Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа у структурі 12-річної)

Скачати 0.77 Mb.

Назва	Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа у структурі 12-річної)
Сторінка	1/7
Дата	14.03.2013
Розмір	0.77 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів

(старша школа у структурі 12-річної)

Суспільно-гуманітарний напрям

(правовий, філософський, економічний профілі)

Філологічний напрям

(історико-філологічний профіль)

Підготовлена авторським колективом у складі:

Керівник авторського колективу: Пометун О.І. завідуюча лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних. наук, професор.

Члени авторського колективу: Гупан Н.М. доктор педагогічних наук, професор

Фрейман Г.О. кандидат педагогічних . наук, доц.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пропонована програма з історії для 10-12 класів складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь “Суспільствознавство”) та відповідно вимог до профільної школи. Представлено курси історії України ХХ – початку ХХІ століття, які складають хронологічно послідовну лінійну систему історичної освіти.

Зміст навчального історичного матеріалу побудований на домінуванні синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії, оскільки програма розрахована на учнів шкіл гуманітарного профілю. Людина розглядається як суб’єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я тощо.

Процеси, події і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід вчитель може за даною програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчення та узгодження матеріалу відповідних курсів вітчизняної і всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв’язків. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у ХХ ст., історії Першої і Другої світових війн, окремих питань історії культури тощо.

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та естетичних цінностей. Окрему увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах “Історія рідного краю” передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.

Програмою передбачено поглиблене вивчення більшості тем у порівнянні з рівнем програми за стандартом, посилено проблемний характер викладу як основу формування гуманітарного світогляду учнів відповідних профілів навчання.

З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого та розвивального підходів до навчання.

Це вимагає від учителя значної психологізації навчально-виховного процесу, умінь розбудувати його з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень учнів, стимулювання, мотивування їх пізнавальної діяльності, забезпечення високого рівня їх активності й самостійності.

Поєднані у клас учні створюють неповторну комбінацію потреб, інтересів та пізнавальних можливостей, яка виключає шаблонний підхід у навчанні. Один і той же зміст не може бути однаково опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм учитель керується насамперед методичною доцільністю та конкретними умовами навчання. Прикметами сучасного навчального заняття є відсутність стандартних ознак у його структурі та методиці, розмивання меж між його елементами.

Сьогодні учні все частіше виявляють свою компетентність не тільки під час опитування або при його закріпленні засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом, що вимагає широкого впровадження у шкільну практику різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв’язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів є сьогодні не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно добувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. У зв'язку з цим зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

Пропонована програма розрахована саме на такі особливості навчання. Вона дає можливість учителю самостійно варіювати матеріалом, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу, що розглядається, спільного пошуку вирішення навчальної проблеми.

Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня профільної підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.

До кожної теми надано провідні ідеї, що забезпечують загальну концепцію розуміння змісту теми, орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які обов’язково мають бути відбиті у підручниках або інших посібниках, що повідомляють учням зміст навчального історичного матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеню узагальненості і складності.

З компонентом програми «Провідні ідеї теми» можна працювати, виділивши для цього окремий вступний урок або використовувати ці ідеї як світоглядний орієнтир для опрацювання навчального матеріалу теми.

Інформаційні питання не розподілені за окремими уроками, що дозволяє учителю самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального підходу до викладання.

Пропоновані інформаційні питання забезпечують поглиблене вивчення історичного матеріалу гуманітарного соціокультурного спрямування, оскільки дана програма призначена для учнів профільної школи, які навчаються за суспільно-гуманітарним і філологічним напрямами. Запропонований навчальний матеріал підлягає обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей того чи іншого учня. Повне опрацювання знань у певній системі, їх усвідомлення і застосування забезпечуються у даній програмі не тільки запам’ятовуванням, а й опрацюванням їх за завданнями, що передбачені наступним компонентом програми «Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів».

Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів, представлені у програмі, сформульовані у відповідності до діяльнісного і компетентнісного підходів. До кожної теми подано два переліки умінь і навичок, яких мають набути учні підчас її вивчення. Першій перелік складають основні історико-предметні (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні та аксіологічні) уміння та навички учнів різних класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей, які поступово ускладнюються та поглиблюються. Другий перелік складають більш складні, комбіновані, інтегровані уміння, навички та емоційно-ціннісні орієнтації і ставлення учнів, що в сукупності складають їх предметну історичну компетентність. Без опанування учнями першої групи умінь неможливо набуття ними відповідної компетентності.

Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних предметних компетентностей з історії, й є основою для набуття учнями ключових компетентностей.

Програму складено у відповідності до наступного розподілу навчального часу.

Послідовність вивчення курсів історії України по класах

Клас	Курси	Кількість годин
10	Історія України	70
11	Історія України	70
12	Історія України	70

Навчальний матеріал кожного курсу у програмі розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Кожну тему завершують уроки узагальнення і тематичного оцінювання, на які виділено окремі години. У програмі передбачено вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які сприяють формуванню в учнів цілісних гуманітарних, соціокультурних та історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні вітчизняної історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури, письмовими та речовими історичними джерелами, інформацією Інтернету, ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам’ятками).

Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Сучасні підходи до оцінювання, пов’язані з потребами особистісно-орієнтованого характеру навчання та реального розвитку учня потребують від учителя насамперед чіткого формулювання завдань оцінювання. Такими завданнями вважаються:

показати учням, як вони досягли мети уроку;
визначити найкращих за результатами учнів;
стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;
визначити рівень здібностей учнів;
визначити, чи є необхідність в додатковому навчанні або перенавчанні;
поставити оцінки (в балах).

Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка умінь і навичок вимагає набагато більше часу, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці взагалі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя – надати учням можливість проявляти і захищати власну думку в будь-яких “навчальних ситуаціях” в класі та поза школою.

Оцінювання результатів навчання учнів історії за пропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок.

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти та науки України з урахуванням вимог до рівня профільної підготовки, поданих в даній програмі.

Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках тематичного оцінювання усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові.

Однак для перевірки таких елементів підготовки учнів з історії як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, тести виступають лише як частина прийомів контролю. Для підсумкової атестації учнів потрібно використовувати також такі форми контролю як розгорнуті усні та письмові відповіді, есе, твори, дослідження, проекти тощо.

Досягнення передбачених даною програмою навчальних результатів можливо тільки за умов поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності учнів на уроках. Побудова програми дозволяє учителю звернути увагу на розвиток пізнавальних можливостей учнів, їх особистісних рис та характеристик, основних компетентностей. Впровадження програми має ґрунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення, здібності до адекватної діяльності в нових умовах.

Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять. Застосовуючи формулювання провідних ідей теми та зміст вимог до підготовки учнів вчитель має можливість чітко визначати очікувані результати навчання і будувати модель уроку з орієнтацією на їх досягнення, що дозволяє:

- зробити процес навчання більш мотивованим і цілеспрямованим;

- організувати контроль за особистим просуванням школярів у навчанні;

- залучати допоміжні методичні та дидактичні засоби для покращення результатів навчальної діяльності;

- активізувати пізнавальну діяльність учнів;

- допомогти вчителеві у здійсненні моніторингу власної діяльності.

Дана програма зорієнтована на кінцевий результат навчання, що дозволяє адміністрації школи:

- створити більш об'єктивну систему моніторингу як діяльності вчителя, так і просування учнів у навчанні;

- впливати, виходячи із внутрішніх резервів через закладені у програмі важелі, на покращення результатів навчальної діяльності учнів;

- консолідувати навчально-виховні зусилля батьків, учнів, школи, конкретного вчителя у створенні оптимальних умов для розкриття здібностей та інтелектуального зростання особистості учня.

10 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(70 годин)

К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів
2	Вступ Завдання і структура курсу. Способи роботи учнів з підручником, додатковою навчальною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами. Форми і методи організації навчальної діяльності на заняттях з курсу. Критерії тематичного, семестрового та річного оцінювання. Формування індустріального суспільства в українських землях. Модернізація суспільного та повсякденного життя. Етносоціальні та культурно-духовні процеси в українських землях. Піднесення руху та національної самосвідомості українського народу. Політизація українського національного руху. Зміни в житті українського суспільства в умовах Першої світової війни, соціальної та національної революції. Український визвольний рух. Початок радянізації.	І.Володіючи предметними уміннями, учень: називає основні етапи розвитку українських земель на початку ХХ ст., хронологічні межі процесів модернізації суспільства; показує на карті території українських земель, охоплені процесом індустріалізації та визначає їх господарську спеціалізацію, регіони піднесення визвольного руху; правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни індустріальне суспільство, модернізація суспільного та повсякденного життя, українськй визвольний рух. На основі різних джерел інформації: характеризує і порівнює основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя з аналогічними загальноєвропейськими та світовими; формулює висновки про зв’язок між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням визвольного руху; вплив подій Першої світової війни на життя населення; передумови розгортання українського визвольного руху. ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень: застосовує періодизацію розвитку українських земель початку - перших десятиріч ХХ ст. як інструмент пояснення суті історичних подій і процесів вітчизняної історії у контексті загальноєвропейських і світових; використовує карту як джерело інформації для з’ясування: ресурсів, джерел, масштабів і перебігу процесів індустріалізації, регіональної господарської спеціалізації, піднесення визвольного руху; На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів формування індустріального суспільства й піднесенням визвольного руху; спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює вплив Першої світової війни на життя населення, передумови визвольного руху українського народу; виділяє та пояснює характерні ознаки процесу радянізації суспільства; характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя в українських землях в контексті аналогічних загальноєвропейських та світових процесів.
14	Тема 1. Україна на початку ХХ століття Провідні ідеї Особливості формування індустріального суспільства в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Суперечливі процеси модернізації життя населення. Консолідація української нації. Політизація українського національного руху Особливості духовного розвитку в умовах модернізації суспільства. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Монополізація економіки і банківської справи. Місце української економіки в економіці імперій. Економічна криза 1900-1903 рр. Робітничі страйки, масові селянські рухи. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва. Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля жінки. Посилення міграції українського селянства. Життя і діяльність української діаспори. Проблеми становлення та консолідації української нації. Земсько-ліберальна опозиція царизму. Процес політизації українського суспільства і національного руху. Українські і загальноросійські політичні партії. Революційна українська партія (РУП). М.Міхновський Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Масові соціальні виступи, збройні повстання. Українська громада у Державній Думі. Діяльність громадських організацій. «Просвіта». Активізація національного руху в західноукраїнських землях. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на українські землі. Піднесення промислового виробництва. Розвиток культури на початку ХХ ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва. Здобутки майстрів літератури та мистецтва. Зміни у побуті та звичаях українців. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл» і «Січ». Духовні цінності українців. Церковне життя. Митрополит А. Шептицький та його роль у піднесенні національного життя в західноукраїнських землях.	І.Володіючи предметними уміннями, учень: називає у хронологічній послідовності основні явища економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів; показує на карті території українських земель, визначає їх господарську спеціалізацію, регіони піднесення визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.; правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: індустріальне суспільство, монополізація економіки, модернізація суспільного життя, політизація українського національного руху, консолідація нації, міграції населення, діаспора, Столипінська аграрна реформа, земсько-ліберальна опозиція, політична партія, революція. На основі аналізу різних джерел інформації: описує прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку ХХ ст., основні події російської революції на українських землях, явища і пам’ятки культури цього періоду; характеризує проведення Столипінської аграрної реформи на українських землях, програми та діяльність політичних партій основні риси розвитку духовного життя та надає їм власну оцінку; порівнює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою та з аналогічними загальноєвропейськими та світовими; визначає зв’язки між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням визвольного руху, формуванням національної свідомості та розвитком культури. ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень: застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель початку ХХ ст.; використовує карту як джерело інформації для з’ясування: територіального поділу українських земель, економічного розвитку та господарської спеціалізації регіонів, районів піднесення суспільно-політичного та визвольного руху, міграційних процесів. На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: виділяє та пояснює характерні ознаки впливу подій російської революції, Столипінської аграрної реформи, діяльності політичних партій, суспільних та національних рухів на економічний та соціальний розвиток та політичне життя українських земель обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів формування індустріального суспільства та піднесенням визвольного руху, національної свідомості та розвитком культури; спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює суперечливі процеси модернізації життя населення, основні риси розвитку духовного життя і культури; аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо процесів консолідації української нації, формування політичних партій, впливу російської революції на українські землі, Столипінської аграрної реформи, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України, західноукраїнських земель у контексті аналогічних загальноєвропейських і світових; користуючись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації, готує доповіді, повідомлення, есе і реферати про політизацію українського національного руху.
1	Узагальнення
10	Тема 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції Провідні ідеї Україна – об’єкт геополітичних планів провідних краї світу та театр воєнних дій. Прагнення людей до національної і соціальної свободи в умовах війни та кризи суспільного життя. Трагізм війни й знецінення людського життя. Піднесення українського визвольного руху. Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу. Ставлення населення і політиків до війни. Заснування Головної української ради у Львові. Союз визволення України. Формування легіону Українських січових стрільців. Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини. Антиукраїнська русифікаторська політика. Боротьба за автономію та самостійність України. Воєнні дії на території України в 1915 — 1917 рр. Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Господарська розруха. Життя на фронті і в тилу. Зростання соціальної напруги.	І.Володіючи предметними уміннями, учень: називає основні події Першої світової війни на українських землях, основні події початку української революції; складає синхроністичну таблицю “Воєнні події Першої світової війни”; показує на карті території українських земель, де відбувались воєнні події Першої світової війни; правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: Перша світова війна, русифікація, автономія, український визвольний рух, українська революція, Українська Центральна рада, ради робітничих і солдатських депутатів, українізація армії, самостійники, Генеральний секретаріат УЦР. На основі різних джерел інформації: описує воєнні дії на фронтах Першої світової війни в українських землях, події початку революції, утворення Центральної Ради, повсякденне життя людей в умовах війни та революції; характеризує ставлення політичних сил до Першої світової війни”, політичні партії в під російській Україні, геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, антиукраїнську русифікаторську політику та боротьбу за самостійність України в західноукраїнських землях, вплив Лютневої демократичної революції в Росії на піднесення українського визвольного руху, І та ІІ універсали Центральної ради, взаємостосунки УЦР та Тимчасового уряду; складає порівняльну таблицю “Ставлення політичних сил до Першої світової війни”, характеристики та політичні портрети видатних діячів української революції;

	Вплив Лютневої демократичної революції в Росії на піднесення українського визвольного руху. Початок української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради, її склад і політична програма. Ідея автономії України українському суспільстві. М. Грушевський. Діяльність рад робітничих і солдатських депутатів. Початок українізації армії. Український національний Конгрес. Зміна статусу Центральної ради. Пошуки компромісу з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Утворення Генерального секретаріату. В. Винниченко. ІІ Універсал Центральної Ради. Розкол у національному русі. «Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Прорахунки Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Корніловський заколот і Україна. Наростання анархії в Україні. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.	визначає сутність і особливості взаємозв’язку Першої світової війни, Лютневої революції в Росії і української революції; порівнює різні точки зору щодо впливу Першої світової війни, загальноросійських процесів на Україну, діяльності УЦР у березні-листопаді 1917 р. та висловлює власну позицію з цих питань. ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень: застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інструмент для розуміння особливостей впливу Першої світової війни та Лютневої революції на українські землі; використовує карту як джерело інформації для з’ясування: геополітичних планів країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, основних подій Першої світової війни на українських землях. На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: виділяє та пояснює характерні ознаки політики царату на західноукраїнських землях, зрушень у повсякденному житті населення, пов’язаних з війною та революцією; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками Першої світової війни, початком визвольного руху українського народу та життям населення; спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює ідеї і гасла різних політичних сил щодо майбутнього України, трагізм війни й знецінення людського життя, роль людського фактору в українській революції аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо ставлення різних політичних сил до Першої світової війни; наслідки воєнних дій на українських на тлі загального ходу війни, передумов і причин української революції, різні точки зору щодо діяльності УЦР, взаємостосунки УЦР з різними політичними силами і Тимчасовим урядом, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює процеси і явища суспільного життя, пов’язані з впливом Першої світової війни та революційних подій в Україні у контексті аналогічних загальноєвропейських і світових; користуючись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації, готує доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події української революції.
1	Узагальнення
16	Тема 3. Український державотворчий процес (1917-1921 рр.) Провідні ідеї теми Пошуки шляхів утворення незалежної держави. Боротьба за соборність України. Розкол у національному русі, дезорієнтація населення – основні причини поразки української революції. Вплив жовтневого перевороту в Петрограді на події в Україні. Боротьба за владу в Києві. Легітимізація Центральної Ради. ІІІ Універсал УЦР. Проголошення УНР. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради. Всеукраїнський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів. Ультиматум російського Раднаркому. Утворення радянської УНР. Вторгнення військ радянської Росії на територію України. ІV Універсал УЦР. Проголошення незалежності УНР. Політика більшовиків в Україні. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичної боротьби. Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Падіння радянської влади в Україні. Останні дні Центральної Ради. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української держави. Ставлення до неї політичних партій і народу. Національно-культурні перетворення. В.Вернадський. Селянські повстання влітку і	І.Володіючи предметними уміннями, учень: називає дати основних подій періоду визвольних змагань та громадянської війни. показує на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни; правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: визвольні змагання українського народу, УНР, Гетьманат, Директорія, громадянська війна, інтервенція, злука, соборність України, ЗУНР, УГА. На основі різних джерел інформації: описує політичні події, соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань; характеризує внутрішню та зовнішню політику українських урядів державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії та порівнює їх, складаючи відповідну таблицю за власними критеріями; надає характеристику історичних особистостей, складає політичні та історичні портрети видатних діячів української революції; визначає причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; формулювати власні погляди та оцінки щодо значення УЦР, Української Держави, періоду Директорії.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською...	Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних... Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа в структурі...
Додаток 17 Типовий навчальний план* загальноосвітніх навчальних закладів...	Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською... Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факультативів
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу...	Програма курсу за вибором «Рідний край» для учнів 8 9 класів загальноосвітніх... Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....	Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Технології Програма «Технології» (рівень стандарту) призначена для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. На оволодіння програмою...	ПРОГРАМА І НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ для загальноосвітніх навчальних... Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання