Виховна робота у школі здійснюється постійно, якщо вчитель може у кожній маленькій справі побачити велику мету, якщо він живе життям дітей. Тобто виховна функція полягає в організації діяльності з переведення загальнолюдських цінностей у свідомість і досвід поведінки учнів крізь вияв власного ставлення вчителя, організацію життєдіяльності дітей. Зрештою, метою виховання є самовиховання учнів, тобто спонукання його до самопізнання, до керування своїм розвитком.
Тому виховна робота розглядається як форма організації спільної життєдіяльності дорослих і дітей, яка здійснюється педагогічним колективом у цілому та окремо класним керівником, зокрема, для створення сприятливих умов для самовиховання, саморозвитку, самореалізації, самоосвіти учнів.
Відповідно до проблеми, над якою я працюю, визначила основні задачі роботи:
Розвиток основних життєвих компетентностей учнів
Розвиток духовно-моральної свідомості
Формування знань та вмінь здорового способу життя
Створення родинно-шкільного виховного простору
На першому етапі спрямовую свою роботу у класі на створення активу. На цьому етапі до вихованців ставлю рішучі педагогічні вимоги, зрозумілі за змістом, з елементами навіювання, вибирається з кращих ядро колективу. Цю стадію не слід затягувати, потрібно сформувати початкові організаторські навички активістів, а всіх учнів навчити вибирати їх.
Основні методи роботи:
особисте знайомство класного керівника з кожним учнем;
глибоке вивчення дітей;
ознайомлення їх з єдиними вимогами, правилами внутрішнього розпорядку та режимом школи;
обрання старости класу та активістів на всі посади;
інструктування про їхні функції.
Ця стадія орієнтовно триває І навчальну чверть, вимоги дітей до себе ще не усвідомлені, тому єдиним виразником громадських вимог є педагог.
Результатів вдається досягти у тому випадку, коли учні не сприймають діяльність педагогів як керівну, як основну, і, тим паче, виховну. На цій стадії активісти залучаються до керівництва дитячим колективом, у них виховуються відповідальність, ініціатива, самостійність. Лідери перетворюються на реальних ватажків, пасивні учні поступово залучаються до громадського життя. Тому вдалою у даному напрямі ми вважаємо організацію роботи активу класу, яка була спрямована на проведення різноманітних заходів, благодійних акцій. Учні згодом самі стають ініціаторами благодійності, вчаться співпереживати, хочуть допомогти. Хіба це не є якщо не високим, то достатнім рівнем вихованості. До речі, до волонтерської роботи я намагаюсь активно залучати учнів, схильних до правопорушень.
У процесі даного напряму виховної роботи мій клас брав участь у «Презентації» класних колективів, коли кожен учнівський колектив повинен був підготувати представлення талантів класу у вигляді концертної програми. У підготовку таких концертів включалися вчителі-предметники, батьки, а для учнів це завжди свято, до якого вони готувалися, якого з нетерпінням чекали.
На мою думку, самовиховання - вищий тип виховання в колективах підлітків. Основне завдання на цьому етапі — це розвиток в учнів інтересу до самовиховання, удосконалення особистих якостей, рис характеру. Педагог інструктує та консультує з цих питань, поступово залучає весь колектив до самовиховання. Основні методи роботи:
накреслення перспективи самовиховання;
переконання в необхідності працювати над собою;
показ прикладів для наслідування.
Учні повинні самі визначати, які власні якості потрібно вдосконалювати, складати плани самовдосконалення, включатися в суспільно корисну працю.
Не можу не згадати про важливість "злиття праці і духовного життя вихованців" і надаю цьому першочергового значення.
Колективна творча праця — це спосіб забезпечення яскравого, наповненого працею і грою, творчістю й дружбою, мрією та радістю життя й одночасно основний виховний засіб.
У цьому навчальному році класні колективи нашої школи працюють над колективною творчою справою, присвяченою подвигу героїв «Молодої гвардії». Переваги такої колективної форми роботи у свободі вибору та прояву ініціативи самих учнів. Восьмикласники самі ініціювали поїздку на екскурсію до міст Краснодона та Ровеньки. Наш клас обрав для себе досить цікаву роботу в спільному творчому проекті щодо вивчення історії назв вулиць м. Луганська на честь молодогвардійців, проект «Місця для відпочинку молоді у нашому місті» (сквер ім. Молодої гвардії), збір фотоматеріалів про бойову славу прадідів у Велику Вітчизняну війну.
Стосовно здорового способу життя проводиться надзвичайно активна робота – тренінги, анкетування, години спілкування, диспути. На мою думку, в певній мірі, відбувається перенасичення інформацією, що інколи може призвести до небажаних результатів. Слід робити наступний крок – формувати свідомий вибір на основі духовно-моральних цінностей та зацікавленості учнів у певній діяльності. Особливо мої учні люблять прогулянки алеями в парку Дружби, насолоджуючись тихим шелестом кленів.
Я вважаю важливим шляхом розвитку духовної і моральної єдності дитячого колективу є стимулювання колективних емоцій, переживань щодо різноманітних явищ навколишнього світу. Навіть у спостереженні разом із дітьми явищ природи і враженні від них з’являється атмосфера емоційної близькості, що з'єднує дітей.
Важливим шляхом становлення колективу є моральне збагачення стосунків між учнями на засадах гуманізму і різноманітності. Виховувати справжній колективізм означає навчити своїх вихованців бачити у світі найголовніше — людину, віддавати фізичні й духовні сили в ім'я її щастя і радості. Високий результат приносять творчі вечори, присвячені національним традиціям народів нашого регіону, уроки толерантності, класні години ввічливості.
Працюючи класним керівником уже декілька років, прийшла до висновку, що життя навіть дитячої спільноти (колективу) не можливе без конфліктів, іноді — дрібних, а іноді — досить серйозних, у яких стикаються різні моральні позиції, крайнощі колективізму та індивідуалізму, зло і добро. У таких умовах більше користі й особистості, і колективу принесе справедливе розв'язання конфлікту, пошук і знаходження істини, перемога добра. У такому разі для кожного члена колективу це буде школою життя.
Щороку для діагностики психологічного мікроклімату в класі використовую соціометричний метод - це метод опитування, що спрямовуються на виявлення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії та неприязні в колективі. В основі лежать критерії, що формулюються у вигляді запитань, відповіді на них і служать підставою для встановлення структури взаємин.
Мета цього дослідження - виявити згуртованість групи, а також "лідерів" та "знедолених".
Соціометрія, проведена у 8-Б класі, виявила, що в досліджуваній групі більшість дітей має більш-менш сприятливий статус. Середній рівень благополуччя взаємин означає добробут більшості дітей групи в системі міжособистісних відносин, їх задоволеність у спілкуванні, визнанні однолітками.
На підставі результатів діагностики можна сказати про характер відносин, що існують в групі, тобто свідчить про роз'єднаність групи на окремі угруповання за статевою ознакою, причому в групі дівчаток спостерігається роз'єднаність на дві групи на чолі з лідерами (Черненко М., Щербина С).
У основі мотиву вибору у дівчаток або хлопчиків дітей своєї статі знаходяться дружні відносини, а також проявляється інтерес до спільної діяльності з вибираним дитиною. У цій групі положення, як дівчаток, так і хлопчиків сприятливо в рівній мірі. Виявлено такий характер зв'язку як взаємна симпатія. Мотивація виборів в більшості випадків визначається бажанням дітей спілкуватися, мати спільну справу, інші причини виступають як другорядні.
Серед популярних членів групи можна виділити: Бранта Б., Ринкову Д., Славгородського В.. Не можна залишати без уваги непопулярних дітей ( Буравенка А., Хижняк О.). Слід виявити і розвинути в них позитивні якості, підняти занижену самооцінку, рівень старанності, щоб поліпшити їхнє положення в системі міжособистісних стосунків. Також необхідно вчителям переглянути своє особисте ставлення до цих дітей.
Постійно у своїй роботі практикую проведення вивчення задоволеності учнів класним життям(розроблено доцентом А. Андреєвим). Учням пропонується прочитати (прослухати) твердження й оцінити ступінь згоди з їх змістом за такою шкалою:
4 — цілком згодний;
3 — згодний;
2 — важко сказати;
1 — не згодний;
0 — зовсім не згодний.
1. Я йду вранці до школи з радістю.
2. У класі в мене зазвичай гарний настрій.
3. У нашому класі гарний класний керівник.
4. До наших шкільних учителів можна звернутися за порадою і допомогою у скрутній життєвій ситуації.
5. У мене є улюблений учитель.
6. У класі я можу завжди вільно висловити свою думку.
7. Я вважаю, що в нашій школі створені всі умови для розвитку моїх здібностей.
8. У мене є улюблені шкільні предмети.
9. Я вважаю, що школа по-справжньому готує мене до самостійного життя.
10. На літніх канікулах я нудьгую за своїм класом.
Обробка отриманих даних.
Показником задоволеності учнів шкільним життям є «Z». Це частка від ділення загальної суми балів за всі відповіді учнів на загальну кількість відповідей. Якщо «Z» більше ніж 3, можна констатувати високий ступінь задоволеності, якщо «Z» більше ніж 2, але менше ніж 3, це відповідно свідчить про середній ступінь задоволеності учнів шкільним життям; «Z» менше ніж 2,— про низький ступінь.
У вересні 2012 року результати опитування показали, що лише 3 учні (Шилова, Дмитров, Буравенко) не можуть бути повністю задоволені діяльністю класу. І тому на це треба звернути особливу увагу і мені, класному керівникові, і учням класу, і батькам. Треба спрямувати всі наші зусилля на подолання проблем часткового незадоволення в цих учнів. Моя мета – зробити навчання та спілкування у класі максимально комфортним та успішним для кожної дитини.
Схема 1. Вивчення задоволеності учнів класним життям
Для мене дуже важлива оцінка діяльності класного колективу. Тому завжди проводжу діагностику вивчення задоволеності батьків діяльністю класного колективу(розроблена доцентом Є. Степановим).
На батьківських зборах батькам пропонується уважно прочитати перелічені нижче твердження й оцінити ступінь згоди з ними.
Для цього необхідно обвести біля кожного твердження ту цифру, яка означає відповідь, що відповідає точці зору опитування.
Цифри означають такі відповіді:
4 — цілком згодний;
3 — згодний;
2 — важко сказати;
1 — не згодний;
0 — зовсім не згодний.
Клас, у якому навчається наша дитина, можна назвати дружним
|
4, 3, 2, 1, 0
|
У середовищі своїх однокласників наша дитина почуває себе комфортно
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Педагоги виявляють доброзичливе ставлення до нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Ми відчуваємо почуття взаєморозуміння в контактах з адміністрацією і вчителями нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
У класі, у якому навчається наша дитина, гарний класний керівник
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Педагоги справедливо оцінюють досягнення в навчанні нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Наша дитина не перевантажена навчальними заняттями і домашніми завданнями
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Учителі враховують індивідуальні особливості нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
У школі проводяться справи, які корисні й цікаві нашій дитині
|
4, 3, 2, 1, 0
|
У школі працюють різні гуртки, клуби, секції, де може займатися наша дитина
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Педагоги дають нашій дитині глибокі й міцні знання нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Навчальний заклад сприяє формуванню гідного поводження нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Адміністрація і вчителі створюють умови для прояву і розвитку здібностей нашої дитини
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Школа по-справжньому готує нашу дитину до самостійного життя
|
4, 3, 2, 1, 0
|
Обробка результатів тесту.
Задоволеність батьків роботою школи — «Z» — визначається як частка від ділення загальної суми балів за всі відповіді батьків на загальну кількість відповідей.
Якщо коефіцієнт «Z» дорівнює чи більше ніж 3, це свідчить про високий рівень задоволеності; якщо він дорівнює чи більше ніж 2, можна констатувати середній рівень задоволеності; якщо ж коефіцієнт «Z» менше ніж 2, це є показником низького рівня задоволеності батьків діяльністю освітньої установи.
Отже, бачимо що у вересні 2012 року лише двоє батьків оцінюють діяльність колективу 8-Б класу та роботу класного керівника вище середнього рівня. А всі решта - на високому. Батьківська та учнівська оцінки – найголовніші критерії оцінювання моєї діяльності в ролі класного керівника.
Але є ще багато проблем, над якими необхідно наполегливо працювати.
Розроблено методичні рекомендації батькам, учителям з питань спільної роботи школи, сім’ї, громадськості. Підготовлено інформаційно-консультативні матеріали з питань родинно – сімейного виховання. Зроблено поради батькам щодо подолання незалежності дітей від тютюну , комп’ютерів, Інтернету. Організовано і проведено змагання До Дня фізкультури і спорту «Ми – спортивна сім’я». Організовано і проведено сумісний концерт силами дітей , учителів , батьків до Дня Вчителя. Проводиться виставка малюнків «Герб моєї родини» .
Хочу поділитися результатами нашої спільної роботи з батьками з питань розв’язання проблем навчання і виховання:
1. Збільшилась кількість батьків, які беруть участь у навчально – виховному процесі.
2. Більшість батьків , які цікавляться не тільки навчанням та вихованням своєї дитини, а також класним колективом.
3. За пропозиціями батьків проводяться нетрадиційні батьківські збори.
4. Більш довірливими стали стосунки між між батьками, учителями, дітьми.
5. Батьки з задоволенням беруть участь у змаганнях, концертах, конкурсах.
Отже, я дуже чітко розумію роль колективу, його вплив на особу кожного учня, навіть за умов демократичності суспільства, освіти, школи, що є закономірною. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього так само, як трудовий колектив впливає на робітника, студентський — на студента, військовий — на солдата тощо.
|