|
|
Скачати 337.89 Kb.
|
Комплекс вправ для домашнього завдання з фізкультури
- вправи для рук і плечового поясу в різних напрямках ;Вправи для тулуба і шиї (нахили і повороти, руху по дузі і вперед); - вправи для ніг (піднімання і опускання, згинання та розгинання в різних суглобах, напівприсід, випади, переміщення центру ваги тіла з ноги на ногу). 2. Загально-розвиваючі вправи в положенні сидячи і лежачи: - вправи для ступні (почергові й одночасні згинання та розгинання, колові рухи); - вправи для ніг в положенні лежачи і в упорі на колінах (згинання та розгинання, піднімання і опускання, махи); - вправи для м'язів живота в положенні лежачи на спині (піднімання плечей і лопаток, те ж саме з поворотом тулуба, піднімання ніг зігнутих або прямих); - вправи для м'язів спини у положенні лежачи на животі і в упорі на колінах (невелика амплітуда підняття рук, ніг або одночасних рухів руками і ногами з «витягуванням» в довжину). 3. Вправи на розтягування: У півприсяді для задньої і передньої поверхні стегна; - в положенні лежачи для задньої, передньої і внутрішньої поверхонь стегна; - в півприсяді або в упорі на колінах для м'язів спини - стоячи для грудних м'язів і плечового поясу. 4. Ходьба: - махи руками (кисті в кулак, пальці нарізно і ін); - поєднання ходьби на місці з різними рухами руками (одночасними і послідовними, симетричними і несиметричними); - ходьба з просуванням (вперед, назад, по діагоналі, по дузі, по колу. 5. Біг - можливі такі ж варіанти рухів, як і при ходьбі. 6. Підскоки і стрибки: - на двох ногах (у фазі польоту ноги разом або в іншому положенні) на місці і з просуванням у різних напрямках (з обережністю виконувати переміщення в сторони); - зі зміною положення ніг: у стійку ноги нарізно, на одну ногу, в випад і ін (не рекомендується виконувати більше 4 стрибків на одній нозі підряд) - поєднання стрибків і підскоків на місці або з переміщеннями з різними рухами рук.
Спостереження та аналіз уроку — це складний процес, який вимагає певних знань, умінь і навичок тримати в полі зору всі боки навчально-виховної діяльності. Для формування висновків і пропозицій треба готуватися, спеціально вивчаючи при цьому документи планування та готуючи протоколи спостереження до його початку. Аналіз уроку може бути повним або частковим. За повного аналізу охоплюються всі його компоненти, нюанси і весь зміст уроку. Предметом часткового аналізу є окремі компоненти уроку, наприклад: величина і динаміка фізичних навантажень, методи та методичні прийоми, які використовуються вчителем, поведінка учнів, поведінка вчителя, прийоми активізації діяльності учнів тощо. Повний аналіз уроку може переслідувати різну мету, а саме: • виявлення його позитивних сторін і хиб (щоби закріпити перші Іа усунути другі); • контроль діяльності вчителя та інспектування; • вивчення досвіду роботи вчителів; • оцінку рівня професійної майстерності вчителя. У методичній літературі з фізичного виховання рекомендуються різні схеми аналізу уроків, які загалом представляють один із двох підходів до вирішення цієї проблеми. Перший підхід, який трапляється найчастіше, передбачає аналіз окремих розділів (компонентів) діяльності вчителя й учнів на уроці; другий — орієнтує на послідовний аналіз частин уроку. Для прикладу представляємо можливі примірні схеми аналізів. Схема педагогічного аналізу уроку фізичної культури за окремими його компонентами (розділами) > І. Загальні відомості. Школа, клас, дата, час, місце проведення, кількість учнів за списком і тих, хто займаються, зайнятість корисною роботою тимчасово звільнених, але присутніх на уроці учнів.Матеріально-технічне забезпечення та санітарно-гігієнічні умови проведення занять (чистота приміщення; стан приладів, їхнє розміщення, установка і прибирання; порядок роздачі та збору інвентаря; нестандартне обладнання, його доцільність і ефективність; безпека на занятті; виховання в учнів бережливого ставлення до інвентаря та обладнання; залучення учнів до підготовки і виготовлення дрібного інвентаря та наочних посібників). Естетична оцінка місць занять та матеріально-технічних умов. Підготовленість педагога та учнів до уроку. Розробка вчителем змісту знань: відповідність підібраних засобів завданням уроку; доцільність запланованої і фактично реалізованої послідовності вправ на уроці. Підбір методів і методичних прийомів навчання, виховання, організації та оцінки діяльності учнів; їхня цінність із погляду виховання особистості учнів; використання на уроці наочних посібників і технічних засобів навчання, їх повнота і методична цінність. Підготовленість до уроку помічників, їх попереднє інструктування; успішність діяльності; знання та вміння організаційно-методичного характеру; знання типових помилок і шляхів їх виправлення; уміння страхувати; знання правил ігор, вимог до установки приладів. Якість виконання функцій черговими, капітанами команд, суддями. Доцільність відхилень від намічених завдань і змісту уроку, викликаних умовами і ситуаціями, що виникли у процесі його проведення. Використання методів організації навчальної роботи і їх поєднань. Способи виконання вправ, що використовувались на уроці. Доцільність вибраних форм розміщення і способів переміщення учнів для виконання чергових завдань з погляду забезпечення оптимальних просторових умов роботи (доброї видимості вчителя, зручності виконання вправ, взаємоспостереження під час взаємного навчання й оцінки) та економії часу. Виховна цінність застосованих шикувань і переміщень (для розвитку орієнтування у просторі та часі, виховання естетичних почуттів, уваги, кмітливості і виконавської дисципліни).
За величиною фізичні навантаження можна поділити на активізуючі, закріплюючі, розвиваючі й такі, що пригнічують розвиток. Найважливішими для фізичного виховання учнів є великі (тобто розвиваючі) і середні (закріплюючі) навантаження, використання яких дозволяє вчителеві забезпечиш оздоровчу спрямованість занять і управляти розвитком організму школярів з урахуванням вимог їх всебічного фізичного вдосконалення. З іншого боку, якщо учням дається однакове для всіх фізичне навантаження, то для одних воно виявляється оптимальним, для других - недостатнім, а для третіх - занадто великим. Як наслідок, перші працюють з тренувальним ефектом, у других - підтримуючий режим тренування, а треті реагують на навантаження зниженням результатів і стійким небажанням виконувати вправи (Інколи на все життя). Значне навантаження розглядають не тільки як умову досягнення високого рівня рухової підготовленості, а в першу чергу, як результат ставлення учнів до фізичної культури й умову формування потреби до систематичних занять. Належні навантаження викликають позитивні емоційні переживання учнів, інтерес до занять і задоволення ними, допомагають учителю спрямовувати їх на подальше фізичне самовдосконалення. Звідси можна дійти висновку: прагнучи до забезпечення високого освітнього, оздоровчого і виховного ефекту, вчитель повинен уважно стежити за індивідуальними реакціями кожного учня на фізичне навантаження, залежно від них добирати вправи, визначати інтенсивність і тривалість їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку і його характер. Отже, для уроку фізичної культури характерною є сувора індивідуальна регламентація діяльності учнів і дозування навантаження. Чітка регламентація та дозування потрібні і для досягнення освітніх результатів уроку (засвоєння кожної вправи вимагає певної кількості повторень). Фізичне навантаження - це певна міра впливу фізичних вправ на організм учнів. Як відомо, фізичні навантаження характеризуються певним обсягом та інтенсивністю. Обсяг навантаження визначається кількістю виконаних вправ, вагою вантажів, довжиною подоланої дистанції тощо. Інтенсивність навантаження характеризується часом виконання конкретної роботи. Названі характеристики - це зовнішні прояви навантаження. Вони визначаються під час підготовки вчителя до уроку у вигляді конкретних кількісних величин і можуть уточнюватися (збільшуватись, або зменшуватись) у процесі його проведення. Виконання роботи без відповідної інтенсивності та інтенсивність без достатнього обсягу навантаження не ведуть до адаптації та фізичного розвитку. Дозування навантаження - це зміна його обсягу та інтенсивності. Внутрішнім проявом навантаження є реакція організму як відповідь на виконану роботу. Таких реакцій багато. Інтегральним показником стану організму, як відомо з фізіології, є частота серцевих скорочень (ЧСС). Дослідження виявили, що за максимального фізичного напруження в 10-річних дітей пульс досягає 220-230 уд/хв, у 20-річних - біля 200 уд/хв, а у 60-річних - приблизно 160 уд/хв. Верхня межа ЧСС після інтенсивного навантаження для учнів основної медичної групи повинна складати 170-180 уд/хв (для добре підготовлених учнів - до 200 уд/хв). Роботою середньої інтенсивності слід вважати таку, за якої величина ЧСС учнів становить 140-160, а низької- 110-130 уд/хв. У кожному занятті рекомендовано передбачити 2-3 коротких "піки навантаження" тривалістю до 2 хв. У процесі заняття, передусім тренувального, для формування витривалості, бистроти, сили урок вважається корисним для учнів, якщо вони виконували навантаження з пульсом 150-170 уд/хв протягом тривалого часу (10-15 хв і більше). Учитель повинен контролювати ЧСС. Будьте уважними й до перших зовнішніх ознак втоми. За звичайної втоми спостерігається незначне почервоніння шкіри обличчя, потовиділення, часте, але рівне дихання, чітке виконання команд і розпоряджень, відсутні скарги на нездужання. Середня втома характеризується значним почервонінням обличчя, великою пітливістю (особливо лиця), значно прискореним диханням (із періодичними глибокими вдихами і видихами), порушенням координації рухів, болем у м'язах, серцебиттям, скаргами на втому. За перевтоми спостерігається різке почервоніння, блідість або "синюшність" шкіри обличчя, значна пітливість і виділення солі на шкірі, різке, поверхове, аритмічне дихання, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок, скарги на шум у вухах, біль голови, нудота. Інформативність зовнішніх ознак втоми можна вважати достатньою для регулювання навантаження на уроках. Вони виявляються через певний час після початку виконання вправ і нагромаджуються протягом уроку. Особливо уважно (з відомих причин) контролюйте хід занять і стан підлітків 12-15 років та учнів, що мають відхилення від нормального стану здоров'я. За перших ознак перевтоми треба негайно знизити навантаження, дати учням змогу відпочити. Якщо відсутні будь-які ознаки втоми, доцільно збільшити навантаження.
Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). Задля цього спостерігають за одним, зазвичай, "середнім" учнем. Секундомір вмикають зі дзвінком і не зупиняють до кінця уроку. Той, хто спостерігає (хронометрує), послідовно записує у спеціально підготовлений протокол усі дії, в яких бере участь обраний для спостереження учень. Кожних чотири хвилини (цей час може змінюватися залежно від завдань спостереження) результати вимірів пульсу заносяться у графік, де по вертикалі відзначено ЧСС, а по горизонталі - хвилини уроку. Перша реєстрація ЧСС проводиться після попереднього уроку і вважається нормою, друга - на першій хвилині, остання - після закінчення уроку. Спочатку хронометрист заносить у графу 2 протоколу дані секундоміра, а потім - чергову дію в графу 1. Час, витрачений на кожну дію, визначається шляхом віднімання попереднього показника, зареєстрованого у графі 2 від чергового показника секундоміра. У протоколі фіксуються усі педагогічне виправдані дії (рухові, розумові, допоміжні та відпочинок) і недоцільні дії. Педагогічне виправдані дії можуть бути раціональними і нераціональними. Наприклад, у наведеному протоколі зафіксовано шикування і рапорт як допоміжні дії і при цьому визнано, що 1 хв. 45 с було б досить для цієї процедури, а оскільки вона зайняла 2 хв. 45 с, то хронометрист записав 1 хв. 45 с під знак "+", що значить раціонально, і 1 хв. під знак "-" (нераціонально витрачений час). Одержані результати є підставою для визначення щільності занять. Загальна щільність заняття визначається шляхом порівняння часу, витраченого раціонально (зі знаком "+"), з усією тривалістю уроку (45 хв.): Водночас визначення лише загальної щільності не є підставою для всебічної оцінки педагогічної майстерності вчителя, його організаторських, комунікативних здібностей, теоретичної І мовної підготовки. Різні вчителі витрачають неоднаковий час для підготовки місць занять, приладів, переведення групи до наступного місця занять, постановки завдань, зауважень, пояснень тощо. Тому, крім загальної щільності заняття, визначається його моторна (рухова) щільність. Порівнюючи й аналізуючи дані загальної і моторної щільності уроку, можна знайти резерви поліпшення якості роботи вчителя. Цьому сприятимуть репліки і зауваження, записані хронометристом у ході уроку в графі "примітки". Визначайте щільність уроку загалом і окремих його частин. Адже підготовча, основна і заключна частини уроку мають неоднакові організаційні можливості й умови. Учитель повинен прагнути до 100%-вої загальної щільності. Моторна щільність основної частини тренувального уроку може сягати 70-80%, а навчального - 50-60%. Щільність уроку залежить від багатьох факторів. Наведемо найважливіші: - кількість учнів у групах, командах, іграх. Учитель повинен прагнути об'єднати найменшу кількість учнів у групи чи команди, організовуючи основну частину уроку, естафети; уникати ігор, в яких до рухової активності водночас залучається мала кількість дітей; - якість матеріальної бази. На уроці доцільно використовувати багато-пропускні прилади, декілька місць занять для стрибків, метань тощо; - кількість інвентаря. Під час вивчення метань треба кожного учня забезпечити відповідними приладами (в іграх - м'ячами, на відповідних заняттях - лижами, ковзанами, ключками тощо); - використання продуктивних методів організації занять, способів виконання вправ і управління класом; - інтенсифікація допоміжних дій на уроці і підготовка місць занять до його початку; - ефективна діяльність активу учнів щодо організації заняття, залучення до діяльності з організації занять тимчасово звільнених від уроків школярів; - стислість пояснень, зауважень, обговорень, їхнє вміле поєднання з виконанням вправ; - широке використання додаткових завдань. Хронометрію і пульсометрію уроку вчителеві рекомендовано здійснювати самостійно, передусім на початку педагогічної діяльності. До цієї роботи доцільно залучати тимчасово звільнених від рухової діяльності дітей. Отримана інформація дає змогу швидше позбутися хиб, збагатити власний досвід. Варто також пам'ятати, що вправи, які потребують проявів сміливості, рішучості, подолання небажання виконувати завдання, підвищують навантаження на організм учня. Витрати часу на уроці можна фіксувати за допомогою мікрокалькулятора.
На уроках фізичної культури використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастки (основні положення і рухи руками, ногами і тулубом, вправи з м’ячами, скакалками, акробатичні і танцювальні вправи, вправи на акробатичній стінці, вправи з рівноваги, ходьби, біг, стрибки, метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, вправи з легкої атлетики. Шикування, перешикування використовується як засоби організації учнів на уроках фізичної культури, що сприяє правильному розвиткові постави, гнучкості рухів, концентрації уваги. Усі вищезгадані вправи належать до групи вправ загального розвитку вони дають дітям добру школу рухів і сприяють зміцненню їх рухового апарату. Вивчаючи основні положення і рухи руками, ногами, тулубом, учень набуває навиків основних компонентів будь-якого руху (напрямку, амплітуди, ритму, темпу) і навчається свідомо керувати своїми рухами. Володіючи основними механізмами кожного руху, а також навчившись поєднувати їх, учень продовжує удосконалювати навики рухової дії до повного узгодження всіх їх компонентів; рухи стають точними, вільними, економними. Вправи загального розвитку виховують у дітей навики правильного дихання. Вправи для формування правильної, постави і профілактики плоскостопії, необхідні для дітей молодшого шкільного віку, використовуються на кожному уроці. Акробатичні вправи різнобічно впливають на організм дитини, особливо на вестибулярний апарат. З допомогою цих вправ найбільш ефективно розвиваються орієнтування в просторі та відчуття рівноваги. Танцювальні вправи впливають на формування правильної постави, легкої і невимушеної ходьби. Діти, слухаючи музику, звикають поєднувати свої рухи з музичним супроводом. Лазіння і перелізання сприяють розвиткові сили м’язів, особливо рук, плечового поясу, спритності, гнучкості, координації рухів, витривалості, впливають на формування правильної постави. Вправи з рівноваги формують уміння зберігати рівновагу, що є важливим у житті і діяльності кожної людини. А тому ці навички формуються з дитинства, використовуючи спеціальні вправи. Ходьба і біг належать до природних видів рулів. Вони сприяють розвиткові опорно-рухового апарату та займають у фізичному вихованні школярів одне з провідних місць. Основне освітнє завдання початкових класів - виховати у дітей правильну, раціональну, красиву ходьбу, з підтримкою даного темпу. Біг на різні дистанції - один з найпоширеніших засобів фізичного виховання - є невід’ємною частиною до інших рухів (стрибки, метання, ігри). Основою навчання бігу в молодших класах є виховання навику вільного, прямолінійного бігу на носках з високими підніманнями стегна, паралельними постановці стопи. У першому класі головну увагу необхідно звернути на вільний біг із зберіганням правильної постави, в другому - навчати дітей ставити ногу з попередньої частини стопи, бігти рівномірно, а також із зміною темпу. У третьому класі навчають дітей швидкому бігові із вмінням долати перешкоди під час бігу. Стрибки - природний вид рухової діяльності Вони характеризуються короткочасними, але значними особистими зусиллями, розвивають швидкісну орієнтацію в просторі, координацію рухів, сприяють розвитку швидкості, спритності, сміливості. Заняття стрибками позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи, дихальної систем організму. У молодших класах перш за все вивчають такі елементи стрибка: правильний розбіг, відштовхування, координація рухів у польоті і приземленні: Метання - це теж вид рухової діяльності. Вправи з метання предметів позитивно впливають на розвиток нервово-м’язового та кістково-зв’язкового апаратів. Метання сприяє виробленню в дитини точності, узгодження дій кисті, рук, передпліччя, плеча, плечового поясу, ніг, тулуба, удосконалює окомір і вміння розраховувати свої зусилля. Ігри. У цей розділ навчальної програми входять різні рухливі ігри з елементами бігу, стрибків, метання, вправи для загального розвитку, лазіння, перелізання. Емоційний підйом учнів під час гри сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та вдосконаленню навиків розвитку фізичних якостей. На уроках фізкультури в 1-2 класах необхідно проводити по одній-дві, а в 3 - одну гру. Під час занять з лижної підготовки діти вивчають правила поведінки з лижами, палками, вивчають основні стройові вправи з лижами, види шикування, перешикування, а також елементами лижної підготовки: по перемінному двокроковому ходу, ступаючому, поворотах і т.д. Плавання має велике прикладне значення, а тому входить у програму фізичної культури. Плавання - один із найбільш дійових засобів оздоровлення та фізичного розвитку дитини. |
|
Тема. Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках На минулому уроці ви отримали таке домашнє завдання : до кожної назви істоти дібрати назву неістоту |
УРОКУ Тема: Організувавши табличні дані у формі списку, користувач одержує можливість виконання в Excel дій, аналогічних процедурам обробки баз... |
|
Домашнє завдання з дисципліни ”Основи електротехніки і електроніки”... Домашнє завдання потрібно виконувати на стандартних аркушах формату На титульному аркуші повинні бути вказані назва роботи, прізвище,... |
Судова риторика Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів є дуже важливою частиною обвинувальної промови. В цій частині необхідно довести саму подію... |
|
№ уроку в темі Домашнє завдання сплановано згідно підручника «Фізика. 11 клас: Підручник/ Є. В. Коршак, О.І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. – К.: Генеза,... |
ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ... Про підведення підсумків навчальної практики студентів, які здобувають ступінь «спеціаліст» ІМФІТО ВДПУ |
|
Уроку Перевіривши домашнє завдання шляхом виконання індивідуальних завдань, зв’язної відповіді та фронтального опитування, ознайомитися... |
№ уроку в темі Домашнє завдання сплановано згідно підручника «Фізика. 8 клас: Підручник/ Ф. Я. Божинова, М. М. Кірюхін, О. О. Кірюхіна. – Х.: Видавництво... |
|
Уроку Перевіривши домашнє завдання шляхом виконання індивідуальних завдань, зв’язної відповіді та фронтального опитування, ознайомитися... |
УКРАЇНА ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Управління освіти і науки Житомирщини, створення умов для реалізації її здібностей, підведення підсумків роботи гуртків науково-технічної творчості загальноосвітніх... |