Процес розбудови сучасної української освіти, що здійснюється у відповідності з вимогами Закону України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, постанов


Скачати 0.79 Mb.
Назва Процес розбудови сучасної української освіти, що здійснюється у відповідності з вимогами Закону України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, постанов
Сторінка 5/6
Дата 03.11.2013
Розмір 0.79 Mb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Культура > Закон
1   2   3   4   5   6

Розділ 3. Розвиток творчих здібностей та гнучкості мислення у дітей на уроках (з власного досвіду)


На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів.
Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизовувати. Така сама вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обгрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років.

Орієнтація шкіл на формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль у більшості нинішніх випускників загальноосвітніх шкіл не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації, перетворення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях; фактично не підготовлені до творчого аналізу ситуації.

Ми говоримо: “Порівняй”, а дитина не знає, як це робиться. Виявляється, цього також треба вчити. Або звертаємося до учня: “Проаналізуй умову задачі”, але не пояснюємо, що таке аналіз. Не розуміючи точного значення дії, яку дитина має виконати, вона охоплює не сутність, а лише форму. Діти шукають площу прямокутника, множачи довжину на ширину, не розуміючи головного: чому треба множити. А тому і помилки. Адже надзвичайно важко запам’ятати безліч не пов’язаних між собою фактів. Наприклад, дитина впевнено додає в стовпчик, розказує, яку цифру записуємо, де а яку запам’ятовуємо переносимо. Виникає запитання – “Чому робимо саме так а не навпаки?”

Проте відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумове керівництво з боку вчителя.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення.

Останнім часом я працюю над цією проблемою. Свого часу К.Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша для дітей. Цю ідею Е.Ушинського застосував В.Сухомлинський. В Сухомлинський запропонував власну систему навчання мислити. Під системою уроків мислення В.Сухомлинський розумів школу думки, без якої не уявляється “повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й в наступні періоди навчання та розумового розвитку. Вона, ця школа, є фундаментом творчих розумових сил, необхідних для опанування нових і нових знань”.

Характерними умовами системи уроків мислення розробленої В.Сухомлинським, були:

1. Висока ерудиція педагога.

2. Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.

3. Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто до системи уроків.

4. Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової діяльності на уроці.

5. Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.

6. Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їхнього мислення.

  1. Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.

Із свого немалого досвіду я побачила, що діти хочуть щось нового цікавого. І я, працюючи як і всі наші вчителі, відшукувала по краплині ті логічні завдання, які з’явилися на сторінках газет, журналів, у методичних посібниках, складала самостійно за аналогією.

Використовую багато ситуацій, задач, пізнавальних завдань, ігор на розвиток логічного мислення, пам’яті, для розвитку творчих здібностей дитини.

Наприклад гра “Знайди зайве слово” (Додаток 1)

Це довга і клопітка робота, але дітям подобалось, я бачу результат і не жалкую за витраченим часом.

В доборі завдань я йду від простіших завдань до складніших. Гра “Продовж ряд” (Додаток 1).

Наведу приклад уроку, на якому діти вчилися виділяти ознаки предметів (цього, виявляється, теж треба вчити).

Я показую олівець і запитую : «Який він?». Діти з ентузіазмом відповідають:

дерев'яний

червоний

короткий

круглий.

Як правило, на цьому перелік ознак закінчується. Для того, щоб діти змогли побачити в предметі безліч інших ознак, корисно показати їм прийом щодо виділення ознак шляхом зіставлення з іншими предметами.

Порівнюючи олівець з дерев'яним циліндром, діти помічають, що у олівця є грифель.

Зіставляючи зі склом, роблять висновок, що він непрозорий. Поряд із ватою, відкривається ще одна ознака — твердий. А якщо порівнювати з морквою — неїстівний та ін.

На цьому ж уроці використовувалися також такі ігри (Додаток 2):

  1. З'єднай будинок з контуром.

  2. Яка схема підходить до слова “Вовк”?

  3. Хто або що відрізняється від інших?

Наступний крок — навчити дітей виділяти суттєві і несуттєві ознаки.

Для цього використовується інший прийом — прийом зміни ознак.

Розглядаючи один і той же олівець, спробуємо змінювати ознаки:

з довгого на короткий,

з червоного на синій,

з товстого на тонкий,

з дерев'яного на пластмасовий, —

Діти помічають, що олівець залишається олівцем, а от якщо замінити грифель на кульку, то отримаємо кулькову ручку.

А це означає, що грифель — суттєва (важлива) ознака олівця, а довжина, колір та ін. — ні.

Чудовими тренувальними вправами для розвитку вміння виділяти суттєве є такі психологічні тести:

1) Місто (автомобілі, будинки, велосипеди, ву лиці, супермаркети).

2) Війна (літаки, танки, солдати, гранати, гарма ти, бої).

3) Гра (карти, гравці, шахи, правила, м'яч, штраф).

4) Річка (берег, риба, рибалка, вода, ряска)

5) Стіл (чай, скатертина, ніжки, чашка, дерево, кришка).

6) Сад (рослини, собака, огорожа, кущ, земля) та ін.

У своїй практиці я намагаюся, щоб елементи логічного мислення були на кожному уроці.

Для розвитку зорової та слухової пам’яті я використовую такі завдання (Додаток 3).

На уроках читання я використовую такі завдання, які зорієнтовані на поповнення словникового запасу і на розвиток мовлення (Додаток 4).

В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчити усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати".

Щоб досягли такого рівня читання всі учні, їм потрібно навчитися аналізувати текст, тобто осмислювати його ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного. Тому основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках читання, є багаторазове звертання до тексту, перечутування його кожен раз з новим завданням.

Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку:

під час бесіди за змістом;

в ході складання характеристики дійових осіб;

складання словесних малюнків;

порівняння фактів на початку твору і в кінці;

під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до тексті;

під час підготовки до переказу;

озвучування кадрів складеного за змістом прочитаного діафільму.

Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане.

У своїй роботі я використовую такі завдання:

- Самопостановка запитань у процесі читання з метою осмислення прочитаного.

Така вправа формує пізнавальну самостійність, визначення причиново-наслідкових зв'язків, заставляє дітей логічно мислити.

Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного.

В своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоціний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання:

Які почуття виникли під час слухання оповідання?

Що вас вразило?

Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?

До яких вчинків, дій спонукає це оповідання?

Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.

Під час визначення головної думки твору, пропоную слідуючі завдання:

Читання, поділ на частини, складання плану.

Добір заголовків. (Такі розумові операції вчать бачити суттєве у змісті певного уривка чи оповідання).

Читання за готовим планом, поділ на частини.

Читання зі скороченням тексту. (При цьому діти випускають речення і слова, без яких зміст оповідання залишається зрозумілим. Це є підготовкою до стислого переказу).

Читання, складання сценарію діафільму.

Знаходження речення чи уривка, які виражають головну думку оповідання.

Читання назви оповідання. Співвіднесення її з головною думкою твору:

добір свого заголовка;

вибір заголовка із запропонованих прислів'їв (інших заголовків);

пояснення заголовка тексту.

Пошук слів з найбільшим смисловим навантаженням в окреми уривках та в цілому тексті.

Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення.

При роботі над текстом я пропоную вправи на формування суджень.

Зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб.

Складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без нитх. Складання характеристики героя на основі аналогічної характеристики.

Знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета.

Складання порівняльної характеристики дійових осіб.

Знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.

Читання найкрасивішого місця в оповідання чи вірші (найсмішнішого, найнапружнішого моментів і т.д.).

Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюючи навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості.

В своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і яскравого обдарування українців, уміння узагальнювати ці спостереження в етичній і водночас яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв.

Наприклад, при аналізі змісту прислів'я "Життя наше, як павутина" діти дали слідуючи пояснення:

- Як павучок обережно йде попавутинці, так і людина повинна бути обережною в житті.

- Іноді людина так заплутається в своїх справах, вчинках, як павук у павутині.

- Життя людини може несподівано обірватися, як ниточка у павутині.

Це дає дітям змогу зрозуміти зміст вислову, пояснити і встановити причиново-наслідкові зв'язки, розширити словниковий запас, вчить їх аналізувати ситуацію.

У своїй роботі я намагаюся процес навчання та виховання пов'язати з формуванням та розвитком логічного, творчого мислення.

З метою активізації пізнавальної діяльності дітей, пробудження в них зацікавленості до матеріалу, використовую слідуючі завдання на уроках розвитку зв'язного мовлення.

"Ланцюжок слів". Я пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно "тягнути" за собою наступне. Для заохочення учнів це завдання пропонується для кожного ряду. В кого найдовший ланцюжок - той і переміг.

Зима - снігова, холодна - сніг, вітер - північний, міцний, сильний - людина - розумна, смілива, радісна - день, вчинок - гарний, добрий.

"Казкові вітражі". Це завдання полягає в тому, що дитина повинна пригадати всіх дійових осіб конкретної казки і з'єднати знайомі персонажі з різних казок та придумати свою нову казку. Пригоди героїв переплітаються і виникає нова казка.

Цікаво складати казку, використовуючи морфологічний ящик. Можна вибрати одразу всіх героїв і місце дії і з'єднати в один сюжет. А можна вибрати по ходу складання казки, ніби спускаючись сходами.

Як домашнє завдання, це завдання допомагає підвищити творчі здібності кожної дитини, вчить фантазувати, творчо мислити, розвиває мовлення. Пропоную учням намалювати ілюстрації до нової казки, до тих місць, які найбільше сподобалися, запам'яталися, вразили їх уяву.

Цікавими є завдання на знайомство з протиріччями. Пропоную гру "Добре-погано". Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.

+

Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.

Можна ліпити снігову бабу.

Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей.

-

Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.

Старші діти розіб'ють поробку.

Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.

Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.

З практики знаю, що найефективнішими є ті уроки, на яких використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх творчих шукань.

Розвивати логічне мислення учнів – одне з найважливіших завдань шкільної математики.

Подані завдання сприяють розвиткові в кожного учня психічних механізмів – пам’яті, уваги, уяви, логічного мислення, які лежать в основі творчих здібностей учнів. Одночасно вони можуть бути застосовані в навчально-виховному процесі як і тренувальні вправи з певним дидактичним навантаженням.

Усі ці завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, неординарний, нетрадиційний підхід та творче застосування набутих на уроках знань і вмінь. І врешті-решт, систематичне використання запропонованих завдань допоможе вчителю розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.

В. О. Сухомлинський стверджував, що “джерело здібностей і обдарувань дітей на кінчиках їхніх пальців. Від пальців...йдуть найтонші струмочки, які надихають джерело творчої думки. Чим більше впевненості і винахідливості в дитячій руці, тим тонша взаємодія із знаряддям праці, чим складніші рухи, тим глибше виникає взаємодія руки з природою...в духовному житті дитини. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина”.

Як наслідок вищесказаного, на фізкультхвилинках я використовую вправи для розвиток пальцевої моторики.

Для розвитку мислення, сталості та концентрації уваги, на мою думку, велику роль відіграють графічні диктанти (Додаток 5). Вони розвивають мислення, фантазію, вміння орієнтуватися в просторі, швидко лічити, здійснювати плавний і невідривний рух рукою, тренують координацію витончених рухів руки, зорового контролю за цими рухами. Дані диктанти можна писати на уроках розвивальних ігор, образотворчого мистецтва, праці, у вільний від уроків час.

Необхідно вчити писати графічні диктанти, починаючи від найпростішого. З кожним наступним диктантом завдання ускладювати. Діти дуже захоплюються роботою над диктантом. Теми диктантів вони наперед не знають. Їх уява починає фантазувати. Розвивається логічне мислення.

Мої діти з власними творами друкуються в газеті “Високий Замок” (“Підзамочок”) (Додаток 5).

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку розумових здібностей молодших школярів: пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури, формування первиннних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії. Зразки завдань, розроблених для учнів 3 класу з теми “Табличне множення і ділення” додаю до роботи (Додаток 6).
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закону України "Про загальну середню освіту"
Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" 2012/2013 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом День...
НАКАЗ
Відповідно до статті 36 Закону України “Про освіту” та статей 9, 37 Закону України “Про загальну середню освіту” та з метою забезпечення...
НАКАЗ
Відповідно до законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”
Критерії відбору змісту вищої професійної освіти вчителів профільної школи
Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі, Національної системи...
Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”
Міністерства освіти і науки України від 23. 06. 2000 року №240 „Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх...
Закон України «Про позашкільну освіту»
Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки від 11 вересня 2009 року №854 «Про затвердження...
Проект рішення педради
Спрямовувати навчально-виховну роботу в школі на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад
Програму з української мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України “Про загальну середню освіту”...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад
Програму з української мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України “Про загальну середню освіту”...
Рідна (українська) мова 5 КЛАС Київ 2004 Пояснювальна записка
Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка