Урок №10
|
|
Скачати 104.91 Kb.
|
|
Урок № 10 РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ, ПРОСТІ І СКЛАДНІ Мета: поглибити знання восьмикласників про будову речення, його граматичну основу; дати поняття односкладних і двоскладних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілкування; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьмикласників про історію своєї країни та її видатних діячів. Правопис: розділові знаки в кінці речення (повторення). Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент
Колективна робота з текстом (з елементами аналізу) ► Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Мазепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформулювати тему й основну думку тексту. ІВАН МАЗЕПА Іван Мазепа — один із найславніших гетьманів України. Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи, Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, виховав освіченою людиною. Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще продовжувати навчання за кордоном. Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити. І не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів. Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської академії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було. Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою! (За А. Ло-тоцьким).
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Розглянути схему й поміркувати над реченням як основною синтаксичною одиницею, його роль, ознаки, види та структуру. Коментар учителя. Речення як синтаксична одиниця складається з од нієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні. Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину (3. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член ре чення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій (В. Базилевський). За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов'їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук). Речення, що складається лише з головних членів, називається пепогаи-реним: Є_ шлях. Я_ тривожуся (М. Братан). Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сихомлинський). Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п'ють, а пізні — сльози ллють (Нар. творчість). У реченні Сльози ллють пропущено підмет пташки.  V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення мовленнєвих і пунктуаційних умінь з теми Пунктуаційний практикум ► Прослухати. Довести, що це текст. Сформулювати його тему. Виділити мікротеми й записати їх у формі словосполучень. Як ви розумієте зміст останнього речення? Списати текст, розставляючи розділові знаки в кінці речень. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРОЖЦІВ Кожний спитає тепер: які ж люди були, оті запорожці, про котрих доводиться стільки слухати та читати. Чи це справді були бандити, безсердечні вбивці, свавільники Переконаний, що це неправда Стоваришення, котре має свої звичаї, закони і твердо їх додержується, не може бути анархічним Коли б кожний жив так, як йому завгодно, то такому жодного закону не треба Були в запорожців свої хиби, та вони не лише шкодили їм самим найбільше, а й навпаки приносили користь їхнім сусідам, і це довело запорожців до загибелі. Узагалі беручи, запорожець легкодушний, загонистий, не постійний Не дивився на дальшу мету, а цікавився лише нинішнім днем Запорожця легко було перемовити і на свій бік перетягти На таку характеристику дає нам історія багато прикладів Навіть такий великий чоловік як Петро Конашевич-Сагайдачний давав себе часто піддурити обіцянками і заманити Дав себе заманити на московську війну Найкращу характеристику запорожця змалював Гоголь у своїй історичній повісті «Тарас Бульба» Хоч, може, Бульби й не було на світі, але характеристика дуже влучна Запорожець веселої вдачі, любить погуляти Запорожець жив усе життя, від немовляти, у вічній небезпеці Побратимство — то святий обов'язок двох козаків Такому народові треба було доброї голови і сильної руки, і то на довгий час (А. Чайковський).
Лінгвістичне дослідження з творчим завданням ► Прочитати. Поділити текст на речення. Довести, що перед вами текст. Сформулювати тему й мікротеми поданого висловлювання. Записати, роз ставляючи розділові знаки. Основою докорінного перелому в українській літературі стала творчість Т. Шевченка переважний інтерес до етнічно-побутових рис українського народу ідеалістичні поривання романтиків до козацького минулого замінюються зверненням послідовників великого поета до корінних антагонізмів кріпосницького суспільства поглиблюється розуміння народності, незрівнянно багатшими стають засоби типізації дійсності, діапазон літературної мови все виразнішою постає залежність характеру і поведінки персонажів від системи суспільних відносин у творах Марка Вовчка виявляється непримиренний конфлікт між поміщиками й пригнобленим селянством виникають типи народних протестантів про трагічну долю буковинських селян і жовнірів розповідає талановитий прозаїк Ю. Федькович в його творчості реалізм поєднується з досить сильним романтичним струменем, що своєрідно забарвлює твори реалістичного плану (За Н. Крутіковою).
суперечність (неприязнь, ворожість). Розвиток комунікативних умінь ► Скласти діалог, використовуючи подані прислів'я. Дати йому заголо вок у формі словосполучення. У репліки ввести фразеологізми з довідки і використати речення: а) різні за метою висловлювання; б) двоскладні й односкладні; в) прості й складні; г) повні й неповні; д) поширені й не- поширені. ► Розіграти діалог. Записати 3—4 репліки, пояснити розділові знаки і зробити їх синтаксичний розбір. Довідка: ум на розум заходить; з якої радості?; душа перевертається; де вже ноги не носили; за тридев'ять земель; брати за чисту монету. Дослідження-зіставлення Розглянути схему і скласти зв'язну розповідь про те, чим речення відрізняється від словосполучення.  Творче завдання ► Прочитати прислів'я. Пояснити зміст кожного. Списати. Підкреслити го ловні члени. 1. Лежачого не б'ють. 2. Весною сій — восени збереш. 3. Вік живи — вік учись. 4. Як дбаємо, так і маємо. 5. З вогнем не жартуй. 6. Друга пізнають у біді. 7. Коли маєм — не шануєм, а змінивши, плачем. 8. Хто не ризикує, той хати не збудує (Нар. творчість). ► Усно доповнити народні вислови так, щоб змінилася структура речень. Дослідження-трансформація ► Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити грама тичні основи. 1. І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні красоти відкрилися в маленькому струмку (Л. Забашта). 2. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (/. Цюпа). 3. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить (Р. Братунь). 4. Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка). 5. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А. Шиян). 6. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім уже в повітрі потягає (/. Франко). ► Назвати слова з орфограмою «Ненаголошені є, и» і пояснити їх напи сання. VI. Систематизація й узагальнення знань Подумати і дати відповіді на запитання І.Чи можна у процесі висловлювання обмежитися лише односкладними (або двоскладними) реченнями?
VII. Підсумок уроку Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності. VIII. Домашнє завдання Здійснити пошукову роботу в мережі Інтернет або в бібліотеці та підготувати повідомлення про відому постать, яка бере безпосередню участь у творенні історії сьогодення. Використати різні за структурою і метою висловлювання речення. |
Схожі:
| УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Урок по темі «Тварини. Охорона тварин» Вч.: Сьогодні у нас незвичайний урок, тому що ми поєднаємо урок природознавства з уроком англійської мови. А щоб урок минув приємно,... |
| Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |
Урок це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило... Урок –це логічно закінчений цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу |
| Урок № Тема Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо... |
ЯКИЙ ВІН НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК? Що взагалі криється під терміном «нетрадиційний урок»? Мода, бажання бути оригінальним чи пошуки ефективних форм навчання? Пропонуємо... |
| Урок-подорож, урок-дослідження. 1 «Кримські сонети» Адама Міцкевича – ностальгія за батьківщиною; їх відлуння в українській та російській літературах |
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА” |
| Урок №41 Тема. Урок узагальнення та Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени» |
Урок на тему «Обробка лускатої риби» Відкритий урок є дзеркалом усієї роботи викладача, демонстрацією його можливостей, творчості, співробітництва з учнями |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua