МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ
Методичні вказівки з курсу
„Українська мова” для студентів І курсу
економічного факультету.
Дніпропетровськ
ДВНЗ УДХТУ
2008
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ
Методичні вказівки з курсу
„Українська мова” для студентів І курсу
економічного факультету.
Обговорено й ухвалено на засіданні
кафедри історії та українознавства
Протокол № від червня 2008 р.
Дніпропетровськ
ДВНЗ УДХТУ
2008
Основи культури мовлення: Методичні вказівки з курсу „Українська мова” для студентів І курсу економічного факультету / упор. Л. М. Кулакевич. − Д.: ДВНЗ УДХТУ, 2008. − 35 с.
Відповідальний за випуск Н. А. Ковальова, канд. іст. наук, доцент
Основи культури мовлення
Методичні вказівки з курсу „Українська мова” для студентів І курсу економічного факультету
Упорядник: Л. М. Кулакевич, канд. філол. наук, доцент кафедри історії та українознавства
Редактор Л. М. Тонкошкур
Коректор Л. Я. Гоцуцова
Підписано до друку . .2008. Формат 60х84 1/16. Друк офсетний.
Папір друк. № 2. Ум. друк. арк. 2,1. Облік.-вид. арк. 2,1.
Тираж прим. Зам. № . Свідоцтво
ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. ім. Гагаріна, 8.
Дільниця оперативної поліграфії Інкомцентру
ЗМІСТ
ВСТУП 4
Мова і література як основи націєцентричного світогляду особистості 4
Українська мова як основа сучасного ділового спілкування 5
ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МОВИ 7
Мовний світ давньої української літератури 7
Мовний світ нової української літератури 10
Мовний світ сучасної української літератури 12
Словники як джерело інформації 15
КУЛЬТУРА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ 17
Поняття про культуру мовлення 17
Вживання фразеологізмів у професійному спілкуванні 22
Особливості вимови звуків 23
Наголошування слів в українській мові 25
Фонетичні засоби милозвучності 27
Види усного мовлення 28
Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів 31
ВСТУП
Мова і література як основи націєцентричного світогляду особистості
Здобуваючи вищу освіту, з усіх наук людина найперше повинна опанувати мову, якою можна було б вільно і грамотно викладати свої думки в науковій і професійній діяльності. На сучасному етапі державотворчих процесів опанування норм української мови набуває особливої актуальності. У ХХ ст. у рамках експерименту „злиття націй” на території СРСР російська освіта поступово витісняла українську. В умовах духовного та інтелектуального відродження українського народу, гуманізації та гуманітаризації освіти вивчення української мови в навчальних закладах усіх рівнів набуває особливого значення: слід повернути українцям природне мовлення, що стосується передусім молодих фахівців. Безумовно, ще Закон УРСР „Про мови в УРСР”, ухвалений ВРУ 28 жовтня 1989 року, проголошував українську мову державною. Але одночасно у законі була поправка і на те, що зберігається вільний вибір мови навчання і правочинство російською мовою, що, по суті, знову ж таки позбавляло сенсу вивчення української мови як засобу професійної діяльності і подальшого кар’єрного зростання.
Згідно з ухваленою 26 червня 1996 року Ст. 10 Конституції України і Ст. 11 „Закону про мови” „мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій є українська мова”.
Вивчення української мови у ВНЗ зумовлене передусім формуванням інтелектуального потенціалу нації, бо, як справедливо зазначили Л. Мацько і О. Мацько, мова є „екзистенцією інтелекту, каналом інтелекту, результатом мислення, відновником інформації, моделлю, картиною світу” всього народу.
Україна, український народ не можуть претендувати на місце серед розвинених народів, не дбаючи про свою мову, її розвиток, функціонування та науки про неї. Чим вищий рівень розвитку суспільства, тим більше в ньому цінується знання рідної мови. Виховувати повагу до мови, якою спілкуєшся, – це, передусім, шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури.
Мова – своєрідний генетичний код нації, а не просто засіб спілкування, тому держава повинна дбати не лише про соціальний захист своїх громадян, але і про національну мову, культуру. І недаремне ідеолог „Молодої Італії” Мацціні ще в ХІХ ст. наголошував, що „без мови в народу немає ні імені, ні прикмет, ні голосу, ані прав чи доступу як братів до світового товариства Народів. Ви бастрюки людства... не відволікайтесь ідеєю поліпшення ваших матеріальних умов, поки спершу не вирішите національного питання”.
Чим більше розвинена країна, суспільство, тим більше в ньому цінується вміння володіти словом. Незаперечним є факт, що в першу чергу саме за мовою людина ідентифікує себе з тим чи іншим народом, нацією, тією чи іншою культурою. Виховувати повагу до мови, якою спілкуєшся, – це, передусім, шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури.
|