної дисципліни до правопорушень. Погляди і настанови таких старшокласників підтримуються юнацькою субкультурою, психологічний зміст якої — протест проти вчителів та батьків, що вимагають від них щось, на їх погляд, зайве та несуттєве, а насправді те, що вони не в змозі виконати. Головними завданнями виховної роботи постає формування світогляду, професійної орієнтації, психологічної готовності до виконання соціальної ролі дорослої людини. Найсприятливіші умови складаються для загальнонаукової та загальнокультурної просвіти учнів. їх цікавить різноманітна додаткова інформація з питань політики, науки та культури, вони вже здатні і самостійно готувати змістовні позакласні заходи розвиваючого характеру. Самостійність старшокласників створює передумови для успішної організації учнівського самоврядування, а також самовиховання учнів. У плані формування гуманних рис особистості необхідна орієнтація на гуманні засоби самоствердження і критичну оцінку власних мотивів поведінки. Важливо розкрити негативний зміст певних стереотипів суспільного менталітету, що породжують “конфліктну культуру” та кримінальну субкультуру. Робота зі старшокласниками потребує від педагогів високої загальної та педагогічної культури. ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ “ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ” 1. Психологічні особливості старшокласників і завдання виховної роботи з ними. 2. Формування психолого-етичних знань учнів старших класів. 3. Оптимальні засоби стимулювання старшокласників. 4. Організація самовиховання учнів у старших класах. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ Мета заняття: закріплення знань студентів з методики виховної роботи зі старшокласниками, розвиток педагогічного мислення студентів. Хід заняття. Протягом 30 хвилин студенти готують на ґрунті своїх знань невеличку (до 15 хв.) доповідь на одну з нижчеподаних тем. 1) Формування свідомої дисципліни в старших класах. 2) Шляхи згуртування колективу старшокласників. 3) Особливості педагогічного спілкування з старшокласниками. 4) Засоби морального виховання старшокласників. 5) Засоби естетичного виховання старшокласників. Заслуховуються дві доповіді, після кожної з них проводиться обговорення в межах 15 хвилин. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Скласти бібліографію до теми: “Позакласна виховна робота в старших класах”. Прорецензувати книгу І.С. Кона “Психологія ранньої юності”. Написати реферат на тему: “Значення юнацького віку в формуванні особистості людини”. Підготувати виступ на гему: “Особливості застосування методів стимулювання в старших класах”. Розробити анкету з метою виявлення стану психологічного комфорту старшокласників. Підготувати виступ на тему: “Особливості сучасної юнацької субкультури”. Написати реферат на тему: “Засоби формування гуманної життєвої позиції у старшокласників”. Підготувати виступ на тему: “Особливості педагогічного впливу на старшокласників і старшокласниць”. Підготувати виступ на тему: “Особливості впливу макросередовища на старшокласників в сучасних умовах України”. Підготувати виступ перед батьками: “Проблеми сімейного виховання старшокласників”. Описати індивідуальні ролі, які є типовими для старшокласників сільських і міських шкіл. Прорецензувати книгу О.В. Мудрика “Современный старшеклассник: проблемы самоопределения”. Підготувати виступ на тему: “Погляди В.О. Сухомлинського на особливості виховної роботи із старшокласниками”. Прорецензувати роботи В.О. Сухомлинського “Лист до дочки” та “Лист до сина”. |
|
Виховна робота зі старшокласниками Розглянемо вікові психологічні особливості старшокласників, які дозволять сформувати завдання виховної роботи з ними |
Виховна робота зі старшокласниками Деякі діти намагаються робити лівою рукою те, що зазвичай робиться правою. Ліва рука розвивається в них швидше |
|
Виховна робота у школі здійснюється постійно, якщо вчитель може у... Зрештою, метою виховання є самовиховання учнів, тобто спонукання його до самопізнання, до керування своїм розвитком |
СПИСОК ПІДЛЕГЛОГО ОСОБОВОГО СКЛАДУ, З ЯКИМ ПРОВОДИТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНА ВИХОВНА РОБОТА |
|
ПОЗААУДИТОРНА ВИХОВНА РОБОТА Зміст цієї роботи визначається загальним змістом виховання студентської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне... |
ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ТА ЇХНІМИ БАТЬКАМИ Рекомендовано до друку науково-методичною радою Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради |
|
СЛАЙД 1 Старовойт П. С. Підвищення рівня виховної роботи в літньому оздоровчому таборі Виховна робота в літньому оздоровчому таборі включає розумне поєднання відпочинку, праці, спорту з пізнавальною естетичною, оздоровчою... |
І. Організація учнівського самоврядування Протягом І семестру 2012 – 2013 навчального року виховна робота у 6 класі проводилась згідно затвердженого плану роботи. Основні... |
|
Виховна робота в Стецівській середній школі проводиться через залучення... Козацький Кіш – юнацька організація, яка об’єднує учнів старших та середніх класів. Керівництво Кошем здійснює Рада Коша. В Раду... |
Тема по програмі Тема уроку: Adobe Photoshop головне меню програми. Adobe Photoshop його інструменти та їх використання. Прошарки та робота з ними.... |