9 КЛАС
(35 години)
І. Із історії етичних учень (8 годин)
Поняття доброчинностей у грецькій класичній філософії. Теологічні чесноти. Знайомство з вченнями Конфуція, Будди, Мойсея, Мухамеда. Класифікація етичних учень (гедонізм, аскетизм, евдемонізм, прагматизм). Античний ідеал людини і його криза в епоху Римської імперії. Християнство в контексті етичних учень. Діалог –основа етичного і людського спілкування.
ІІ. Ціннісні орієнтації людини
(7 годин)
Аксіологія – наука про цінності. Ієрархія цінностей. Ціна і цінність. Вищі моральні цінності. Благо. Смисл життя. Свобода. Багатство. Щастя. Поняття етичного ідеалу. Вічні цінності і цінності надлюдини. Особистість і тисячолітня культурна традиція.
ІІІ. Добротолюбіє (8 годин)
Моральний вимір особистості. Совість – голос Божий в душі людини. Моральний вимір суспільства. „Золоте правило” етики. Роль „Золотого правила” етики в різних історичних етичних вченнях. Доброчинність. Пристрасті та їх подолання. Як з’являються лінощі, заздрість, жадібність, гнів, марнослав’я та обман. Вміння долати пристрасті.
IV. Пізнання прекрасного (12 годин)
Краса – глибинна основа людської душі. Краса святості. Зовнішній і внутрішній зміст у шедеврах мистецтва. В майстерні художника. Ікона як можливість знайомства з духовною традицією, що говорить мовою символів. Творчість як таїнство. Іконопис як складова духовної культури. Народна, церковна, класична музика як засіб виразу багатства внут-рішнього світу людини. Покликання високого мистецтва – освітити тимча-сове сяянням Вічного.
|
Основні поняття:
Аксіологія, іконопис, щастя, доброчинність, пристрасті, аскетизм, гедонізм, евдемонізм, прагматизм.
Основні вміння:
Знати відмінності у визначенні основних чеснот, визнаних філософською думкою і християнським світоглядом.
Визначати спрямованість і наповненість власного етичного пошуку досконалості, користуючись тезою “відповідальність – категорія духовна”.
Контролювати особисті „хочу” і „треба” з позиції моральності.
Розкрити зв’язок між визнанням безумовної цінності іншої особистості та принципам ненасилля.
Обґрунтовувати різницю між знаннями моралі та моральними вчинками.
Компетентності:
Учень орієнтується у визначенні понять „гедонізм”, „аскетизм”, „евдемонізм”, „прагматизм”;
розкриває взаємозв’язок між моральними цінностями особистості та моральним станом суспільства;
пояснює різницю між одухотвореною красою та красою, що визначається, насамперед, зовнішніми формами.
|
10 КЛАС
(35 години)
I. Становлення особистості: духовно-моральний аспект (9 годин)
Поняття моральної самосвідомості. Ієрархічна будова особистості. Совість і її функції. Честь і гідність людини. Свобода як основа всіх доброчинностей. Свобода “від” і свобода “для”. Відповідальність за вибір. Людина як образ і подоба Божа. Смисл людського життя. Ідеал у моєму житті. Ставлення до смерті. Смерть духовна і смерть фізична. Проблема особистості в контексті християнської антропології.
ІІ. Формотворчі фактори впливу на особистість. Тактика духовної безпеки (10 годин)
Світ пристрастей сучасної людини. Гріховність. Протидія злу. Карта моральних небезпек. Окультизм, сектантство, неоязичництво. Необмежений інформаційний наступ: індустрія розваг і задоволень. Технологія маніпулювання суспільною та індивідуальною свідомістю.
Шлях духовного вдосконалення. Покаяння як духовне відродження, як звільнення душі з полону гріха. Смисл, змістовність, етапи покаяння. “Життя й смерть дав Я тобі… Обери життя” (Втор. 30, 19).
III. Особливості юнацьких взаємин (6 годин )
Психологія міжособистісних взаємин. Етичні основи взаємин юнаків та дівчат. Закоханість. Любов – прагнення цілісності. Культура стримування. Цнотливість чи вседозволеність? Про довіру, вірність, віру. Усеперемагаюча сила любові.
ІV. Сім’я – острів любові (9 годин)
Наречений і наречена. Чоловік і дружина. Батько і мати. Ієрархічна будова сім’ї. Етичний клімат сім’ї. Поєднання краси й моральності в сімейному просторі. Благочесні праведні сім’ї в історії та літературі. Традиційні родинні цінності і національні святині.
|
Основні поняття:
Особистість. Антропологія. Моральна самосвідомість. Моральний закон. Пристрасть. Гріховність. Сектанство. Покаяння. Неоязичництво. Маніпулювання свідомістю. Окультизм. Цнотливість. Любов. Ієрархічність сім’ї. Благочестя. Традиційні цінності. Національні святині.
Основні вміння:
Розуміти особливості ієрархічної будови особистості.
Оцінювати отриманий життєвий досвід із позицій власних ціннісних орієнтацій.
Збагачувати власний пошук орієнтацією на християнські цінності.
Розуміти, чому п‘ята заповідь Декалога має обітницю.
Визначати причини й наслідки конфліктів у сім‘ї.
Використовувати можливості покаяння як духовного відродження.
Компетентності:
Учень розкриває значення моральної самосвідомості для визначення сенсу життя;
визначає особистісну та суспільну тактику духовної безпеки; шляхи духовного удосконалення;
обґрунтовує взаємозв’язок краси й моральності у сімейному просторі;
знає і порівнює поняття „моральний закон”, „любов до Бога”, „любов до ближнього”, „пристрасть”, „християнські цінності”, „національні цінності”.
|
11 КЛАС
(35 годин)
І. Етика й наука (11 годин)
Три рівні пізнання: науковий, філософський, релігійний. Проблеми гносеології. Віра і знання. Наукове і релігійне осмислення основних питань буття. Досвід християнської віри. Складні проблеми комунікативної етики. Біоетика. Евтаназія: “за” і “проти”. Генна інженерія. Екологічна етика. Комп’ютерна етика. Узгодженість законів всесвіту. Біблійна й наукова картина світу.
ІІ. Сім’я – утвердження цілісності людини ( 9 годин)
Сім’я у різних культурах народів світу. Полігамний і моногамний шлюб: погляд сьогодення. Образ сім’ї у Старому і Новому Завіті. Шлюб як таємниця і як таїнство любові в християнській культурі. Готовність до шлюбу. Ранній шлюб: “за” і “проти”. Основи щасливого шлюбу. Нерозривність шлюбу як ідеальний принцип існування сім’ї. Міцна сім’я – міцна держава.
ІІІ. Сучасна молода сім’я (7 годин)
Особливості молодої сім’ї. Сім’я - це подвиг. Дитина – дар і благословення. Сімейні потреби та турботи. Труд: необхідність, обов'язок, радість. Причини і наслідки розладу сімейних взаємин. Модель подружнього життя на християнських засадах. Взаємоповага, терпимість, взаємодопомога. Традиційний уклад життя сім’ї і суспільства. Життєстверджуюча радість любові.
ІV. Традиція як метод організації пізнавальної діяльності (7 годин)
Поняття традиції у просторі культури. Змістовний і діяльнісний аспект. Спадщина і спадкоємці. Традиція + Я = ? Творчість як невід’ємна складова традиції. Мій досвід ставлення до традиції: вивчаю, знаю, бережу, примножую. Тисячолітня християнська традиція та її значення у ХХІ столітті.
|
Основні поняття:
Шлюб. Таїнство. Любов. Обов’язок. Духовні святині. Патріотизм. Конфлікт. Моральна поведінка. Традиція. Звичаї. Духовно-моральне виховання. Благочесне життя.
Основні вміння:
Оцінювати події і явища в контексті тисячолітньої християнської культури.
Удосконалювати культуру спілкування з позицій морального виміру.
Розуміти духовно-моральні основи шлюбу, відповідальність молодих людей одне перед одним.
Усвідомлювати відповіда-льність за здоров‘я подружжя і майбутнього покоління, зважаючи на моральні та фізичні наслідки дошлюбних стосунків.
Узагальнювати досвід міцної та щасливої сім‘ї, зорієнтованої на традиційні духовно-моральні цінності.
Усвідомлювати роль сім‘ї у житті суспільства й зміцненні державності.
Компетентності:
Учень розкриває значення родинних цінностей, нерозривності шлюбу;
обґрунтовує вплив традицій християнської культури на становлення сучасної особистості;
пояснює складні, суперечливі етичні проблеми, пов’язані з прискореним розвитком генної інженерії, комп’ютеризацією, глобалізацією.
|
Список використаної літератури:
Аристотель. Афинская политея. Государственное устройство афинян. – М., 1937.
Архиепископ Евсевий (Орлинский). Энциклопедия воспитания маленького христианина. – М., 2003.
Бахтин М.М. Эстетики словесного творчества. – М.,1979.
Бех І. В.Виховання особистості – В 2 т. К.: Либідь, 2003
Бородина А.В. Основы православной культуры. – М., 2002.
Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.
Ващенко Г. Виховний ідеал.-П.:Полтавський вісник, 1994.- 190 с.
Великие мысли кратко реченные. – СПб., – 2003.
Веселова Е.К. Психологическая деонтология: мировоззрение и нравственность личности. – СПб.: Изд –во С.-Петерб. Ун-та, - 2002.
Ганаго Б. Будем как дети. Семейные вечера. – Минск, 2002.
Ганаго Б. Навстечу детским сердцам. Минск, 2002.
Грінченко Б. Якої нам треба школи? // Громадська думка. – 1905. - №5-7.
Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. - М., 2000.
Давыдова Н.В. Мастера: Книга для чтения по истории православной культуры. – М.: «Покров», 2004.
Давыдова Н.В. Евангелие и древнерусская литература. – М., 1992.
Дворецкая М.Я. Интегративная антропология: Учебное пособие. – СПб.: Институт практической психологии, 2003 – 611с.
Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994.
Діти України: Національна програма: Указ Президента України № 63/96 від 18 січня 1996 р.
Добротолюбие. – Т. 1 – 4. – М., 1996.
Духовные посевы: Краткий сборник рассказов, статей и стихотворений духовно-нравственного содержания. Свято-Успенская Почаевская Лавра, 2002.
Євтух М., Тхоржевська Т. Українська етнопедагогіка в навчально-виховному процесі як проблема вищої педагогічної освіти // Вища і середня педагогічна освіта. – 1993 . – Вип. 16.
Захаров А., Вальков К. У порога вечности. – СПб., 2004.
Зеленкова И.Л. Основы этики. Учебное пособие. – Минск, 2001.
Зеленкова И.Л. Этика. Хрестоматия. – Минск, 2001.
Зеньковский В. На пороге зрелости. – М., 1991.
Зеньковский В.В. Основы христианской философии. - М., 1996.
Златоструй. Древняя Русь. Х – ХІІІ вв. М., 1990.
Зорин К.В. И будут два одною плотью… - М., 2004.
Ильин И. Основы христианской культуры. – СПб., 2004.
Кислашко О.П., Кислашко Я.О. Православні свята та народні звичаї. – К.: Грамота, 2003.
Каледа Г. Домашняя церковь. Очерки духовно-нравственных основ созидания и построения семьи в современных условиях. – М., 2001.
Каледа Г. Библия и наука о сотворении мира. - М.,1996.
Конвенція прав дитини. – Центр ООН з прав людини і ЮНІСЕФ.
Конституція України. – К., 1996.
Корніяка О.М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К., 1995.
Крюкова Т. Притчи. – М., 2002.
Куземська Г. Дорога додому: Православна читанка – К.: Фенікс, 2003. –
200 с.
Лахно А.І., Варенко В.М. Християнська етика (в поняттях і категоріях). – К., 2002.
Левчук Л., Онищенко О. Основи естетики. – К., 2000.
Малахов В.А. Етика. – К., 2000.
Малахов В. А. Уязвимость любви.-К.: Дух і літера, 2005.
Медведева И.Я., Шишова Т.Л. Проклятие Хама. – М., 2005.
Мистецтво життєтворчості особистості. - Т. 1, 2. - К., 1999.
Михайлов Г. Три слова в психологии. - СПб., 2002.
Мороз А. Берсентьева Т.А. Уроки добротолюбия: Учебное пособие для среднего школьного возраста. – СПб., 2004.
Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехізис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. Факс. Вид. – К.: АТ „Обереги”, 1994. – 72 с. (Б-ка АТ „Обереги”)
Огульчанський Б. Основи християнської культури. – К., 2003.
Основы православной культуры и этики: Методическое пособие для учителя начальной школы. Смоленск., 2004.
Основы православной культуры Крыма: Пособие для системы учебных заведений общего среднего образования. – Симферополь, 2004.
Пестов Н.Е. Пути к совершенной радости. - М., 1996.
Православная культура в школе. – 2003. - №1- 6.
Православная культура: Методическое пособие для учителя 1 класс. – М., 2003.
Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. - М., 1995.
Рогозянский А. Хочу или надо? - СПб., 2001.
Свешников В. Очерки христианской этики. - М., 2001.
Святитель Николай Сербский. Мысли о добре и зле. – Мн., 2004.
Семья в постатеистических обществах. - К., 2002.
Семья. Книга для чтения. - М.,1991.
Сковорода Г. Зібрання творів: У 2 томах. – К.: Наукова думка, 1973.
Слободской С. Закон Божий для семьи и школы. – М., 1919.
Спутник христианина. Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 2004.
Степовик Дмитро. Історія української ікони Х-ХХ століть.- К.: Либідь, 1996.
Сурова Л.В. Православная школа сегодня. – М., 2000.
Сухомлинські О.В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивідуальний пошук. – К., 2006.
Сухомлинский В.А. Хрестоматия по этике. - М., 1990.
Сухомлинський В.О. Народження громадянина: Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977.
Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К., 1976.
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві: Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К.: Рад. шк., 1976.
Сухомлинський В.О. Чиста криниця. – К.: Веселка, 1993.
Сухомлинський В.О. Вічна тополя. – К.: Генеза, 2003.
Сухомлинський В.О. Виховання без покарань: Вибрані твори: В 5-ти томах – К.: Рад. шк., 1977.
Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка: Вибрані твори: В 5-ти томах – К.: Рад. шк., 1977.
Сухомлинський В.О. Лист молодому батькові. – В 5-ти т. – Т.5. – К.: Рад. шк., 1977.
Філософський енциклопедичний словник. - К.: Абрис, 2002.
Флоренская Т.А. Мир дома твоего. Этика и психология семейной жизни. -М., 1999.
Християнська етика і педагогіка: статті та уроки. - Острог, 2001 .
Християнська етика: Методичний посібник. - Львів, 1997.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М.,1992.
Шестун Е. Православная педагогика. - Самара, 1998.
Шостек А. Бесіди з етики. - Львів, 1999.
Шугаев И. Брак, семья, дети. Беседы со старшеклассниками. М., 2004.
Этика и психология семейной жизни: Хрестоматия для учителя. – Ч.1, 2.- М., 1999.
Янушкявичус Р.Я., Янушкявичене О.Л. Основы нравственности. - М., 2000.
|