|
|
Скачати 161.39 Kb.
|
| 2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі. 1 млн. років тому — поява первісних людей на території України. IV—III тис. до н. є. — розселення племен трипільської культури на території України. IX—VII ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах. VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор'я. VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор'я. І—II ст. — перші згадки про слов'ян у творах римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея. IV—VII ст. — формування перших східнослов'янських політичних об'єднань — союзів племен. VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві. 860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь. 882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом. 882—912 — правління Олега на Русі. 911 — укладення договору між Руссю і Візантією. 912—945 — князювання Ігоря. 945—964 — регентство княгині Ольги. 964—972 — князювання Святослава. 980—1015 — князювання Володимира Великого. 988 — запровадження християнства в Київській Русі. 1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого. 1037 — спорудження в Києві Софійського собору. 1097 — князівський з'їзд у Любечі. 1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ». 1113—1125 — князювання Володимира Мономаха. 1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини. 1199 — об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства. 1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці. 1237—1240 — монгольська навала на Русь. 1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином. 1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі. 1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля. 1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею. 1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства. 1410 — поразка Тевтонського ордена від об'єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом. 1413 — городельська унія між Литвою та Польщею. 1449 — утворення Кримського ханства. 1480 — повалення золотоординського іга на Русі. 674 Хронологічна таблиця 1529 — перший Литовський статут. 1554—1556 — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі. 1566 — другий Литовський статут. 1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського. Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя. 1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська. 1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол». 1588 — Третій Литовський статут. 1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського. 1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка. 1596 — Берестейська унія. 1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників. 1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином. 1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла. Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці. 1648—1676 — українська національна революція. 1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поля ками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. 1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода. 1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерків- ський договір. 1652 — розгром польського війська в битві під Батогом. 1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над польсько- шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя. 1654, 8 січня — Переяславська рада. 1654, березень — «Березневі статті». 1657 — смерть Б. Хмельницького. 1657—1659 — гетьманування І. Виговського. 1658 — Гадяцький договір. 1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними форму- ваннями під керівництвом І. Виговського. 1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького. 1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького. 1660 — Слободищенський трактат. 1661 — заснування університету у Львові. 1663 — «Чорна рада- у Ніжині. 1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні. 1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні. 1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України. 1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні. 1667 — Андрусівське перемир'я між Російською державою та Річчю Посполитою. 1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні. 1669 — -Глухівські статті». 1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні. 1674 — перше видання «Синопсису» (Київ). 1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі. 1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну. 1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством. 1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею. 1687—1708 — гетьманування І. Мазепи. 1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського. 1709, червень — Полтавська битва. 1710 — обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція. 1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків. 1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії. 1722—1723 — гетьманування П. Полуботка. 1727—1734 — гетьманування Д. Апостола. 1727 — «Решительньїе пункти» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією). 1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду. 1750—1764 — гетьманування К. Розумовського. 1764 —зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії. 1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні. 1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії. 1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі. 1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком. 1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства; — царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні. 1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством. 1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина. 1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію. 1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди». 1803 — царський указ про «вільних хліборобів-, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи. 1805 — відкриття Харківського університету. 1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії. 1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка. 1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо. 1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук. 1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства». 1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі. 1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні. 1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук. 1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні. 1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця». 1834 — заснування університету в Києві. 1840 — видання в Петербурзі - Кобзаря» Т. Шевченка. 1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині. 1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. 1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил». 1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради. 1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині. 1853—1856 — Кримська війна. 1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козачч-ини». 1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення се лян Катеринославщини та Херсонщини. 1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії. 1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа». 1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мо вою; — написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України. 1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії. 1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету; — відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта. 1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорськ 1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта». 1874 — масове «ходіння в народ». 1875 — відкриття університету в Чернівцях. 1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою. 1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля». 1877 — «Чигиринська змова». 1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві. 1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи. 1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії. 1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців». 1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»; — перший загальний перепис населення Росії; — на Харківському паровозобудівному заводі завершено будів ництво першого паровоза. 1900 — утворення Революційної української партії (РУП); — видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі. 1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя») ; — початок першої російської революції. 1905, червень — повстання на броненосці -Потьомкін». 1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів. 1905, жовтень — підписання царем маніфесту -Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи. 1905, грудень — збройні повстання в Харкові. Олександрівську. Горлівці. 1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. По чаток столипінської аграрної реформи. 1907.3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Держав ний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp. 1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП). 1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради; — заснування «Союзу визволення України- (СВУ). 1914 — створення в складі австро-угорської армії українського добровольчого Легіону січових стрільців (УСС); — утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал- губернаторства. 1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії. 1917.4 березня — утворення Центральної Ради. 1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради. 1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради. 1917, липень — збройний виступ полуботківців. 1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України. 1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). 1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради. 1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові. 1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ. 1918,11 січня — IV Універсал Центральної Ради. 1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками: — вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим. 1918,18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію Укра їни. 1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР; — проголошення на Всеукраїнському хліборобському з'їзді П. Ско ропадського гетьманом України. Здійснення державного перево роту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана. 1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республі ки (ЗУНР); — утворення Директорії. 1918,14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зречення гетьманом П. Скоропадським влади. 1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР. 1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України. 1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з'їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні. 1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винят ком Чернігівщини, військами Денікіна. 1919,3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Україні». 1919.11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г. Петровським. 1919,16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва. 1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею. 1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни. 1920,6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва. 1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ. 1920.12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир'я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з ін шого. 1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквіда ція Південного фронту. 1921, березень — ухвала X з'їздом РКП(б) постанови про запроваджен ня нової економічної політики (неп). 1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР. 1921—1923 — голод в Україні. 1922, 30 грудня — затвердження І з'їздом СРСР декларації про утворен ня Союзу РСР і союзного договору. 1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Поль щі Радою послів великих держав у Парижі. 1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР. 1924 — II з'їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР. 1925, березень — саморозпуск УКП. 1925, грудень — проголошення XIV з'їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію. 1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим. 1928—1932 — п'ятирічний план розвитку народного господарства України. 1928 — «Шахтинська справа». 1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН). 1929 — перехід до політики суцільної колективізації. 1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях. 1932—1933 — голод в Україні. 1932, жовтень — пуск Дніпрогесу. 1933—1937 — другий п'ятирічний план розвитку народного господарства України. 1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з'їздом Рад України. 1938,11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії. 1939,15 березня — проголошення самостійності Карпатської України. 1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі. 1939,1 вересня — початок Другої світової війни. 1939. 17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону. Початок радянізації Західної України. 1939, вересень — підписання радянсько-німецького договору про друж бу та кордони. 1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до скла ду Радянського Союзу. 1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави. 1941, липень — вересень — оборона Києва. 1941, жовтень — липень — оборона Севастополя. 1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР). 1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА). 1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пунк ту — с. Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Лугансь кої) обл. 1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат. 1943, листопад — Київська наступальна операція, внаслідок якої визво лено Київ. 1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР). 1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської України. 1945,6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію 00Н. 1945,9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини. 1946—1947 — голод в Україні. 1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі. 1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова. 1950,5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки). 1953, 5 березня — помер Й. Сталін. 1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду 0. Кириченка. 1954.19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рі шенням Президії Верховної Ради СРСР. 1956, лютий — XX з'їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки». 1957, травень — проголошення М. Хрущовим надпрограми у тваринництві. 1959,15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери. 1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні. 1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянсь кої спілки (УРСС). створеної Л. Лук'яненком. 1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста. 1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького. 1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком. 1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову. 1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС. 1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС. 1989, вересень — установчий з'їзд Народного Руху України за перебудову. 1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР. 1989, березень — вибори до Верховної Ради УРСР. 1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. 1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР. 1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України. 1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л. Кравчука. 1991,8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»). 1992,19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України. 1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України». 1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України. 1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано Л. Кучму. 1995, 8 червня — підписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституційного договору. 1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституції України. 1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною. 1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. 1998,29 березня — вибори до Верховної Ради України. 1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму. 2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва. 2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал». 2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією; — створення парламентської більшості. 2004, жовтень — грудень — вибори Президента України; — помаранчева революція. |
|
1. Поява людини й первісних форм життя в Українї. Трипільська культура Витоки українського народу сягають первісного суспільства. На нинішній українській землі люди з’явилися близько 300 тис років тому.... |
VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України |
|
VI -III тис до н е. Неоліт. IV-III тис до н е. Енеоліт. IV- III тис до н е. Трипільська культура Близько 1 млн років тому Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України |
УРОК 23 Тема уроку Мета уроку: формування знань учнів про правила знаходження первісних (невизначених інтегралів), формування умінь у знаходженні первісних... |
|
Первобитная історія найтриваліший період в житті людського суспільства.... У свою чергу палеоліт (древнекаменний століття) підрозділяється на ніжній з епохами: олдувайськой (близько 2,6-0,7 млн років до наших... |
Українські націоналісти і Голокост У 2001 році, сімдесят п'ять років по тому, було 37,5 млн українців по всій Україні4, по суті ж, скільки і в 1926 році. Обидві світові... |
|
Аналіз роботи промислових підприємств міста за підсумками 2012 року За 2012 рік промисловими підприємствами перераховано до бюджетів усіх рівнів 63,4 млн грн., що складає 26,0% від загальної суми надходжень,... |
Завдання своє бачу в тому, щоб переконати підростаючих людей в необхідності... Завдання своє бачу в тому, щоб переконати підростаючих людей в необхідності жити, в тому, що боротися зі злом необхідно, що довкола... |
|
Відстань до Землі 149597890 км або 1 а е Сонце – найближча до нас зірка. Сонце величезне як по розмірах, так і по масі. Його діаметр в 109 разів перевершує діаметр Землі,... |
ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік... |