Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

В.С.Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ Планування та організація позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році має здійснюватись на виконання Закону України «Про позашкільну освіту», який визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади та у відповідності до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»[1], в основу якої покладено науково обґрунтовану систему загальнокультурних і національних цінностей. Опираючись на визначені ЮНЕСКО завдання ХХІ століття, пріоритетом діяльності педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів України визначено дитину. Це зумовлює необхідність забезпечення творчої самореалізації вихованців у позашкільній навчально-творчій діяльності за інтересами; організації змістовного дозвілля дітей та учнівської молоді; систематизації роботи щодо профорієнтації та допрофесійної підготовки; зорієнтованості навчально-виховного процесу на виховання лідерських якостей особистості; впровадження нових навчальних технологій щодо превентивного виховання та навчання здоровому способу життя, формування екологічної культури особистості. На разі необхідно продовжити роботу щодо розвитку учнівського та батьківського врядування у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. Адже, як показує практика, співпраця з родиною дає великий виховний результат. Батьки залучаються до роботи піклувальних рад, батьківських комітетів; для них проводяться різнопланові заходи, спрямовані на поглиблення знань з питань виховання й розвитку дітей; пропаганду національних та родинних традицій. Слід нагадати про те, що сьогодні 60-65% дітей та молоді мають конфлікти в сім’ї, школі, а кожний третій учень відчуває себе самотнім. Ось тут для педагогів-позашкільників - широке поле діяльності, оскільки чимало батьків самоусунулись від виховання своїх дітей, забувши золоту істину: «Правильно виховані діти – наше щастя, золота старість, а невиховані діти – сльози, біль і горе». Означені пріоритети сприяли визначенню мети творчої діяльності педагогічних колективів - гуманізація позашкільної освіти. В умовах швидких змін у науці, економіці, політиці нашій державі потрібні такі громадяни, які уміють швидко адаптуватися і самоудосконалюватися відповідно до потреб часу. Велику роль у вихованні такої особистості відіграють позашкільні навчальні заклади, значення яких зростає як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому. Основним об’єктом навчання і виховання в позашкільному закладі є конкретна дитина, її інтереси, можливості, стан здоров’я, уподобання. Визначені ЮНЕСКО завдання освіти ХХІ століття зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення системи освітньо-розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів. Навчити вчитись, навчити жити (культура побуту, здоровий спосіб життя), навчити жити разом (культура людських взаємостосунків), практична направленість навчання були і є актуальними завданнями діяльності педагогічних колективів. Саме тому сучасні системи освітньо-розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів спрямовані на постійне розширення поля креативності вихованців, формування в них стійкої внутрішньої мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, розширення соціального досвіду, формування позитивної «Я – концепції». Слід зазначити, що постійне підвищення наукоємності освітньо-розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів зумовлює підвищення вимог щодо психолого-педагогічної компетентності педагогів, розроблення й впровадження відповідних моделей психологізації навчально-виховного процесу, адже не всі заклади позашкілля мають можливість ввести посаду психолога. Організація освітньо-розвивальної діяльності позашкільних навчальних закладів розглядається як така, за якої набуті вихованцями знання, уміння і навички стають основою для розкриття їх особистісного, інтелектуального та творчого потенціалу. Це передбачає: творчу роботу педагогічного колективу, зокрема: постійне вдосконалення професійних і творчих здібностей педагогів; розроблення і впровадження авторських психолого-педагогічних програм, спрямованих на розкриття творчого потенціалу вихованців; психологічне конструювання та психологічний супровід навчально-виховного процесу; інтелектуально-творчу діяльність вихованців за програмами спецкурсів розвивального та дослідницького спрямування; їх участь у конкурсних заходах різних організаційних рівнів. Для реалізації поставлених завдань належна увага має приділятися створенню відповідної матеріально-технічної та інформаційно-методичної бази. Заклади позашкільної освіти мають рухатися в ногу з часом, а ми маємо на сьогодні заклади, які не лише не підключені до мережі-Інтернет, а й не мають сучасних комп’ютерів. Адже ні для кого не секрет, що заклади позашкілля фінансуються за залишковим принципом, що не може не впливати на якісні показники роботи закладу. Обласним інститутом післядипломної освіти розпочата робота з даної проблеми, а саме: на сайті інституту створений розділ «Гурткова робота» за профілями навчання, де будь-який учень чи батько може знайти потрібну їм інформацію щодо роботи у гуртку, який їх цікавить. Це свого роду методичний порадник чи інструкція по виготовленню того або іншого виробу. Створюється своєрідний банк даних кращих гуртків області, який дасть можливість проявити і показати себе не тільки у своєму регіоні, а й далеко за його межами. Вважаємо, що створення банку даних не тільки гуртків, а й позашкільних установ області буде гарним стимулом у роботі як для адміністрації закладів, так і для керівників гуртків та вихованців. Це вагомий стимул заявити про себе, показати потенціал свого закладу та укласти угоди про співпрацю, можливо, вийти на зовсім новий рівень взаємовигідного партнерства. Профілізація старшої школи відкриває позашкільним навчальним закладам нові можливості рішення освітніх завдань при всілякому використанні накопиченого ними унікального досвіду, кадрового потенціалу і матеріальної бази. Подальшого розвитку має набути інтеграція ПНЗ та ЗНЗ щодо побудови, змісту  та етапів впровадження профільного навчання старшокласників. Адже позашкільні навчальні заклади надають велику допомогу у реалізації запитів учнів та батьків щодо вибору майбутньої професії, а тому можуть стати базою для створення умов щодо організації профільного навчання. Результатом профільного навчання  є набуття учнями таких базових компетенцій,  які забезпечать їм можливість початку трудової діяльності  відразу ж після закінчення школи. Організатори профільного навчання сьогодні не повинні допускати втрат соціально-педагогічного потенціалу позашкільної освіти під виглядом поглиблення в професію. Такий підхід стосовно допрофесійної освіти надає можливість урахувати інтелектуальні здібності та освітні траєкторії вихованців позашкільних навчальних закладів. Основні принципи профільного навчання в позашкільній освіті такі: забезпечення рівного доступу до отримання профільного навчання різним категоріям учнів відповідно їх здібностей; поєднання загальнокультурної й професійно-орієнтованої функції позашкільного закладу; забезпечення зміни профілю в процесі навчання; підготовка учнів до усвідомленого вибору напрямку профільної орієнтації; спрямованість на розвиток інтересу до майбутньої професії; орієнтація учнів на потреби ринку праці конкретного регіону та інші. Заглиблення у профіль досягається не тільки завдяки специфіці змісту програм, але й за рахунок форм організації діяльності, властивій тільки системі позашкільних закладів. Традиційно, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів бачать свою місію в розвитку гармонійної особистості дитини через діяльнісне засвоєння культурних і духовних цінностей, створюють ситуацію успіху для кожного вихованця, сприяють вирішенню його особистісних проблем і соціальної адаптації. Ефективність допрофесійної підготовки й профільного навчання залежить також і від матеріально-технічної бази закладу, його кадрового забезпечення, як організований навчально-виховний процес у закладі, чи створено творче розвиваюче середовище. Кожний навчальний заклад має визначитися із системою виховної роботи, яка є передумовою створення середовища з потужним виховним впливом на особистість. А тому одним із актуальних завдань позашкільної освіти є вирішення проблем пошуку адекватних психологічних засобів та технологій, спрямованих на виховання в дітей та молоді суспільно значущих й морально-духовних цінностей. Значна увага приділяється вихованню учнів у позашкільних навчальних закладах. У своїй роботі керівник гуртка має керуватись принципом, що під час заняття виховує все - тобто створюється виховний простір. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо). Сучасні підходи до виховання підростаючого покоління вимагають впровадження у практику роботи навчальних закладів таких виховних технологій, інтерактивних методів та форм діяльності, які потребують не примусового їх виконання, а добровільного сприймання на основі осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісних орієнтирів. Актуальним напрямом роботи є пошук, розвиток і підтримка обдарованої молоді, що зумовлює підтримку та розвиток наукових товариств учнів, територіальних відділень Малої академії наук України. На сьогодні актуальним залишається питання охоплення позашкільною освітою дітей сільської місцевості, які не мають можливості відвідувати позашкільні навчальні заклади, а тому виникає необхідність у створенні мережі позашкільних закладів, які можуть надати дистанційні послуги учням. Необхідно приділити особливу увагу організації навчання та виховання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. В області ведеться робота з упровадження інклюзивної освіти, про це мова йшла на семінарі директорів та методистів позашкільних навчальних закладів 15 квітня 2010 року у ЦДЮТ м. Умані. При дотриманні вищезгаданих умов і буде здійснена місія позашкільних навчальних закладів, виражена формулою: пізнавати – навчити – творити – просвіщати. Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне визнати пріоритетними для подальшого розвитку позашкільної освіти такі напрями: 1. Розширення мережі гуртків, секцій, клубів та інших творчих об’єднань з метою створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку учнівської та студентської молоді, відкриття філій чи нових закладів, особливо в сільській місцевості. 2. Створення умов для забезпечення змістовного дозвілля, що, в свою чергу, зумовлює необхідність уживати заходи щодо діяльності позашкільних навчальних закладів як координаційних центрів виховної та організаційно-масової роботи в мікрорайоні, районі, місті, області. 3. Забезпечення якісної позашкільної освіти. Запровадження типових навчальних планів і програм для гуртків за основними напрямами позашкільної освіти; зміцнення, модернізація та розвиток навчальної, матеріально-технічної бази шляхом поліпшення ресурсного забезпечення закладів за рахунок збільшення позабюджетних надходжень, раціонального використання бюджетних коштів, створення піклувальних рад позашкільних навчальних закладів. 4. Пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді. Подальша підтримка і розвиток наукових товариств, територіальних відділень Малої академії наук України. 5. Поліпшення кадрового та науково-методичного забезпечення позашкільних навчальних закладів. 6. Підвищення взаємодії та співпраці позашкільних навчальних закладів із загальноосвітніми, професійно-технічними навчальними закладами, установами і громадськими організаціями. 7. Здійснення заходів щодо створення системи обміну інформацією з міжнародними організаціями з питань позашкільної освіти.

Схожі: