|
|
Скачати 97.29 Kb.
|
|
Ю.В. Лєснікова, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРЕСЛЕННЯ Пріоритетним завданням технологічної освіти в умовах впровадження нового змісту навчальних програм з трудового навчання та технологій є розвиток творчого мислення школярів. Проблема звички до репродуктивної праці вчителя, на жаль, залишається провідним питанням щодо реалізації сучасної особистісно-орієнтованої моделі навчання. Структура навчальних програм предметів забезпечує можливість учителя варіювати зміст навчання у відповідності зі здібностями дитини. Така спрямованість професійно-педагогічної діяльності вчителя трудового навчання та технологій перетворює процес освіти з монолітного і незмінного в варіативну, відкриту для оперативних змін, диференційовану сферу освітніх послуг, у якій система жорстко фіксованих тем та розділів, по суті, нав’язувана учню і обмежуюча його свободу вибору, замінюється свідомим (на підставі професійно виважених консультацій) вибором школяра індивідуального навчального проекту у відповідності з власними інтересами, здібностями і освітніми потребами. Проте, консерватизм вчителів у підходах до планування проектної діяльності, відсутність належного рівня комп’ютерної грамотності та власне, особистісних навичок творчого вирішення технічних задач не сприяють реалізації нового змісту навчальних програм у повному обсязі. Звичка працювати за зразком, чітко дотримуватись відповідних розмірів не повинна гальмувати природне прагнення людини до творчості, який приділяється дуже велика увага при оцінюванні робіт на обласних та всеукраїнських змаганнях. Тому сьогодні особливої актуальності набуває здатність вчителя трудового навчання та технологій до формування в учнів основ творчого мислення та технічної творчості у сфері перетворювальної діяльності людини. На курсах підвищення кваліфікації вчителі мають розробити власний творчий проект із відповідною проектною документацією. Вільний вибір технологій, доступ до цифрових інформаційних ресурсів, інтерактивне навчання методикам творчого мислення дали позитивні результати. Уже третій рік команда Черкаської області знаходиться у трійці лідерів серед регіонів України за рейтингом участі у Всеукраїнській учнівський олімпіаді з трудового навчання. У 2011 році усі п’ять учасників ІV етапу олімпіади здобули призові місця. Результат команди переможців став можливим завдяки оволодінню учнями навичок вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі з допомогою комп’ютерної техніки, аналізувати інформацію та приймати творчі рішення, реалізувати їх, ефективно використовуючи різноманітні технологій обробки та оздоблення конструкційних матеріалів. Усі ці вміння передбачаються оновленим змістом предметів освітньої галузі «Технології». Навчальні плани Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено: - у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень; - у 7-8 класах – 2 год. на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 № 66); - у 10, 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень; - у 10, 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08. 2010 № 834). Окрім цього, кількість годин на вивчення предмета у 5-11 класах може збільшуватись за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на:
Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат. Поділ класів на групи у 5-9 та 10-11 класах здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 № 128. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів. В однокомплектній старшій школі доцільним є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) — окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів). Основна школа Із 2011/2012 навчального року учні 5-9 класів навчатимуться за програмою «Трудове навчання. 5-9 класи. Нова редакція» (авт.: В.М.Мадзігон та інші). Новою редакцією програми передбачено три варіанти організації навчального процесу: перший – для навчання хлопців; другий – для навчання дівчат; третій – для навчання змішаних груп. У перших двох варіантах передбачено інваріантну (обов’язкову) та варіативну складові, які приблизно рівні між собою. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. Для змішаних груп зміст навчальних планів складається лише з варіативних модулів, але під час їх вивчення учні повинні розглянути усі теми базового модулю для відповідного класу. Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами, за наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Структура та зміст інваріантних та варіативних модулів навчальної програми побудована таким чином, щоб учні спочатку освоїли основи технології обробки певних матеріалів, а потім приступили до проектної, творчої діяльності. Тобто підсумком варіативного модулю має бути спроектований та виготовлений учнем виріб та проектно-технологічна документація. Розподіл навчального часу між окремими етапами проектування підпорядкований структурі та послідовності проектної діяльності. Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу, тому теоретичні уроки засвоєння нових знань доцільно планувати на початку вивчення невідомої для учнів технології. Переважна кількість уроків варіативних модулів має бути за типом – урок формування вмінь та навичок. Така саме вимога відноситься і до планування навчального часу варіативних модулів навчальної програми «Технології», проте на створення та формування змісту проектно-технологічної документації учнів старшої школи у цифровому форматі слід передбачати можливість практичних уроків у комп’ютерних класах. Допрофільне навчання у 8-9 класах забезпечується профорієнтаційними курсами за вибором, розрахованими на 9, 17 та 35 годин. Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами технологічного профілю навчання. Міністерством освіти і науки надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів. Програма курсів була надрукована у журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік. Якщо профільне навчання здійснюється на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, то і допрофільну підготовку учнів 8-9 класів бажано проводити також на базі комбінату. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можуть проводитися уроки трудового навчання для учнів 5-11 класів. Старша школа Учні 10-11х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші). Нова програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин, під час яких старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як інструмент для подальшого проектування. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує від учнів не лише відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних проектів). Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є виріб - практичний проект. Вже нікого не здивуєш використанням в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій. Для трудового навчання – це, в першу чергу, долучення учнів до новітніх технологій та розширення можливостей вирішення завдань, які постають перед ними в ході реалізації навчальних проектів. З метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді, під час підготовки завдань до ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання основна увага приділялась творчим завданням, проектній термінології. У теоретичному турі учням пропонувалось творче завдання щодо проектування власної конструкції визначеного виробу. Найскладнішими для учасників виявилась аналітико-продуктивна діяльність, виконання технічного малюнку, ескізу та клаузури власного вибору відповідно діючих вимог. Вчителям слід звернути увагу на формування в учнів основ проектної термінології, розуміння змісту критеріїв аналізу моделей-аналогів. У практичному турі передбачалось виконання учнями комплексної роботи з технічної праці та виготовлення текстильного декоративного виробу з обслуговуючої праці. При виконанні практичного завдання учасниці не виявили сформованих навичок конструювання та оздоблення виробу за функціональним призначенням. Під час виконання комплексної роботи з технічної праці в учасників виникали труднощі із алгоритмом технологічного процесу виготовлення окремих деталей виробу та раціональним розподілом часу. Спеціалізованими загальноосвітніми навчальними закладами з трудової підготовки учнів старшої школи є міжшкільні навчально-виробничі комбінати, проте жоден вихованець МНВК не брав участі в олімпіаді. Профільне навчання повинно підсилити орієнтацію загальної середньої освіти на життєве та професійне самовизначення особистості в умовах ринку праці та професій. Учні 10-11х класів технологічного профілю ( 6 годин на тиждень ) можуть навчатися за такими спеціалізаціями: технологія деревообробки; технологія металообробки; основи дизайну; технологія кулінарії; технологія швейної справи; технологія художньої обробки матеріалів; технологія будівництва та опоряджувальних робіт; технологія агровиробництва; основи бджільництва; технічне конструювання та моделювання; технологія української народної вишивки; матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів; енергетика; комп’ютерна інженерія; легка промисловість; основи телекомунікацій; агротехніка; технологія конструювання та моделювання одягу. За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших спеціалізацій. У межах технологічного профілю навчання можлива і професійна підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка проводиться згідно ліцензійних вимог. Мережа навчальних груп, визначається на основі контингенту учнів старших класів, яких направляє школа, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами. Всі Типові навчальні плани з підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи загальної середньої освіти розраховані на 540 навчальних годин. Випускникам, які успішно закінчили повний курс навчання з професійної підготовки, надається право складати державні іспити на присвоєння кваліфікації з видачею документа про професійну освіту єдиного державного зразка України. Креслення Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного та інформаційно-технологічного профілів (2 год. на тиждень). В інших профілях креслення може вивчатися як окрема дисципліна або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення вивчається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами) за програмою «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. – К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. – К.: Школяр, 2004) і “Технічне креслення” для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. – Львів: Оріяна-Нова, 2000). Держана підсумкова атестація Державна підсумкова атестація з технологій проводитися за завданнями з посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з трудового навчання (Технології). 11 клас» (авт. Тарара А.М., Терещук Б.М., Білошицький О.О., Гуменюк Т.Б., Левченко Н.Г., Мачача Т.С., Романчук А.І. – К.: Освіта, 2011). Даний посібник призначений для здійснення державної підсумкової атестації учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів, в яких організація навчально-виховного процесу відбувається згідно навчальних програм за всіма напрямами навчання крім технологічного профілю. Збірник містить 16 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант. На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин. Для класів технологічного профілю ДПА з технологій є обов’язковою як іспит з профільного предмета. Атестація проходитиме за оновленим «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з технологій. Частина І. ІІ. ІІІ.» Автори-упорядники: Шестаківський Л.Л. та ін. – К-П.: Аксіома, 2011р., що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» У збірнику подано завдання за такими напрямами: - частина І: водій категорії «В», водій категорії «С», тракторист, слюсар з ремонту автомобілів; - частина ІІ: оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи), касир (на підприємстві, в установі, організації), манікюрниця; - частина ІІІ: кухар, швачка, перукар, продавець продовольчих товарів. За напрямами підготовки, які не увійшли до зазначеного вище збірника завдань (столярна справа, діловод, тощо) вчитель самостійно, за аналогією, розробляє по три блоки завдань та затверджує їх у місцевих органах управління освітою. Включення додаткових завдань до змісту контрольної роботи не допускається. Відповіді на кожне з трьох завдань оцінюється за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання (технологій), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371. Загальна оцінка за контрольну роботу визначається як середнє арифметичне, заокруглене до цілого числа. Учні складають державну підсумкову атестацію з технологій в навчальних закладах, на базі яких вони вивчали профільні предмети. Державна підсумкова атестація проводиться окремо від кваліфікаційних іспитів з присвоєння робітничої професії. |
|
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... ... |
|
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... ... |
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
|
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
|
Міністерство освіти і науки України Кудін В. С., методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Ю. В. Лєснікова ... |
|
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |