|
|
Скачати 332.11 Kb.
|
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ…………………………………………….6 1.1.Загальна характеристика та функції термінологічної лексики…....6 1.2.Термінологічна лексика на заняттях з ділової англійської мови ...9 РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ БІЗНЕС-ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ І БАНКІВСЬКІЙ СФЕРАХ…………16 2.1. Види та класифікація юридичних термінів……………………….16 2.2. Характерні особливості банківської термінології……………….22 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..28 ВСТУП У словниковому складі мови значне місце відведено термінологічній лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Терміном називається спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва, юриспруденції тощо. У зв'язку з постійним розвитком сучасної української мови з'являється все більше і більше термінів, не тільки технічних і наукових, а й економічних і юридичних. Тож ми можемо сказати, що термін: емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Ще основоположник радянської термінологічної школи Д. С. Лотте пред’являв до науково-технічного терміна такі вимоги: системність, незалежність від контексту, однозначність, точність, стислість. Терміни слугують спеціальними, обмежуючими позначеннями характерними для цієї сфери предметів, явищ, їх властивостей та відносин. Вони існують в межах певної термінології, тобто входять в конктетну лексичну систему мови, але лише через певну термінологічну систему. Розвиток сучасних наук, гуманітарних і природничих, вимагає вдосконалення їх термінологічних систем, а отже, дослідження проблем становлення, лінгвістичних особливостей, семантики, дериваційних процесів та стилістичного функціонування галузевих термінологій. Ці проблеми привертали увагу дослідників. Окремі з її численних аспектів розглянуто у працях В. Виноградова, Д. Ушакова, А. Реформатського, В. Лейчика, Т. Кияка, Т. Панько, Ф. Циткіної та ін. Дослідники також показали, що не завжди термін має точні семантичні межі й виражає точно обкреслене поняття. Тут чітко проглядається розходження двох основних підходів до вивчення терміна: нормативного, що йде від Д. С. Лотте й дескриптивного, що йде від Г. О. Винокура. Є чимало способів для семантизації термінів, розкриття їх значень при читанні спеціальних текстів, щоб у подальшому активізувати їх в усному чи писемному мовленні. Деякі теоретики і практики мови наголошують на необхідності застосування рідної мови для семантизації термінів з метою їх кращого запам’ятовування та свідомого застосування в актах комунікації. Студенти, як правило, читають тексти в позааудиториий час, а на занятті йде обговорення дискусійних питань, які висвітлюються в тексті, коментування і критичний аналіз прочитаного. Таким чином, досягаються «точність, плавність та ефективність» вживання термінологічної лексики в актах усної чи писемної комунікації. Актуальність дослідження визначається необхідністю подальшого науково-теоретичного освоєння англійської мови ділового спілкування в цілому і загальновживаної бізнес-термінології як його найважливішої складової. Саме дослідницька робота може внести ясність у вивчення реального побутування і закономірностей функціонування бізнес-термінів у сучасних словниках і автентичному англомовному дискурсі. Об’єкт дослідження – сучасна англомовна бізнес-термінологія. Предмет дослідження – формування, функціонування і розвиток англомовних бізнес-термінів. Мета дослідження – комплексний опис загальновживаної бізнес-термінології. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: - узагальнити досвід вітчизняних вчених-термінологів в області вивчення і опису лінгвістичної термінології; - визначити особливості банківської термінології; - дослідити характерні особливості юридичної термінології, визначити основні класифікації юридичних термінів. Поставлена мета і завдання зумовили застосування таких методів дослідження: описового, структурно-семантичного та стилістичного аналізу, методу лінгвістичного спостереження, контекстуально-інтерпретаційного аналізу, елементів статистичного аналізу. Практична цінність роботи полягає в тому, що матеріали можуть бути використані термінологами з метою упорядкування бізнес-термінології, а також на практичних заняттях з англійської мови ділового спілкування, в спецкурсах з ділової англійської, міжкультурної комунікації, текстології мови і дискурс-аналізу. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ 1.1.Загальна характеристика та функції термінологічної лексики Розвиток науки і техніки, активізація суспільно-політичного й мистецького життя зумовили появу в мові великої кількості різноманітних термінів. Терміном називають слово або словосполучення, що позначає спеціальне поняття з якої-небудь галузі знань — науки, техніки, економіки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо: молекула, протон, аорта, блюмінг, трансформатор, кредит, додана вартість, девальвація, блокада, віза, ратифікаційна грамота, партитура, гама. Термін чітко окреслений і однозначний у своїй термінологічній системі. Наприклад, у побутовому мовленні слово корінь має значення не лише «підземна частина рослини» (корінь сосни), а й «нижня частина чого-небудь, що міститься в тілі» (корінь зуба), «головна причина чого-небудь» (корінь зла); використовується в усталених зворотах дивитися в корінь, пускати корінь, рубати під корінь тощо. У мовознавчій науці корінь — «головна частина слова без афіксів», у математиці корінь — «величина, що при піднесенні її до певного степеня дає дане число» [15, с. 158]. Терміни бувають загальнонаукові, які з однаковим значенням вживаються в багатьох галузях (аналіз, аргумент, категорія), і галузеві, що вживаються тільки в одній галузі (дієприкметник, доконаний вид, флексія — у мовознавстві). Якщо той самий термін вживається в різних термінологічних системах, то відповідно до цього видозмінюється і його значення. Наприклад, термін реакція в хімії має значення «взаємодія між двома і більше речовинами», у фізіології — «відповідь на подразнення», у політиці –«повернення до старих суспільних порядків» [15, с. 159]. Так як єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі ще немає, то завдання дати таке визначення залишається актуальним. Крім того навіть не дуже глибоке вивчення термінології певної області знань показує, що не завжди термін точно виражає спеціальне поняття і не завжди входить лише в одну терміносистему. Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні границі і виражає точно окреслене поняття. За висловом видатного вченого А. А. Реформатського, термінології і «терміни, як їх складові частини, є інструментом, за допомогою якого формуються наукові теорії, закони, принципи, положення», тобто «в термінах відбивається соціально організована дійсність, тому терміни мають соціально обов'язковий характер» [20, с. 105] . Слід зазначити, що існує два підходи до визначення терміна: структурно-субстанційний та функціональний. Прихильники структурно-субстанційного підходу розглядають термін, як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному (Д. С. Лотте, Т. Л. Канделакі). Прихильниками функціонального підходу було доведено, що термін – це функція, тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одини ці (Б. М. Головін, В. М. Лейчик, Т. Р. Кияк, Е. Ф. Скороходько). Е. Ф. Скороходько розуміє термін як слово чи усталене словосполучення, що є членом такої лексико-семантичної системи, яка репрезентує певну фахову (спеціалізовану) систему понять. Слід зазначити, що це тлумачення, виключає з кола термінів загальнонаукові лексичні одиниці [19, с. 70]. Терміни на відміну від нетермінологічної лексики: а) прагнуть до однозначності, абсолютної визначеності (наприклад, термін «слово» в мовознавстві); б) існують лише в певній термінологічній системі, але іноді — втрачають своє термінологічне значення (наприклад, слово «рід» у мовознавстві, біології і в побуті); в) позбавлені емоційності (наприклад, слово «серце» в медицині і в повсякденному спілкуванні). Система всіх термінів мови або якоїсь галузі називається термінологією. Термінологія поділяється на: - суспільно-політичну — використовується в таких галузях знань, як філософія, економіка, фінанси, політологія, суспільствознавство, логіка, психологія, педагогіка, історія, право, дипломатія; - мистецьку — охоплює музику, театр, кіномистецтво, образотворче мистецтво, архітектуру, літературознавство; - наукову — стосується таких наук, як математика, фізика, кібернетика, хімія, біологія, фізіологія, ботаніка, зоологія, географія, геологія, астрономія; - технічну — обслуговує такі галузі техніки й виробництв, як металургія, машинобудування, електротехніка, радіотехніка, електроніка, гірнича справа, текстильне виробництво. Становлення української термінології відбувалося в несприятливих умовах. У XIX—XX ст. певною мірою сформувалася суспільно-політична термінологія (літературознавча, історична, філософська, юридична, політична, мовознавча); порівняно багато було зроблено, незважаючи на всі обмеження у використанні української мови, і в галузі термінології — математичної, фізичної, хімічної, географічної, астрономічної, медичної; виробилася офіційно-ділова термінологія. Термінологію творять спеціалісти. Для цього використовуються: а) загальновживані слова, яким у певній галузі науки надають чітко окресленого значення: рід, число, спосіб, особа, час, закінчення (як мовознавчі терміни); б) спеціально створені слова: іменник, прикметник, дієслово, відмінок, словотвір, наголос; в) кальки, тобто слова, створені за іншомовними зразками: українське слово підмет копіює латинське subjectum, у якому частина sub- має значення «під», a -jectum — «кинутий», «метнутий»; так само утворено слово предмет за зразком латинського objectum, у якому префікс obмає значення «перед»; г) запозичені слова: суфікс, префікс, полісемія, асиміляція (з латинської мови); г) словосполучення: умовний спосіб, підрядне речення, приголосний звук. Отже, можна зробити висновок, що терміни бувають загальнонаукові і галузеві. А також існує два підходи до визначення терміна: структурно-субстанційний та функціональний. І добре розвинена, впорядкована й унормована термінологія сприяє розвиткові науки та технічному прогресові. 1.2.Термінологічна лексика на заняттях з ділової англійської мови У цьому підрозділі проаналізуємо термін «ділова англійська мова», розглянемо особливості термінологічної лексики та способи її вивчення у двох компонентах ділової англійської мови. Проблема вивчення термінологічної лексики студентами немовних вузів була і є актуальною у сучасній методичній науці. Зазначимо, що вивчення термінологічної лексики при викладанні іноземної мови професійного спрямування буде тим успішнішим й ефективнішим, чим краще зроблений вибір іншомовного фахового матеріалу, який залучається до навчального процесу. Проблема вивчення термінологічної лексики студентами немовних вузів була і є актуальною у сучасній методичній науці. Термінологічна лексика необхідна студентам насамперед при читанні спеціальних текстів за фахом у вищому закладі освіти (ВЗО) з метою отримання професійної інформації, для ведення професійно-орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, а також при написанні анотації, реферату чи повідомлення. Тому викладачу ділової англійської мови необхідно розуміти основні властивості термінологічної лексики, як семантизувати її значення у спеціальних текстах, за допомогою яких вправ активізувати її подальше вживання в усному і писемному мовленні [6, с. 107]. На думку англійських спеціалістів у цій галузі Л. Джоунса і Р. Александера, «ділова англійська мова не є спеціальною мовою зі спеціальною граматикою, це просто англійська мова, яка вживається у ділових ситуаціях». Але наголошують на специфічності навчальних матеріалів, а також на необхідності поставити потреби студентів у центр курсу ділової англійської мови, розглядаючи її як свого роду підхід до вивчення мови, що базується на потребах студентів. Погоджуючись з думкою англійських спеціалістів (Л. Джоунса і Р. Александера) щодо визначення і характеристики терміна «ділова англійська мова», слід зауважити, що у дослідженнях зарубіжних фахівців з цього питання поряд з часто вживаним терміном Business English вживаються й інші: Епglish for SресіаІ Риrposes, Business Communication [25, c. 45]. Ці поняття тісно переплітаються, вони не тотожні, тому необхідно дати чітке пояснення кожного терміна, щоб уникнути двозначності при їх вживанні, особливо в нормативних документах типу навчальних програм, робочих планів тощо. English for Special Purpose, або англійська мова для спеціальних цілей, це субмова банкірів, менеджерів, фінансистів і т. п. відповідно до фахової підготовки студентів у ВЗО, тобто це мова за професійним спрямуванням студентів. Для кожної такої субмови є своя термінологія, яка власне й робить її мовою певного фаху. Другий компонент, Business Communication, або ділове спілкування, включає цілий низку аспектів, такі як ділове листування та розмови по телефону, презентації і ділові зустрічі, наради, переговори і дебати, аргументування й інтерв’ювання. Курс ділової комунікації висвітлює питання написання резюме та влаштування на роботу, взаємовідносини персоналу всередині компанії та міжкультурні (міжнаціональні) відмінності, вирішення конфліктних ситуацій, анкетування, низку інших не менш важливих аспектів ділового життя. З. В. Данилова, пропонує вивчати ділову комунікацію у логічному взаємозв’язку: формувати вміння «загальної комунікації» (слухати й дискутувати, вести полеміку й аргументувати свою думку), і «професійної комунікації» (презентації доповідей або проектів чи ведення переговорів, симуляції ділових зустрічей чи дебатів тощо). Ці два компоненти і складають інтегрований курс, який має назву Business English, тобто «ділова англійська мова». Тому треба окремо розглянути особливості термінологічної лексики та способи її вивчення у двох компонентах ділової англійської мови [3, с. 41]. Очевидно, що вивчення термінологічної лексики при викладанні іноземної мови професійного спрямування буде тим успішнішим й ефективнішим, чим краще зроблений вибір іншомовного фахового матеріалу, який залучається до навчального процесу. Таким базовим матеріалом є, перш за все, тексти фахового спрямування, які вважаються «джерелом для розширення фахового термінологічного словника», предметом читання та обговорення на заняттях, основою для використання в ситуаціях мовлення, для аудіювання, тобто для цілеспрямованої і продуктивної мовленнєвої діяльності студентів. Як вважає К. Ф. Кусько, «текст за фахом – це передусім засіб становлення та розвитку професійної, точніше мовнопрофесійної майстерності» [11, с. 13]. Вдало підібраний оригінальний текст виховує «культуру термінологічного спілкування» студентів, розширює їхню «професійно орієнтовану ерудицію», формує у студентів комунікативну спроможність, необхідну для професійного і ситуативного спілкування в усній та письмовій формах. Власне читання літератури за фахом збагачує термінологічний вокабуляр студентів, що, у свою чергу, дає можливість «транспозиції термінологічних одиниць в усний чи письмовий текст за фахом», тобто будувати непідготовлене висловлювання за професійною тематикою, вести документацію тощо. Отже, викладач ділової іноземної мови повинен вирішити, який текст підібрати для читання на занятті. Як свідчить практика, на початковому етапі вивчення англійської мови професійного спрямування студенти більш зацікавлено й продуктивно опрацьовують термінологію сучасних текстів науково-популярного стилю, періодичних видань за фахом навчання у ВЗО. Студенти старших курсів, в яких уже сформовано предметно-понятійну базу, які розуміють терміни рідною мовою, опрацьовують самостійно термінологію з неадаптованих автентичних текстів наукового стилю. Такий вид ознайомлювального або пошукового читання необхідний студентам як для підготовки до написання рефератів, доповідей тощо, так і для їх майбутнього професійного росту, поглиблення знань за фахом. Таким чином, студент не лише отримає певну суму знань та навичок, але й навчиться самостійно й оперативно використовувати отриману інформацію у повсякденній діяльності [1, с. 36]. На користь використання саме науково-популярних текстів на початковому етапі свідчить і та обставина, що такі тексти зрозумілі передусім спеціалістам з мови, а не з фаху підготовки студентів. Тому коли викладач ділової англійської мови добре розуміє суть викладених у навчальному тексті економічних чи інших проблем, то дискусія чи обговорення прочитаного носить предметний характер, студенти поєднують, збагачують свої знання як з іноземної мови, так і з фаху підготовки у ВЗО. При такому підході до опрацювання термінології у навчальних текстах діє принцип, згідно з яким викладач забезпечує мову, а студент забезпечує зміст. З цього випливає, що викладач іноземної мови, який, за рідким винятком, не є, наприклад, економістом чи менеджером, не вчить студентів економічних законів чи категорій, не пояснює економіку чи фінанси англійською мовою, не судить про фахову компетентність студентів, про фаховий зміст їх висловлювань. Це справа спеціалістів певного профілю. Викладач іноземної мови формує і розвиває комунікативну компетенцію студентів з іноземної мови, а не фахову компетенцію з мікроекономіки чи маркетингу, бухгалтерського обліку, будьякої іншої дисципліни. Робота над текстом за фахом починається з подачі фонетичного опрацювання термінів і термінологічних словосполучень як ізольовано, так і в реченнях при викладанні умовно-мовленнєвих вправ рецептивного і репродуктивного характеру. Щоб семантизувати термін, встановити наявні зв’язки з іншими термінами, які входять до визначеної сукупності термінів, необхідно дати його тлумачення у певному контексті. Отже, термін набуває конкретного значення у контексті, а контекст, у свою чергу, допомагає здогадатись про відповідне значення терміна, не вдаючись до його перекладу. Усі ці чинники додають особливих труднощів студентам при семантизації термінів, але вчать їх згодом правильно вживати ці терміни в актах мовленнєвої діяльності. Наприклад, ізольований термін rate може мати такі значення: норма; розмір; ставка; тариф; розцінка; курс: ціна; швидкість (темп); режим; відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь; розряд; інтенсивність; частота; клас; ранг. Тому при відриві від контексту важко збагнути конкретне значення терміна. Але використання терміна rate у термінологічних словосполученнях чи у певному контексті робить його зрозумілим. Тому у студентів не викликає утруднень здогадка про значення термінологічних словосполучень rate of ехchange (обмінний курс), або іпflаtіоп ratе (темпиінфляції) [11, с. 13]. Іншим способом семантизації та швидкого запам’ятовування термінологічної лексики є спосіб деривації термінів. Для того щоб розкрити значення термінів при читанні текстів професійного спрямування, а в підсумку збагатити термінологічний словник студентів, рекомендується проводити аналіз словотворчих елементів термінів. Типи підприємств: private and public companies; joint+stock company: partnership; sole proprietor. Люди: shareholder; partner; sole proprietor; salaried manager; managing director; executive director. Діяльність: to raise finance; to bear losses; to run the company; to withdraw money; to compete; to trade; to incur debts; to go bankrupt. Документи: deed of partnership; contract; share; subscription clause; debenture. Фінанси: cash; money; savings; debts; authorized capital; funds; assets; loan; dividend; profit. Органи управління: Stock Exchange; Board of Directors; shareholders’ meeting. Словотворчі елементи термінів: префікс – un, re, dis, il, mis, over, up; корінь – pay, allow, price, turn, limit, profit, employ, invest, own, compete, develop, cover, approve, product, legal, use; суфікс – less, over, able, ment, er, ship, tion. Для семантизації термінів доцільно застосовувати й інші способи: – пояснення термінів засобами англійської мови: cash money in coins or notes, readily acceptable for the settlement of debts; debenture acknowledgement of indebtness, esp. a longterm loan taken by a company and repayable at a fixed date; – підбір термінологічних синонімів: expenditures – spending; advanced economies – developed countries; to reduce taxes – to cut taxes; to purchase – to buy; to lay off –to make redundant; revenue – yield; – підбір антонімічних термінів: fixed costs – variable costs; liabilities – assets; income – outcome; employer – employee; market value – face value; to withdraw money from an account – to enter a sum to an account; – порівняння термінів британського та американського варіантів англійської мови: shareholder – stockholder; shop – store; current account – checking account; managing director – chief executive officer; labour force – workforce; – переклад (якщо вичерпано інші можливості для семантизації термінів). Є чимало способів для семантизації термінів, розкриття їх значень при читанні спеціальних текстів, щоб у подальшому активізувати їх в усному чи писемному мовленні. Деякі теоретики і практики мови наголошують на необхідності застосування рідної мови для семантизації термінів з метою їх кращого запам’ятовування та свідомого застосування в актах комунікації. Так, у групах з низьким рівнем мовної і мовленнєвої підготовки, в яких лише одне-два практичних занять на тиждень, викладачу важко відійти від традиційної тріади минулого століття: читання – переклад – механічне заучування напам’ять (застарілих і далеких від реального життя) текстів, які практично переповнені термінами. Проте у групах інтенсивного вивчення англійської мови така схема не спрацьовує, такого просто не може бути. Студенти, як правило, читають тексти в позааудиториий час, а на занятті йде обговорення дискусійних питань, які висвітлюються в тексті, коментування і критичний аналіз прочитаного. Таким чином, досягаються «точність, плавність та ефективність» вживання термінологічної лексики в актах усної чи писемної комунікації [19, с. 30]. Отже, термінологія пронизує весь курс ділової англійської мови, і завдання викладача знайти такі форми і методи її подачі та опрацювання, які б зробили цей процес цікавим і бажаним для студента. |
|
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного... |
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ РОЗДІЛ ІІ ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 32 |
|
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ДУГИ І ОСНАЩЕННЯ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ НЕПЛАВКИМ... Мета роботи: ознайомитися з сутністю процесу аргонодугового зварювання W-електродом; установити особливості газового захисту металу... |
1.Історія як наука. Періодизація іст. У. Іст. Джерела Предмет вивчення-історична діяльність укр народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення |
|
1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг Вступ до вивчення маркетингу інформаційних продуктів і послуг. Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва |
Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство... Основні характеристики торговельного підприємства, як суб’єкти та об’єкти ринкових відносин |
|
ВСТУП РОЗДІЛ І. Електропроводки. Види електропроводок |
Тема уроку Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям іміджу, сформулювати поняття про імідж ділової людини, поглибити знання учнів щодо вимог... |
|
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ М.І. Козюбра (Конституційний суд України); д-р іст наук, проф. О. В. Кузьминець (Національна академія внутрішніх справ України);... |
«Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві Розділ Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку |