Істинно культурна людина це не тільки освічена людина. Культура це складна сума поведінки, вироблених звичок, в основі яких покладені естетичні та етичні

«Істинно культурна людина – це не тільки освічена людина. Культура – це складна сума поведінки, вироблених звичок, в основі яких покладені естетичні та етичні смаки та норми. А того хто не керує своїми інстинктами не можна назвати культурною, естетично розвинутою людиною.» М. Добролюбов «Дивлячись на прекрасне, слухаючи прекрасне - людина покращується.» Древньогрецький вираз «... Людина позбавлена почуттів прекрасного, естетичної культури є недосконалою, духовно бідною, хоча б яким матеріальним багатством вона не прагнула б компенсувати цей недолік.» В. О. Сухомлинський Що взагалі є художньо-естетичним вихованням? Можна сказати, що це є процес насичення душі і серця дитини всім самим піднесеним, шляхетним, тобто насичення Красою. Сьогодення переконливо доводить,що виховання культурної, високоморальної естетично розвиненої людини носить не скільки виховно-навчальний характер, а визначає нагальну потребу, необхідність естетичного розвитку з раннього віку дитини. Занепад моралі, нівелювання сімейних цінностей, жорстокість, насилля – всі ці чинники невпинно приводять до деградації суспільства та людини взагалі. Як членів суспільства та як професіоналів, у вихователів стоїть нелегке завдання: використовуючи еталони краси, культурно-національну спадщину, через мистецтво і природу розбудити, виховати і розвинути в маленьких особистостях найкращі людські якості, думки, почуття. Соціальний, матеріальний, духовний добробут держави в повній мірі залежить від тих основ, які в дитинстві будуть закладені в свідомість і серце дитини. Художньо - естетичне виховання не є просто етикет чи гарні манери, чисто зовнішня краса або ерудиція в художньому плані. Перш за все під словами краса, культура, естетика розуміється дещо прекрасне, гармонійне, довершене – те що викликає радість, емоційне задоволення, захват, втіху – тобто те, що позитивно впливає на дитину. Факторами художньо-естетичного виховання є: Природа, мистецтво, краса людини, як фізична так і внутрішня, духовна краса, яка виражається у вчинках людини, це почуття, думки, переживання,часто не очима а серцем людини. Становлення й розвиток художньо-естетичного виховання можливе через: - сприйняття природного середовища; - твори мистецтва; - національну культурну спадщину; - художню літературу; - використання в освітньому процесі особистісно-орієнтованого підходу; - врахування в процесі виховання та освіти природних нахилів дитини; - родинне благополуччя. Сприяючи розвитку цих факторів, можливо достатньо розвинути в особистості вміння помічати, відчувати, розуміти Красу та разом з тим творити прекрасне. В художньо-естетичному вихованні особистості важливо розвивати увагу, спостережливість, сенсорні сприйняття. Планомірний розвиток у дітей пізнавальних процесів призведе до розвитку чуйності сприйняття, що стимулюватиме наближення до моральності, відгуку естетичних відчуттів. Доказом цього є твердження В.Сухомлинського: «Там де немає чуйності,витонченості сприйняття довколишнього-виростають жорстокі безсердечні люди». Завданнями художньо-естетичних відчуттів виступає насамперед: Спілкування з об’єктами природи. Ознайомлення з еталонами різних видів мистецтва. Створення сучасного предметно-ігрового середовища відповідно до естетичних норм. Використання широкого вибору матеріалів в зображувальній діяльності. Створення умов для емоційного самовираження в усіх видах зображувальної діяльності. Своєчасне виявлення природних задатків та нахилів особистості. Розвиток природних задатків та нахилів дитини. Особистий приклад поведінки дорослого. Зміст художньо-естетичної роботи з дошкільниками відповідно до ліній розвитку Фізична лінія - імітувати характерні обриси та рухи різних об’єктів, передавати за допомогою міміки та жестів головні чи вражаючі риси об’єкта. Логіко-математична – розвивати сенсорні здібності, формувати вміння користуватися сенсорними еталонами ( форма, колір, величина ) обстежувати різноманітні природні об’єкти (тварини, рослини, елементи живої та неживої природи.) Соціально-моральна - орієнтувати на гармонійну взаємодію всіх поколінь в сім’ї, розвивати розуміння національних традицій, знайомити з національними промислами народу та людності взагалі. Емоційно-ціннісна - розвивати здібність виражати свої настрої, бажання, думки за допомогою музико - ритмічних рухів, пантоміми та інших засобів комунікацій. Пізнавальна - спонукати до розуміння мотивації спостереження чи дії та стимулювати вміння формулювати доступні даному вікові найпростіші висновки. Мовленнєва - збагачувати мову дітей, формувати мовні навики спілкування, вербальне пояснення ігрових, творчих, трудових дій, як дітей, так і дорослих. Художньо-естетична - знайомити з фольклорними, літературними жанрами (колискові, казки, потішки, вірші, оповідання) та використовувати їх для збагачення уявлення дітей про різні природні, соціальні та моральні прояви життя людей. Творча - спонукати в процесі зображувальної, конструктивної, предметної та трудової діяльності простими способами виражати самостійність, творчість, почуття гумору, відчуття естетичного рівня. Ігрова - розвивати вміння приймати участь в сюжетно-рольових та театралізованих іграх, направлених на розвиток естетичного та морально-етичного виховання. Висновок – отже, художньо-естетичне виховання дітей дошкільного віку сприяє емоційному підйому, позитивним почуттям, процесам вільного, творчого самовираження, впевненості в собі, формує моральність почуттів та переживань. Вихователі, в тісній співпраці з родиною, повинні стимулювати розуміння прекрасного, піднесеного, гармонійного та разом з цим формувати бажання зберегти все це не тільки для себе, а й для своїх близьких, для інших людей.

Схожі: