ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА


Скачати 65.75 Kb.
Назва ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА
Дата 08.05.2013
Розмір 65.75 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА

Малютіна Наталія Леонідівна

Донецьке вище професійне машинобудівне училище
Фізичне виховання - цілком особливий предмет, який зачіпає біологічну, психологічну і соціальну сутність учня. Підготовка учнів до життя, творчості й ефективної професійної діяльності закладається в значній мірі при навчанні в ПТНЗ, а отже фізичне виховання є її складовою.

У системі фізичного виховання учнів з погляду на збереження здоров'я, ефективність традиційних занять фізичною культурою низька. Перенавантаження функціональних систем, десинхроноз, зниження розумової і фізичної працездатності та виражена втома є ознаками негативного впливу традиційної системи навчання на здоров’я учня, враховуючи дві години занять на тиждень. Ситуація ускладнюється тим, що традиційними методами все частіше не вдається сформувати мотивації до занять і це проявляється в зниженні рухової активності учнів у цілому.

В останні роки постійно зростає число учнів із різноманітними відхиленнями в стані здоров'я, захворюваннями хронічного характеру, різноманітного роду фізичними і психічними перенапругами, травмами [1].

Тому важливим аспектом є формування у учнів звички до систематичних занять руховою активністю і здорового способу життя [2]. В цьому полягає завдання підвищення ефективності процесу фізичного виховання учнів. Для цього процес навчання та організаційна методика уроку повинні бути побудовані так, щоб широко залучати учнів до самостійної творчої діяльності щодо засвоювання нових знань та вдалого використання їх на практиці. З огляду на це потребує реформування сам педагогічний процес, який повинен базуватися на засадах гуманізму та інноваційності.

Інноваційний педагогічний процес - цілісний навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв'язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю його суб'єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня[3]. Сучасні уроки фізичної культури повинні відповідати трьом основним правилам: створювати умови для оптимальної рухової активності учнів, по-друге, бути цікавими молоді та сприяти педагогічному контакту з учнями.

На думку автора провідну роль в організації фізичного виховання у ПТНЗ повинне відігравати особистісно-орієнтоване навчання, що дає можливості створити сприятливі умови для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров’я, підвищення зацікавленості до уроків фізичної культури. При цьому використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці дає змогу викладачу розкрити суб'єктивний досвід учнів, створити атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі на уроці, стимулює учнів до виконання фізичних вправ без страху помилитися. Доцільним є використання диференційованого дидактичного матеріалу, що дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього види роботи. Вкрай важливим є процес оцінювання діяльності учня. Необхідно враховувати не тільки кінцевий результат, а й поточну діяльність учня, його намагання та інтереси. Тобто на уроці фізичної культури необхідно створювати умови для природного самовираження учня.

До основних компонентів змісту фізичного виховання віднесемо:

  1. аксіологічний - уведення учнів до світу цінностей та надання допомоги у виборі особисто значущої системи ціннісних орієнтацій;

  2. когнітивний - забезпечує науковими знаннями про людину, культуру, історію, природу як основи духовного розвитку;

  3. діяльнісно-творчий - сприяє формуванню та розвитку в учнів різноманітних засобів діяльності, творчих здібностей, потрібних для самореалізації особистості в пізнанні, праці, спорті та інших видах діяльності;

  4. особистісний - забезпечує пізнання себе, розвиток рефлексивних здібностей, оволодіння засобами саморегуляції, само вдосконалення, формує особисту позицію.

Комплексне поєднання компонентів змісту навчання дає змогу виконувати вимоги, що висуваються до сучасного уроку фізичної культури та досягати поставленої мети.

Повноцінні знання, міцні навички, високий рівень загального розвитку учнів досягається за умов, якщо вміло відібрані і правильно використані найбільш раціональні у кожній конкретній ситуації методи і методичні прийоми. Навчання рухових дій забезпечується використанням різноманітних методів і методичних прийомів, які можна поділити на три групи: словесні, наочні і практичні[4].

Словесні методи відіграють важливу роль у навчанні фізичних вправ, оскільки практично усі основні сторони діяльності вчителя пов’язані з ними. За допомогою словесних методів викладач фізичної культури ставить завдання і формує відношення до них, повідомляє завдання і створює правильне уявлення учнів про техніку вправи, активізує пізнавальну діяльність і творче ставлення учнів до навчально виховного процесу, регулює поведінку і емоційний стан учнів тощо.

«Наочність» у фізичному вихованні здійснюється за допомогою багатьох органів чуттів (зору, слуху, вестибулярного апарату, рецепторів м’язів і т. д.). Використання «наочності» у такому широкому значенні дає можливість використовувати цілий комплекс методів шляхом безпосереднього або опосередкованого сприймання фізичної вправи в цілому, її окремих частин, характеристик, умов виконання і т.д.

Практичне виконання фізичних вправ (вправляння) спрямовується безпосередньо на вирішення основних завдань фізичного виховання — сприяння фізичному розвитку, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних (рухових) якостей.

На рівні практичного виконання фізичних вправ доцільно використовувати інтерактивні методики. Мета їх полягає в тому, що початковий процес повинен виходити з постійної та активної взаємодії всіх учнів. Це співавторство, взаємо навчання, де учень і викладач є рівноправними суб'єктами навчання, знають, що вони роблять, обмінюються поглядами з приводу того, що вони знають. Для цього підходять сюжетно-рольові ігри або так званий ігровий метод.

Ігровий метод характеризується тим, що ігри виступають як засіб фізичного виховання і як метод організації дитячого колективу. Він може використовуватись на базі будь-якої фізичної вправи за умови, якщо вона піддається організації згідно з особливостями даного методу.

Найбільш характерною рисою ігрового методу є «сюжетна організація». Діяльність гравців організується згідно з образним або умовним «сюжетом», у якому передбачається досягнення певної мети в умовах постійної непередбачуваної зміни ситуацій. Ігровий сюжет або запозичується з реального життя (наприклад, імітація полювання, трудових, побутових дій з елементами рухливих ігор), або спеціально створюється, виходячи з потреб фізичного виховання як умовна схема взаємодії гравців.

Не останню роль відіграє змагальний метод. Змагальний метод в процесі фізичного виховання застосовується як спосіб стимулювання інтересу і активізації при виконанні фізичних вправ, і як відносно самостійна форма організації занять (різного роду змагання). Основна визначальна риса змагального методу - зіставлення сил в умовах упорядкованого суперництва, боротьби за першість або найвище досягнення. Змагальний метод застосовується при вирішенні таких педагогічних завдань як виховання фізичних, вольових і моральних якостей, вдосконалення умінь, навичок і здібностей раціонально використовувати їх в ускладнених умовах. Змагальний метод дозволяє повністю розкрити функціональні і психічні можливості учнів, сформувати новий, більш високий рівень підготовленості.

Уроки, що передбачають проведення ігор та змагань доцільно завершувати аутогенним тренуванням. Таке проведення заключної частини уроку подобається учням, вносить різноманітність, а головне - сприяє досягненню його основної мети - зниженню навантаження, відновлення організму.

З появою мультимедійних комп'ютерів, що можуть представити не тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр аудіо- і відеоінформашї, можна впроваджувати і використовувати комп'ютерну техніку у процес фізичного виховання учнів[5,6]. Так уже широко використовується мультимедійний посібник з футболу, на ринку представлені численні відео курси з різних видів спорту, спеціальних тренувань тощо.

Мультимедійні комп’ютери з відповідним програмним забезпеченням мають поліфункціональне призначення і в процесі навчання можуть виконувати різноманітні дидактичні функції:

  1. виступати в ролі одного з основних джерел навчальної інформації;

  2. сприяти проведенню самостійної роботи учнів;

  3. використовувати додаткове джерело через відображення, конкретизацію, доповнення навчального матеріалу, подавати його в новій інтерпретації, а також систематизувати здобуті знання, уміння й навички;

  4. використовуватися на різних етапах навчальної діяльності як спосіб контролю і самоконтролю знань, визначення рівня індивідуальної компетенції учня.

Запропоновані методи є лише частиною якісної зміни системи фізичного виховання у ПТНЗ, потреба реформування якого все більше стає актуальною в останні роки.
Список використаних джерел:

  1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.О. Медицинская валеология (выборочные лекции). – К.: Здоровье, 1998. – 248 с.

  2. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 – 11 класи. – Х.: Торсінг, 2004. – 256 с.

  3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

  4. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры — М.: ФиС, 1991.— 543 с.

  5. Кашуба В.О. Про можливості використання сучасних комп’ютерних технологій у процесі адаптивного фізичного виховання / Кашуба В.О., Зіяд Н. Сергієнко К.Н. Дніпропетровськ ДДІФКС // Науково-практичний журнал «Спортивний вісник Придніпров’я» – Дніпропетровськ, 2007. - №1/2. – С. 11-15.

  6. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования – М.: "Школа-Пресс", 1994. – 205 с.

Схожі:

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я...
України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Стрімкий розвиток суспільства, науки...
Державний стандарт професійно-технічної освіти
Турчин В. П., директор художнього професійного-технічного училища №14 смт. Івано-Франкове
Державний стандарт професійно-технічної освіти
Турчин В. П., директор художнього професійного-технічного училища №14 смт. Івано-Франкове
СПІВПРАЦЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З РОБОТОДАВЦЯМИ:...
Адже сучасний ринок праці диктує свої умови: якість професійно-практичної підготовки кваліфікованого робітника повинна відповідати...
Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у...
Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу...
Підготовлено 3 Інформаційні листи про позитивний досвід роботи: Луцького...
Виступ завідувача сектору реєстрації нормативно-правових актів, правоосвітньої діяльності та систематизації законодавства Яреми Тетяни...
2. Організаційні форми навчання під час експерименту
Підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання на базі професійно-технічного училища №1 м. Житомира містить у собі наступні...
Лекція №10 Тема: Предмет і завдання курсу. Історіографія менеджменту
Поняття „управління” і „менеджмент” в фізичному вихованні і спорті: спільне та особливе
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО БІБЛІОТЕКУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Дане Положення визначає рівень базисних вимог до бібліотеки професійно-технічного навчального закладу (далі – Бібліотека)
Державний стандарт професійно-технічної освіти
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка