|
Скачати 0.82 Mb.
|
1.5. Генератори електричних сигналівГенератори електричних сигналів, які використовуються при реалізації ЗВ різного призначення, можна розділити на дві групи: генератори, які створюють високо стабільні електричні синусоїдальні сигнали або сигнали складної форми; релаксаційні генератори сигналів, в основному імпульсної і пилкоподібної форми, призначені для виконання різних перетворювальних функцій. Задаючі генератори, що використовуються у вимірювальній техніці, за схемною реалізацією поділяються на , генератори і генератори на битті. генератори знайшли найбільшого поширення в діапазоні до 300 кГц. Це пояснюється можливістю одержання напруги синусоїдальної форми з низьким коефіцієнтом гармонік у зазначеному діапазоні частот при порівняно простих схемно-конструктивних рішеннях. Принципи побудови і функціонування генераторів детально аналізуються в спеціальних курсах. Тут розглянемо лише загальні положення і особливості. генератори звичайно виконують за схемою резистивно-ємкісного підсилювача, охопленого додатним частотно-залежним і від’ємним частотно-незалежним зворотними зв’язками. Додатний зворотний зв’язок забезпечує генерацію коливань певної частоти, а від’ємний — стабілізує роботу генератора у всьому діапазоні частот, які генеруються. Ланцюги додатних і від’ємних зворотних зв’язків звичайно збалансовані таким чином, що в замкнутому кільці встановлюється стаціонарний режим автоколивань, мінімальне значення яких не виходить за межу лінійної ділянки вольт-амперної характеристики підсилювача. Завдяки цьому параметри генерування коливань синусоїдальної форми постійні за амплітудою при перестроюванні частоти і мають низький рівень нелінійних спотворень (до 1 %). Як активні елементи в генераторах використовують операційні підсилювачі. Генератори типа найбільшого застосування знаходять на високих частотах. Частота генерування коливань визначається рівністю: , (1.35) де ємність у фарадах; індуктивність у Генрі; добротність контуру. При високій добротності контуру: (1.36) Слід зазначити, що на низьких частотах коливальна система таких генераторів виявляється громіздкою. Висока стабільність частоти генерування коливань в генераторах забезпечується звичайно за рахунок використання кварцових резонаторів з параметричними характеристиками (термокомпенсація, розв’язка живлення та ін.), термостатуванням (розміщення елементів схеми в об’єм з постійним температурним режимом). При використанні всіх зазначених заходів відносна нестабільність може бути знижена до . Задана похибка встановлення частоти забезпечується за рахунок якісного виконання елементів настроювання (підстроювальні конденсатори, котушки індуктивності). Коефіцієнт гармонік, що характеризує форму генерації синусоїдального сигналу, в генераторах 1...2 %. Схемно генератори реалізують за трьох точковою схемою, один з опорів якої утворюється кварцовим резонатором. Частота власних коливань кварцу у вимірювальній техніці вибирається, як правило, кратною десяти (100 кГц, 1 МГц, 5 МГц та ін.) Рис.1.20. Структурна схема генератора на биттях В діапазоні частот від 300 до 3000 Мгц і вище коливальна система виконується з використанням відрізків коаксіальних або хвилевідних ліній. Генератори на биттях, як генератори знайшли застосування в низькочастотному діапазоні. Це пояснюється в основному двома перевагами таких генераторів: високою стабільністю коливань за рівнем, тобто малою залежністю вихідного рівня сигналу від частоти; неперервним перекриттям усього діапазону частот генерування коливань без комутації. Основою структурної побудови генераторів на биттях є два високочастотних малопотужних генератори типу LC (рис. 1.20). Один генератор працює на фіксованій частоті , а інший має можливість плавно перенастроюватись в діапазоні, де — верхня гранична частота діапазону. При подачі двох коливань з різними частотами на входи перетворювача частоти на його виході фільтром нижніх частот виділяється сигнал різниці частоти . Наприклад, у вимірювальному генераторі ГЗ-104 частота , при змінюється в межах 400...360 кГц. Діапазон частот генератора 0...40 кГц (0,02...40 кГц) перекривається одним поворотом ротора конденсатора С (при цьому ємність контуру змінюється всього на 20 %). Генератори пилкоподібної (лінійно змінної) напруги (ГПН) широко використовуються в різних вимірювальних приладах. За їх допомогою, як зазначалося, здійснюються створення сигналів у реальному часі, спектральне розкладання сигналів та інші функціональні перетворення. Р 2 3 оботу ГПН прийнято пояснювати за допомогою еквівалентної електромеханічної схеми (рис. 1.21). Рис.1.21.Еквівалентна схема генератора пилкоподібної напруги Принцип дії цієї схеми полягає у формуванні напруги розгортання на обкладках конденсатора шляхом його автоматичного перемикання із заряду на розряд і навпаки за допомогою комутуючого пристрою. Відповідно до цієї схеми залежно від співвідношення між постійними величини заряду конденсатора лінійна напруга може бути отримана як у процесі заряду, так і розряду. Крім того, в залежності від схемних рішень ГПН лінійна напруга може бути наростаючою або спадаючою, додатною або від’ємною. Рис.1.22. Часова діаграма пилкоподібної напруги Пилкоподібна напруга характеризується наступними параметрами (рис. 1.22): тривалістю прямого ходу ; тривалістю зворотного ходу ; розмахом коливання ; періодом повторення ; коефіцієнтом нелінійності робочої ділянки, що може бути визначена відносною зміною крутизни на ділянці прямого ходу: . (1.37) Найважливішою вимогою до ГПН є лінійність пилкоподібної напруги. Для лінеаризації зазначеної напруги поширення одержали наступні способи: використання початкової ділянки як експонентної кривої, так і конденсатора через опір; заряд конденсатора через струмостабілізуючий пристрій; компенсація напруги заряду конденсатора; застосування інтегруючих елементів. В сучасних радіоелектронних виробах широкого використання дістали інтегруючі елементи на основі операційних підсилювачів (рис. 1.23). З відомого рівняння інтегруючого елемента [4]: (1.38) для розглянутої схеми видно, що при великому значенні коефіцієнта посилення і при напруга на виході є лінійною функцією часу: (1.39). Рис. 1.23. Схема інтегратора на операційних підсилювачах На основі інтегруючих операційних підсилювачів розроблені генератори розгортки з великою лінійністю. |
Питання щодо підготовки до здачі екзамену з дисципліни "РАДІОВИМІРЮВАННЯ"... Вимірювання коефіцієнта амплітудної модуляції амплітудномодульованного (AM) сигналу |
Пам'ятка на весняні канікули! Основні правила безпеки при використанні побутових нагрівальних, електричних і газових приладів |
Комплексне кваліфікаційне завдання №1 з професії 7242. 1 „Контролер... Ви працюєте контролером радіоелектронної апаратури і приладів III розряду. Вам пропонується |
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного... |
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ РОЗДІЛ ІІ ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 32 |
ЗМ ІСТ ВСТУП РОЗДІЛ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ РОЗДІЛ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ |
Тема уроку: "Знайомство з програмою MS Excel" Повторити основні елементи програм, призначених для роботи з OS Windows 2000/ХР |
СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ Грошова система — це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні |
Елементи графічної грамоти Основні лінії на ескізах, кресленнях: контурна, розмірна і лінія згину, їх призначення. Позначення місць нанесення клею. Ознайомлення... |
ТЕМА: Операційні системи Windows. Робота з вікнами програм та діалоговими вікнами МЕТА: засвоїти основні методи роботи з типовими вікнами програм та діалоговими вікнами; набути навички переміщення вікон, зміни розміру... |