|
|
Скачати 76.84 Kb.
|
| В.С.Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У 2010 році уряд України затвердив Державну цільову соціальну програму розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, яка є планом стратегічного розвитку та удосконалення позашкільних закладів. Прийнята програма дасть змогу продовжити роботу щодо вдосконалення позашкільної освіти області. Минулий рік для значної частини позашкільних закладів області був сповнений і досягненнями, і певними проблемами. Мова йде не тільки про фінансове забезпечення позашкільних навчальних закладів, а й про матеріально-технічне. Ці два поняття тісно взаємопов’язані. Адже саме матеріально-технічне забезпечення безпосередньо сприяє реалізації мети, завдань, змісту позашкільної освіти, організації роботи позашкільних навчальних закладів на сучасному рівні та з урахуванням потреб вихованців та їхніх батьків. У системі позашкільної освіти визначення, відбір і формування змісту є найбільш важливим і складним завданням. Адже в основі відбору змісту позашкільної освіти лежить інтерес дітей, вільний вибір діяльності. Зміст позашкільної освіти структурується і реалізується в системі гуртків, студій, навчальних дисциплін, у відповідних навчальних планах, програмах, методичних матеріалах. У сучасних умовах зміст позашкільної освіти включає як знання, так і способи діяльності, спрямовані на формування особистості. При цьому важливим є врахування сучасних підходів, зокрема компетентнісного. Модернізація освітньої системи сьогодні ставить питання про рівень професійної компетентності педагога-позашкільника, а це, у свою чергу, вимагає великої уваги до самоосвітньої роботи керівників закладів позашкільної освіти, адже успіх розвитку позашкільної освіти значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною культурою її працівників. І не секрет, що керівників позашкільних закладів сьогодні перетворюють на завгоспів: де взяти кошти на заробітну плату, що робити з опаленням і т.д., а про відповідного рівня технічне забезпечення годі й говорити. Зростання творчої особистості керівника гуртка набуває особливої актуальності і відбувається шляхом індивідуальної науково-методичної роботи, тобто усвідомленої, цілеспрямованої, планомірної діяльності, удосконалення теоретичної та практичної підготовки. Професійна майстерність педагога не може бути набутою раз і назавжди. Постійно відбувається саморозвиток, пошук нових навчальних і виховних технологій, форм і методів роботи. На якому б етапі життєвого досвіду і професійного шляху не знаходився вчитель, він ніколи не може вважати освіту завершеною, а професійну компетентність повністю сформованою. Саме тому кожний педагог, який бажає бути затребуваним системою освіти, повинен постійно працювати над підвищенням професійної компетентності, що є сукупністю теоретичних умінь, досвіду, особистих якостей учителя, і що в результаті забезпечує ефективність та результативність педагогічної діяльності. «Справжня освіта є тільки самоосвіта» (Д. Писарев). Девіз «Учити самого себе» повинен стати девізом кожної особистості яка працює у позашкільному навчальному закладі. У останні роки в області є певна проблема з друком методичних матеріалів закладів науково-технічного профілю. Потрібно поглиблювати співпрацю у напрямку поєднання науки і практики. У області є вагомі напрацювання практиків, які потребують науково-методичного оформлення. До робіт вихованців потрібно додати методичні матеріали щодо виготовлення виробів. Необхідно навчати вихованців робити документацію на роботи, тобто поетапний опис виготовлення того чи іншого виробу. Саме цього вимагає сьогодення, попри те, що матеріально-технічне забезпечення позашкільних навчальних закладів бажає бути кращим. Не всі заклади позашкільної освіти області, і не лише науково-технічні, мають сучасний комп’ютер, а й не підключені до мережі Іnternet. А ми ведемо мову про самоосвіту, про вихід позашкільних навчальних закладів на за межі свого регіону. З метою ознайомлення з перспективними зразками роботи керівників гуртків області та їх вихованців на сайті обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників продовжується робота щодо поповнення розділу позашкільної освіти методичними матеріалами за напрямками роботи гуртків. Попри труднощі є і вагомі досягнення наших позашкільників науково-технічного та художньо-естетичного профілю. Станція юних техніків м. Умані та Будинок дитячої та юнацької творчості м. Сміли у 2010-2011 році були учасниками Міжнародної всеукраїнської виставки «Сучасна освіта в Україні – 2011», Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, який проходив у м. Черкаси. За участь у виставці колектив Будинку дитячої та юнацької творчості отримав Срібну медаль. Матеріали цих навчальних закладів були презентовані і на обласну виставку «Освіта Черкащини – 2011». Виставка продемонструвала значні здобутки педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів області. Щороку переможцями виставки є Нераденко Т.М., методист ОЕНЦМАНУМ, кандидат історичних наук; Пономаренко А.М., директор БДЮТ м. Сміли; Арчибасова Т.Ю., методист БДЮТ м. Сміли; Гриценко Т.В., директор Корсунь-Шевченківського РЦДЮТ; Турченюк С.П., методист ОЦТКІЕУМ; Баранник В.В., керівник гуртка «Вік» Канівського РБШЮ; Горобець А.В. та Колесник М.Г., працівники СЮТ м. Умані. Цього року на виставку були представлені матеріали провідного спеціаліста відділу освіти Шполянського району Каландирець І.І., в яких було узагальнено нормативно-правову базу по позашкільній освіті. Було б добре, щоб методисти чи спеціалісти відділів освіти взяли за приклад цю роботу, тому що, як свідчать перевірки ГУОН, не завжди є людина яка відповідає за роботу позашкільних навчальних закладів. Звідси і несвоєчасно доходить інформація на місця, і робота ведеться не систематично. Зокрема, необхідно проводити моніторингові дослідження для оцінювання діяльності позашкільних начальних закладів та прогнозувати їх подальший розвиток, налагодити систему інформаційного забезпечення на місцях. Одним з перспективних засобів і механізмів підвищення якості освіти є моніторинг. Це комплекс динамічного спостереження, збирання, оцінювання й прогнозування розвитку закладу. Булого добре на початку навчального року проводити методичний контроль за веденням документації педагогами; проводити діагностичні та моніторингові дослідження у гуртках. Для підвищення якості освіти здійснювати відвідування навчальних занять та виховних заходів у гуртках; проводити експертне опитування, інтерв’ювання як вихованців, так і їх батьків. Зіставлення даних моніторингових досліджень із запланованими результатами дає можливість побачити, наскільки правильні управлінські рішення, допоможе скоригувати форми, методи, засоби діяльності закладу. Аналіз відвідування закладів позашкільної освіти говорить про те що, необхідно більше уваги приділити веденню ділової документації позашкільних навчальних закладів, плануванню як річному, перспективному так і планам роботи гуртків, написанню конспектів занять, відвідуванню, аналізу і обговоренню цих занять. Планування роботи гуртків проводити у відповідності до вимог. Головним напрямком роботи методичних служб районів (міста) стає науково-методична робота методичних служб міст, районів області, продовження науково-методичної роботи, спрямованої на підвищення професійної компетентності керівників виховного процесу, організація творчих майстерень, шкіл передового перспективного досвіду керівників гуртків, творчих груп з проблем виховання; організація роботи районних (міських) клубів, учнівського самоврядування, дитячих і юнацьких організацій; продовження і зміцнення взаємодії у клубах батьківського спілкування; розроблення нових перспективних творчих проектів з питань виховної роботи тощо. Важливими аспектами роботи стають контрольно-аналітична діяльність керівників виховного процесу, організація роботи системи превентивного виховання, спільна робота гуртків, секцій, клубів районів (міст), спрямована на взаємодію школи з позашкільними закладами, організаціями, розроблення спільних планів роботи на задоволення потреб і запитів учнівської молоді тощо. Слід звернути особливу увагу на впровадження нових форм, методів, технологій в процесі організації науково-методичної роботи з керівниками гуртків, включаючи тренінгові, проектні, групові форми взаємодії та узагальнення, поширення кращих педагогічних ідей у сфері позашкільної освіти. Однією з умов підвищення рівня компетентності вихованців є використання в навчально-виховному процесі методу проектів, який дає змогу подолати пасивність дитини, залучити її та її батьків до активної перетворювальної діяльності. Робота над проектом дає дитині змогу відчути значимість своєї діяльності, пов’язати і співвіднести загальні знання, уміння та навички, отримані на заняттях, із реальним життям. Досить важливим аспектом роботи педагогів стає самоосвітня діяльність керівників виховного процесу. Адже успіх розвитку позашкільної освіти значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною культурою її працівників. Особливу увагу в новому навчальному році педагогам слід звернути на оновлення системи превентивного виховання на засадах гуманістичної парадигми освіти. У області продовжується робота на виконання заходів Програми року гуманної педагогіки, яка була проголошена на колегії ГУОН 23 грудня 2010 року. Гуманізація освіти затверджує пріоритет загальнолюдських цінностей у суспільстві і сприяє розвитку творчих можливостей, інтелектуальної свободи кожної дитини, створення сприятливих умов для повного розкриття особистості у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист. Важливою умовою ефективної роботи позашкільних навчальних закладів є робота з батьками. Цій роботі наш видатний земляк О.А.Захаренко приділяв велике значення. Слід відмітити два підходи до організації взаємодії позашкільної установи і родини: традиційний і партнерський. За традиційного підходу роль батьків - «спонсори» і «помічники» . Їхня відповідальність за процес навчання дітей мінімальна, час і кількість контактів обмежено й заздалегідь розписано. Партнерський підхід заснований на спільній відповідальності в процесі навчання дітей та її поділі між родиною і позашкільним закладом. Це спілкування моделює процес взаємодії, за якої вислуховують пропозиції й точки зору один одного, обмінюються інформацією, спільно планують і приймають рішення. Саме від працівників позашкільного закладу залежить який підхід спілкування з батьками буде обраний. Як підсумок, хочеться ще раз наголосити на вирішенні низки проблем і труднощів у галузі позашкільної освіти. Це і недостатня охопленість дітей сільської місцевості позашкільною освітою, а для цього необхідно ширше залучати шкільний автобус. І низький рівень оснащення навчальних закладів телекомунікаційними засобами виходу в Іnternet. І нерозуміння деякими керівниками, що підліткова злочинність і бездоглядність напряму пов’язана з тим, що діти нічим не зайняті у позаурочний час, і позашкільну освіту потрібно підтримувати і розвивати, а не скорочувати фінансування та закривати заклади. Однією з умов вирішення зайнятості дітей у позаурочний час є поглиблення співпраці позашкільних установ і загальноосвітніх навчальних закладів. Широке залучення керівників гуртків до роботи у пришкільних оздоровчих таборах: це і гуртки одного дня, і організація презентацій, виставок, концертів у шефських організаціях, майстер-класів кращих керівників гуртків регіону, що дає можливість залучити максимальну кількість дітей різного віку до занять у гуртку відповідного напрямку. Проведення Дня відкритих дверей з широкою рекламною кампанією дозволить вирішити питання по залученню дітей до зайнятості у вільний від уроків час. Таким чином, зважаючи на особливості діяльності навчальних закладів кожного району (міста) та можливості їх співпраці з державними установами, громадськими організаціями, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів мають стати ініціаторами багатьох заходів на місцях, що сприятиме розкриттю дітям своєрідності, неповторності і духовного багатства нашої держави. |