1. Поява людини й первісних форм життя в Українї. Трипільська культура


Назва1. Поява людини й первісних форм життя в Українї. Трипільська культура
Сторінка26/26
Дата16.03.2013
Розмір3.12 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

90. Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі.

Процес демократизації українського суспільства потребує підвищення участі населення в суспільно-політичному житті. Активна участь громадян у здійсненні державної політики дозволяє більш повно представити інтереси різних суспільних груп, підвищити якість та легітимність управлінських рішень, запобігти зловживанню владою та її бюрократизації, сприяє налагодженню конструктивного співробітництва між владою та громадянами.

Попри наявність в Україні інституційних механізмів для участі громадян у формуванні політики та прийнятті рішень, рівень політичної та громадської активності населення залишається низьким: у громадсько-політичних заходах бере участь менш, ніж 20 % громадян. За останні п’ять років рівень громадсько-політичної участі суттєво знизився. Так, кількість громадян, які брали участь у громадсько-політичних заходах, зменшилась удвічі (з 35,3 % у 2006 р. до 17,6 % у 2011 р.). Рівень членства у громадських та політичних організаціях і рухах знизився майже на 4 % і став найнижчим за всі роки незалежності. Зокрема, кількість членів політичних партій скоротилася втричі (з 4,6 % у 2006 р. до 1,4 % у 2011р.), громадських організацій – на 0,2 % (з 0,9 % у 2006 р. до 0,7 % у 2011 р.). Зауважимо, що якщо показники рівня партійності в України є близькими до середньоєвропейських, то рівень залученості населення України до діяльності громадських організацій або об’єднань є одним з найнижчих у Європі.

Серед основних проблем, що перешкоджають розвиткові демократії участі, експерти називають неналежне виконання посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог чинного законодавства щодо забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень; формалізацію діалогу із громадськістю, недосконалість правового та адміністративного середовища для створення та функціонування інститутів громадянського суспільства в Україні.

Проте розвиток демократії залежить не лише від ефективності функціонування механізмів громадсько-політичної участі населення. Активність участі громадян у суспільно-політичному житті багато в чому зумовлена станом політичної культури суспільства. Широке залучення громадян на постійній основі до політичного процесу неможливе без засвоєння населенням відповідних цінностей громадянської участі, утвердження в масовій політичній свідомості демократичних норм та активістських установок.

Характер громадсько-політичної участі визначається такими показниками, як:

- політична ефективність – оцінка громадянами своєї змоги впливати на рішення влади;

- політична компетентність – наявність у індивіда політичних знань та досвіду, необхідних для участі в політичному процесі;

- інтерес до політики;

- довіра громадян один до одного;

- довіра населення до громадських і державних інститутів;

- громадянська відповідальність – відчуття особистої відповідальності щодо стану суспільних справ.

Активність участі громадян у суспільно-політичному житті також залежить від ступеня поширеності у суспільстві патерналістських установок, екстернальних орієнтацій (суб’єктивна впевненість у тому, що все у житті залежить переважно від зовнішніх обставин), а також від ступеня суб’єктивної важливості для населення політико-громадянських цінностей.

Протягом останніх років простежується тенденція до зниження низки політико-культурних показників громадсько-політичної участі населення України. Так, політична ефективність населення, найвищі показники якої були зафіксовані у 2005 р., зменшилась і нині майже досягла рівня початку 2000-х р. За п’ять років кількість українців, які вважають, що не можуть впливати на рішення уряду зросла майже на 7 %. Зменшилась і впевненість населення щодо своєї змоги контролювати місцеву владу (14,4 % у 2010 р. проти 17,2 % у 2005р.).

Суттєво знизився за цей період інтерес населення до політики. Порівняно із 2005 р. кількість тих, кого цікавить політика, зменшилась на 20 % (68,7 % у 2011 р. проти 88,8 % у 2005 р.). Загалом середній бал зацікавленості населення політикою у 2011 р. сягнув найнижчої за 20 років позначки (1,7).

Посилилась недовіра громадян до основних державних інститутів, що збільшує ймовірність зростання стихійних протестних форм участі громадян у політичному процесі.

Не покращилось і ставлення українців до політичних партій. Більшість громадян їм не довіряє, не вірить у здатність існуючих політичних партій бути представником інтересів населення та не бачать серед них близьких за ідеологією та програмними цілями. За останні п’ять років показник партійної ідентифікації населення знизився на 14 % і нині став одним із найнижчих в Європі.

Залишається низьким рівень довіри населення до громадських організацій, що є однією з головних перешкод для розвитку громадянського суспільства в Україні. У 2010 р. громадським асоціаціям й об’єднанням довіряла майже така сама кількість громадян, як у 2004 р. (15,6 % та 15,2 % відповідно). Проте дещо зменшились показники недовіри населення до громадських організацій (47,4 % у 2010 р. проти 49,85 у 2004 р.).

Українці не схильні довіряти не лише громадським та державним інститутам, але й своїм співгромадянам: майже 80 % українців вважають, що оточуючим не можна довіряти і треба бути дуже обережним у спілкуванні. Згідно даних Європейського соціального дослідження за показником міжособистісної довіри Україна обіймає одне з останніх місць у Європі. Недовіра до оточуючих перешкоджає формуванню групової солідарності та підвищенню рівня самоорганізаційної активності населення.

Розвиток процесів самоорганізації населення також гальмує брак громадянської відповідальності. Лише чверть населення відчуває відповідальність щодо стану справ у державі. Дещо більше українців (близько третини) відчувають відповідальність за стан справ у місті або селі, де вони проживають.

Залишається невисоким рівень політичної компетентності українців: її показник є вдвічі нижчим, ніж у країнах ЄС.

Причинами суспільно-політичної пасивності громадян України також є домінування екстернальності у системі життєвих орієнтацій та усталеність патерналістських установок. Хоча мірою адаптації українців до нових умов життя співвідношення інтернальних та екстернальних орієнтацій населення поступово змінюється у бік послаблення останніх, частка екстерналів в українському суспільстві поки що переважає. Сьогодні кількість екстерналів в Україні є майже на 10 % більшою, ніж кількість інтерналів, що докорінно відрізняється від ситуації у країнах Західної Європи, де відносну більшість складають інтернали. Невіра людей у власні сили, звичка покладатись на зовнішні обставини перешкоджає поширенню активістських орієнтацій, а також сприяє усталеності патерналістських установок. Нині, так само як і на початку незалежності, переважна більшість українців покладає сподівання щодо свого соціального захисту на державу. Патерналізм простежується й в уявленнях населення щодо соціальної справедливості. Більшість українців (57,1 %) вважають, що держава має підтримувати соціальну справедливість у суспільстві, забезпечуючи матеріальний добробут громадян та не допускаючи великої різниці у доходах; третина (39,3 %) – що соціальна справедливість має забезпечуватись шляхом створення рівних умов для діяльності громадян, гарантуючи при цьому дотримання законів.

Одним із проявів патерналізму є також очікування українцями сильних керівників. Майже половина громадян (48,8 %) дотримується думки, що кілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони і дискусії, що на 16 % більше кількості тих, хто категорично не згоден з цією думкою (32,6 %). Варто зауважити, що частка прихильників «сильної руки» за останні 10 років в українському суспільстві залишалася практично незмінною (у 2001 р. – 47,7 %, у 2011 р. – 48,8 %).

Зберігається переважна орієнтація масової свідомості на матеріалістичні цінності. Для більшості українців найбільш значущими є такі цінності, як «стабільність», «порядок» та «матеріальний добробут».

Політико-громадянські цінності, які забезпечують участь громадян у суспільно-політичному житті, поки що займають останнє місце в ієрархії суспільно-значущих цінностей. Їх наразі вважає дуже важливими лише кожен п’ятий українець. Утім за роки незалежності значущість деяких демократичних цінностей для українців зросла. Зокрема, помітно зріс рейтинг цінності «демократичний розвиток країни», яка з периферії ціннісної системи громадян перемістилась у групу цінностей середньої важливості.. Цінність «участь у діяльності політичних партій і громадських організацій» хоча й залишається на периферії масової свідомості, проте її суб’єктивна важливість порівняно із 1991 р. підвищилась.

Протягом останніх двох років спостерігається тенденція зміни вектору громадянської активності з політичної сфери на вирішення завдань неполітичного характеру. Так, на тлі загального зниження політичної активізації населення дещо підвищилась активність участі громадян у протестних акціях, які стосуються місцевих проблем. Також набули поширення протестні дії окремих суспільних груп, спрямовані на захист своїх соціально-економічних інтересів, каталізатором яких, зокрема, стали започатковані владою реформи. Експерти також відзначають посилення тенденції до зміцнення горизонтальних зв’язків у деяких суспільних групах, чия діяльність не пов’язана із політичним змістом (у середовищі підприємців, автомобілістів, студентів, тощо), та поступової зміни характеру їх активності із ситуативного на постійний. Такі вияви самоорганізаційної активності населення сприяють набуттю громадянами навичок та практичного досвіду відстоювання своїх прав та інтересів, а також стимулюють поширення активістських орієнтацій та послаблення патерналістських очікувань в українському суспільстві.

Нинішній стан політичної культури українського суспільства не відповідає стандартам демократії участі, якій притаманна активістська культура. Пасивність участі громадян у суспільно-політичному житті багато в чому зумовлена впливом таких політико-культурних факторів, як низькі політична ефективність та інтерес населення до політики, недостатня політична компетентність, низький рівень довіри громадян як один до одного, так і до громадських та державних інститутів; брак громадянської відповідальності, стійки патерналістські установки, домінування екстернальних орієнтацій, переважна орієнтація масової свідомості та матеріалістичні цінності, а також невисока значущість для більшості населення політико-громадянських цінностей.

Разом із тим у політичній свідомості та поведінці громадян наявні певні позитивні зміни. Зростання суб’єктивної важливості низки демократичних цінностей, а також підвищення самоорганізаційної активності у середовищі деяких суспільних груп свідчать про поступове усвідомлення громадянами потреби у громадсько-політичній участі.

З метою сприяння засвоєнню громадянами демократичних цінностей і норм, утвердженню активістських установок, розвитку громадянської компетентності та стимулювання громадсько-політичної активності населення необхідно:

- створити в державі систему громадянської освіти (зокрема, запровадити у школах та вищих навчальних закладах спеціалізовані дисципліни, спрямовані на формування громадянськості; проводити для учнів середніх шкіл позакласні заходи з громадянської освіти; періодично публікувати у ЗМІ матеріали, спрямовані на підвищення загальної поінформованості про демократичне громадянство);

- провести інформаційну-просвітницьку кампанію щодо роз’яснення населенню прав та нових можливостей доступу громадян до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які надає прийнятий у 2011 р. Закон України «Про доступ до публічної інформації»;

- здійснювати інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо наявних механізмів демократії участі, які, зокрема, передбачені у Постановах Кабінету Міністрів України № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 р. та № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 р.

Підвищення протестної активності деяких суспільних груп для захисту своїх соціально-економічних інтересів сприяє набуттю громадянами практичного досвіду відстоювання своїх прав, а також стимулює поширення активістських орієнтацій в українському суспільстві. Разом із тим зростання інтенсивності протестних виступів може ускладнити процес подальшої реалізації реформ. Тому, у процесі проведення реформ необхідно здійснити наступні заходи.

Міністерствам, які відповідають за реалізацію реформ:

- залучати суспільні групи, чиї інтереси зачіпають реформи, до участі у процесі підготовки управлінських рішень;

- запровадити обов’язкове оприлюднення інформації стосовно досягнутих у результаті консультацій із представниками зацікавлених суспільних груп домовленостей.

Кабінету Міністрів України:

- здійснювати комплексні інформаційні заходи, спрямовані на роз’яснення населенню цілей і змісту запланованих реформ. При цьому слід враховувати усталеність патерналістських установок у суспільній свідомості. Тому, з метою коригування очікувань громадян щодо реформ, треба апелювати не лише до громадянської відповідальності, але й до інтересів конкретних суспільних груп та категорій населення.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Схожі:

VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура
Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України
VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура
Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України
2 млн років тому — поява первісних людей на Землі
Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства
Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення

Тема. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників Мета
Гостинність, Молдова, товариство «Зоря», Кіровоградщина, університет, Софійський собор, Львівська площа, Золоті Ворота, трипільська...
ЛЕКЦІЯ 2-3
Отже, культура мовлення — це й культура мислення та культура суспільних (соціальних) і духовних стосунків людини
УРОК 23 Тема уроку
Мета уроку: формування знань учнів про правила знаходження первісних (невизначених інтегралів), формування умінь у знаходженні первісних...
Питання до підсумкового контролю
Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура
І. КУЛЬТУРА: ПОНЯТТЯ, ТЕОРІЇ, ПІДХОДИ
Ренесансу, культура Бароко та ін Нарешті, по-четверте, слово "культура" вживається як абстрактна, узагальнююча назва для різноманітних...
Причини та умови умисних вбивств
Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка