|
|
Скачати 117.27 Kb.
|
|
Інформаційно-методичний лист Про організацію профільного навчання на базі позашкільних навчальних закладів Необхідність нових підходів до організації освіти, переходу до профільного навчання в старшій школі закладено в Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки від 11 вересня 2009 року № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі». В новій редакції Концепції профільного навчання у старшій школі визначено, що «Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу». Основними завданнями профільного навчання в старшій школі є : - Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки. - Забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією. - Формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров'язберігаючої компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності. - Забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу, однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів. Кожний загальноосвітній та позашкільний навчальні заклади реалізують свою унікальну за метою, змістом, методами, принципами діяльність. Здійснюючи інтеграційну діяльність по створенню єдиного інформаційного простору, удосконалюючи систему взаємодії, обмінюючись досвідом загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади сприяють створенню умов для отримання учнями, вихованцями, слухачами якісного профільного навчання. Особливу цінність набуває накопичений позашкільними навчальними закладами досвід досягнення педагогічних цілей формування в учнів, вихованців, слухачів соціальної компетенції, готовності до суспільного і професійного самовизначення. Закон України «Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ, із змінами від 06 червня 2005 р. визначає, що «позашкільний навчальний заклад – складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів». Для здійснення профільного навчання позашкільні навчальні заклади мають деякі суттєві переваги: спеціально обладнані приміщення; кваліфікованих педагогів з профільних напрямів; широкий спектр програм до профільної, профільної та допрофесійної підготовки, можливість їх вибору учнями тощо. В позашкільних навчальних закладах є реальні можливості розвитку мотивації учня на продовження професійної освіти в обраному ним напряму діяльності. В них створюються умови для його особистісного росту, а саме: є більше можливостей для вибору програм навчання, зорієнтованих на практичне застосування придбаних знань, варіантів змісту навчального матеріалу; є можливість змінити педагога, дитячий колектив; відходити від стереотипів до творчості; у вільний від навчання час влаштуватися на роботу, відповідну до отриманих навичок навчання за обраною програмою тощо. Напрями профільного навчання в позашкільному навчальному закладі визначаються відповідно до напрямів здійснення позашкільної освіти: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний, або спортивний, військово-патріотичний, бібліотечно-бібліографічний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні профілі навчання. Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів і здійснюється в позашкільному навчальному закладі в гуртках, секціях, студіях, клубах, інших творчих об'єднаннях різного спрямування. Профілі навчання забезпечуються в позашкільному навчальному закладі типовими навчальними планами і програмами (профільними, багатопрофільними, інтегрованими, комплексними, модульними); іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади; експериментальними навчальними планами і програмами з урахуванням типових планів і програм, запровадження яких здійснюється лише за спільним рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти та Національної академії педагогічних наук України (за статтею 16, п,2 . Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ, із змінами від 06 червня 2005 року). Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів, без них не можливе одержання вихованцями, учнями, слухачами додаткових знань, умінь і навичок за інтересами в умовах позашкільного навчального закладу. Профільні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики вихованців, учнів, слухачів тощо. Курси за вибором – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у вихованців, учнів, слухачів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності. Найбільш поширеною формою здійснення профільного навчання в позашкільному навчальному закладі є гурткова робота, яка дає можливість: - забезпечувати умови для особистісного розвитку, творчої праці, професійного самовизначення, формування і розвитку мотивації на подальше продовження професійного навчання в обраному напряму, адаптації до життя в суспільстві та формування активної життєвої позиції вихованців, учнів, слухачів; - обирати різні види діяльності,змінювати їх при появі нових ціннісних мотивів; - здійснювати індивідуалізацію навчання та спеціалізацію вихованців, учнів, слухачів з урахуванням потреб ринку праці в конкретному соціумі; - запроваджувати широкий спектр програм, які відрізняються варіативністю, гнучкістю, доступністю; - створювати в межах одного профілю багато гуртків відповідного спрямування (наприклад, в науково-технічному профілі – гуртки судно-авіамодельні, фото-радіо-відео, комп'ютерні, фізичні, хімічні, архітектурні, початкового технічного моделювання тощо); - організовувати поряд з навчанням за профілем соціально-дозвіллєві заходи; - здійснювати науково-практичну та дослідницьку діяльність, залучати до неї наукових працівників, висококваліфікованих робітників тощо; - створювати оптимальне інформаційне середовище, інтегрувати інформаційні технології в освітні програми гуртків; - забезпечувати будь-які запити і потреби вихованців, учнів, слухачів та їх батьків щодо здійснення профільного навчання, організувати дієву взаємодію: Педагог – Вихованець, Учень, Слухач – Батьки вихованців, учнів, слухачів тощо. Опираючись на вищезазначене, для організації або удосконалення профільного і допрофільного навчання в позашкільному навчальному закладі необхідно здійснити деякі кроки:
Педагоги, які здійснюють допрофільне і профільне навчання, допомагають вихованцям, учням, слухачам знайти себе у багатому розмаїтті професій, потребують нарощування власного професіоналізму, оновлення знань і умінь, створення для них методичного «сервісу». Це можна здійснити, наприклад, шляхом: - організації і проведення проектувальних семінарів за участю обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних об'єднань педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, Центрів зайнятості тощо: - реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі.; - визначення напрямів профілізації, навчальних профілів; - формування готовності вихованця, учня, слухача для свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; - інтеграції взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів та інших навчальних закладів і установ освіти; - визначення нових вимог до педагога позашкільного навчального закладу тощо. - організації діяльності стажувального майданчику для взаємообміну досвідом педагогів, освітніх закладів різного рівня. - консультативної діяльності з працівниками Центрів зайнятості, навчальних закладів початкового професійного навчання, вищих навчальних закладів. - організації конкурсів професійної майстерності тощо. Сприяє набуттю досвіду педагогами не тільки організація традиційних навчальних занять для вихованців, учнів, слухачів, а й проведення відповідних заходів поза заняттями, наприклад: ярмарок робочих місць (презентація можливостей професійних закладів, вищих навчальних закладів для учнів 9,11 класів); програм «Професіонал», які реалізуються шляхом участь вихованців, учнів, слухачів в маршрутних, творчих, ділових, комунікативних іграх; інтерактивних ігор «Побудова інформаційних моделей», «Основи інженерної графіки»; творчих проектів «Офісні технології», «Системне програмування», «Основи профорієнтації», «Комп'ютерний дизайн» і багато інших заходів. Рекомендуємо ознайомитися з досвідом роботи Палацу дітей і молоді (ПДМ) м. Рівне «Стратегія локальних змін позашкільного навчального закладу України нового типу «Від профільного навчання – до профільної освіти». У 1997 році Рівненський міський Палац дітей та молоді отримав статус педагогічного експериментального майданчика Міністерства освіти і науки України, опрацював інноваційну модель позашкільного навчального закладу як центру допрофесійної підготовки. В ньому народжена, апробована і стала діючою інноваційна чотирьох ступінчата схема профільної освіти: - перша ступінь – знайомство з профілем(6-9 років); - друга ступінь – допрофільна підготовка(10-12 років); - третя ступінь – допрофесійна підготовка(13-16 років); - четверта ступінь – початкова професійна освіта(17-20 років). В Палаці діє Центр профільної допрофільної підготовки і початкової професійної освіти, який об'єднує 9 профільних шкіл, 2 профільні центри, 2 профільні студії та 3 спортивні школи. На їх базі стало можливим створення цілісної освітньо-виховної системи безперервного розвитку творчої особистості дитини (3-20 років) через реалізацію проекту, «18 кроків вдосконалення – креативна генерація». На першому етапі «Граючи - росту» закладаються реальні основи для подальшого розвитку особистості дитини в період 3 - 6 років. Наступний етап «Навчаючись - розвиваюсь» (7 - 11 років) – підготовка вихованця до вибору профілю навчання. Третій етап «Розмірковуючи - дію» (12 - 15 років ) безпосередньо профільне навчання, яке передбачає отримання практичного досвіду за обраною спеціалізацією та формування конкретних компетенцій, які в свою чергу забезпечують успішність в майбутній професійній діяльності. Останній етап «Створюючи - реалізуюсь» (16 - 20 років) – етап початкової професійної освіти і професіоналізації. Саме цей етап надає молоді можливість використання профільних професійних компетенцій і самореалізації шляхом створення власного самодостатнього продукту. Формування контингенту вихованців, учнів, слухачів відбувається за рахунок наявності трирівневого навчання, де на кожному рівні чітко визначені мета і зміст. Система трирівневого навчання
Навчальні плани й освітні програми розроблені за функціональними напрямами і модулями (тематичними блоками), враховують базовий компонент, профільні предметні стандарти, до того ж добір предметів (основних і додаткових), які пропонуються вихованцям, учням, слухачам, дозволяє поширити межі спеціалізованого змісту освіти. В структуру навчальних планів входять три компоненти: профільний основний (обов'язкові предмети), профільний варіативний (додаткові предмети) та профільний спеціалізований. В процесі профільного навчання в Палаці створюється спільний креативний продукт педагогів і вихованців: - видання міської газети для молоді, яка навчається «Без секретів» відділом журналістики гуманітарної школи; - мультимедійна продукція, підтримка web-порталу Палацу, web-дизайн, та flesh-технології (під заказ) – школою інформатики; - дослідження довкілля прикладного характеру та проектна діяльність – екологічним центром; - видання серії збірників «Етнокультурна спадщина Полісся» – етнокультурним центром «Веснянка»; - телепередача «ПіДеМо разом» на міських каналах телебачення – відділом тележурналістики гуманітарної школи; - розробка маркетингових стратегій і бізнес-планів по реалізації підприємницьких проектів для малого і середнього бізнесу – школою бізнесу тощо. Сьогодні є великий попит на випускників Палацу як на ринку праці в м. Рівне так і у вищих навчальних закладах, навіть за його межами. Отримане випускниками профільне навчання завдяки навчальним програмам, які носять випереджуючий характер, дає можливість вступати на 2 - 3 курс вищих навчальних закладів. Укладені угоди про співпрацю з вищими навчальними закладами не тільки в м. Рівне, а й з Львівським державним університетом імені І.Франка, Київським Національним університетом культури і мистецтв, іншими закладами на теренах України. Практичне використання зазначених рекомендацій сприятиме ефективному здійсненню профільного навчання в позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладах шляхом взаємодії та інтеграції. Остапенко В.С. Методист вищої категорії сектору виховної та позашкільної роботи відділу педагогічних інновацій та виховної роботи,відділення змісту дошкільної та загальної середньої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти |
|
Робочий навчальний план Немирівського Будинку дитячої та юнацької творчості Законодавством України про позашкільну освіту, яке базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту»,... |
Методичні рекомендації з питань організації навчально-виховного процесу... Законом України «Про позашкільну освіту», є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку вихованців,... |
|
Закон України "Про позашкільну освіту" У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань... |
ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ учителя зарубіжної літератури та російської мови Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи... |
|
ПОЛОЖЕННЯ про і нтернет-конференцію «Розвиток системи органів дитячого... Проведення інтернет-конференцій здійснюється на основі Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» та інших нормативно-правових... |
Закон України "Про дошкільну освіту" Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону,... |
|
Про затвердження мережі загальноосвітніх та позашкільних навчальних... Відповідно до Законів України „Про загальну середню освіту” від 13. 05. 1999 року №651/XIV, „Про позашкільну освіту” від 22. 06.... |
Про реєстрацію змін до Статуту ... |
|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВ А від 6 травня 2001 р. N 433 Відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ) Кабінет Міністрів України постановля є |
Програма розвитку культури в м. Синельниковому на 2011-2016 роки... «Про позашкільну освіту», «Про освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про народні художні промисли», «Про музеї та музейну... |